що відбувається з українськими пляжами

З настанням літа і пори відпусток українці почали замислюватися про те, де їм відпочити. У цьому році десять українських пляжів отримали міжнародну нагороду "Блакитний прапор", яку видають тільки тим зонам відпочинку, які відповідають європейським вимогам. У цей список серед звичних морських пляжів вперше потрапили три муніципальних пляжі Києва. Однак цей знак якості видається тільки на сезон. Щоб отримати його в наступному році, треба знову проходити спеціальну перевірку.

У південних регіонах країни перевірки стану пляжів практично завершені. Наприклад, в Херсонській області рапортують про те, що після взяття проб і в Чорному, і в Азовському морях вода відповідає всім нормам. В Одеській області офіційно називають поки що єдину проблему - відсутність рятувальників і рятувальних плавзасобів практично на всіх пляжах регіону. Але екологи вказують на величезний набір проблем, який позначається на якості води та відпочинку - починаючи від відсутності каналізації на прибережних зонах і попадання неочищених стоків прямо в море і закінчуючи масовою незаконною забудовою, яка руйнує пляжі і сприяє сповзанню берега в море.

Про те, яка річка забруднює найбільше Чорне море, чому статус курортного міста у Одеси під загрозою і що може перешкодити подальшому знищенню акваторії морів - докладніше в матеріалі "РБК-Україна".

Прапори в руки і вперед

В кінці травня Європейське агентство з навколишнього середовища (EАНС) і Європейська комісія назвали найчистіші пляжі Європи. За їхніми даними, близько 85% законних місць для відпочинку відповідають високим стандартам якості. Практично всі пляжі Люксембургу, Кіпру, Мальти, Греції та Австрії отримали найвищу оцінку за чистотою води пляжів. По українським пляжам такий аналіз організаціями не проводився. Однак в країні є пляжі, які відповідають світовим вимогам.

У світі існує міжнародна нагорода "Блакитний прапор", яку впродовж 30 років французька організація FEE (Фонд екологічної освіти) присуджує найкращим пляжам різних країн. Цього року такий знак якості був виданий понад 3,5 тисячам пляжів. Самі зони відпочинку повинні мати високі стандарти, які відповідають більш 30 критеріям. Серед них і чистота води, і безпека, і екологічна освіта відпочиваючих, наприклад, навчання правилам порятунку потопаючих на воді. У 2017 році в Україні право вивісити "Блакитний прапор" отримали десять рекреаційних зон, в минулому році їх було шість.

Для такої країни, як Україна, така кількість пляжів, відначених міжнародних знаком якості, "і багато, і мало", заявила РБК-Україна національний оператор програми "Блакитний прапор" в Україні Вікторія Радченко. За її словами, адміністрації багатьох пляжів і місцева влада не хоче вкладати гроші в їх розвиток, скаржаться, що кількість туристів у них не росте. У цьому році десять пляжів подали заявку на отримання цієї нагороди, всі вони і пройшли відбір і інспекцію експертів. "У 2017-му відмов, в принципі, не було. Були зауваження, які по ходу адміністрації усували. Наприклад, в Києві повністю перебудовувався туалет на" Пущі-Водиці "і поки його не відновили, ми не могли ні про що говорити", --розповіла Радченко. Вона зазначила, що цей знак якості можуть і забрати. Нагорода не присуджується назавжди, її дають лише на термін пляжного сезону. Щоб репутація нагороди не постраждала, наприклад, під час сильних дощів, коли стан води може погіршитися, рекомендується приспускати на флагштоку блакитний прапор від FEE.

