Примарні домовленості: як просуваються переговори про об'єднання БПП і НФ

На тлі активного обговорення в політикумі варіанта проведення цього року дострокових парламентських виборів, тривають переговори учасників правлячої коаліції про створення спільного політичного проекту. За інформацією кількох джерел у різних владних групах, в понеділок нібито була досягнута рамкова домовленість про об'єднання. Правда, в жодній з владних груп не вірить у життєздатність цієї домовленості і такого об'єднання в цілому. А в оточенні президента Петра Порошенка продовжують говорити про те, що сценарій розпуску Ради – цілком реальний. Подробиці – в матеріалі РБК-Україна.

Якщо в минулому році президент Петро Порошенко і лідери його політичної сили у всіх заявах наполягали, що не допустять можливих дострокових виборів, то вже з початку цього тижня публічна риторика керівників БПП кардинально змінилася.

Як писало РБК-Україна, в останні два тижні в політичних колах активно обговорюється варіант розпуску Верховної Ради і призначення позачергових парламентських виборів на серпень-вересень 2018-го. При цьому, більшість політиків сходяться на думці, що розпуск Ради президент і його оточення використовують як аргумент для переговорів з НФ про створення спільного політичного проекту і підтримки Порошенка на президентських виборах. Адже, у разі дострокових виборів, рейтинг НФ не дозволяє розраховувати на проходження в парламент.

У публічну площину ця тема вийшла на погоджувальній раді в понеділок, коли кілька представників різних парламентських фракцій згадали про можливі вибори в своїх виступах. "Під час погоджувальної ради вже у кількох виступах почув про дострокові парламентські вибори. Давайте відставимо цю тему в бік. Скільки працює Верховна Рада, стільки ж і ходять чутки про дострокові вибори", - заявив на погоджувальній раді спікер ВР Андрій Парубій, представник "Народного фронту". І запевнив, що сценарій дестабілізації і дострокових виборів - це зовнішній сценарій, а самі вибори в Раду відбудуться згідно Конституції - в останню неділю жовтня 2019 року.

На заяву Парубія послідувала реакція від одного із заступників голови фракції БПП Олександра Третьякова: "Вибачте, це не ваша компетенція. Це виняткова компетенція президента розпускати чи не розпускати парламент", - заявив депутат.

Наступного дня, 27 лютого перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко (БПП) у своїй публікації на Facebook заявила: "Цікаво спостерігати, як лідери фракцій тих, хто ставили намети (і до цих пір їх не прибрали, до речі) на Грушевського з криком "даєш дострокові вибори Ради", тепер на погоджувальній говорять про неприпустимість дострокових виборів, мовляв, це провокація...Вибори - завжди хороший шанс перевірити рейтинги і розповісти не лише про погану Іру і ще про когось, але і нарешті звітувати, що ти зробив сам (крім наметів на Грушевського чи розвішування трусів під ВР і походів по ток-шоу)"

Потім в кулуарах парламенту тему виборів прокоментував Сергій Березенко, ще один із заступників глави фракції БПП: "Ідеальна модель для країни - це чергові президентські вибори, потім - чергові парламентські. Але запевняю, що "Блок Петра Порошенка "Солідарність" готовий до позачергових виборів. Якщо вони відбудуться, ми повноцінно візьмемо в них участь".

Показово, що у "фронті" риторика щодо дострокових виборів діаметрально протилежна: "Жодної думки про те, що треба займатися достроковими виборами - в "Народному фронті" немає. Я вважаю тези про дострокові парламентські вибори руйнівною технологією Кремля", - в коментарі РБК-Україна розповів перший заступник голови фракції "Народний Фронт" Андрій Тетерук.

У той же час, у вівторок з гучною заявою виступив прем'єр-міністр Володимир Гройсман, який зараз підтримує хороші стосунки з керівниками НФ: "Я планую брати участь у наступних парламентських виборах". Проте натякнув, що збирається брати участь у чергових виборах, в 2019 році.

