ru ua

Прокурор у справі "Роттердам+" Денис Демків: Всі експертні установи не змогли підтвердити наявність збитків

Прокурор у справі "Роттердам+" Денис Демків: Всі експертні установи не змогли підтвердити наявність збитків Прокурор у справі "Роттердам+" Денис Демків (фото: facebook.com)

Про причини закриття кримінального провадження у справі "Роттердам+", суперечливі висновки експертиз і відсутність змови в цій історії – в інтерв'ю РБК-Україна розповів прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Денис Демків, старший у групі прокурорів у цій справі.

20 травня багатостраждальне кримінальне провадження за вугільною формулою "Роттердам+" було закрито вже вчетверте. Як розповів РБК-Україна прокурор САП Денис Демків, який виніс це рішення, так і не вдалося встановити факт нанесення багатомільярдних збитків, на яких наполягають детективи НАБУ.

Крім того, закінчився річний термін досудового розслідування у цій справі, а численні експертизи давали взаємно суперечливі висновки. Тим не менш, говорити про те, що в справі "Роттердам+" перевернута остання сторінка, схоже, не доводиться.

– Що на даний момент відбувається зі справою по "Роттердам+": оскаржується його закриття, чи є якісь супутні скарги або судові процеси? Словом, чи можна сказати, що ця історія вже закінчилася?

20 травня мною було прийнято рішення про закриття кримінального провадження щодо підозрюваних. З цього дня кримінальне провадження розслідується за фактами, які внесені до ЄРДР, але по цих епізодах підозрюваних немає. Тобто, в термінології попереднього кодексу, від 1960 року, розслідуються фактові провадження.

Чи оскаржуються мої дії? Наскільки мені відомо, детективи НАБУ зверталися зі спробою оскаржити моє рішення про закриття справи до прокурора вищого рівня. І точно це оскаржується потерпілим, у Вищому антикорсуді.

– Цей потерпілий – це Нікопольський завод феросплавів?

Так.

– Скільки приблизно такі оскарження можуть займати: дні, тижні, місяці?

Точно, що не дні. До процесу допущені захисники підозрюваних, потерпілі і я як прокурор. Поки кожен з них виступить…

– Зараз це все на нульовому етапі?

Розгляд почався, було перше засідання, його відклали з метою витребування та залучення до справи матеріалів, тоді вже буде визначена дата засідання. Я ризикну спрогнозувати, що за наступне судове засідання справа не вирішиться, ми не встигнемо дослідити матеріали, на яких наполягають потерпілі, і враховуючи, що свою думку повинні висловити всі учасники, це затягнеться в часі.

– У справі було шість підозрюваних. Зараз вже ці люди можуть себе почувати чистими перед законом і не боятися якогось інтересу з боку правоохоронців?

На сьогодні, після моєї постанови про закриття провадження, вони свій статус підозрюваних втратили, тобто до них немає жодних питань.

– Вони були в розшуку?

Деякі з них були.

– Але тепер їх повинні зняти з розшуку автоматично?

– Так, тепер вони повинні бути зняті з розшуку, але це не в один момент, відбувається.

Постанову про закриття кримінального провадження Я розіслав всім учасникам, всі знаходяться в рівних умовах. 20 травня було прийнято рішення, пізніше були внесені відомості в ЄРДР, і на наступний день я підготував супровідні листи, в додатках до яких були копії відповідних постанов. Вони були розіслані всім учасникам: підозрюваним, їх захисникам, потерпілим і в НАБУ.

– Як заявив у недавньому інтерв'ю в.о. голови САП Максим Грищук, в групі прокурорів є той, хто готовий йти до суду з цим провадженням, він бачить підстави, склад злочину, готовий підтримувати держобвинувачення. Також Грищук сказав, що терміни розслідування справи ще не закінчилися. Що значить "є прокурор, який готовий йти до суду"?

Мені, чесно кажучи, неприємно, що прокурори САП ведуть таку дискусію через ЗМІ, а не між собою. Так не повинно бути. Я не хочу коментувати слова в.о. голови САП, я говоритиму предметно – про закриття кримінального провадження.

Перше – дане кримінальне провадження розслідується з 2017 року. З першого дня, коли була визначена група прокурорів, мене в неї включили.

Про підозру шістьом особам у цій справі повідомили 8 серпня 2019 року. Всі прокурори, які є в цій групі, мають певні процесуальні права. З цього моменту, якщо хтось вважав, що є достатньо підстав закінчити досудове розслідування і можна складати обвинувальний акт, можна було приймати відповідне рішення.

