Робота над помилками: як Рада розбирається з наслідками скандальних рішень КСУ

Рішення Конституційного суду у році, що минає, створили багато проблем для влади. Поки що вдалося вирішити лише одну –  відновити кримінальну відповідальність за брехню чиновників в е-деклараціях. Але в найближчі дні в силу вступлять ще два гучних вердикти КСУ: щодо функціональності НАБУ і про скасування відповідальності суддів за неправосудні рішення. Як Рада планує впоратися з цими проблемами – в матеріалі РБК-Україна.

Конституційна криза, що спалахнула в жовтні-листопаді, трохи згасла до початку зими. Верховна рада після вмовлянь і натяків на розпуск від президента Володимира Зеленського повернула скасовану КСУ норму про кримінальну відповідальності чиновників, які збрехали в своїх електронних деклараціях.

На тлі цих баталій дещо загубився той факт, що в середині грудня набудуть чинності ще два "відкладених" рішення КСУ. По-перше, з 12 грудня втратить силу ст. 375 Кримінального кодексу, яка вводила відповідальність суддів за завідомо неправосудні рішення, а, по-друге, з 17 грудня стануть нечинними цілий ряд ключових статей закону про Національне антикорупційне бюро (НАБУ).

Перше з цих рішень Конституційний суд виніс 11 червня, розглянувши подання депутатів від ОПЗЖ. Суд погодився з думкою парламентаріїв про те, що "неправосудні рішення суддів" – надто розмите поняття і може використовуватися для тиску на служителів Феміди. Щоб виправити цю норму, судді-конституціоналісти дали парламенту півроку.

Гучне рішення по НАБУ Конституційний суд виніс 16 вересня, знову-таки розглянувши та задовольнивши подання депутатів ОПЗЖ. Тоді КСУ визнав неконституційними норми закону про порядок призначення та звільнення директора бюро. На цей раз відстрочення набрання чинності рішення становить три місяці, і Конституційний суд доручив парламенту "невідкладно" прийняти необхідні законодавчі зміни.

Як у першому, так і в другому випадку влада обіцяла зробити все необхідне і внести зміни до законів. За лічені дні до набрання чинності рішень КСУ шанси виконати ці обіцянки стають все менш реалістичними.

Тимчасове рішення для бюро

В цьому плані великий ажіотаж і увагу політиків привертає проблема розробки нового закону про Антикорупційне бюро. Не в останню чергу через інтерес і занепокоєння західних партнерів України. Кілька тижнів тому Володимир Зеленський зустрічався з послами "Великої сімки" та Європейського союзу, які підняли це питання.

Глава держави переконував західних партнерів у тому, що рішення КСУ не створює жодних загроз, які можуть вплинути на легітимність і незалежність як НАБУ, так і його директора Артема Ситника. Разом з тим прозвучала теза, що влада "буде опрацьовувати низку потенційних загроз, які можуть створити юридичні колізії через рішення КСУ у майбутньому".

Через кілька днів Міністерство юстиції розробило, а Кабмін затвердив тимчасове рішення проблеми. Проект закону складається всього з декількох пунктів, які імплементують позицію КСУ в законодавство, але не дають відповіді на головне питання: хто зможе звільняти і призначати директора НАБУ.

Міністр Денис Малюська в коментарі РБК-Україна пояснює це тим, що зазначене питання не стоїть на порядку денному. "Питання призначення нового директора НАБУ поки що неактуальне і з цим можна не поспішати", – заявив він.

Міністр підкреслює, що на даний момент влада зосереджена на розробці конституційних змін для врегулювання питання призначення голови Антикорупційного бюро.

"Зараз план А – це внесення змін до Конституції, якими будуть доповнені відповідні повноваження глави держави. Після внесення змін до Конституції ми (Мін'юст, – ред.) підключимося до розробки відповідних змін у закон про НАБУ", – пояснив Малюська.

Конституційні зміни, за його словами, будуть полягати в тому, що президент зможе призначати директора НАБУ тільки за погодженням з Верховною радою.

Але в самому парламенті поки не поспішають приймати навіть тимчасовий варіант рішення, вже запропонований Мін'юстом і Кабміном.

Незважаючи на те, що до 17 грудня залишилося менше двох тижнів, урядовий проект закону застряг в профільному комітеті Ради з антикорупційної політики. Туди він потрапив ще в кінці листопада, але досі не розглянутий.

