Робота на карантині: як коронакриза змінила ринок праці в Україні

Коронавірус боляче вдарив по українській економіці та негативно відбився на зайнятості населення. Тільки за офіційними даними, з березня 2020 року сотні тисяч українців втратили роботу. Однак, як запевняє влада, у серпні вперше за кілька місяців спостерігається зниження числа безробітних. 

При цьому експерти обережні в прогнозах, оскільки багато залежить від того, чи буде друга хвиля COVID-19 і посилення карантину. Про ситуацію на ринку праці та про те, які професії вийшли на перший план, – в матеріалі РБК-Україна.

Сотні тисяч безробітних

Згідно зі статистикою Державного центру зайнятості, з початку карантину статус безробітного отримали 436 тисяч українців – це на 67% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Причому роботу втрачали як представники інтелектуальної праці, так і простих професій.

Всього в Україні зареєстровано 485 тисяч безробітних проти 277 тисяч на 25 серпня 2019 року. А загалом за методологією Міжнародної організації праці число безробітних оцінюється в понад 1,5 млн – 8,6%.

Крім того, при оцінці впливу коронакризи слід враховувати й рівень так званого прихованого безробіття. Як зазначає економіст Центру економічних стратегій Дарія Михайлішина, на піку карантину в цьому стані перебували до 3,1 млн українців (17% від робочої сили) – у них була знижена зайнятість, або ж їх відправили в неоплачувану відпустку.

Експерт ринку праці, засновник рекрутингового агентства "Борщ – Рекрутинг Майбутнього" Сергій Марченко зазначає, що такі люди офіційно не вважаються безробітними, хоча втратили дохід і не мають засобів до існування. У коментарі РБК-Україна він підкреслив, що зі статистикою держорганів є суттєва проблема – вони відображають лише офіційні дані.

"Але Україна – країна з чи не найбільшим в Європі чорним ринком напівлегального бізнесу і велика частина економіки просто не потрапляє до статистики. Вона не враховує тих сотень тисяч працівників, які повернулися з-за кордону. Не враховує людей, які працювали нелегально в сфері послуг, продажу, ресторанному, готельному бізнесі та звільнених з початком карантину. За оцінками наших аналітиків, реальне безробіття в Україні становить не менше 15%", – зазначив експерт.

Офіційно майже півмільйона українців не мають роботи (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

У той же час, за словами експерта Тетяни Пашкіної, багато безробітних не звертаються до центрів зайнятості оскільки мають "сірий стаж" і не турбуються заради щомісячних виплат по 1 000 гривень. Вона пропонує дивитися на дані в динаміці.

"Кажуть, от криза, у нас півмільйона безробітних. Так у нас під час кризи 2014-2015 років цифра була практично та ж. Але є два важливих нюанси. Там не було професійних сфер закритих адміністративно під самий корінь, і там не було електронної системи постановки на облік в центрі зайнятості. І те й інше додає нам безробітних за замовчуванням, тому що простіше стати на облік онлайн", – уточнила вона.

На її думку, безробіття на рівні до 10% в нинішніх умовах – це нормально. І незважаючи на те, що за останні роки Україна звикла до більш низьких цифр, треба прийняти реалії з жорсткими обмеженнями за професійними сферами.

Ефект карантину

Як розповіли РБК-Україна в Державному центрі зайнятості, в умовах карантину різко впав попит на працівників у сферах, діяльність яких було скорочено або припинено, – в ресторанному бізнесі, сфері туризму, розваг, тимчасового розміщення, надання послуг населенню, авіа- і залізничному транспорті та ін.

Але карантин майже не вплинув на підприємства сільського господарства. З початком весняних польових робіт зросла потреба в працівниках сільського і лісового сектору (трактористи, підсобні робітники). Це підтверджує статистика працевлаштування: за п'ять місяців роботу знайшли для 254 тисячі українців (з них 175 тисяч безробітних):

• у сільському господарстві – 45% із загального числа працевлаштованих
• у переробній промисловості – 14%
• в сфері торгівлі – 13%

Також був стабільним попит на операторів колл-центрів, кур'єрів, водіїв та експедиторів.