Але до 20 травня цього року жоден прокурор не прийняв рішення про завершення досудового провадження. Це оформляється відповідним процесуальним документом, такого документа ні від одного прокурора немає.

Тепер що стосується термінів. Чому я вважаю, що термінів досудового розслідування вже немає? Кримінально-процесуальним кодексом встановлено термін в 12 місяців з моменту повідомлення людині про підозру, 365 днів. Давайте порахуємо дні. 8 серпня 2019 року повідомили про підозру. З цього моменту і пішов відлік. Перший раз кримінальне провадження було зупинено 3 серпня 2020 року.

– Виходить, 365 днів без п'яти днів – 360 днів?

– Так. Навіть якщо не вдаватися в якісь суперечливі моменти, наприклад, про те, чи враховується день повідомлення про підозру в термін розслідування, візьмемо максимальний термін, який у нас є.

Після цього, 20 серпня 2020 року, детективи відновлюють провадження, проводять слідчі дії, того ж дня його зупиняють. Тобто, день "пропав". Далі, 27 серпня 2020-го прокурор Пономаренко виносить постанову про відновлення провадження і в той же день приймає рішення про закриття справи.

Відповідно до вимог КПК, строк досудового провадження підраховується з моменту внесення відомостей до ЄРДР, та до звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру, клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, або до дня закриття кримінального провадження.

Останнє – наш випадок. 27 серпня було прийнято рішення про закриття провадження, в цей день у нас припинився підрахунок термінів. Після цього рішення оскаржувалося в судовому порядку, і 27 жовтня 2020 року постанову про закриття було скасовано.

Цього ж дня, на моє переконання, і так пише закон, строки досудового провадження поновилися. Чому? Вони були зупинені через постанову про закриття провадження. У день, коли ми цю постанову скасували, відповідно, термін знову відновився.

Цього ж дня прокурори зупиняють терміни через виконання міжнародно-правового доручення. Тобто, у нас 27 жовтня відновився термін розслідування, один день "з'їли" і в цей же день зупинили провадження.

21 січня 2021 року вже попередній старший групи прокурорів знову відновив кримінальне провадження і того ж дня прийняв рішення про закриття провадження. Тобто, ще один день "пропав".

25 січня постанова про закриття справи скасовується в.о. головою САП. Це означає, що термін знову-таки автоматично відновився, після чого приймається рішення про зупинку справи.

Така ж історія у нас відбувається 9 квітня: знову відновили кримінальне провадження і прийняли рішення про його закриття. Знову день "пропав".

15 квітня в.о. голови САП знову скасовує постанову про закриття справи, в цей же день у нас знову "пропав" один день терміну кримінального провадження.

Таким чином, на момент, коли мене призначили – 5 травня 2021 року – у нас термін досудового слідства становив де-факто 12 місяців і один день, при максимальному терміні 12 місяців.

– І це стало головною підставою вашого рішення закрити провадження?

Правильно сказати "однією з підстав " рішення, тому що були й інші підстави.

Де головний камінь спотикання? Хтось вважає, що день, коли скасовувалася постанова про закриття і виносилася постанова про відновлення провадження, – цей день не рахується, тому що саме провадження не відновлювалося. Але 219 стаття КПК чітко говорить, що термін досудового розслідування зупиняється після винесення постанови про закриття провадження. Якщо постанова скасована –значить, термін відновився.

– А навіщо взагалі виникають такі маніпуляції з припиненням і відновленням провадження?

Такі маніпуляції приведуть тільки до одного. Комусь у цьому конкретному провадження може здатися, що все було зроблено правильно. Але давайте зробимо проекцію, що так можна буде робити по всіх справах, всім органам досудового розслідування.

Ось сьогодні ми виносимо постанову про відновлення, проводимо слідчі дії, розслідуємо, а наступного дня виносимо постанову про призупинення. Потім ми знову відновили, потім знову призупинили і т. д. якщо ми таку практику будемо застосовувати щодо всіх кримінальних проваджень – скільки вони тоді можуть розслідуватися? Скільки люди будуть ходити під підозрою?..

Я собі насилу уявляю такі речі. Якщо ми зараз скажемо, що це законно, так можна робити, значить, всі слідчі і всі прокурори у всіх кримінальних справах так зможуть робити.

Прокурор у справі "Роттердам+" Денис Демків: Всі експертні установи не змогли підтвердити наявність збитків

Денис Демків (фото: censor net)

– Навіщо це все робилося? Розуміли, що за рік просто не встигнуть провести всі слідчі дії і почалося ось це "включили-вимкнули"?

