Шлях Одеського НПЗ: від бюджетоутворюючого підприємства до потенційного вогнища екологічної катастрофи

Останній рік видався складним для Одеського нафтопереробного заводу (НПЗ). Кинуте в результаті втечі Сергія Курченко підприємство перебуває під арештом, продовжуючи нарощувати багатомільйонні борги. C заводу щодня проводиться вивантаження нафтопродуктів під наглядом озброєних людей. З чим пов'язаний такий стан та до чого може призвести бездіяльність держави щодо НПЗ?

Прихід і вихід Курченко

Одеський НПЗ - одне з ключових підприємств міста. Його проектна потужність з переробки сировини становить 2,8 млн тонн на рік. У 2009-2010 роках заводом, який тоді перебував у власності "Лукойлу", було сплачено майже 440 млн дол податків до місцевого бюджету.

У жовтні 2010 року російська компанія зупинила роботу заводу, пояснивши це низькою рентабельністю і несприятливою кон'юнктурою українського ринку.

Зокрема, мова йшла про рішення "Укртранснафти", що експлуатує магістральні нафтопроводи, змінити маршрут поставок нафти по трубопроводах.

Керівництвом російської компанії і урядом України неодноразово обговорювалося питання зняття технічних перепон для запуску. Але знайти оптимальне рішення не вдалося.

На початку березня 2013 року стало відомо про те, що "Лукойл" і група СЄПЕК (Східно-Європейська паливно-енергетична компанія) Сергія Курченка уклали угоду про продаж і придбання Одеського НПЗ. Почалися повномасштабні пусконалагоджувальні роботи для поновлення виробництва продукції після майже 2,5 років простою. Місяцем раніше "Укртранснафта" запропонувала використовувати морський нафтовий термінал "Південний" для постачання сировини.

Угода була офіційно пыдписана через чотири місяці. Згідно з її умовами 99,6% акцій ПАТ "Лукойл - Одеський НПЗ" було продано групі СЄПЕК.

""Лукойл" прийняв рішення про продаж Одеського НПЗ в рамках затвердженого плану реструктуризації зарубіжних нафтопереробних активів", - заявили тоді в російській компанії.

Сергій Курченко після запуску виробництва нафтопродуктів в жовтні 2013 року назвав подію логічним кроком до вертикальної інтеграції бізнесу, який об'єднає видобуток, переробку, трейдинг і маркетинг. Але практично відразу після початку підготовки заводу до роботи ряд українських ЗМІ піддав сумніву мету придбання, про які повідомляв СЄПЕК. Зокрема, угоду називали спробою Курченко легалізувати доходи, отримані злочинним шляхом при продажу нерозмитненої нафти.

Після зміни влади в кінці зими 2014 року діяльність СЄПЕК почала розслідуватися правоохоронцями, які висунули підозру Курченко в незаконному ввезенні та реалізації нафтопродуктів на території держави.

"З використанням ряду суб'єктів підприємницької діяльності протягом двох останніх років на територію України ввозилися нафтопродукти, які згідно з фіктивними документами, нібито експортувалися. Насправді ж, ввезені нафтопродукти зберігалися на нафтобазах в Кіровоградській, Рівненській, Черкаській, Одеській, Київській, Харківській та Хмельницькій областях, з яких в подальшому реалізовувалися вітчизняним споживачам на загальну суму близько 36 млрд грн. Для відшкодування завданих державі збитків вже вилучено та заарештовано понад 75 тис. тонн нафтопродуктів", - повідомила 22 квітня 2014 року прес-служба МВС.

Приватизаційні рухи навколо НПЗ

18 листопада Приморський суд Одеси дозволив ДП "Укртранснафтапродукт" вилучити нафтопродукти у НПЗ для подальшої реалізації без проведення аукціону або продажу через біржу. Рішення, що не підлягає оскарженню, мотивоване тим, що тривале зберігання нафтопродуктів може призвести до зниження їх якості та кількості. Адвокат Сергія Курченко Андрій Федур пояснив прийняту постанову бажанням створити умови для розкрадання продуктів на десятки мільйонів гривень.

Через чотири дні група озброєних автоматами людей в масках здійснила захоплення підприємства. Невідомі особи проникли на об'єкт у супроводі правоохоронців. Пізніше під контролем осіб, що прибули на завод, почалося перекачування нафти в резервуари "Укртранснафтопродукту".

За словами губернатора Дніпропетровської області Ігоря Коломойського, блокування НПЗ відбулося за рішенням суду представниками прокуратури для запобігання таємного вивозу нафтопродуктів, що перебувають під арештом.

Втім, представники заводу вважають, що у створеній ситуації зацікавлена як раз група "Приват". За словами адвоката Дениса Серебреннікова, інтерес групи пов'язаний з бажанням стати монополістом на ринку. "15 грудня 10 тис. тонн дизеля було злито в контейнери "Одесанафтопродукт" - компанії, яка належить групі "Приват". 22 грудня 10 тис. тонн нафтопродуктів відвезли незрозуміло куди", - заявив адвокат.

