ua en ru

Корупція в законі. Як і чому КСУ "вбив" електронне декларування

Корупція в законі. Як і чому КСУ "вбив" електронне декларування Конституційний суд поставив під удар е-декларування (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
Автор: Олег Черныш

Конституційний суд визнав 27 жовтня неконституційною перевірку електронних декларацій чиновників і суддів. Крім того, КСУ заборонив притягувати їх до кримінальної відповідальності за корупцію і моніторити їх стиль життя. Як Конституційний суд "вбив" основи е-декларування і що з ними буде далі – в матеріалі РБК-Україна.

Протистояння між антикорупційними органами і КСУ почалося наприкінці літа поточного року. Суд почав в оперативному режимі розглядати ряд конституційних подань, в яких депутати від фракцій "ОПЗЖ" і "За майбутнє" вимагали зруйнувати практично всю антикорупційну інфраструктуру, починаючи з НАБУ (Національне антикорупційне бюро) і закінчуючи ВАКС (Вищий антикорупційний суд).

Судді-конституціоналісти послідовно, починаючи з 28 серпня, знаходили вади то в указі про призначення Артема Ситника директором Антикорупційного бюро, то в самій структурі НАБУ. Тепер же настала черга НАЗК, чиї повноваження з перевірки декларацій КСУ визнав неконституційними. Заодно суд зруйнував сам принцип роботи системи е-декларування та перевірки доходів чиновників.

Права людини і декларації

Подання в КСУ з проханням визнати неконституційними ключові положення антикорупційної реформи подали на початку серпня цього року 47 депутатів Верховної ради. Здебільшого це представники фракції "ОПЗЖ" на чолі з Віктором Медведчуком.

На їхню думку, збір співробітниками НАЗК інформації про доходи членів сім'ї чиновника є втручанням в приватне життя, а моніторинг стилю його життя – незаконною оперативно-розшуковою діяльністю.

Також парламентаріїв не влаштовує введена кримінальна відповідальність за порушення при подачі декларацій і за незаконне збагачення. Вони стверджують, що покарання за ці правопорушення порушує принцип пропорційності і правової визначеності.

Наприклад, словосполучення "перевищує законні доходи", підкреслюється в конституційному поданні, не має правової визначеності, оскільки депутатам не зрозуміло, за який саме період потрібно рахувати ці доходи. Також депутати зазначили, що не розуміють, що саме мається на увазі під фразою "законні джерела доходу".

Корупція в законі. Як і чому КСУ "вбив" електронне декларування

Крім кримінальної відповідальності, опозиціонери з Ради попросили КС скасувати механізм стягнення необґрунтованих активів чиновників. Це, мовляв, порушує конституційний принцип поваги до приватної власності.

Конституційний суд розглянув подання від ОПЗЖ швидше, ніж за три місяці. І вже 27 жовтня задовольнив більшість вимог нардепів, визнавши неконституційними ключові положення антикорупційної реформи.

Зокрема, суд скасував повноваження НАЗК перевіряти декларації, моніторити стиль життя чиновників і виявляти конфлікт інтересів. Крім того, скасовано відповідальність за декларування недостовірної інформації.

Інші вимоги депутатів не відхилені, а виділені в окреме провадження, пояснило РБК-Україна джерело в КСУ. Таким чином, у суду ще буде шанс визнати їх неконституційними.

Офіс президента Зеленського вже пообіцяв скористатися правом на законодавчу ініціативу, щоб "відновити стабільну і максимально ефективну роботу системи електронного декларування".

Аргументи суду

Задовольняючи конституційне подання депутатів, КСУ фактично використовував один ключовий аргумент – незаконність втручання виконавчої влади в судову гілку. Тобто НАЗК, як представник виконавчої влади, не мало права втручатися в судову і контролювати стиль життя, доходи і видатки суддів.

"Конституційний суд України зазначає, що будь-які форми і методи контролю у вигляді перевірок, моніторингу і т. д. функціонування і діяльності судів і суддів повинні реалізовуватися тільки органами судової влади і виключати створення таких органів в системі як виконавчої, так і законодавчої влади", – зазначено в рішенні.

Щодо кримінальної відповідальності за корупційні порушення, то КСУ вважає її надмірною і непропорційною.

"Такі (корупційні, – ред.) дії не здатні заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі в обсягах, необхідних для визнання їх суспільно небезпечними", – йдеться в рішенні КСУ.

Таким чином, з 27 жовтня – дня винесення рішення – визнані неконституційними і скасовані перевірки е-декларацій, моніторинг життя чиновників, виявлення у них конфлікту інтересів та право НАЗК складати протоколи на них. Також скасована відповідальність за ст. 366-1 Кримінального кодексу, тобто за декларування недостовірної інформації.

Корупція в законі. Як і чому КСУ "вбив" електронне декларування

Суддя-доповідач КСУ Ігор Сліденко пояснив РБК-Україна, що конституціоналісти хотіли захистити суддів від тиску на них органів виконавчої влади. За його словами, перевіряти суддів повинні мати право лише органи судової гілки влади.

Але, додав Сліденко, проблема полягає в тому, що КСУ не міг виділити у своєму рішенні право не перевіряти декларації тільки суддів, тому скасував цю норму для всіх категорій чиновників.

"Так, так буде якийсь час, поки законодавець не врегулює ситуацію. Так, зараз за фактом ці норми (про перевірку декларацій, – ред.) ні до кого не застосовуються, тому що так законодавець сформулював норму, що її не можна розділити", – сказав суддя.

