Конституційну реформу чекає перезавантаження. У січні парламент має намір ухвалити проект змін до Конституції щодо децентралізації у другому читанні. І щоб зібрати 300 голосів "за", з документа можуть "викинути" скандальний пункт 18 перехідних положень про особливий статус Донбасу. РБК-Україна стало відомо, що така ініціатива вже прозвучала в кабінетах Адміністрації президента, і зараз її підтримують в Конституційної комісії і парламенті.
Конституційну реформу чекає перезавантаження. У січні парламент має намір ухвалити проект змін до Конституції щодо децентралізації у другому читанні. І щоб зібрати 300 голосів "за", з документа можуть "викинути" скандальний пункт 18 перехідних положень про особливий статус Донбасу. РБК-Україна стало відомо, що така ініціатива вже прозвучала в кабінетах Адміністрації президента, і зараз її підтримують в Конституційної комісії і парламенті.
Петро Порошенко неформальному саміті в Брюсселі 16 грудня заявив, що "Україна - на порозі конституційних змін". Мова йде про прийняття у другому читанні проекту змін до основного закону щодо децентралізації. Для цього до кінця січня потрібно зібрати 300 голосів "за", яких під куполом Верховної Ради немає. Їх і не додасться, поки в перехідних положеннях документа буде присутній пункт 18 про особливий статус Донбасу.
Прийняття поправок до Конституції саме з цим пунктом - зобов'язання України Мінськими угодами. Про це чудово знають у ЄС і США, і до недавнього часу тиснули на українську владу і квапили з прийняттям. Але якщо б проект виставили на голосування у другому читанні з пунктом про особливий статус Донбасу і почали ламати коаліцію "через коліно", вимагаючи ухвалення цієї норми, і без того нестабільну більшість точно б розсипалося. Слідом за "радикалами" коаліційні лави, швидше за все, залишили б "Самопоміч" і "Батьківщина".
"На неформальних зустрічах українського істеблішменту посли ЄС і США в Україні Ян Томбінський і Джеффрі Пайетт говорили, що і 300 голосів під Конституцію повинні знайти і зберегти коаліцію. І їм все одно, як це буде зроблено", - розповів РБК-Україна один з учасників таких переговорів.
Раптом у листопаді спікер парламенту Володимир Гройсман заявив у Раді, що за Конституцію 300 голосів точно знайдуть. В Адміністрації президента придумали, як прийняти поправки так, щоб зберегти коаліцію - проголосувати проект змін до Конституції щодо децентралізації у другому читанні без п. 18 перехідних положень, де прописаний особливий статус Донбасу.
За словами заступника голови фракції "Блоку Петра Порошенко" Ігоря Кононенка, якщо 300 голосів під куполом не знайдеться, скандальний пункт просто перенесуть з проекту децентралізації в проект змін до Конституції щодо судової реформи, який вже зареєстрований в парламенті.
"Я розумію всю складність знайти 300 голосів з урахуванням п. 18 перехідних положень проекту. Думаю, компромісним варіантом може стати перенесення цього дискусійного пункту в іншу частину змін недоторканності. А за децентралізацію, яка не викликає питань, і під яку в залі ми точно знайдемо 300 голосів, проголосувати в грудні. Тоді через два роки ми будемо мати ще одні місцеві вибори", - повідомив він раніше РБК-Україна.
Ця позиція була озвучена під час візиту в Україну віце-президента США Джо Байдена.
"І він не був проти, - розповів РБК-Україна один з колишніх чиновників, якого запросили на зустріч Байдена з представниками громадянського суспільства 7 грудня. - Все одно реалізацію Мінська-2 пролонгували на 2016 рік, а Росія не виконує взяті на себе Мінськими угодами зобов'язання. Тому і Україна не зобов'язана поки що приймати Конституцію з особливим статусом для Донбасу. Єдине, на чому наполягав Байден, - на єдність коаліції".
Тим часом нардеп від "Опозиційного блоку" Юрій Мірошниченко нагадав колегам: "Якщо ми приберемо який-небудь пункт з проекту змін до Конституції, його потрібно повторно відправляти на оцінку в Конституційний суд".
Втім, в коаліції з цим проблем не бачать. Вчора член Конституційної комісії і нардеп від "Народного фронту" Леонід Ємець заявив РБК-Україна, що якщо в самому тексті проекту змін до Конституції щодо децентралізації нічого не змінювати, то повторна оцінка Конституційним судом пройде досить швидко, і вже в січні Рада зможе винести проект на голосування в другому читанні.
Правда, за його словами, є різні варіанти розвитку подій: "Президент говорив, що остаточно ми будемо голосувати за запропонований текст змін до Конституції і ту частину, яка стосується особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, тільки після того, як ми побачимо виконання Мінських угод в частині відведення озброєнь, відновлення контролю української влади на цих територіях І тільки після цього можна говорити про якісь там вибори (на окупованому Донбасі, - ред.). Враховуючи те, що ця частина Мінських угод на сьогодні не виконана, я не думаю, що ми можемо голосувати проект змін до Конституції щодо децентралізації з урахуванням цих позицій (п. 18 перехідних положень, - Ред.)".
За словами Ємця, ймовірно, децентралізація і цей пункт будуть розділені.
