ua en ru

Провізорам вкажуть місце: чому у Верховній раді хочуть обмежити кількість аптек

Провізорам вкажуть місце: чому у Верховній раді хочуть обмежити кількість аптек У парламенті підготували нові правила роботи аптек (УНІАН)
Автор: Олег Грищак

У Верховній раді пропонують збільшити до 500 метрів відстань між аптеками і обмежити кількість аптек у одного власника. У Раді вважають, що такі кроки допоможуть зупинити монополізацію ринку ліків і усунуть недобросовісну конкуренцію. Нововведення не завадять клієнтам аптек, особливо – маломобільним і літнім людям, запевняють автори відповідної законодавчої ініціативи. На їхню думку, нові правила дозволять поліпшити асортимент ліків, а також зробити більш доступними ціни. Але експерти фармринку і самі аптекарі поки скептично оцінюють плани законодавців, побоюючись тиску на бізнес. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.

В інтересах пацієнтів

У парламенті пропонують встановити мінімальну відстань між аптеками - 500 метрів. Відповідний законопроект (№8591) у Верховну раду внесла група з дев'яти депутатів, серед яких Ірина Сисоєнко ("Самопоміч"), Олександра Кужель ("Батьківщина") і віце-спікер парламенту Ірина Геращенко.

Проект передбачає кілька змін до порядку видачі ліцензій на діяльність аптек. По-перше, згідно з документом, аптека повинна знаходитися на відстані не менше 500 метрів від іншої аптеки. По-друге, власник аптеки не повинен займатися іншим видом діяльності, крім як продажем ліків. По-третє, фізична особа – підприємець (ФОП), щоб відкрити аптеку, повинна мати освіту фармацевта з кваліфікацією не нижче магістра. Також ФОП не може бути власником більше однієї аптеки.

Якщо ж аптеку планує відкрити юридична особа, то серед його засновників повинно бути як мінімум три магістра фармації. До того ж одна юрособа може відкрити не більше чотирьох аптек на території однієї області або восьми аптек за умови торгівлі наркотичними препаратами чи ліками власного виробництва.

У аптекарів буде рік після прийняття закону, щоб привести свою діяльність у відповідність до нових правил. При цьому в законопроекті зазначено, що за новими правилами будуть видаватися виключно нові ліцензії на аптечну діяльність. Тоді як раніше видані ліцензії продовжать діяти на попередніх умовах. До того ж ліцензії, які до того моменту будуть знаходитися у процесі видачі, аптекарі зможуть отримати за старими правилами.

Народний депутат Ірина Сисоєнко роз'яснила РБК-Україна, що норма про відстані 500 метрів між аптеками потрібна для зменшення концентрації аптек на одній території. За словами нардепа, зараз аптеки перетворилися з лікувальних установ у звичайні магазини. При цьому дана норма не ускладнить доступ до аптек для пацієнтів, у тому числі і літніх людей, впевнена депутат.

Монополія на торгівлю здоров'ям

У роздрібному сегменті фармацевтичного ринку спостерігається монополізація аптечних мереж, пріоритетом діяльності яких стало отримання максимального прибутку, зазначила Сисоєнко. "Сьогодні ринок торгівлі лікарськими засобами орієнтований виключно на отримання максимальних прибутків. Аптечні мережі обмежують вибір споживача тими препаратами, прибутковість від реалізації яких є найбільшою, в результаті чого люди фактично не мають вибору, купуючи дорогі непотрібні ліки і при цьому не отримують належного результату від лікування", - сказала депутат.

Але, за словами державного уповноваженого Антимонопольного комітету України Світлани Панаіотіді, на даний момент рано говорити про утворення монополіста в масштабах країни, так як найбільша мережа на фармацевтичному ринку в 2016 році займала близько п'яти відсотків, а зараз близько десяти відсотків. Дослідження аптечного ринку за 2014-2016 роки, проведене АМКУ, показало, що в країні 183 аптечні мережі мають статус монополістів в окремих регіонах. "Для монополіста потрібно 35 і більше відсотків. Але регіональні монополісти як були, так і є", - розповіла Панаіотіді РБК-Україна.

Що ж стосується норми про обов'язкову фармацевтичну освіту, то, на думку Ірини Сисоєнко, це необхідно, щоб аптекарі переглянули пріоритети з отримання максимального прибутку на надання допомоги пацієнтам. "Діяльність аптек повинна бути спрямована виключно на споживачів", - наполягає вона.