В цьому році вперше в Києві відразу три пляжі отримали "Блакитний прапор". Серед них і "Золотий", який знаходиться біля моста Патону на Гідропарку. Минулого тижня, в понеділок, незважаючи на сонячну погоду, на ньому порожньо. За словами рятувальника, з Київського пляжного патруля Дениса Очеретовіча, всього у них було три людини на пляжі до вечора. Він пояснює: вода в Дніпрі ще не тепла, тому зараз тут практично нікого немає. Дійсно, за час розмови з Денисом ніхто з нечисленних відпочиваючих не наважився зануритися у воду. Тільки один нудист, освіжаючи, походив у кромки води. Незважаючи на це, вже на невеликій ділянці прибережної смуги виставлені нові кабінки, відремонтований туалет, душ на вулиці, встановлений фонтанчик з питною водою, на будівлі закритого ще медпункту видно сліди свіжого ремонту з бризками вапна на вікнах. Майже у води в пісок встромлені жовто-червоні прапори на відстань сотні метрів один від одного. Це "маячки" для відпочиваючих, що за цією зоною стежить пляжний патруль. Але, за словами Дениса, вони можуть надати допомогу при необхідності і на ділянці, яка не входить в їх зону відповідальності. Поки що сезон не почався, Очеретовічу не доводилося витягувати з води потопаючих людей. Але в пляжному патрулі він вже другий рік і в 2016-м у нього було шість, як він називає, критичних випадків, аж до проведення штучного дихання. Всіх людей вдалося врятувати.

На питання про те, чому він пішов працювати сюди, Денис відповідає, що він сам тренер з плавання та раніше протягом п'яти років був рятувальником на пляжах Криму. "У минулому році у мене залишилися хороші враження, в цьому році посилили патруль - як по персоналу, за професійними якостями, так і по плавзасобам, видали нам хорошу екіпіровку. Чому б не залишитися і на третій рік?" - ділиться планами рятувальник. На цій посаді на "Золотому" поки двоє людей, але на інших пляжах може бути рятувальників і більше. Зарплата в учасника патруля стартує від 5-6 тисяч гривень на місяць. Але можуть і оштрафувати, наприклад, за пропуски своїх змін або крадіжку жовто-червоного прапора у води.

У пляжному патрулі працює зараз 120 чоловік, відбір в патруль цьому році був великий - п'ять чоловік на місце. До речі, в Києві в пляжному патрулі працюють і дівчата, більше десяти осіб.

Фото: лайфгард Денис Очеретовіч працює в Київському пляжному патрулі вже другий рік (фото Віталія Носача, РБК-Україна)

Директор комунального підприємства "Плесо" Денис Пікалов розповів "РБК-Україна", аби отримати "Блакитний прапор" місто готувалося близько двох років. Були обрані ті пляжі для заявки, які простіше було "підтягти" під вимоги FFE і можуть бути передовими серед 11 муніципальних пляжів. Чиновник зазначив, що отримати таку нагороду для більшості пляжів заважають серйозні обмеження. Наприклад, багато років не піднімалося питання про каналізацію Гідропарку і Трухановогоу. А без сучасних туалетів претендувати на подібний знак відмінності навіть годі й намагатися. Але відсутність всієї необхідної інфраструктури (інженерних мереж, туалету, електрики, водопостачання та питної води) на пляжах - проблема не тільки Києва, вона системна і існує по всій Україні. Денис Пікалов пояснив, що всі мережі повинні будуватися за прибережною лінією, і винесені за лінію піску. Але найчастіше виникає проблема, що необхідні ділянки для будівництва мають іншого балансоутримувача або власника. Залишається тільки берег, на якому проектувати сучасний пляж нереально.

"Якщо ми хочемо повернутися до якісних стандартів, то ми повинні бути готовими до того, що місту доведеться повертати в свою власність ці ділянки, віддані за безцінь в 90-ті, для створення сучасної інфраструктури", - заявив Пікалов.

Інша проблема - дія санітарних норм, які дісталися Україні у спадок від СРСР. Вони розраховані на застарілу базу елементів, які не дозволяли робити аналізи води швидко. На отримання результатів проб води йде 72 години, а за кілька діб, особливо при зміні погоди, якість води може змінитися. За словами Пікалова, наше пострадянське законодавство заточене на те, щоб перевіряти всі елементи і дуже довго. Якщо говорити про європейські норми, то вони аналізують основні маркери, але частіше і швидше. Але в Києві зараз по виміру бактеріальних показників застосовується сучасна технологія, яка дозволяє отримати результати дослідження вже за 18 годин. "Я абсолютно впевнений, що ми скоро зможемо впроваджувати американську практику, яка дозволяє, використовуючи математичні моделі, вже передбачати стан води для купання, так само, як у нас прогнозують атмосферні опади", - сподівається Пікалов.