"Виробництво, якісь частини IT-проектів, торгівля (продукти харчування) і продажі – у нас не всі кризу й помітили. Аграрії взагалі були посівною зайняті, судячи з кількості вакансій. Знову ж логістика піднялася і онлайн-торгівля", – розповіла РБК-Україна експерт Тетяна Пашкіна.

У сільському господарстві залишилося достатньо вакансій (фото: freepik.com)

За словами керівника експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua Юлії Дрожжиної, на початку карантину активно шукали IT-фахівців – тоді кількість вакансій збільшилася на 125%. Це було очікувано з урахуванням переходу компаній на віддалену роботу. Але вже в квітні зростання кількості вакансій сповільнилося.

"Серед галузей, що найбільш постраждали від коронакризи: готелі, ресторани, туристичні оператори, салони краси, непродуктовий рітейл. Так, наприклад, у сфері гостинності навесні традиційно відбувається активний пошук персоналу, що передує сезону відпусток і збільшенню попиту на послуги цієї сфери. Однак у березні цього року кількість вакансій в сфері зменшилася більш ніж на 50% порівняно з лютим і ще майже на 40% у квітні порівняно з березнем. І ті пропозиції про роботу, які розміщалися, були швидше на перспективу, а не на оперативне працевлаштування", – зазначила Дрожжина.

Вона також додала, що відчутно скоротилася кількість вакансій від компаній у сфері послуг (салони краси, туризм, домашній персонал) і ЗМІ, реклами та PR через зниження кількості рекламодавців.

У Держцентрі зайнятості наголошують, що протягом карантину зареєстрували 298 тисяч вакансій, що на 44% менше, ніж за березень-серпень 2019 року. Скорочення було у всіх регіонах, але найбільш істотне – в Тернопільській, Чернівецькій, Чернігівській, Волинській, Львівській, Закарпатській та Івано-Франківській областях (на 55% - 65%).

Конкуренція і зарплати

З ослабленням карантину в Україні оживають підприємства та бізнес. Роботодавці розміщують все більше вакансій в пошуку кваліфікованих робітників з інструментом, робочих по обслуговуванню обладнання і машин, персоналу в сфері торгівлі і послуг, менеджерів, фахівців (бухгалтери, фармацевти, техніки) і так далі.

За даними Центру зайнятості, на середину серпня на одне робоче місце претендували 9 безробітних. Із зростанням конкуренції погоджується й експерт Юлія Дрожжина. За її словами, за останні три місяці на одну вакансію стало припадати в 2-3 рази більше резюме, ніж це було в кінці 2019 або навіть на початку 2020 року. Спільне з grc.ua і KPMG Ukraine опитування показало, що персонал 7,6% компаній вже скорочено, ще кожен п'ятий роботодавець не виключає можливості звільнень у найближчі 1-2 місяці.

"І, хоча абсолютній більшості (71%) роботодавців вдалося зберегти природну плинність кадрів, в плані матеріальної мотивації співробітників ситуація складніша: найближчими місяцями 35,2% роботодавців збираються зменшувати розмір оплати праці, тоді як 64,7% відповіли, що залишать у майбутньому існуючий рівень. Однак, разом з цим, майже половина респондентів повідомила, що матеріальна мотивація працівників вже була скорочена", – додала Дрожжина.

Багато роботодавців були змушені урізати зарплати (фото: freepik.com)

В коментарі РБК-Україна експерт Тетяна Пашкіна зазначає, що у будь-яку кризу роботодавці прагнуть скоротити зарплату.

"Минула економічна криза (2014 року, – ред.) була цим "славна". Тим, що кількість вакансій на ринку відновилася досить швидко, а докризову зарплату ми на початок 2020 року так і не повернули... в доларах", – підкреслила вона.