"Можливо, проект змін до Конституції щодо децентралізації буде доповнено окремим законом (про статус Донбасу, - ред.), який буде голосуватися разом з поправками до Конституції. Але говорити про те, чи буде 300 голосів можна тільки після того, як стане зрозуміло: чи буде це два окремих проекту змін до Конституції, чи це буде додатковий закон про вибори на окупованих територіях", - уточнив Ємець.
Але навіть якщо з проекту дійсно "викинуть" особливий статус Донбасу і винесуть на голосування у другому читанні децентралізацію в чистому вигляді, через це точно не дадуть голоси фракції "Самопомочи" і Радикальної партії. Раніше депутати цих фракцій заявляли, що в проекті не передбачена децентралізація, а централізація влади в руках президента. Приклад приводили норму про право гаранта розпускати навіть виборні органи місцевих рад, якщо прийняті ними рішення підривають суверенітет України.
І свою думку вони не змінили. Більш того, віце-спікер Оксана Сироїд (обраний в Раду за списком "Самопомочи", - ред.) повідомила РБК-Україна, що голосування стане справжнім випробуванням для коаліції на міцність. У цьому впевнений і лідер фракції "Радикальної партії" Олег Ляшко.
Депутати від фракцій БПП і НФ вважають, що 300 необхідних голосів "за" вони можуть знайти і без "Самопомочи" і "Радикалів".
"Фронтовики" готові дати свої 80 голосів, якщо Арсеній Петрович залишиться в кріслі прем'єра. Плюс наших... нехай не все 139 проголосують, але 100 "за" набереться точно. Активно ведемо переговори з "Батьківщиною". А це ще 19 голосів. А ще є депутатські групи "Воля народу" і "Відродження", позафракційні. Точно набереться 300 голосів", - запевнив РБК-Україна один з нардепів від БПП.
І все б нічого, якби не заява посла ЄС в Україні Яна Томбінського. У понеділок на форумі, присвяченому конституційної реформи, дипломат сказав, що Україні потрібна нова Конституція.
"Можливо, потрібно створювати Конституцію, яка буде відповідати бажанням створити парламентську республіку, щоб у ній було чітко записано розподіл функцій і відповідальності між різними гілками влади", - заявив Він.
Але прийняття абсолютно нової Конституції не вписується в рамки запущеного майже рік тому конституційного процесу. Адже проект змін в основний закон децентралізації взяли 31 серпня, другий проект поправок по судовій реформі вже написаний, а третій - з прав людини - ось-ось представлять громадськості.
В коментарі РБК-Україна голова представництва ЄС в Україні закликав парламент якнайшвидше проголосувати проекти змін до Конституції. Хоча б щодо децентралізації і судову реформу до кінця поточної сесії. Щодо нового проекту Конституції Томбінський відповіді не надав.
Більше РБК-Україна розповів позафракційний депутат Сергій Тарута, який спілкувався з послом ЄС під час спільної поїздки в Маріуполь. За словами нардепа, сьогоднішні зміни в Конституцію робляться "під себе коханого (натякаючи на президента, - ред.), і неважливо, хто в цьому кріслі сидить".
"Ми їхали цілий день в машині з Томбінським та ділилися думками. Ви ж чули, що він заявив недавно. Врятувати ситуацію може лише написання Конституції заново. Ні в грудні, ні в січні консенсусу щодо прийняття поправок у другому читанні не буде, - поділився Тарута з РБК-Україна. - З Конституцією спочатку була така єзуїтська схема, коли проблеми Донбасу вплели в один проект з децентралізацією. А насправді там ніякої децентралізації і ніяких змін в кращу сторону немає. Парламент хотіли шантажувати війною, мовляв, якщо хочете миру, то приймайте нову Конституцію. І перший раз, 31 серпня, парламент пішов на це, проголосувавши проект у першому читанні. У другому читанні так вже не буде. Потрібно розділити: децентралізація - це одна тема, а питання Донбасу - окреме питання".
В БПП і НФ кажуть, що про перезавантаження конституційного процесу в Україні у ЄС і США дійсно заговорили.
"Розумієте, після приїзду Байдена в Києві та регіонах стали часто проводити міжнародні конференції, круглі столи, прес-конференції з участю європейських та американських експертів і дипломатів як раз по темі Конституції. США і ЄС це фінансують через свої фонди. І там звучать заклики до написання абсолютно нової Конституції, яка б не давала повноваження президента", - розповів РБК-Україна один з нардепів від БПП.
За словами співрозмовника видання, останньою краплею стала презентація проекту змін до Конституції щодо судової реформи. Документ, серед іншого, позбавляє парламент права висловлювати недовіру генеральному прокурору. Тобто, якщо ці поправки пройдуть два читання і вступлять в силу, нардепи не зможуть зібрати 150 підписів за відставку генпрокурора та винести питання на голосування в зал.
Правда, є у Заходу і альтернативний варіант - проводити заплановану децентралізацію і без поправок у Конституцію.
"Позиція наших партнерів з ЄС і США про внесення змін до Конституції в частині децентралізації вже чітко зрозуміла. Суть дуже класна: робити децентралізацію незалежно від того, будуть вносити зміни в Конституцію чи ні. Це те, що треба, і про що я кажу вже не один рік. Не потрібно створювати міфи для виправдання своєї бездіяльності. Ми не будемо чекати конституційних змін, ми будемо змінювати реальне життя там, де це можливо, не чіпаючи Конституції", - пояснив один з ідеологів реформи, директор Київського інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук.