Минулого тижня парламент прийняв у другому читанні один з найбільш довгоочікуваних законопроектів в галузі телекомунікацій - законопроект №4159 про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж. Документ зобов'язує власників будинків та інфраструктурних об'єктів на рівних умовах пускати туди провайдерів для прокладки ліній зв'язку. Зараз власники таких об'єктів часто виставляють провайдерам різну вартість доступу до будинків або домовляються з одним провайдером і не пускають в хату інших, позбавляючи мешканців альтернативи. Виправити цю ситуацію, по ідеї, і мають норми прийнятого законопроекту. Втім, методики розрахунку тарифів за доступ до будинків поки немає. Тому провайдери побоюються, що плата зросте, а значить, доведеться підвищувати тарифи для абонентів.
Офіційно в Україні, за даними реєстру Нацкомісії з питань регулювання зв'язку та інформатизації, працює 6 тисяч операторів і провайдерів телекомунікацій. Більшість з них - невеликі компанії, у яких може бути пара тисяч, сотень або зовсім декілька абонентів. Великих гравців, обслуживащих понад сотні тисяч абонентів, небагато - близько десятка. Щоб протягнути свої мережі в будинки і квартири українців, всім провайдерам доводиться домовлятися з домовласниками - це районні комунальні підприємства, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). За даними Мінрегіонрозвитку, в Україні налічується близько 240 тис. багатоквартирних будинків.
До 2017 року інтернет-провайдери покрили своїми мережами більше половини країни, але потенціал для розвитку залишився. У містах-мільйонниках покриття фіксованого інтернету досягло 90%, в менших містах, де сотні тисяч абонентів, - 60-70%. Що стосується невеликих міст і сіл, то фіксовані інтернет-мережі є приблизно на 50% цих території.
За оцінками компанії "Датагруп", в середньому у великих містах і обласних центрах працює за 4-5 провайдерів на будинок, у райцентрах та малих містах - по 2-3 провайдера на будинок. У містах-мільйонниках іноді в одному будинку може бути представлено до 7 компаній, включаючи невеликі локальні мережі і "сірих" провайдерів. Причому для різних компаній умови доступу можуть бути різними. Якщо провайдер афілійований з місцевою владою, то доступ йому може надаватися практично безкоштовно. Відповідно, такий провайдер встановлює найнижчі тарифи для абонентів і іншим гравцям стає важко з ним конкурувати.
Зустрічається й інша ситуація, коли будинок "монополізував" один або два гравці, і домовласники категорично відмовляються пускати туди кого-небудь ще. Голова правління Інтернет асоціації України, яка об'єднує понад 140 учасників ринку, Олександр Федієнко розповідає, що найчастіше такі дискримінаційні умови виставляють ОСББ. "Дійсно, є факти монопольного становища. Я знаю випадок, коли ОСББ зажадав від провайдера 2 млн гривень за вхід у будинок. Тобто, формально йому не відмовили, закон не порушили, але виставили такий рахунок, який не дає можливості провести мережу в цей будинок", - розповідає Федієнко. І навіть ті провайдери, яким вдалося домовитися з ОСББ, в рази переплачують за доступ в будинку. "ОСББ на свій розсуд завищують в кілька разів вартість доступу в будинку, порівняно з ринковими розцінками. З прийняттям закону у нас буде право обґрунтовано аргументувати тарифи, посилаючись на затверджені методики", - розповідає директор департаменту регуляторної політики "Датагруп" Анна Некраха.
Районні комунальні підприємства стягують з провайдерів плату поквартирно, а ОСББ - відразу за весь будинок. Наприклад, у Києві комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (КЖСЭ) в середньому бере з кожного провайдера за 0,79 гривень за квартиру в місяць. У Харкові провайдери платять комунальникам по 80 копійок за квартиру в місяць, а в Одесі - по 60 копійок.
Як розповідає Федієнко, вартість доступу до житлового фонду ОСББ для провайдерів може становити і 300 гривень і 5 тисяч гривень в місяць за будинок. За оцінками депутата Верховної Ради і одного з авторів законопроекту №4159 Романа Семенухи, в перерахунку на кожну квартиру середня ставка ОСББ становить 2 гривні на місяць.
Якщо президент підпише ухвалений парламентом законопроект, то тарифи домовласників в різних містах і будинках можуть відрізнятися. Але в одному і тому ж будинку різним провайдерам вони повинні будуть виставляти однакові рахунку та забезпечувати рівний доступ.
Що стосується розміру тарифів, то в тексті законопроекту прописана верхня тарифна кордон, тобто максимально можлива плата за доступ. Для будинків, в яких менше 100 квартир, така межа складе 2% від розміру мінімальної заробітної плати, тобто 64 гривні за місяць весь будинок (при нинішній мінімалці в 3200 гривень). У будинках, де кількість квартир варіюється від 101 до 160, така тарифна межа складе 3% від мінімальної заробітної плати, тобто 96 гривень в місяць. За доступ до будинків, в яких розташовано понад 161 квартири, провайдерам доведеться платити 5% від мінімальної заробітної плати або 160 гривень на місяць.
Семенуха Роман розповідає, що навколо тарифів на доступ було багато дискусій. В редакції законопроекту, яку підготували до першого читання, щомісячна вартість доступу до кожної квартири складала 0,015% мінімальної заробітньої платні (за нинішньої мінімальної зарплатні це 48 копійок). Така ціна влаштовувала провайдерів, але не влаштовувала домовласників. "Провайдери справедливо хочуть дерегуляцію галузі і платити якомога менше. Цей закон покликаний збалансувати інтереси держави, провайдерів, власників об'єктів інфраструктури та інтереси кінцевих користувачів - абонентів", - розповідає Семенуха.
Тому в якості компромісу вирішили відмовитися від фіксованої ставки і встановити верхній тарифний межа. За словами Семенухи, особисто він був проти позначення верхньої межі і хотів лише встановити нижній поріг. "У домовласників теж повинна бути можливість отримувати гроші за експлуатацію інфраструктури", - пояснює він.
Як вважає Федієнко, домовласники можуть спробувати вичавити з встановлених законопроектом тарифів максимум і піти за принципом єдиної максимальної країни по всій країні. В такому випадку великий провайдер, який працює, наприклад, у будинку на 250 квартир, буде платити за 64 копійки за кожну квартиру. Провайдер, у якого всього 160 квартир, за кожну квартиру заплатить по 1 гривні. Провайдер, який працює у будинку на 20 квартир, за кожну з них заплатить понад 3 гривень. При цьому далеко не у всіх квартирах, за які доведеться заплатити провайдера, є його абоненти. "Маючи одного клієнта в будинку, нерентабельно платити за доступ в усі 120 квартир, це сильно впливає на собівартість послуги. На жаль, новий закон не вирішив цю проблему", - розповідає директор з корпоративних відносин компанії "Укртелеком" Михайло Шуранов.
Представники "Волі" висловлюються з цього приводу ще більш жорстко. "Однією з цілей прийняття закону було мінімізувати підстави для збільшення вартості телекомпослуг. Ми вважаємо, що в даній редакції ця мета не досягнута", - повідомив РБК-Україна директор із зовнішніх зв'язків "Волі" Костянтин Грицак. Якщо рентабельність бізнесу знизиться із-за зростання витрат, то підвищувати ціни готові і "Датагруп". "Ми комерційне підприємство, і не можемо працювати собі в збиток", - расссказывает Ганна Некраха.
У прийнятій редакції законопроекту "Воля" бачить ризики для бізнесу, оскільки немає прозорої методики визначення плати за розміщення телекоммереж. "Відповідно вартість доступу до будинків може істотно зрости. Крім цього, для нас важливо дотримання цього закону усіма гравцями ринку ─ і дрібними і великими провайдерами, що гарантує єдині умови", - додає директор з регіонального розвитку "Волі" Михайло Дмитриченко.
Згідно законопроекту про доступ до інфраструктури, методика розрахунку тарифів на доступ повинна бути розроблена Кабінетом міністрів після того, як президент підпише закон. Провайдери очікують, що це відбудеться вже навесні, а до літа закон вступить в силу. Як розповідає Федієнко, зараз тарифи для провайдерів формуються без будь-якої методики. "Особливо ОСББ чомусь вважають, що телекоммуникациионные компанії - це найбагатша категорія. Рада мешканців збирається і думає: "скільки грошей не вистачає на лампочки або вікна у під'їзді. І цю суму виставляють провайдерів", - розповідає Федієнко.
Семенуха впевнений, що з прийняттям закону вартість доступу в будинку ОСББ для провайдерів може істотно знизитися. Що стосується будинків, що перебувають у комунальній власності громади , то, за його словами, ціна підвищиться для тих, хто зараз демпінгує. "Зараз перша десятка провайдерів (за винятком одного - двох) платить в середньому по Україні не менше, ніж пропонується в законопроекті. Для них тарифи залишаться приблизно на тому ж рівні. Зростуть однозначно для тих, хто зараз завдяки зв'язкам з місцевою владою, платить копійки або не платить взагалі. Тепер умови для всіх стануть однаковими і таким провайдерам стане важче демпінгувати", - вважає депутат.