Перевірка епідемією: чи пов'язані "антирекорди" по коронавірусу зі збільшенням тестування

Київ, Вівторок 25 серпня 2020 07:55
Перевірка епідемією: чи пов'язані "антирекорди" по коронавірусу зі збільшенням тестування
В Україні зростає кількість тестів на COVID-19 (фото: Прилепа Олександр / УНІАН)

Україна опинилася серед "антилідерів" Європи з добового приросту хворих COVID-19. Минулого тижня число нових випадків зараження вперше за час епідемії вийшло за межі двох тисяч і з кожним днем б'є всі нові "рекорди". І причина не тільки в тому, що Україна збільшує тестування підозрілих випадків. Як тестують на COVID-19 у країні і що заважає Міністерству охорони здоров'я розгорнути масове тестування населення – в матеріалі РБК-Україна.

Епідемія COVID-19 в Україні нарощує масштаби. Минулого тижня загальна кількість випадків зараження в країні перевищила позначку в 100 тисяч. Менше ніж за два місяці добове число нових хворих підскочило від однієї до двох тисяч осіб. І з огляду на епідемічні показниками, ці цифри продовжать набирати обертів.

Щоправда, і тестувати українців стали набагато більше. Якраз на цей аргумент роблять упор скептики епідемії і прихильники конспірологічних версій: мовляв, кількість тестів збільшують спеціально, щоби зростала кількість хворих, і в такий спосіб залякують українців.

Дійсно, чим більше робиться тестів, тим більше виявляється інфікованих. Наприклад, 25-26 червня, коли в Україні вперше зафіксували понад тисячу нових випадків хвороби, в українських лабораторіях за день проводили в районі 12-13 тисяч тестів полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

Минулого тижня, коли добове число заражень перетнуло 2 тисячі, таких тестів проводилося майже 22 тисячі щодня. Як заявляють у Міністерстві охорони здоров'я, з квітня кількість тестувань ПЛР збільшилася майже у сто разів.

Але справа не тільки в зростанні тестування. Щоби побачити більш достовірну картину, потрібно порівняти динаміку позитивних тестів серед усіх, які проводилися. За даними МОЗ, показник виявлених випадків захворювання серед всіх проведених тестувань по країні за останній тиждень склав 10,64%. Якщо порівнювати з попереднім тижнем, він був 9,65%, розповів РБК-Україна головний санітарний лікар Віктор Ляшко.

Якщо б епідемія в країні не набувала розмаху, а число хворих було стабільним, то за зростання тестування цей показник був би меншим, ніж тиждень тому. Або хоча б таким же. Але натомість іде тенденція до зростання.

Саме по собі тестування – не ліки і ніяк не панацея. Але досвід країн, які зуміли придушити розгул епідемії – наприклад, Південна Корея – показують, що без нього не обійтися.

Тестування допомагає відслідковувати поширення коронавірусу, ізольовувати хворих і тим самим стримувати подальшу передачу інфекції. Тому й у Всесвітній організації охорони здоров'я рекомендують, крім дотримання карантину й санітарно-епідеміологічних правил, охопити тестами якомога більше населення.

Теорії чисел

На початку пандемії Україна проводила від сили пару сотень тестів на добу і за цим показником пасла задніх серед більшості країн. За що, до речі, постійно дорікали центральній владі. Зараз у нас проводять приблизно 120 тисяч ПЛР-тестів на тиждень, зазначив Ляшко.

За даними сайту Worldometers, Україна провела трохи більше ніж 32 тисячі ПЛР-тестів у розрахунку на мільйон населення. За цим показником ми 113-і серед усіх країн. Треба сказати, що це більше ніж у Японії, Індії, Мексиці чи Аргентині. І не набагато менше ніж у тій же Південній Кореї. Але в більшості розвинених країн ця цифра набагато більша.

Перевірка епідемією: чи пов'язані "антирекорди" по коронавірусу зі збільшенням тестуванняНаростити кількість тестів вдалося не так давно (фото: dpsu.gov.ua)

За словами Ляшка, стратегія на збільшення тестування в Україні була ще з початку епідемії. Але через низку перепон зробити це відразу не вдалося, уточнив головний санітарний лікар. Зокрема – через розподіл тест-систем, які ВООЗ перщочергово передавала країнам зі складною епідситуацією. Зараз, за словами Ляшка, дефіциту тест-систем ПЛР в країні немає.

Якщо на початку березня дослідження проводилися лише в одній лабораторії Центру громадського здоров'я, то тепер, за даними МОЗ – у 92. Хоча скарг на недостатнє тестування від цього не поменшало.