За інформацією облпрокуратури, "Укртранснафтопродукт" орендував для зберігання перекачаної нафти резервуари як раз у "Одессанафтапродукту".

На початку січня 2015 року глава МВС Арсен Аваков повідомив, що на заводі вилучено нафти на користь держави на суму понад 80 млн дол.
Згодом про хід реалізації конфіскованого бензину відзвітувало і держпідприємство "Укртранснафтапродукт". Так, з жовтня 2014 року по 1 березня 2015 продано близько 30% від переданих за рішенням суду нафтопродуктів. Податків усіх видів було сплачено на суму близько 120 млн грн.

Завод на межі

Але сам Одеський НПЗ залишився без будь-яких фінансових засобів, необхідних для підтримки його життєдіяльності. Так, борги за користування водою, електроенергією та іншими послугами вже перевищили 200 млн грн.

Крім того, 17 березня 2015 року працівники підприємства вийшли на мітинг до будівлі ОДА з вимогою до губернатора вплинути на ситуацію з виплатою їм зарплати, яку вони не отримують восьмий місяць і сума боргу вже перевищує 23 млн грн.

"Все пущено на самоплив: керівництва немає, директора звільнили, власник ховається. Це кричущий факт, який існує. За перероблений нафтопродукт і за його зберігання з заводом не справили розрахунків. Ці гроші могли б покрити борги, які є у підприємства. На жаль, власник в цьому не зацікавлений і якщо він ховається від підприємства, то, напевно, повинні бути у органів влади якісь механізми впливу на ситуацію", - заявив голова профспілки Олександр Чеганенко.

Він також підкреслив, що гострою проблемою є недотримання техніки безпеки, у т. ч., через дефіцит коштів, що може призвести до виникнення техногенної екологічної катастрофи.

"На заводі залишається величезна кількість нафтопродуктів. При цьому засоби пожежогасіння прострочені, пожежна та рятувальна служби також відсутні, а на об'єкті знаходяться люди з вогнепальною зброєю, що є важливим фактором. Кричущим є і те, що проводиться відкрите відвантаження нафтопродуктів. Це все може призвести до наслідків, які будуть катастрофічними не лише для заводу, але і для всього регіону", - сказав Чеганенко.

Зазначимо, під час перекачки нафти в резервуари "Укртранснафтапродукту" виникли кілька подій: горіння сірки і підтікання палива в підземній частині трубопроводу.

Ректор Одеського державного екологічного університету Сергій Степаненко солідарний з головою профспілки і переконаний, що на таких підприємствах заходи з дотримання техніки безпеки повинні бути дотримані в першу чергу.

"Цей завод є джерелом великої небезпеки не тільки для міста, але й регіону. Якщо, не дай бог, станеться витік в одеську затоку, то курортний сезон в Одесі буде зірваний. Попадання нафти в море може статися через мережі катакомб", - вважає Степаненко.

Ректор також зазначив, що якщо власник не забезпечує проведення заходів щодо дотримання техніки безпеки на підприємстві, то подібні питання повинні бути розглянуті на засіданні спеціальної комісії з губернатором Ігорем Палицею, рішення якої носять характер приписів.

Сам же Палиця, якого називають людиною Коломойського, заявив, що як раз відсутність можливості безпечно зберігати великі обсяги нафти вплинула на рішення суду перекачати продукти з заводу. Самі ж працівники НПЗ, за його словами, прийшли з проханням здійснення якнайшвидшої націоналізації об'єкта, щоб можна було вирішувати питання нормальної роботи заводу.

"Сьогодні я не маю можливості завести туди людей і поставити пожежну частину, так як поки що це приватна територія. Два тижні тому я звернувся до МВС та прокуратури, які розслідують цю справу, щоб швидше це закінчити в рамках закону і почати впливати на ситуацію", - заявив Палиця.

Голова місцевої регіональної організації "Фронту змін" Андрій Юсов вважає, що найбільш підходящим варіантом для виходу зі сформованої ситуації є не націоналізація, а реприватизація підприємства. "Тобто, не націоналізацію того, що було створено в період незалежності України, а реприватизацію того, що держава втратила внаслідок непрозорої приватизації", - пояснив Юсов.

А, якщо інвестор не буде знайдений, держава зможе продати землі і майно заводу. "Є багато речей, за які інші виробництва будуть боротися, щоб на даній території щось розмістити. Це готова інфраструктура та залізнична колія", - уточнив Юсов.

Виходячи з розвитку ситуації, можна припустити, що її загострення сталося через конфлікт інтересів трьох сторін: держави, Курченка і Коломойського. І якщо сьогодні від цього страждає місцевий бюджет і близько 300 працівників НПЗ, які 8 місяців не отримують зарплату, то в подальшому це може призвести до непередбачуваних наслідків для регіону, у тому числі техногенного характеру.