Україна півтора місяці живе в стані владного роздвоєння свідомості. Парадоксальним чином провал голосування за відставку Арсенія Яценюка тільки спровокував посилення тиску на прем'єра і процес переформатування парламентської коаліції.
Україна півтора місяці живе в стані владного роздвоєння свідомості. Парадоксальним чином провал голосування за відставку Арсенія Яценюка тільки спровокував посилення тиску на прем'єра і процес переформатування парламентської коаліції.
Наступний тиждень стане вирішальною в процесі перезавантаження коаліції і виконавчої влади. Судячи із заяви Юлії Тимошенко про перехід в демократичну опозицію, 226 депутатських "так" під новим шлюбно-коаліційним контрактом вже є. За час, що залишився до відновлення роботи в пленарному режимі час Володимиру Гройсману як провайдеру нової коаліції необхідно забезпечити кілька рішень.
Перше і головне - забезпечити клапан для виходу пари "офшорної істерії", яка обов'язково охопить частина парламентаріїв. Олег Ляшко вже вимагає імпічменту для президента, компенсуючи неотримання спікерського крісла в ході програшних для головного радикала політичних торгів. Своє вагоме слово з виглядом знавця скаже і Юлія Тимошенко, для якої "офшорна проблема" може в перспективі стати більш чутливою, ніж для Порошенка. Створення парламентської слідчої комісії на випередження - крок, який стане випробуванням для нової коаліції.
Друге і не менш важливе - дозволити зберегти обличчя Арсенію Яценюку. Можливо, все ще чинний прем'єр не заслужив такого поблажливості, і голоси про "кулі в лоб" прозвучать, а в інтересах країни дозволити йому відійти від прем'єрських справ спокійно. Це не означає преференцій для продовження політичної кар'єри, але припускає збереження "Народного фронту" в коаліції.
Третє - у нового уряду не буде 100 днів на розкачку. У кращому випадку - 10, максимум - 20. Кабмін створюється політичними силами, до яких у товариства за два останні роки накопичилося чимало претензій. Забезпечити річний імунітет для уряду через прийняття програми дій Кабінету Міністрів буде непросто, важливіше виглядають ефективні комунікації з співгромадянами.
Командувати цим "урядовим штрафбат", по всій видимості, буде політик, у якого є статус близького соратника президента, але немає членського квитка БПП. Джерела на Банковій і Грушевського запевняють, що Володимир Гройсман буде вести незалежну лінію. На практиці це означає постійний пошук компромісів і маневрування між вимогами МВФ і створенням точок росту для відриву вітчизняної економіки від дна.
Але головне в даному випадку - навіть не незалежність Гройсмана-прем'єра і не розуміння неминучості майбутнього падіння рейтингу членів уряду. Перед новою коаліцією та сформованим нею урядом стоїть просте завдання: мінімізувати можливість розвитку ситуації за принципом "чим гірше - тим краще". Його в свій час брали на озброєння соратники Володимира Леніна. Її просувають адепти Володимира Путіна. Цю логіку необхідно переламати, зажадавши від представників національної еліти поставити національні інтереси вище партійних і приватних.