На сторінках соцмереж користувачі продовжують висловлювати припущення, що місцева влада дає вказівки лікарням або не проводити масового тестування, або приховувати реальне число позитивних результатів. Зустрічаються і зовсім протилежні теорії: нібито лікарні навмисно завищують показники, щоб отримувати більше грошей, призначених для пацієнтів з COVID-19.

Усі ці "закулісні" версії головний санітарний лікар заперечує. ПЛР-дослідження в більшості випадків проводять в державних і приватних лабораторіях. За словами Ляшка, державні лабораторії підпорядковуються міністерству охорони здоров'я – на них органи місцевого самоврядування впливати не можуть. А частка тестування в комунальних лабораторіях, які перебувають у власності місцевої влади, не така вже й велика.

"Водночас немає сенсу на щось впливати, якщо є низка показників, якими на місцях неможливо зманіпулювати. Тобто є низка показників, які ми визначаємо, і вони один одного перестраховують", – пояснив виданню головний санітарний лікар.

Лікарні, які надають медичну допомогу у випадках коронавірусної хвороби, також не зацікавлені в тому, щоби спеціально "накручувати" число пацієнтів, зазначив Ляшко. Вони отримують фінансування в залежності від кількості створених бригад.

"Бригади підв'язані під реанімаційні ліжка, під апарати штучної вентиляції легень. Тому неможливо створити 100 бригад і отримати відповідну суму коштів, маючи при цьому лише один апарат ШВЛ", – сказав чиновник.

Перевірка епідемією: чи пов'язані "антирекорди" по коронавірусу зі збільшенням тестуванняЛяшко спростовує конспірологію навколо ПЛР-тестів (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Центральній владі точно не на руку роздувати офіційні дані, каже голова парламентського комітету з питань здоров'я нації Михайло Радуцький ("Слуга народу"). Посилювати карантин в умовах падаючої економіки – не найкращий сценарій, уточнив депутат.

"Що стосується місцевої влади, я не розумію, навіщо їй це. Виключати, звичайно ж, нічого не можна. Можливо, частина мерів, які виступають проти посилення карантину, можуть бути зацікавлені в заниженні реальних цифр", – припустив у розмові з виданням Радуцький.

Втім, достовірність результатів ПЛР-тестів може страждати і від стану багатьох лабораторій по країні, говорить керівник Національної експертної групи з інфекційного контролю, голова ГО "Інфекційний контроль" Андрій Александрін. За його словами, більшість з них і технічно, і за інженерними вимогами не відповідає тому, щоби там ставили "чисті" реакції.

"Ми бачимо і чуємо про дуже багато випадків, коли у людини йде явна клініка COVID-19, середній або тяжкий перебіг захворювання, а та ж ПЛР-діагностика не показує позитивного результату. І тому в офіційну статистику ця людина не потрапляє", – розповів РБК-Україна лікар-епідеміолог.

Наприклад, ПЛР-лабораторія має бути стерильною. Для цього потрібно мати дорогу вентиляційну систему і належний рівень безпеки, пояснив експерт.

"Та оскільки в нашій країні лабораторна система роками не фінансувалася, то на сьогодні ми, на жаль, бачимо величезну кількість тестів з неправдивими результатами. За великим рахунком – хибнонегативними", – пояснив Александрін.

Скуті ресурсами

Багато проблем, які гальмують масштабне тестування в Україні, накопичувалися не один рік. Ці "прогалини" стосуються не тільки лабораторної бази, але і кадрів. Навіть якщо буде все необхідне обладнання, потрібно ще навчити спеціалістів, які могли б проводити дослідження ПЛР, каже голова правління Української санітарно-епідеміологічної спілки, колишня заступниця головного санлікаря Людмила Мухарська.

"ПЛР-тестування – не прості дослідження, для них потрібні спеціальні знання і досвід. Крім того, мають бути спеціальні лабораторії з відповідним рівнем захисту. Неможливо зробити ці дослідження в будь-якій лабораторії", – пояснила вона виданню.

До того ж поки не всі регіональні лабораторії забезпечені сучасним обладнанням. У деяких робота повністю автоматизована, пояснив Радуцький. Є лабораторії, де зразки ПЛР досліджуються в напівавтоматичному режимі. І є ті, де проби обробляються вручну, а на це йде кілька годин. Тому, через перевантаженість лабораторій, іноді результатів тестів доводиться чекати по 3-4 доби, додав депутат.

