За два місяці війни парламентські фракції поступилися політичними амбіціями та об’єдналися заради спільної мети – протистояння російській агресії. Така взаємодія може стати основою роботи парламенту і після перемоги. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.
Ще за два дні до повномасштабного вторгнення загарбників, 22 лютого під час зустрічі з Президентом Володимиром Зеленським, очільники депутатських фракцій у парламенті домовилися про так звану "оборонну коаліцію".
"Це означало, що політичні розбіжності та суперечки відходять на другий план, а Верховна рада концентрується на швидкому ухваленні важливих законів для посилення безпеки та обороноздатності країни – без опонентів та тривалих обговорень", - згадує голова політичної партії "Слуга народу" Олена Шуляк.
Вже 24 лютого у перші години бомбардувань спікер парламенту Руслан Стефанчук під час брифінгу у Верховній раді оголосив: "Тут стоять представники усіх фракцій і усіх груп парламенту. Сьогодні нас не роз’єднують політичні погляди, сьогодні нас об’єднує одне – це наше прагнення служити державі Україна і народу України".
Два місяці роботи парламенту у цьому режимі довели ефективність такої взаємодії парламентарів та дієвість принципу "відкидаємо політику й разом працюємо на державу".
"Якщо подивитися на підсумки голосувань за два місяці російського вторгнення, то ми побачимо, що більшість законопроектів підтримувала конституційна більшість – 300+ народних депутатів. І за цей час ми швидко ухвалили всі необхідні під час воєнного стану законопроекти – оборонні, соціальні, економічні", – наводить приклад голова депутатської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.
Спікер Руслан Стефанчук уточнює – за 7 пленарних засідань в умовах воєнного стану парламентарі прийняли 13 постанов, ухвалили 88 законопроектів та ще 18 підтримали за основу.
У керівництві Верховної ради та у парламентській монобільшості переконані, що саме таке об’єднання заради спільної мети має стати основою політичного процесу після нашої перемоги.
Але спершу українська політика має назавжди позбавитися тих, хто роками працював та зараз намагається працювати проти інтересів України. Власне, перші кроки на цьому шляху парламент вже зробив.
Під час спілкування з представниками російських видань Володимир Зеленський констатував, що Росія тривалий час намагалася розхитати ситуацію та спровокувати політичний хаос в Україні через низку партій, зокрема і на місцевому рівні.
"У тих чи інших місцевих, районних чи обласних радах вони виходили з ультимативними речами: десь заблокувати, десь знести представників правлячої партії. Десь впроваджували аспекти, що та чи інша реформа не повинна діяти", – сказав президент.
З початком повномасштабної війни "Слуга народу" ініціювала ліквідацію проросійських фракцій у парламенті та заборону таких партій.
"Ми не маємо давати жодного шансу колаборантам, агентам ворога. Саме тому ми наполягали на ліквідації проросійських фракцій. Це та сфера, де не має бути політичних компромісів. Чи хочемо ми відновити таких колаборантів на політичній карті майбутньої України? Звісно ж, ні! Це "ні" має бути закріплене в законодавстві та в Кримінальному кодексі", – переконана Олена Шуляк.
У результаті злагодженої позиції парламентарів 14 квітня діяльність фракції ОПЗЖ припинилася. Водночас Верховна рада почала впроваджувати низку запобіжників, щоб не дати шансів колаборантам відновити політичну діяльність.
Президент вже підписав ухвалений депутатами закон про кримінальну відповідальність за пособництво державі-агресору – за це тепер передбачено від 10 до 12 років в’язниці.
Ще одним кроком стане ухвалення законопроекту №7172-1 про заборону проросійських партій. Наразі депутати підтримали його у першому читанні й на найближчому засіданні планують ухвалити його в цілому.
"В Україні, крім проукраїнських партій, не може бути ніяких інших. Тому що всі партії повинні бути об’єднаними служінням українському народу. А ті, які сповідують інтереси інших країн, не мають права бути представленими ні в політикумі, ні в соціумі", – прокоментував цю ініціативу спікер парламенту.
Власне це має стати запобіжником відновлення ліквідованої ОПЗЖ під новою вивіскою "Платформа за життя і мир". Хоча у парламенті прогнозують, що майбутнього у проросійських партій в Україні немає, як би вони не називалися, а виборці ще скажуть своє слово.
"Гіршої люстрації за народну я в Україні не знаю. Їм нагадають усе, незалежно від того, коли й у що вони перейменувалися. У них не буде шансів", – впевнений перший віце-спікер Олександр Корнієнко.
Більш відверто з цього приводу висловився секретар РНБО Олексій Данилов: "Їм треба дуже швидко піти з Верховної ради, бо коли наші війська повернуться з фронту, вони їх звідти винесуть вперед ногами, і не факт, що живими".
"І головне, щоб це залишилося в нас до кінця війни, залишилося після війни… Я вважаю, що це велика перемога й велика наша зброя", – так президент прокоментував єднання всередині країни після початку війни.
У парламентській монобільшості переконані, що саме єднання має стати новим стандартом роботи Верховної ради не тільки під час воєнного стану, але й після нашої перемоги.
"Весь час існування української політики її супроводжували постійні конфлікти. Основним завданням опозиції було встромити палку в колеса владі, а не забезпечити добробут країни. Опір ворогу об’єднав вчорашніх опонентів, і це єднання не має закінчитися з останнім кроком параду перемоги", – вважає голова "Слуги народу" Олена Шуляк.
За її словами, перший крок до якісно нової політики парламент зробив ще у мирний час, коли ухвалив закон про деолігархізацію. Він звужує можливість олігархічних кланів впливати на політичний процес в Україні.
Втім це тільки початок, і після перемоги парламент має ухвалити ще низку законів, щоб назавжди позбавити олігархів та їх оточення можливості впливати на владу.
Свою роль у перезавантаженні української політики зіграє і суспільство – запит на об’єднання заради досягнення єдиної мети величезний.
"Наразі суспільний консенсус зрозумілий, він ведеться навколо перемоги, а далі буде відбуватися навколо відбудови. На якийсь час це стане об’єднуючою національною ідеєю", – прогнозує перший віце-спікер Олександр Корнієнко.
Він впевнений, що за таких умов навряд чи доцільним буде ставати у жорстку опозицію до влади тільки заради відсотків у рейтингах партій, це не принесе користі країні.
"Звісно ж дискусії у парламенті та серед політиків мають бути, але вони повинні бути конструктивними та закінчуватися єдиною позицією – все заради держави та її народу. Саме такий принцип має стати основою української політики після перемоги", – впевнена Шуляк.