На даний момент законопроект не розглядався профільним парламентським комітетом з питань охорони здоров'я, але отримав рекомендацію від МОЗ, щоправда, з деякими правками. Серед іншого, в міністерстві підтримали норму про 500 метрів між аптеками, але запропонували дати власникам аптек більше часу на приведення своєї роботи у відповідність із законом.

За словами заступника міністра охорони здоров'я Романа Ілика, перехідний період повинен тривати не рік, як пропонують депутати, а довше. "Беручи до уваги, що процес реорганізації бізнесу з нормами тривалий, пропонуємо продовжити його. Для того щоб, наприклад, можна було отримати другу вищу фармацевтичну освіту", - зазначив чиновник на "круглому столі", який відбувся 21 вересня за участю МОЗ та авторів законопроекту.

Заступник міністра уточнив, що норми закону не будуть стосуватися вже працюючих аптек, а будуть застосовуватися тільки до нових аптек. "Після прийняття закону аптеки не почнуть закриватися. Нові вимоги поширюються тільки на відкриття нових аптек. Власникам великих мереж аптек доведеться проводити реорганізацію, щоб їхня діяльність відповідала критеріям нового закону. Для цього процесу буде визначено конкретний час", - заявив Ілик. За його словами, МОЗ зможе рекомендувати Раді прийняти законопроект тільки після того, як будуть враховані зауваження міністерства.

Втім, директор "Агентства медичного маркетингу" Юрій Чертков вважає, що даний законопроект значно ускладнить діяльність і великих, і малих аптечних мереж. "У великих мереж повинні бути три засновника, кожен з яких – з профільною освітою. Норма в 500 метрів призведе до масового закриття аптек. У нас їх зараз 20 тисяч, і кількість закладів не росте. Але якщо закон не буде стосуватися вже відкритих аптек, то закон з цієї точки зору буде безглуздим", - упевнений експерт.

В останні роки кількість аптек в Україні практично не змінювалася. Про це свідчать результати дослідження аптечного рітейлу, проведеного порталом Apteka.ua у лютому 2018 року. Згідно з даними дослідження, в Україні діють близько 20,5 тисяч аптек і аптечних пунктів. За останні три роки в країні стало на 800 аптечних закладів більше. В основному, власниками аптек є юридичні особи – їм належать 62% аптек.

Більшість аптечних мереж, за даними дослідження, є регіональними, які діють в межах однієї області. Тільки дев'ять мереж ведуть діяльність по всій країні.

Генеральний директор столичного КП "Фармація" Руслан Світлий погоджується, що регулювання кількості аптек необхідно, оскільки відбувається монополізація ринку деякими великими аптечними мережами. При цьому норму проекту закону про 500 метрів між аптеками Світлий назвав антисоціальною. "Я не можу собі уявити стареньку бабусю, яка йде в одну аптеку, і не знайшовши потрібного препарату, йде півкілометра в іншу", - обурюється співрозмовник.

Крім того, на думку Світлого, недоречною є норма, згідно з якою засновник аптечної мережі повинен мати вищу фармацевтичну освіту: "Якщо менеджер аптечної мережі не має спеціальної освіти, але завдяки управлінським якостям робить бізнес прибутковим, то навіщо йому для цього диплом фармацевта?".

Засновник і генеральний директор аптечної мережі D.S. Олег Никулишин вважає, що після введення територіальних квот на розміщення аптек можуть зрости ціни на ліки. Адже обмеження кількості аптек вплине на рентабельність бізнесу – менша пропозиція викличе підняття ціни. До того ж через меншу кількість торгових точок зростуть витрати на адміністрування бізнесу. "Наприклад, в Італії ввели обмеження відстані між аптеками, і там тепер ціни на ліки найвищі в Європі. У нас якщо аптеки будуть закриватися, ліки подорожчають мінімум на 10%, якщо не більше", - сказав Никулишин РБК-Україна.

Ірина Сисоєнко переконана у зворотному – удар по монополіям не викличе стрибка цін в аптеках. Нардеп вважає, що сьогодні аптечні мережі обмежують вибір споживача тими препаратами, прибутковість від реалізації яких є більшою. "В результаті люди фактично не мають вибору, купуючи дорогі непотрібні ліки і при цьому не отримують належного результату від лікування. Якщо така ситуація буде зберігатися і надалі, це може призвести до ще більшого підвищення цін на лікарські засоби", - переконана вона.