На Донбасі розпочалося чергове перемир'я. У перший же день бойовики влаштували кілька провокацій, однак українська армія на них не відповідала. Втім, якщо порушення матимуть системний характер – військові готові давати відсіч згідно з міжнародними законами. В команді Володимира Зеленського стверджують, що дзеркальне припинення вогню – це перший крок на шляху до завершення війни. Про політичне врегулювання без нього говорити не доводиться. Для чого потрібне нове перемир'я на Донбасі та як воно має працювати – в матеріалі РБК-Україна.
З понеділка, 27 липня, набрало чинності всеосяжне припинення вогню на Сході України. Про це ще минулого тижня домовилася Тристороння контактна група (ТКГ). За підсумками був сформований список заборон і заходів для контролю за перемир'ям.
На вихідних в соцмережах і окремих медіа все частіше звучало слово "капітуляція". Основний меседж: у військових на передовій забрали зброю, заборонили стріляти навіть у відповідь, проводити розвідку і облаштовувати позиції. Увечері понеділка під Офісом президента зібралися близько двох тисяч людей, протестуючи проти умов нового перемир'я.
США, Євросоюз та інші міжнародні партнери, навпаки, синхронно підтримали мирні зусилля України. Водночас Росію закликали зробити відповідні кроки і вплинути на підконтрольних їй бойовиків, щоб виконати Мінські угоди. Останні влаштували збройні провокації у перший же день припинення вогню. Однак у Зеленського кажуть, що "ховати" перемир'я поки зарано.
Командувач Об'єднаними силами генерал-лейтенант Володимир Кравченко на брифінгу в перший день перемир'я повідомив, що його підлеглі повинні забезпечити повне припинення вогню за умови дзеркальних дій противника. За його словами, виконуючи домовленості Збройні сили України дають можливість політикам досягти зрушень у мирному процесі.
"Ми знаємо ціну "хлібного", "шкільного" і багатьох інших оголошених припинень вогню. Хочу запевнити всіх: ми дійсно прагнемо миру, але нехай наша миролюбність не вводить в оману супротивника і не розцінюється як слабкість. Ми завжди готові дати адекватну відсіч ворогові", – додав командувач.
Також він відповів на основні побоювання у зв'язку з новим перемир'ям. Головна теза: немає заборони на вогонь у відповідь у разі порушення режиму тиші та загрози життю українських бійців – рішення приймає командир на місці. Розвідка безпілотниками дозволена без перетину лінії зіткнення. Облаштовувати позиції теж можна, але без просування вперед.
За словами Кравченка, вся штатна зброя залишається на передовій. Відведено лише важке озброєння, артилерію і танки, як і передбачено Мінськими угодами. Це підтверджують і співрозмовники РБК-Україна в бойових бригадах.
"Кулемети, РПГ і тому подібне – все в наявності і навіть не опломбовані. Зараз головне питання: хто буде контролювати режим дотримання тиші у супротивника. Але те, що вони відводять ніби як техніку – це є. Цілу ніч був чутний гул", – розповів виданню один з бійців в перший день перемир'я.
З української сторони дотримання режиму припинення вогню координують представники Спільного центру координації та контролю (СЦКК) і безпосередні командири. Додатково на позиції відправлять бійців з досвідом участі в миротворчих місіях ООН. За порушення перемир'я передбачено дисциплінарне стягнення.
Кравченко уточнив, що "розстрілювати нікого не будуть", на даний момент відомо, що мова йде про догани. Опитані РБК-Україна бійці кажуть, що ніхто ще не знає, як повинен працювати цей механізм, нібито навіть "контролери", яких зараз прислали на передову.
Видання безуспішно намагалося зв'язатися з представниками СЦКК, щоб отримати роз'яснення з цього приводу. Поки відомо, що про свої спостереження вони повинні сповіщати моніторингову місію ОБСЄ.
"Звичайно, якщо буде умисне порушення і стрільба в бік противника, буде проведено розслідування і накладено дисциплінарне стягнення. Але на передньому краю, ви ж розумієте, посадки, трава висока, вночі якийсь звір пробіг – постріл був здійснений... Тоді будемо розбиратися, але за це карати ніхто не буде. Це все індивідуально і залежить від ситуації, яка склалася", – пояснив на брифінгу командир батальйону Олександр Яковенко.
Але все ж головне занепокоєння викликає питання, хто буде контролювати бойовиків і карати їх за порушення. Про це говорять і бійці на передовій. Кравченко заявив, що їх "командири", а спостерігати за цим процесом будуть представники ОБСЄ. Примітно, що за перший день перемир'я бойовики кілька разів здійснили провокаційні обстріли. Про покарання за це поки нічого не відомо.
Той факт, що контролювати дотримання перемир'я з боку бойовиків Україні не вдасться, визнає і віце-прем'єр-міністр - міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков. За процедурою, за це відповідає СММ ОБСЄ, хоча, як відомо, вільній роботі місії на непідконтрольних територіях перешкоджають.
"Хай вони (бойовики, – ред.) їм (СММ ОБСЄ, – ред.) і доповідають, що ось умовний боєць Іванов переплутав, злякався тіні і вистрілив. Всі почули. Ніхто не постраждав. Зауваження зробили, вибачення прийняті", – пояснив РБК-Україна Резніков.