Заступник голови комітету Галина Янченко ("Слуга народу") вважає, що зволікають в тому числі через позицію глави комітету, її колеги по фракції Анастасії Радіної. Остання, як вважає Янченко, не виносить проект навіть в порядок денний засідання комітету "з невідомих причин".

"Фракція ("СН", – ред.) хотіла б, щоб зараз законодавство, яке було розбалансовано рішеннями КСУ, було приведено у відповідність. Але є люди, які брали на себе відповідальність, у тому числі голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна, і їхня поведінка, чесно кажучи, на мою думку, не має ні логіки, ні змісту, ні здорового глузду", – сказала Янченко.

Отримати коментар від Радіної до моменту виходу матеріалу не вдалося. Але її перший заступник, депутат Ярослав Юрчишин ("Голос") називає інші причини затримки.

"Законопроекту ще потрібно отримати висновок Головного експертного управління Ради, тобто, він за процедурою ще не був готовий до розгляду", – сказав він. Водночас депутат визнає, що керівництво Ради могло б і прискорити процедуру.

Юрчишин припускає, що "чисто математично" парламент встигне проголосувати законопроект до крайньої дати – 17 грудня. Але, на його думку, є ще одна, більш суттєва перешкода – нібито небажання Офісу президента вирішувати проблему НАБУ і намір залишити його в "підвішеному стані".

Свобода для суддів

Ситуація з відновленням дії ст. 375 КК ще більш складна. Стаття втратить силу 12 грудня, і всі кримінальні справи проти "неправосудних суддів" будуть закриті.

Збиратися на позачергове засідання, щоб вирішити цю проблему, депутати не планують, повідомило джерело в президентській команді. "Ця проблема навіть не в полі зору Офісу президента. Її повністю віддали на відкуп комітету і парламенту", – підкреслив співбесідник.

У комітеті Верховної ради з питань правової політики заявили, що не займаються вирішенням цієї проблеми і, по суті, перекинули відповідальність на правоохоронний комітет парламенту. Голова цього комітету Денис Монастирський ("Слуга народу") підтвердив РБК-Україна, що в його комітеті дійсно ще в середині року з'явилися чотири законодавчі ініціативи, які тією чи іншою мірою були спрямовані на вирішення питання з "неправосудними суддями".

"Але після довгих дискусій у нашому комітеті ми прийшли до висновку, що жоден з цих проектів поки що не буде підтриманий комітетом і, відповідно, залом Верховної ради", – повідомив він.

Акція протесту через рішення КСУ (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Реальність така, каже нардеп від СН, що з 12 грудня відповідальність суддів за їх неправосудні рішення буде скасовано, а кримінальні провадження проти них закриють. У той же час Монастирський запевняє, що на відміну від багатьох своїх колег по сесійній залі, виступає за відновлення ст. 375 КК. Але, наголошує нардеп, швидко це не відбудеться.

"Я прогнозую, що ми зможемо повернутися до цього питання тільки після того, як суспільство побачить негативні наслідки декриміналізації цієї статті в найближчі кілька місяців", – заявив він.

Адвокат Роман Маселко, що спеціалізується на цій категорії справ, вважає, що рішення КСУ і зволікання парламенту приведуть до катастрофічних наслідків. Серед найбільш значних, за його словами, це закриття близько 120 кримінальних справ проти суддів Майдану, а також справ проти суддів Окружного адмінсуду – фігурантів так званих "плівок Вовка".

"Ключовий наслідок – це відчуття безкарності для суддів. Раніше була ця стаття, яка хоч з трудом, але застосовувалася, тепер же судді можуть виносити абсолютно будь-які свавільні рішення, максимум, що їм загрожує – звільнення", – запевняє юрист.

Він вважає, що статтю про кримінальну відповідальність суддів скасували саме тому, що в останні роки з'явилися достатні докази і умови для її успішного застосування правоохоронцями. На думку Маселко, депутати в парламенті свідомо не зробили ніяких активних дій, щоб врегулювати проблему, що виникла після рішення КСУ.

***

Президентська команда, так само як і сам голова держави, не приховують конфлікт з Конституційним судом. Чи не кожне рішення КСУ у 2020 році піддавалося критиці з боку влади. Інше питання, що втручатися і виправляти ситуацію влада теж не поспішає. І причини тут дві: або нездатність впливати на ситуацію, чи, можливо, небажання порушувати створений статус-кво.