За даними порталу rabota.ua середня зарплата по Україні за травень-липень вакансії і резюме була на рівні 12 000 гривень. Минулого місяця найбільше роботодавців пропонували зарплату в розмірі 11 000 - 15 000 гривень, а найбільше шукачів вказували бажаний рівень зарплати 8 000 - 13 000 гривень.

У липні топ-3 професій в Україні за кількістю розміщених вакансій виглядав наступним чином – продавець, менеджер з продажу та водій на авто фірми. П'ятірка провідних сфер діяльності за кількістю вакансій – роздрібна торгівля, оптова торгівля, промисловість і виробництво, IT та продажі товарів народного споживання.

В очікуванні другої хвилі

Поки ситуація з коронавірусом в Україні не дає приводів для оптимізму. Динаміка захворюваності невпинно зростає, щотижня розширюються так звані "червоні зони" з найжорсткішими карантинними обмеженнями. Більш того медики очікують другу хвилю COVID-19 в середині осені.

У зв'язку з цим обережні в прогнозах і опитані експерти. На думку Сергія Марченка, нове посилення карантину залишить без роботи цілі індустрії.

"Найгірше в можливому повторному карантині тому, що якщо перед першим у бізнесу була якась, нехай і невелика, але подушка безпеки із заощаджень, то тепер резервів у бізнесу немає. Тому багато бізнесів можуть просто не пережити повторний карантин", – зазначив він і додав, що падіння ВВП України в такому разі може перевищити 10% і це буде новий шок для економіки.

На думку Тетяни Пашкіної, першою постраждає сфера торгівлі.

"Виробництво буде дивитися на те, як розвивається ринок. Якщо знову ж почнеться ізоляція кордонів, а у нас експортоорієнтована продукція, то будуть нові скорочення", – додала вона.

Посилення карантину призведе до нових звільнень (фото: pixabay.com)

Відзначимо, що мова йде про додаткові скорочення до тих, які були заплановані на 2020 рік. За даними Держцентру зайнятості, цього року й без кризи мали звільнити майже 140 тисяч медиків, управлінців, промисловців, працівників виробничих підприємств і так далі.

За словами Пашкіної, про вихід ринку праці з кризи буде свідчити повернення до топ-10 за вакансіями таких галузей як маркетинг, банки і фармація.

Робота сама себе не знайде

Як раніше заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, вперше за кілька місяців коронакризи фіксується скорочення числа безробітних. Зокрема, за перший тиждень серпня роботу отримали майже 6 000 українців, які стояли на обліку.

У той же час тим, хто в період карантину залишився без роботи, слід докласти зусиль в її пошуках.

"Міським жителям простіше. Традиційно роботи в містах більше, і вона краще оплачується. Ефективно шукати роботу через job-сайти. Найбільші сайти пошуку роботи пропонують десятки тисяч актуальних вакансій. Серед них завжди можна знайти кілька десятків або навіть сотень вакансій, які могли б вас зацікавити", – зазначає експерт Сергій Марченко.

За його словами, слід не просто реєструватися і залишати в базі сайту резюме, але й активно відгукуватися на розміщені вакансії. А короткий супровідний текст в рази підвищить ефективність пошуку роботи.

В малих містах і сільській місцевості експерт рекомендує концентруватися на нетворкінгу – пошуку роботи через знайомих, родичів, колег.

"Можливо, у вашій місцевості не буде роботи для вас. Тоді, можливо, є сенс розглянути переїзд до іншого міста чи іншого регіону. Важливо розуміти, що карантин - поганий час не тільки для роботодавців, але і для працівників. У найбільш постраждалих областях заробітні плати можуть бути в рази нижчими, ніж до карантину. Це треба враховувати при формуванні своїх зарплатних очікувань, щоб не залишитися без роботи надовго", – додав Марченко.