Водночас він заявив, що перші факти стрільби по українських позиціях після початку перемир'я мають бути розслідувані. Якщо це сталося умисно, то порушники повинні понести відповідальність згідно з рішенням ТКГ.
На ситуацію могла би вплинути повноцінна робота СЦКК. В кінці 2017 року в цій структурі залишилися тільки українські військові. Бойовики створили свою організацію з такою назвою, але її повноваження не визнаються.
"Але для того, щоб працював СЦКК, туди повинні повернутися російські офіцери. Ми говоримо про це з російською стороною, вони не кажуть "ні". Їм потрібно рішення на найвищому політичному рівні, тому що саме президент Путін ухвалював рішення про вихід з СЦКК", – уточнив Резніков.
Напередодні "всеосяжного перемир'я" відбулася телефонна розмова президентів України і РФ. В Офісі президента РБК-Україна повідомили, що він мав "практичний контекст" і Володимир Путін підтримав режим припинення вогню. У Зеленського назвали нове перемир'я наймасштабнішим за весь час АТО і ООС.
"Поодинокі обстріли, які відбуваються на Донбасі після настання режиму повного і всеосяжного припинення вогню – це поширені випадки в будь-якій зоні військових дій. Вони не несуть системний характер. Припинення вогню працює. Хоча це складний процес", – розповіли виданню в ОП.
Там також зазначили, що зараз не йдеться про системну стрільбу. У Зеленського вважають, що в корені цієї проблеми "деяка автономність незаконних збройних формувань". Мовляв, їх командування не завжди відразу розуміє важливість припинення вогню або виконує певні провокаційні функції. У ОП кажуть, що причиною міг стати і людський фактор, коли "хтось з того боку не може впоратися з емоціями".
"Важливо зрозуміти, що на цей випадок теж є рішення. У Тристоронній контактній групі створена ціла підгрупа з безпеки, яка прямо зараз в моніторинговому режимі повинна оцінити причини, інтенсивність несистемного вогню та запропонувати дієві заходи покарання тих, хто дозволяє собі демонстративно порушувати базові домовленості", – додали в Офісі президента.
Віце-прем'єр-міністр Олексій Резніков пояснив в коментарі РБК-Україна, що для закінчення війни спочатку потрібна деескалація на фронті. Він вважає, що тільки після цього українське суспільство буде готове до діалогу про майбутнє Донбасу.
"Якщо хоча б протягом місяця щоранку ми з вами будемо читати зведення: "Загинуло – 0, поранено – 0, травмовано – 0", то в результаті в суспільстві почне спадати градус. Тоді ми зможемо думати про якийсь національний ексклюзивний діалог, законодавчі зміни і дивитися, що може бути далі", – пояснив Резніков.
За його словами, чим довше протримається нинішнє перемир'я, тим вище шанси на успіх мирних переговорів. Наступним кроком може стати відкриття двох КПВВ, взаємне звільнення утримуваних осіб, допуск до них Міжнародного Комітету Червоного Хреста і, в підсумку, – саміт лідерів "нормандської четвірки" в Берліні.
Водночас Резніков нагадує, що у вересні в черговий раз мають бути переглянуті санкції проти Росії. Враховуючи те, що прихильників нормалізації відносин з Кремлем у світі стає все більше, прихильність України Мінським угодам дозволить зберегти статус-кво.
"Якщо відбудуться якісь речі, про які говорили в Парижі, значить Мінськ не безнадійний. Для Німеччини і Франції це важливо. Без них ми, на жаль, не можемо. Потрібно допомогти їм залишатися нашими адвокатами, в тому числі перед іншими країнами, коли йде дискусія, що робити з санкціями", – додав віце-прем'єр.
У підсумку як політичне, так і військове керівництво сходиться на тому, що в разі системного порушення перемир'я українська армія повинна давати відсіч. Поки що на провокації бійці не відповідають, але мають на це повне право за міжнародним законодавством.
Зокрема, мова йде про Гаазьку конвенцію 1907 року "Про закони і звичаї сухопутної війни". Вона визначає, що будь-яке суттєве порушення перемир'я однією зі сторін надає право іншій від нього відмовитися. У випадках крайньої необхідності можна на законних підставах невідкладно відновити військові дії.
"Ніхто не може заборонити військовослужбовцям захищати себе і товаришів у разі явної збройної агресії. Це гарантовано міжнародним гуманітарним правом. У разі порушення режиму тиші та загрози життю нашим військовослужбовцям відповідь Збройних сил буде миттєвою і рішучою", – сказав командувач ОС генерал-лейтенант Володимир Кравченко.
В Офісі президента відзначили, що Україна не дозволить вбивати своїх людей. У Зеленського уточнили, що не припинять спроб досягти миру, але українські військові завжди повинні захищатися в разі агресії.
Співрозмовник РБК-Україна в одній з бойових бригад зазначає, що "старожили" скептично ставляться до нового перемир'я, бо попередні закінчувалися однаково. Але військові готові дотримуватися режиму тиші, поки бойовики його першими не порушать, як бувало раніше.
"Зараз, як ніколи, потрібно тримати голову холодною і набратися терпіння. Повірте, якщо дійсно буде якась "зрада", патріоти, які зараз на передовій, а не в тилу, скажуть про це першими", – додав він.