Україна згодна виплатити Білорусії 134 млн дол для того, щоб розблокувати процес ратифікації українсько-білоруського договору про держкордон, заявив посол України в Білорусії Роман Безсмертний.
Україна згодна виплатити Білорусії 134 млн дол для того, щоб розблокувати процес ратифікації українсько-білоруського договору про держкордон, заявив посол України в Білорусії Роман Безсмертний, пише «Дзеркало тижня».
«Схоже, що ситуація вимагає підписання окремої міжурядової угоди, в якій був би прописаний механізм вирішення цієї проблеми. Очевидно, що раз вже сума т.зв. боргу зафіксована в українсько-білоруських документах, доведеться її виплачувати. Коли і яким чином - це вже залежить від того, які будуть напрацьовані пропозиції», - констатував дипломат.
Р.Безсмертний зазначив, що Україною при погашенні боргу не можуть бути використані пільгові тарифи при перевалці і транспортування нафти і, продаж електроенергії зі знижкою, оскільки з української сторони в більшості випадків діють акціонерні або приватні суб'єкти господарської діяльності.
При цьому, за словами дипломата, пряма оплата боргу з державного бюджету також видається малоймовірною, оскільки необхідно вносити зміни до держбюджету.
На його думку, в ситуації, що створилася слід шляхом переговорів прийти до взаємовигідного варіанту погашення боргу, який зафіксувати у відповідному міжнародному договорі.
Нагадаємо, Договір про державний кордон був підписаний в 1997 р. і в той же рік ратифікований Україною. Білорусія ж протягом 13 років блокувала його ратифікацію. Мінськ вимагав, щоб спочатку Київ погасив борг українських господарюючих суб'єктів перед Білорусією, що накопичився до 1992 р. Київ зі свого боку відмовлявся визнавати за собою цей борг.
В кінці 2009 р. президенти Олександр Лукашенко і Віктор Ющенко повідомили про вирішення проблеми. В обмін на списання боргу Україна пообіцяла продавати Білорусії електроенергію зі знижкою для реекспорту до Литви. Незабаром договір про держкордон вступив до білоруський парламент, у квітні ц.р. документ ратифікували обидві його палати, а 21 травня підписав О.Лукашенко.
Сторонам залишалося обмінятися ратифікаційними грамотами, проте Мінськ відмовився проводити цю формальну процедуру.
Джерела стверджують, що узгоджена в листопаді 2009 р. схема компенсації залишилася нереалізованою. "Білорусія купує електроенергію за ціною оптового ринку. Це дуже дешево, і вони отримують хороший прибуток від реекспорту. Але вони хотіли брати ще дешевше. А ми не можемо надати додаткову знижку через обмеження, які накладає законодавство", - пояснив один зі співрозмовників.
Залишається неузгодженою також сума не визнаного Україною держборгу. У різні періоди на переговорах називалися різні цифри, до 226 млн дол. Торік джерело в переговорній групі стверджувало, що Президенти узгодили компенсацію у розмірі 50 млн дол., однак сьогодні ця домовленість не діє. "Білоруси кажуть про борг в 130 млн дол. Але я стверджую: забудьте, ми точно не будемо відшкодовувати таку суму", - заявив один з українських дипломатів.
Варто також нагадати, що Україна і Білорусія підписали у 2003 р. двосторонній протокол, відповідно до якого був визначений обсяг фінансових зобов'язань України на рівні 134 млн дол. Українська сторона в листопаді 2003 р. пропонувала Білорусі на 80% погасити заборгованість шляхом облаштування кордонів і будівництва прикордонних переходів.
Договір про державний кордон між Білоруссю і Україною передбачає створення спільної комісії для проведення демаркації. Документ визначає поняття держкордону на суші, воді, в надрах і повітряному просторі. Умови проходження зафіксовані в протоколі-описі проходження лінії держкордону і в альбомі топографічних карт.
Відзначимо, голова Державного прикордонного комітету Білорусі Ігор Рачковський заявив, що тривалість робіт з демаркації білорусько-українського кордону може скласти до десяти років. За даними ГПК, для фінансування робіт з демаркації в 2010-2020 рр. буде потрібно поетапно виділити з бюджету близько 51 млрд. руб.