Офіційне підняття "Блакитного прапора", наприклад, на пляжах Одещини вже відбулося минулого тижня. У Києві його планують провести вже на цьому тижні.

Морський сезон

В "морських" регіонах зараз закінчуються перевірки пляжів і до 10-15 червня мають бути видані необхідні дозволи та паспорти. Зустріти з офіційних повідомлень новини о якихось критичних ситуаціях на пляжах біля моря важко. Але, наприклад, відпочиваючих в Одеському регіоні, який переживає масовий приплив туристів після анексії Криму, вже попереджають: якщо вони тонутимуть, розраховувати їм треба тільки на себе. Практично ні на одному пляжі немає рятувальників, спеціальних засобів для порятунку. За даними Головного управління Держслужби з надзвичайних ситуацій Одеської області, в Одесі необхідні документи службою були підписані тільки для третини пляжів. На всій іншій території регіону жоден пляж, крім Овідіопольського району та м. Чорноморськ, не має узгодженого з ДСНС паспорта. За словами начальника прес-служби ГУ ДСНС в Одеській області Андрія Мельника, з перевірками на пляжі ДСНС не має права приїжджати. Вже протягом кількох років діє мораторій. "Ми можемо приїжджати тільки за заявою з проханням про перевірку від самих балансоутримувачів або власників пляжів. А з власної волі практично ніхто з власників нас для перевірки і вказівки недоліків не викликає", - повідомив "РБК-Україна" Мельник.

Однак одним з найважливіших для всіх залишається питання чистоти води в море. Як повідомили "РБК-Україна" в управлінні туризму і курортів Херсонської облдержадміністрації, з травня якість води в Азовському і Чорному морі на 130 пляжах регіону перевіряє Херсонський обласний лабораторний центр МОЗу. Так, на 5 травня за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками на пляжах зробили 27 проб морської води в Скадовському, Генічеському, Каланчацькому районах та шість проб річкової води в Голопристанському та Горностаївському районах. Всі маркери - в нормі. "Станом на 1 червня кількість лабораторних досліджень води водойм за мікробіологічними показниками в районах водокористування населення - 258. З них морської води -127. Всі досліджені проби води відповідають вимогам санітарних правил і норм", - відповіли на запит редакції в Херсонській ОДА.

До слова, найбільшим забруднювачем Чорного моря виявився Дунай. За результатами спільних чорноморських досліджень, проведених в Україні і Грузії в минулому році, саме через його води в море потрапляє найбільша кількість забруднюючих речовин. За словами директора Українського наукового центру екології моря Віктора Коморіна, з 64 показників за багатьма вчені зафіксували перевищення допустимих норм. Забруднюючі речовини поширюються аж до глибоководних частин моря, в деяких місцях ці елементи виявляли за 100 кілометрів від берега. Також були виявлені і елементи, малій концентрації яких вистачає для того, щоб сильно нашкодити як організмам Чорного моря, так і людині. Наприклад, були знайдені подібні небезпечні речовини з хімічної і фармакологічної промисловості. Коморін зазначив, що це стало сигналом для Європи, яка вкладає багато коштів для того, щоб зробити більш екологічними води Дунаю. "Хоч негативний вплив на Чорне море за десять років від Дунаю дещо зменшився, але кроків в Європі недостатньо все одно", - заявив директор науково-дослідної установи.

Але наші українські річки - Дніпро, Дністер, Південний Буг - також сильно забруднюють Чорне море. Вчений нагадав і про дві станції біологічного очищення (СБО) "Північну" і "Південну", яка приймає і очищає стічні води з усіх районів Одеси. Вони повністю не справляються, ця проблема існує протягом багатьох років. Коморін зазначив, що "внесок" цих двох СБО в забруднення моря за обсягом небезпечних речовин можна порівняти зі шкодою, яку спричиняє морю одна велика річка України. "Навіть якщо, образно кажучи, ми могли б закрутити кранами річки, щоб більше вони не забруднювали море, цього вже недостатньо. Зараз необхідно думати вже про його відновлення, наприклад, створюючи на ньому або біля нього, заповідні зони. Але на це треба і кошти, і час ", - сказав Віктор Коморін, повідомивши, що до кінця цього року планують закінчити роботу над Морською стратегією. Одна з цілей цього документа буде приведення до норм ЄС акваторії Чорного моря.