– Провадження зупиняється на підставі виконання міжнародно-правових доручень. Такі підстави для зупинки були з першого дня, коли людям повідомили про підозру. Якщо були такі підстави, чому справа тоді не зупинялася раніше?.. Чому ми дійшли до ситуації, коли ми сидимо тут з вами і рахуємо по днях?.. Для мене це відкрите питання.

Як довго може тривати поточне "фактове" розслідування? І чи можуть тим самим шести людям знову вручити підозри: через тиждень, місяць, рік?

– У нас склалася така ситуація, що по суті правоохоронна система живе за двома кодексами одночасно. Одна процедура – за кримінальними провадження, які були розпочаті до 15 березня 2018 року включно. І друга правова процедура – за розпочатими з 16 березня 2018 року.

Наше провадження було почато до цих змін, в 2017 році, у нас "фактове" провадження взагалі не має часових меж розслідування.

На моє переконання, якщо терміни досудового розслідування закінчилися, то вже не можна буде повідомляти про підозру за цими ж фактами тим самим людям.

Чому взагалі встановили максимальний термін у 12 місяців для тяжких та особливо тяжких злочинів? Це не було придумано просто так. Це було зроблено для того, щоб орган досудового розслідування за погодженням з прокурором виважено підходили до своїх повноважень. Якщо цей термін прибрати, то ми з вами дійдемо до того, що особі можна вручити підозру, обрати запобіжний захід і розслідувати 10 років, наприклад.

Тобто, розумні терміни повинні зберігатися. Було визначено, що максимальним терміном є 12 місяців, далі або до суду або закривати справу. Людина не може все життя бути в статусі підозрюваного.

Тепер повернемося до вашого питання про те, що хтось готовий кудись щось направити. У нас є стаття 313 КПК, на основі якої двічі скасовувалися постанови про закриття провадження. У ній зазначено, що прокурор вищого рівня, до якого надійшла скарга, повинен її розглянути, він може залишити рішення в силі, змінити рішення частково або скасувати його.

У разі скасування рішення прокурора або визнання незаконними його дій чи бездіяльності, прокурор вищого рівня – в даному випадку в.о. голови САП Грищук – мав право зробити заміну одного прокурора на іншого, що їм не було зроблено.

У матеріалах справи є багато різних експертиз, які нерідко давали взаємно суперечливі висновки. Зокрема, там є і висновки, які підтверджують коректність формули " Роттердам+", вірно?

– Давайте я базово поясню, як саме за інструкцією про проведення судово-економічних експертиз все відбувається.

Якщо простими словами, то яка має бути формула розслідування таких економічних злочинів? Контролюючі органи повинні провести ревізійні дії, встановити порушення якогось закону або підзаконного акта, наслідком чого стало заподіяння збитків. Тоді на основі ці ревізійних дій проводиться судово-економічна експертиза, яка говорить: так, є порушення, є збитки, ось в такій сумі.

Яка у нас склалася ситуація в нашому кримінальному провадженні? Перша –постанова №289 від НКРЕКП, якою впроваджувалася формула "Роттердам+", неодноразово оскаржувалася в судах. Вона пройшло всі інстанції, в тому числі Верховний суд і жодного разу не було скасована. Не було встановлено порушень ні за формою, ні за змістом. Це наводить на певні думки.

Далі, у нас десятки контролюючих органів і ці органи проводили перевірки, в тому числі Рахункова палата перевіряла, і не знайшла порушень в діях НКРЕКП в цій частині. Детективи НАБУ звернулися до Антимонопольного комітету, який теж контролюючий орган, оскаржили, але порушень не встановили.

Відповідно, жодного контролюючого органу на сьогоднішній день у нас немає, який встановив би порушення. Крім того, проведено десятки експертиз.

Перша експертиза, на яку я хотів би звернути увагу, робилася українським НДІ спеціальної техніки та судових експертиз СБУ. Там експерт написав, що є матеріальні збитки які були нанесені "постачальникам (споживачам)". У мене відразу питання виникає: так кому все-таки ці збитки завдані: постачальникам або споживачам? Це ж не одне і те ж.

Але навіть не будемо вдаватися в такі дрібні деталі. Після цього призначається комплексна комісійна експертиза, яку очолює цей же експерт. До цієї комісії входять також експерти Харківського НДІ судових експертиз імені Бокаріуса, та науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Мін'юсту.