За інформацією РБК-Україна, у понеділок, 26 лютого відбувся черговий раунд переговорів з питання об'єднання БПП і НФ. Відразу кілька джерел стверджують – рамкова домовленість про створення спільного проекту досягнута. Правда, досить примарна.

"В понеділок в загальному домовилися. Але це поки що дуже приблизно, і невідомо, скільки проживе ця домовленість", - розповіли виданню в оточенні секретаря РНБО Олександра Турчинова, який також бере участь у переговорах. "Схоже, що домовилися. Але, скажімо так, поки що визначили контури", - сказав співрозмовник РБК-Україна в Адміністрації президента.

За словами декількох джерел у владних групах, нібито домовленість передбачає поділ спільного проекту в наступних пропорціях – 50% у Порошенка, 30% у Народного фронту, 20% у Гройсмана. Більше того, за квотним принципом нібито має бути поділене політрада майбутньої партії і навіть керівництво регіональних осередків. Варто відзначити, що у життєздатність цієї конструкції не вірять в жодній владній групі.

У той же час, співрозмовники в оточенні президента Порошенка кажуть, що "остаточного рішення ще немає", а ситуація полярно змінюється "ледь не щодня".

І якщо раніше, говорячи про проблеми в переговорах, у президентській команді кивали в основному на главу МВС Арсена Авакова, то тепер в якості стримуючого фактора додалася і позиція прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. Заяву останнього про участь у парламентських виборах у Порошенка також помітили і не схвалили.

"Фронт та прем'єр тримають дулю в кишені і тягнуть час", - окреслили результативність останньої зустрічі в команді глави держави. Хоча додали, що у разі походу на вибори, навіть без "фронтовиків", готові 20% списку у спільному проекті віддати Гройсману, 30% - Віталію Кличку, 50% - БПП.

"Він (Гройсман, - ред.) навчився самостійно з усіма домовлятися. Зараз він орієнтується на Авакова і Яценюка, але це не заважає вести розмови про спільний політпроект з Парубієм, намагався щось домовлятися з Кличком", - зазначав виданню співрозмовник в президентській фракції.

За словами джерел видання в команді Порошенка, сценарій з перевиборами Ради у 2018 році на Банковій розглядають як крайній. Але, за підсумками останніх переговорів зазначають, що на даному етапі дострокові вибори - більш реальні. Водночас, співрозмовники в "Народному фронті" кажуть, що така ймовірність зменшується.

"Вибачте, а на якій підставі президент розпустить Раду? БПП вийде з коаліції? Так тоді у нас є місяць на створення нової коаліції. Подивимося, що з цього вийде, проведемо переговори, подомовляємося. А то одні суцільні провокації і провокатори", - говорить джерело РБК-Україна, близьке до глави МВС Авакова.

У той же час, в оточенні президента кажуть про те, що для БПП гарантією успішності переговорів про об'єднання може стати публічна заява учасників про створення спільного проекту, і, наприклад, публічне входження прем'єра Гройсмана у штаб. А на зауваження про підстави для розпуску парламенту відповідають: "А зараз у коаліції є 226 депутатів? Можна нікуди не виходити, а вимагати розгляду на тему існування коаліції".

Паралельно кілька співрозмовників видання у фракціях коаліції називають датою можливих виборів 19 серпня, вважаючи, що в АП зроблять ставку на літо - період низької виборчої явки, що часто грає на руку владі.

Крім того, триває прорахунок можливих результатів планових та позапланових виборів Ради. Найважливіше питання для президента і його оточення – скільки своїх людей вони зможуть завести у парламент в спільному проекті, і скільки місць вони отримають в результаті самостійного походу на дострокові вибори парламенту. Від цієї математики не в останню чергу залежить результат переговорів з НФ і остаточне рішення з питання розпуску парламенту.