При цьому він зазначив, що електронне декларування ніхто не скасовував, воно зберігається в повному обсязі і поширюється на всіх осіб.

"Були порушені основоположні принципи конструювання державної влади, вони в будь-якому випадку вилізли би боком", – пояснив Сліденко своє бачення ситуації з введенням е-декларування.

За його словами, немає жодної країни у світі, де виконавча влада контролює судову. "Це найстрашніше порушення, яке тільки може бути", – впевнений Сліденко.

У той же час він визнає, що сам є "клієнтом" НАЗК, так як на нього було складено адмінпротокол за несвоєчасне декларування. За цим фактом суддю-доповідача намагалися відвести від розгляду конституційного подання.

Сліденко себе винним не вважає. Він каже, що пропустив момент для декларування своєї зарплати в січні 2020 року, тому що був за кордоном на час новорічних і різдвяних свят.

"Так, формально я порушив припис закону, але у мене були об'єктивні обставини. Та навіть якби я просто забув, в чому тут злочин?!", – обурений діями НАЗК суддя-доповідач, який відмовився брати самовідвід.

Загрози для майбутнього

Створення антикорупційної інфраструктури було однією з умов надання Україні безвізового режиму. Перші "атаки" законодавчої і судової влади, зокрема на Національне антикорупційне бюро і САП, не залишилися без уваги європейських структур.

Так, депутати Європарламенту та представники виконавчих органів ЄС нагадали Україні про взяті на себе зобов'язання перед отриманням безвізу та макрофінансової допомоги від Європи.

Нинішнє рішення КСУ також може нести в собі ризики для подальшої євроінтеграції України, вважає представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський.

"Якщо дії КСУ будуть продовжуватися в тому ж руслі, то не можна виключати негативних наслідків", – відповів він на питання РБК-Україна про можливу загрозу для безвізового режиму зокрема.

Питання внесення необхідних змін в антикорупційне законодавство, за словами представника президента, буде розглянуто після вивчення мотивувальної частини рішення суду.

Водночас міністр юстиції Денис Малюська вже пояснив, як влада планує вийти з ситуації, що склалася. За його словами, незабаром буде напрацьований законопроект, який обмежить або взагалі виключить вплив НАЗК на суддів. Однак він зазначив, що антикорупційний контроль за ними буде збережений, але, ймовірно, через інший механізм.

"Декларування недостовірної інформації (або недекларування) доведеться карати більш м'яко, через адміністративну відповідальність. Але і за Кримінальним кодексом санкції були не надто драконівськими, тому разючих змін не відбудеться", – уточнив глава Мін'юсту.

Представник Верховної ради в КСУ Ольга Совгиря більш категорична. "На жаль, у зв'язку з сьогоднішнім рішенням КСУ по антикорупційному законодавству Україна ризикує бути втягнутою в грандіозний міжнародний скандал", – впевнена вона.

Парламентський представник заявила, що суд виніс рішення "з кричущими процесуальними порушеннями". Заступник спікера парламенту Руслан Стефанчук ("Слуга народу") назвав вердикт КСУ "дном, як з юридичної, так і з людської точки зору" і натякнув на перезавантаження цього органу.

Про серйозні порушення при розгляді даної справи стверджує і Національне агентство по запобіганню корупції, частину повноважень якого "обрубала" конституційна інстанція. У НАЗК кажуть, що як мінімум четверо з 15 суддів КСУ виносили рішення 27 жовтня, перебуваючи в стані конфлікту інтересів.

Корупція в законі. Як і чому КСУ "вбив" електронне декларування

Зокрема, у суддів Ірини Завгородньої та Сергія Головатого фахівці НАЗК в деклараціях виявили ознаки приховування майна. А проти суддів Володимира Мойсика та Ігоря Сліденка вже навіть складено та передано в суди адмінпротоколи про несвоєчасне декларування.

"Розгляд цими суддями справи ставить під сумнів об'єктивність рішення Конституційного суду. І це в той час, коли мова йде про справу, від якої залежить майбутнє України, її сприйняття на міжнародному рівні, доступ українців до правди про життя чиновників", – зазначив голова НАЗК Олександр Новіков.

Більш того, він заявив, що КСУ свідомо повертає Україну "в ситуацію 2013 року, коли ніхто не знав про доходи чиновників". За даними джерела РБК-Україна усередині Агентства, суддям, які винесли гучне рішення, планували вручити протоколи про конфлікт інтересів.

"На цю п'ятницю (30 жовтня, – ред.) викликалися судді Завгородня, Мойсик та Сліденко для вручення протоколів про конфлікт інтересів", – повідомив співрозмовник.

Зазначеним суддям за дії в умовах конфлікту інтересів раніше міг загрожувати штраф до 6 800 гривень або внесення в Реєстр корупціонерів.

Рішення КСУ також призведе до закриття всіх кримінальних проваджень, відкритих за ст. 366-1. В тому числі проти мера Одеси Геннадія Труханова та екс-директора "Укроборонпрому" Павла Букіна, які були змушені пояснювати законність походження свого майна у Вищому антикорупційному суді.

Станом на 27 жовтня 2020 року НАБУ розслідувало 180 фактів недостовірного декларування. В суди були передані 34 обвинувальних акти, за ними навіть винесли шість вироків.

Конституційний суд в свою чергу опублікував відкрите звернення до влади, в якому повідомив про тиск з боку антикорупційних органів і "окремих політиків". Водночас судді-конституціоналісти заявляють, що не піддадуться тиску та погрозам і продовжать "діяти виключно в інтересах українського народу".