Під прицілом. Чи вдасться Україні запустити виробництво "натівської" САУ "Богдана"

Тема оборони та модернізації військово-промислового комплексу з кожним роком тільки набирає актуальності. Найближчим часом Міністерство оборони та Краматорський завод важкого верстатобудування мають представити новий календарний план випробувань першої української "натівської" самохідної артилерійської установки – 2С22 "Богдана". Майже після трирічного простою проект нарешті може зрушити з місця. Про те, які перешкоди заважали розробнику представити проект вчасно, особливості її конструкції та подальші перспективи серійного виробництва – детальніше в матеріалі РБК-Україна.

Що відомо про САУ "Богдана"?

Українська самохідна артилерійська установка 2С22 "Богдана" – спільна розробка Краматорського заводу важкого верстатобудування і компанії "Українська бронетехніка". Розробляється гаубиця в рамках дослідно-конструкторської роботи за державним оборонним замовленням Міністерства оборони України з лютого 2016 року.

"Богдана" позиціонується як перша українська САУ, що зможе застосовувати боєприпаси стандарту НАТО. Це стало можливим завдяки тому, що установка виконана у "натівському" 155-мм калібрі, замість "радянських" 152 мм, які досі використовують Збройні сили України.

Дальність пострілу звичайного снаряда сягає близько 40 км, а дальність застосування активно-реактивного боєприпасу – до 60 км. Наведені показники є одними з найкращих у світі.

Сама ж установка побудована на шасі КрАЗ-63221 зі спареною броньованою кабіною, а платформа має протикульний броньований захист екіпажу від куль калібру 7,62 мм та осколків снарядів.

"Богдана" має автоматизовану систему наведення на контролерах Siemens SIPLUS та SIMATIC HM, та систему автоматичної подачі боєприпасів на 6 снарядів. Екіпаж складає п'ять осіб.

За словами головного конструктора проекту Євгена Черманенка, управління заряджання, наведення та стрільба може здійснюватися як із кабіни установки, так і з зовні. Це була вимога наших військових, зазначає конструктор.

"Програмний продукт повністю нашого виробництва, виробництва нашого підприємства, створений на елементній базі європейських виробників", – додає він.

Планувалось, що виготовлення дослідного зразка триватиме до середини 2018 року. Це дало б змогу вчасно провести випробування, а з 2020-го – налагодити серійне виробництво.

Спочатку все йшло за планом. Вперше український зразок показали 14 липня 2018 року, а 24 серпня її могли побачити всі охочі під час військового параду з нагоди Дня незалежності України.

Втім, після параду новин щодо розробки "Богдани" практично не було, а проект спіткала майже трирічна пауза.

Що завадило реалізації у встановлені терміни?

Значною мірою, темп розробки було втрачено через проблеми з закупівлею боєприпасів і подоланням великої кількості бюрократичних перешкод.

Наприклад, спочатку спецекспортери тривалий час не могли закупити та поставити в Україну необхідну кількість "натівських" боєприпасів. Лише наприкінці 2019 року "Спецтехноекспорт" поставив 134 одиниці 155-мм артилерійських боєприпасів від турецької MKEK (Makina ve Kimya Endüstrisi Kurumu).

Проте специфікація та маркування закуплених снарядів викликали непорозуміння між Міноборони, спецекспортером та розробником САУ. Наслідком стали тривалі судові "тяжби" між заводом і Міноборони з приводу зриву термінів виконання держзамовлення.

У вересні 2020 року було отримано рішення апеляційного суду, що зрив графіку випробувань "Богдани" відбувся не з вини підприємства – а з огляду на брак необхідних боєприпасів.

У листопаді за підсумками цих судових рішень Міноборони врешті погодилось укласти додаткову угоду на продовження дії контракту без застосування штрафних санкцій. Однак, майже до середини грудня міністерство її так і не підписало, про що, зокрема, йдеться у листі директора заводу Віталія Загудаєва до секретаря Ради національної безпеки України Олексія Данилова, копія якого є в розпорядженні РБК-Україна.

Виробник також наголошував у листі, що усі ці роки вів співпрацю з профільними державними органами з метою прозорого та якісного просування проекту.

Врешті директор заводу попросив секретаря РНБО провести нараду у складі представників Міноборони, генерального штабу Збройних сил України, ДП "Укрспецекспорт", ПрАТ "КЗВВ" та комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ради для спільного вирішення наявних проблем та уникнення в майбутньому зайвих бюрократичних перешкод.

Які перспективи має українська САУ?

Варто зазначити, що про українську гаубицю активно заговорили торік, коли стало відомо про плани Міністерства оборони купити для українських військових 26 чеських самохідних артилерійських установок Dana М2.

Як відомо, чеську самохідну гаубицю почали виробляти ще у кінці 70-х років минулого століття. Українські збройні сили мали поповнити модифіковані моделі 2017 року. Головні характеристики – 5 пострілів за хвилину. Екіпаж – 5 осіб. Максимальна дальність стрільби – 25,5 кілометра.

За словами опитаних РБК-Україна військових, САУ "Богдана" не є конкурентом Dana. Закупівля останньої надає можливість у відносно короткий час доукомплектувати та переозброїти артилерійські підрозділи бригадної ланки новими зразками та інтегрувати їх у єдину систему управління та керування вогнем артилерії.

Водночас САУ "Богдана" варто розглядати в перспективі. Проект має стати одним з важливих елементів комплексного переозброєння ракетних військ та артилерії української армії більш сучасними зразками. Також налагодження серійного виробництва таких САУ дозволило б Україні, на частині території якої досі відбуваються бойові дії, стати більш незалежними в цьому виді озброєння.

До того ж "Богдана" розробляється одразу з використанням "натівських" калібрів, що робить її перспективною не лише для українського ринку, а й для іноземних військових. У зв'язку з цим, виробник "Богдани" вже зараз намагається співпрацювати з іноземними виробниками подібних САУ, перш за все, з країнами-членами НАТО.

В цьому контексті не менш важливим є той факт, що з появою 155-міліметрової "Богдани" під неї організовуватимуть і виробництво снарядів та стволів, а це – створення робочих міст в Україні та завантаження українського виробництва додатковими державними замовленнями.

За словами заступника міністра оборони України Олександра Миронюка, проблеми, які розпочались навколо САУ "Богдана" у 2018 році були успішно подолані у 2020 році, тому на сьогодні немає ніяких перешкод для подальшої розробки та її серійного виробництва.

Водночас військовий оглядач і позаштатний радник керівника Офісу президента Олексій Арестович наголошує, що виробництво зброї такої складності – колосальний виклик для будь-якої країни. Тоді як Україна, за його словами, технологічно досі не може "вилізти з ями", яка утворилася після розпаду союзу.

"В Офісі президента зараз приймаються титанічні зусилля, щоб повернути військово-промислове виробництво на рейки. Передбачені також екстрені заходи з порятунку і відродження промислової галузі, які будуть презентовані вже зовсім скоро", – повідомив РБК-Україна Олексій Арестович.

У будь-якому разі, найближчим часом "Богдана" має розпочати випробування на полігонах Збройних сил України. Мова йде про перший етап тестування, так звані попередні випробування, які полягають в оцінці реальних можливостей озброєння та відповідності їх певним вимогам.

Випробування є необхідною умовою. Після цього можна буде говорити про можливе прийняття зразка на озброєння і розгортання серійного виробництва.

Таким чином, 2021 рік є вирішальним у визначенні прогнозованих термінів появи та перспектив САУ "Богдана". Якими саме вони будуть – стане відомо вже зовсім скоро.