Чиновники будують плани щодо модернізації та відродження українського авіабудування. Крім випуску нових вертольотів і літаків, уряд сподівається вивести цю продукцію на зовнішні ринки.
До 2022 року Україна має намір відродити авіабудівний комплекс. Для цього Кабмін планує залучити 23 млрд гривень, щоб випустити українських літаків і вертольотів на 100 млрд гривень. При цьому три чверті продукції буде відправлено на експорт. Досягти таких цілей планує Кабмін, прийнявши Стратегію відродження вітчизняного авіабудування на найближчі п'ять років. Про те, наскільки реалістичні ці плани, з'ясовувало РБК-Україна.
Кабінет міністрів ухвалив "Стратегію відродження вітчизняного авіабудування на період до 2022 року". Її реалізація, на думку чиновників, дозволить створити конкурентоспроможний, інтегрований у світову авіаційну промисловість, авіабудівний комплекс", а також забезпечити експорт української авіатехніки на зовнішні ринки. В уряді припускають, що для цього з різних джерел буде потрібно більше 23 млрд гривень, у тому числі з держбюджету – близько 7 млрд гривень.
Документ передбачає відновлення галузі за кількома напрямками. Так, чиновники хочуть перетворити державне підприємство "Антонов" в однойменну державну холдингову компанію. У Кабміні впевнені, що це дозволить фінансово оздоровити підприємства літакобудування і створити умови для нарощування випуску продукції літаків сімейства Ан. Їх виробництво планується оптимізувати і модернізувати.
Крім того, чиновники очікують, що українські авіабудівні підприємства протягом найближчих п'яти років розроблять нові транспортні літаки Ан-132, Ан-178, безпілотні летальні апарати і модернізують існуючі пасажирські літаки Ан-140, Ан-148, Ан-158, Ан-178 і транспортні літаки Ан-74, Ан-124.
Підприємства повинні будуть збільшити серійний випуск літаків Ан-74 і Ан-140 для українських та іноземних замовників. Зокрема, десять таких повітряних суден, будуть побудовані для України. Також для цих літаків планується заміна комплектуючих, які раніше поставлялися з Росії. Крім того, передбачається добудова кількох літаків Ан-140, Ан-74 і Ан-32П на Харківському авіаційному виробничому підприємстві. Але в документі не вказано загальну кількість повітряних суден, що планується здійснити протягом п'яти років.
Нові українські літаки в уряді розраховують закуповувати, переважно у лізингових компаній, яким чиновники мають намір забезпечити пільгові умови для діяльності.
Не забули в Кабміні і про вертольотах. Документ передбачає створення та організацію серійного виробництва легкого багатоцільового вертольота злітною масою чотири-п'ять тонн в рамках дослідно-конструкторської роботи "Корольок" МСБ-2. Крім того, в планах організувати серійний випуск вертольотів злітною масою сім-вісім тонн. В результаті держава хоче домогтися заміщення імпорту подібних 200 вертольотів. Надалі чиновники мають намір експортувати 300 вертольотів і організувати поглиблену модернізацію і виробництво вертольотів Мі-2МСБ і Мі-8МСБ.
Таким чином, до 2022 року підприємства української авіапромисловості повинні випустити продукції на 100 млрд гривень, з яких експорт становитиме понад 75 млрд гривень, впевнені в уряді.
Втім, прийнята урядом стратегія розвитку авіагалузі не містить принципово нових ініціатив і навряд чи допоможе відновити українську авіапромисловість, вважають експерти. "Йдеться про перетворення держпідприємства "Антонов" в холдингову компанію, тобто акціонування, ведеться вже давно. Цей шлях має як переваги, так і недоліки. В даному випадку, це дозволить "Антонову" створювати спільні та дочірні підприємства з іноземним капіталом, - каже авіаційний експерт Богдан Долінце. - Таким чином, для авіавиробника відкриється можливість для співпраці в авіабудівній галузі з іноземними виробниками. З іншого боку, необхідно дуже ретельно підходити до таких форм співробітництва, оскільки вони можуть бути ризиковими для збереження інтелектуального та конструкторського потенціалу компанії".
У прес-службі держпідприємства "Антонов" РБК-Україна повідомили, що "підтримують заходи, вжиті Кабінетом міністрів щодо підтримки та розвитку українського авіабудування", відзначаючи, що вони будуть мати сенс і успіх, якщо на реалізацію стратегії буде виділено достатню кількість коштів.