Перевірка епідемією: чи пов'язані "антирекорди" по коронавірусу зі збільшенням тестуванняБагато лабораторій не готові до оперативного тестування (фото: dpsu.gov.ua)

Наявні ресурси в країні поки що не дозволяють проводити безкоштовні ПЛР-тести всім підряд. Тому державним коштом МОЗ насамперед тестує людей з клінічними симптомами COVID-19.

Запідозривши у себе ознаки цієї хвороби, людина має звернутися до свого сімейного лікаря. Він, оцінивши стан пацієнта, може викликати мобільну бригаду з лікарні для забору зразків. Їхнє дослідження в лабораторіях повністю компенсується державою, уточнив головний санітарний лікар.

В середньому між забором матеріалу та отриманням результату проходить два дні. Але все залежить від того, коли відібрали та доставили зразки.

"Якщо тест проводиться до обіду, до 12 години дня його доставляють у лабораторію, то інколи результат може бути вже до кінця того ж дня. І якщо результат тесту позитивний, то він уже потрапляє до тієї статистики, яка оприлюднюється наступного ранку", – пояснив Ляшко.

Якщо сімейного лікаря немає, тоді можна звернутися у швидку допомогу або на обласну "гарячу лінію" з питань коронавірусу. Ще один, крайній варіант – це самому вирушити до лікувального закладу.

"Але ми не рекомендуємо самому приїжджати до лікарні. Оскільки у людини може не бути саме коронавірусної хвороби, але, прийшовши до інфекційного відділення, людина наражає себе на додатковий ризик заразитися", – зазначив головний санлікар.

Крім підозрілих випадків, бюджет оплачує тестування людей, які перебувають на стаціонарі з пневмоніями, і контактних осіб. Паралельно в державних лікарнях запускається ІФА-тестування. Цей вид дослідження більш точний, ніж експрес-тести. Але остаточний діагноз визначається тільки шляхом ПЛР-тесту.

За бажання людина може зробити ПЛР-діагностику, не маючи ніяких симптомів або контактів з хворими. Але за це доведеться заплатити з власного гаманця. Така послуга вже є і в державних, і в приватних лабораторіях. У "приватників" ПЛР-тест обійдеться дорожче. Як і державні, вони передають всі дані в Центр громадського здоров'я. Їхні результати також відображаються у загальній статистиці тестування.

Зараз в сезон відпусток і туризму платна послуга користується великим попитом серед українців, які вирушають за кордон або повертаються з країн "червоної зони". Біля деяких лабораторій навіть вишиковуються цілі черги. Можливо, це також робить свій внесок у загальне зростання тестування по країні за останній час. Але офіційних даних про це немає.

Перевірка епідемією: чи пов'язані "антирекорди" по коронавірусу зі збільшенням тестуванняДля виїзду за кордон також треба здати тест (фото: dpsu.gov.ua)

Ще один цікавий момент: кількість тестів і хворих за вихідні в статистиці стабільно нижче ніж у будні. По суті кожну неділю і понеділка видно, як на ранкових цифрах епідемія начебто "слабшає", але потім з вівторка знову йде зростання. Таке просідання спостерігається і в багатьох інших країнах, наприклад, у Франції, Польщі чи Іспанії, каже Ляшко.

За його словами, тут спрацьовує людський фактор: при поганому самопочутті люди намагаються перетерпіти, відкладаючи звернення до лікаря на понеділок. Іноді сімейні лікарі не призначають мобільну бригаду на вихідних, якщо пацієнт не в критичному стані, а домовляються про її приїзд на понеділок.

"Також не працюють приватні лабораторії й чомусь не на повну потужність на вихідних працюють лабораторії в закладах охорони здоров'я, у клінічних лікарнях. Лабораторії Міністерства охорони здоров'я – так звані лабораторні центри – працюють на повну завантаженість", – пояснив головний санітарний лікар.

Готуючись до нового приросту хворих, у МОЗ додатково укомплектовують державні лабораторії і працюють над розвитком лабораторної бази. Поставлена мета – на кінець вересня вийти на 30 тисяч тестувань ПЛР на добу, пояснив Ляшко.

У жовтні-листопаді в Україні розпочнеться ще й епідсезон грипу та ГРВІ, симптоми яких можна сплутати з коронавірусом. А тому кількість підозр на COVID-19 буде лише зростати. За словами Ляшка, щоби встановлювати правильні діагнози, лабораторії будуть одночасно досліджувати зразки ПЛР-тестів і на грип, і на інші грипоподібні захворювання.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся