Незалежна профспілка гірників не проти приватизації вугільних підприємств, але зосередження цілої галузі в одних приватних руках загрожує енергетичній безпеці України. Таку думку висловив голова профспілки Михайло Волинець, повідомляє "Німецька хвиля".
"Коксові шахти згруповані таким чином, щоб обслуговувати приватизацію вугільної галузі на користь Ріната Ахметова і "SKM". Що стосується енергетичних шахт, то на кращих об'єднаннях призначені керівники з приватного об'єднання "Павлоградвугілля", яке належить Р.Ахметову", - сказав М.Волинець.
За його словами, робота Міністерства вугільної промисловості України щодо підвищення безпеки шахтарської праці і захисту соціальних інтересів гірників почалася "тільки на папері". Він відзначив, що міністр вугільної промисловості Сергій Тулуб "створив цілий ряд комісій і організації численних замовлених публікацій з рекламування неіснуючих досягнень". Тоді як на місцях, за словами М.Волинця, ситуація залишається без змін.
Крім того, як стверджує заступник голови Незалежної профспілки гірників Анатолій Акімочкін, формально була проведена і перевірка дотримання законності у вугільній галузі, тому вона не матиме істотних наслідків.
У свою чергу замгенпрокурора Тетяна Корнякова на колегії Генпрокуратури доповіла про результати перевірки ще до її завершення чотири дні тому. Вона відзначила порушення законності, серед яких продаж шахтами вугілля комерційним структурам за заниженими цінами, нестача палива на складах, махінації з тарифними ставками і недоплата робітникам. На думку А.Акімочкіна, це - типові злочини "вугільних баронів" впродовж останніх 15 років. Він сказав, що в депресивних шахтарських містечках безробітні вимушені працювати в підпільних шахтах-копанках, яких зараз нараховується до 7 тисяч. Проте, остаточно вирішити цю проблему заважає не тільки недостатня увага правоохоронних органів, але й те, що від прибутку копанок отримують свою частину представники влади, вважає А.Акімочкін.
Як повідомляв раніше голова профспілки гірників Віктор Сурманов, до кінця року вугільна промисловість швидше за все недоотримає 380 млн. грн із спецфонду держбюджету. За його словами, причиною дефіциту коксованого вугілля є недофінансування галузі в 2005-2006 рр. на розвиток і капітальне будівництво. "Якщо до кінця року ми не отримаємо цих грошей, то це позначиться на видобутку вугілля і роботі шахт", - сказав він. За його словами, спецфонд, з якого на 50% фінансуються шахти, поповнюється за рахунок цільової надбавки за електроенергію, яку сьогодні "Енергоринок" в повному об'ємі не збирає, відповідно і вугільна галузь не отримує ці кошти. У зв'язку з цим, профспілка виступає з пропозицією в бюджеті-2007 прибрати галузь із спецфонду і перевести її на повне фінансування із загального фонду бюджету.
За інформацією української науково-виробничої асоціації "Укркокс", починаючи з серпня 2006 р. намітилася наступна динаміка зниження об'ємів виробництва металургійного коксу коксохімічними заводами (КХЗ): липень - 1,464 млн. т, серпень - 1,476 млн. т, вересень - 1,340 млн. т, жовтень (план) - 1,327 млн. т. Залишки вугілля на КХЗ складають 300-350 тис. т, при нормативі 700-750 тис. т. Крім того, спостерігається некомплект по марочному складу.
Тим часом, в рамках реформування вугільної промисловості в 2007 р. уряд збирається створити НАК "Вугілля України". Крім того заплановано відновити закриті шахти, де на балансі залишилося вугілля. Для реалізації цього проекту буде розглянуто залучення державних і приватних інвестиційних ресурсів в процесі приватизації об'єктів галузі.
Тоді ж міністр вугільної промисловості України Сергій Тулуб, повідомив, що за дорученням Віктора Януковича профільне міністерство наклало мораторій на закриття шахт.
Але голова Незалежної профспілки гірників України (НПГУ) Михайло Волинець виступив категорично проти намірів Мінвуглепрому продавати неприбуткові вугільні шахти приватним власникам. Лідер НПГУ вважає, що з молотка вони підуть за безцінь. М.Волинець зіслався на інформацію Мінвуглепрому, яке виступило проти позиції Фонду держмайна продавати вугільні шахти за ціною не нижче за суму, яка була витрачена на їх будівництво. При цьому М.Волинець вважає, що без попередньої реструктуризації вугільної сфери її реформування недоцільне. Оскільки, якщо шахту в найбільш поганому стані продати, "то скоріше вона буде закрита".