"Абсолютно безглузді рухи. З такою стратегією ми остаточно втратимо авіабудування повністю. Враховуючи те, що чиновники хочуть розвіяти зусилля на багато моделей, я думаю, що нічого хорошого з прийнятої стратегії не вийде взагалі, - говорить він. – Крім того, розчулюють плани щодо нарощування виробництва літаків при тому, що Україна за останні три роки серійно не випустила жодного літака", - упевнений експерт транспортного ринку Олександр Кава.
Він також говорить про те, що в розвиток авіабудування необхідно вкладати суттєві кошти. "Але, крім грошей з держбюджету, інших джерел фінансування "Антонов" не знайде. Компанія не може залучити ні кредити, ні інвестиції, оскільки підприємство дуже добре навчилася розповідати казки про плани побудувати літаки, але нічого з цього не здійснює. Інвестиції якщо і прийдуть, щоб забудувати майданчик заводу житлом або торговими центрами, - вважає він. - Я думаю, що з огляду на нинішню ситуацію в галузі, відродити авіабудування в Україні неможливо. Ми пройшли точку неповернення, оскільки, наприклад, втратили школу авіаційних фахівців".
У той же час Богдан Долінце задається питанням "Навіщо вкладати величезні кошти в широку лінійку моделей замість того щоб знайти тверді замовлення та докласти зусиль до розробці і просуванню однієї або двох затребуваних моделей, які стануть драйвером генерування прибутку?" Він нагадує, що досі в України немає постійних замовлень на розроблювані моделі літаків і, найімовірніше, їх так і не з'явиться "Тому, по-перше, немає сенсу говорити про імпортозаміщення для всіх раніше створених моделей, а, по-друге, необхідно розробити під ключ абсолютно новий сучасний тип повітряного судна на підставі твердого замовлення з початково заданими характеристиками, - продовжує Богдан Долінце. Інакше ризикуємо повторити помилку минулих років, коли кошти інвестувалися в побудову широкої лінійки літаків без наявності реальних контрактів і як слідства покупців. В результаті гроші були витрачені, а літаки нікому так і не потрібні виявилися".
Богдан Долінце зазначає, що добудова старих повітряних суден, це, звичайно, позитивний знак, який дозволить хоч якось застосувати ту техніку, яку вже раніше були вкладені кошти, і забезпечити авіапідприємства мінімальними операційними ресурсами. "Якщо ми говоримо про розвиток авіабудування, то тут потрібна реальна державна політика, що стимулює внутрішній попит на українську авіатехніку, так і система просування та реалізації такої продукції за кордоном. В іншому випадку, пропоновані урядом ініціативи – це, скоріше, шлях консервації ситуації, ніж реальне реформування галузі", - вважає експерт.
Скептично оцінюють аналітики і плани уряду щодо передачі українських літаків у лізинг. "Щоб взяти у лізинг повітряне судно українського виробництва, потрібна компанія-лізингодавець, якої немає. По-хорошому, це повинна бути державна структура, яка б дозволила акумулювати кошти для виробництва і забезпечити пільгові умови лізингу для українських авіакомпаній. Але в Україні це буде чергова бездонна бочка - скільки не лий все мало", - вважає член наглядової ради Української логістичної асоціації Артур Вінюков-Прощенко. За його словами, "головна біда українських літаків" - відсутність налагодженої системи технічного обслуговування і ремонту, підготовки екіпажів. "Це є критично важливим для авіакомпаній-експлуатантів техніки. Тому, плани у наших чиновників завжди наполеонівські, але реалізація сумнівна", - пояснив експерт.
Разом з тим плани уряду щодо розвитку вертолітного сегмента експерти підтримали. "Два нових легких вертольота є розробками конструкторського бюро компанії "Мотор Січ". Вони спроектовані на базі радянських раніше популярних вертольотів Мі-2 та Мі-8. Конструктори залишили стару радянську базу, але поставили в вертоліт нову електроніку, аеронавігаційне обладнання, а також усунули деякі старі дефекти. В результаті вийшов досить цікавий вертоліт", - розповів керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктор Мороз (спеціалізується на юридичному обслуговуванні, у тому числі вертолітних компаній).