Тобто, вже три ці установи проводять комісійну експертизу, і вони ці збитки не підтверджують. Експерт, який був головою комісії, не пише окремої думки, хоча це спростовує його ж попередні висновки.

Тепер треба оцінити ситуацію. Всі експертні установи всеукраїнського рівня не змогли підтвердити наявність збитків. Жоден контролюючий орган не зміг встановити конкретне порушення, що призвело до збитків.

У судовому порядку неодноразово оскаржувалася Постанова за формулою " Роттердам+" – жодного разу її не скасували. Ось у такій ситуації опинився прокурор, якого намагаються зробити крайнім, хоча треба в сукупності подивитися на всі речі, які збиралися судовими органами, контролюючими, експертизи…

Один з аргументів НАБУ стосується того, що між посадовими особами НКРЕКП і представниками однієї з компанії на ринку мала місце змова з розробки та впровадження формули "Роттердам+". Ви таку змову виявили?

– Що таке змова? Ось ми з вами домовилися про інтерв'ю, що ви приїдете в САП, за адресою вулиця Ісаакяна 17, в такий-то день і такий-той час. Це змова чи не змова?

– Не змова.

Але ми ж з вами домовилися, є час, є місце, всі обставини. Але ми в суді не можемо довести тільки один з елементів, треба довести всі чотири елементи складу злочину.

Ви маєте на увазі об'єкт, суб'єкт, об'єктивну сторону і суб'єктивну сторону злочину?

Так. І навіть якщо якийсь один елемент здається нам дуже вагомим і переконливим, цього недостатньо. Навіть якщо ми три елементи доводимо дуже добре, а один елемент ми не доводимо, то результат один – виправдувальний вирок. Тобто, про змову говорити тут не доводиться.

– Популярний аргумент противників "Роттердам+" полягає в тому, що вугілля з Нідерландів де-факто ніхто не віз, отже, включати витрати на його транспортування у формулу – некоректно. Як ви можете таку тезу прокоментувати? І в цілому, формульний підхід з імпортним паритетом виглядає коректним?

Я не є експертом у сфері енергетики, я не можу знати, скільки у нас коштує виробництво одного кіловата на ТЕС. Наскільки я розумію ринок енергетики, без ТЕС у нас не буде вистачати енергії для України. Тому вона повинна бути. Яка її ціна, як вона формується, яка собівартість, які витрати, – це повинні встановлювати експерти, фахівці в цій сфері. Я вивчив експертизи і, дійсно, в експертизах зазначено, що включення витрат на транспортування є коректним.

Чому у справі є тільки один потерпілий – Нікопольський завод феросплавів, тоді як часто говорять про багатомільярдні збитки, які були нанесені державі?

У матеріалах справи зазначено, що збиток заподіяно державі та громадським інтересам, крім того, Нікопольський завод феросплавів та Запорізький завод феросплавів за їх заявою включені до складу потерпілих. Заяв від інших осіб не надходило.

– Чи зверталися до держави з пропозицією про подачу позову?

Так. Мін'юсту пропонували пред'явити позов з цього провадження, вони відмовилися.

–​​​​​​​ І що далі?

– Закінчилася на тому історія.

–​​​​​​​ Одна з експертиз, на яку посилаються в НАБУ, містить арифметичні розрахунки збитків від "Роттердам+", але з приміткою, що саме "збитками" це назвати не можна. Як ви можете розшифрувати цю ситуацію?

Є така експертиза приватного експерта, але є один нюанс – в постанові про призначення експертизи було зазначено: "за умови порушення..." і експерт так і відповідає: "за умови порушення" ця різниця є збитками. Ми ж з вами всі розуміємо, що сто – це на тридцять менше, ніж сімдесят. Але чим підтвердилася умова порушення?

Крім того, той же експерт за кілька місяців до того був фахівцем у справі, він написав, що на його думку порушення є. Тобто, людина спочатку є фахівцем, а через пару місяців вже експертом з того ж провадження. І каже, що якщо це так, то 100 на 30 більше ніж 70. А якщо ні-то ні.

Повернемося до самого початку – вашого рішення про закриття провадження. У НАБУ кажуть, що це рішення було прийнято у позаробочий час, без консультацій з детективами та належного вивчення матеріалів справи. Що ви на це скажете?

Я не дуже хотів би коментувати заяви детективів. Я в цьому кримінальному провадженні прокурор з 2017 року, тобто вже чотири роки. І всі ці роки між САП і НАБУ проводилися консультації. З 5 травня по 20 травня – я старший групи прокурорів.