Завідувач відділом якості водного середовища Інституту біології південних морів НАН України Сергій Дятлов роз'яснив, що через поліпшення водозбірних площ річок, наприклад, висаджуючи дерева, кущі, трави, цю територію можна перетворити в певний бар'єр. Через неї вже вниз за течією не могли б потрапляти в море забруднюючі і біогенні речовини. Відзначимо, що як тільки підвищується в воді концентрація необхідних для життя біогенних речовин - азоту, фосфору і, кремнію через буріння дна або підвищення температури, відразу ж стрімко починають рости і цвісти водорості. А це також погіршує якість морської води. "В Азовському морі ситуація ідентична з Чорним, але через його мілководність швидше йде процес очищення", - розповів "РБК-Україна" Дятлов.

При цьому він попередив: про присутність багатьох хвороботворних організмів у воді навіть фахівці можуть не підозрювати. Тому відпочиваючим необхідно дотримуватися хоча б елементарних правил: після злив намагатися не ковтати морську воду, а на пісок обов'язково розстеляти підстилку, щоб не заразитися ніякими шкірними захворюваннями, наприклад, коростою. За словами лікаря-інфекціоніста Світлани Кальченко, більше пацієнтів після відпочинку на морях і пляжах з'явиться у неї в липні-серпні. Найчастіше до неї звертаються через кожні, кишкові і алергійні захворювання, гепатит А після літнього відпочинку. "Основна небезпека на найпопулярніших зараз курортах в Україні. І справа тут не в якихось географічних їх особливостях. Все просто: в місцях, де величезна кількість людей на невеликій території, геометрично зростає ризик заразитися інфекційними захворюваннями. Це посилюється антисанітарними умовами проживання, брудними санвузлами і любов'ю наших громадян до неперевіреної вуличної їжі, шаурми і так далі ", - розповіла" РБК-Україна "Кальченко.

Також "вбиває" можливість відпочинку біля моря хаотична і незаконна забудова прибережних зон. Наприклад, керівник громадської екологічної організації "Зелений лист" Владислав Балинський заявив "РБК-Україна", що статус курортного міста у Одеси - вже під питанням. Через незаконне будівництво обмежується доступ людей до моря і руйнуються пляжі. Справа в тому, що в місті єдиним природним пляжем є "Лузанівка". Всі інші пляжі - штучно створені, намивні. У 60-х роках були проведені роботи з укріплення схилів і зрізу їх під потрібним кутом, створення пірсів, систем водовідведення і пляжів. Вони зараз оцінюються за вартістю приблизно в 3 млрд доларів. Однак всі опорні конструкції були розраховані на певний термін експлуатації, який вони вже вичерпали. Всі прибережні зони в Одесі з певною швидкістю повзуть вниз.

Після передачі функцій берегозахисту безпосередньо місту з області на початку 2000-х років ситуація погіршилася. Місцеві органи самоврядування здають узбережжяна свій розсуд через корупційні схеми в оренду для надання послуг. "Орендарі роблять з цими частинами все що завгодно, аж до забудови пляжів. Наприклад, будуються або ринки, або ресторани з дискотеками, в яких відсутні нормальна каналізація і всі відходи безпосередньо скидаються в море. Частина схилів продано у приватну власність. Якісь підприємства , наприклад, на пляжах "Ітака" і "Боно", пісок накривають дерев'яними настилами, ніхто під ними не прибирає, там починається розкладання водоростей і сміття, і, в принципі, ці ділянки буде важко відновити з екологічної точки зору ", - розповів еколог . Балинський також зазначив, що ситуація може ще більше погіршиться. У минулому році в Одесі був прийнятий план зонування міста. При його створенні були проведені ряд маніпуляцій, який може привести до повної забудові пляжів. А саме, лінія забудови була промальована до урізу води (берегової лінії) і навіть за нею. "Нам розповідали, що, мовляв, колись планується намити нові пляжі в воді. Але поки це зроблять, може пройти 10 років. А за цей час спокійно можна буде забудовувати узбережжя", - заявив Балинський.