Візьмуть на озброєння: як і навіщо змінюється привітання та імідж української армії

Історія питання:

- До початку військової агресії Росії суть реформи Збройних сил України зводилася до скорочення озброєнь і особового складу. Державна оборонна політика будувалася навколо ідеї: "Україна - мирна країна". До початку 2014 року чисельність ЗСУ становила 165 тис. чоловік. В цьому році в українській армії служать 255 тис. осіб.

- За останні п'ять років витрати держави на армію зросли більш ніж у шість разів. Якщо ще в 2013 році Міністерство оборони отримало з держбюджету майже 14 млрд гривень, то вже в цьому році сума збільшилася до 88 млрд гривень. На фінансування оборони Україна сьогодні витрачає близько 9% всіх витрат держскарбниці.

- Зростаюча боєздатність української армії, використання нових зразків зброї супроводжується формуванням нового бренду ЗСУ. З 2014 року вводиться нова польова форма, а в 2015 році – повсякденна та парадна. Змінюються також емблеми та прапори родів військ, а з назв частин зникли радянські найменування.

Армійська декомунізація

Президент Петро Порошенко пообіцяв, що на параді до Дня незалежності у столиці вперше прозвучить нове офіційне військове вітання: "Слава Україні! - Героям слава!". Ці слова повинні замінити звичні для українських військових: "Здрастуйте, товариші!" і "Бажаємо (бажаю) здоров'я!". Голова держави має намір закріпити статус нового привітання в армійському статуті. Для цього він ініціює відповідний законопроект, який представлять народним депутатам на початку осінньої сесії парламенту.

Схожий за змістом законопроект (№7549) ще в лютому Верховній раді запропонував розглянути Кабінет міністрів. Ініціював подання документа тоді прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Серед іншого, пропонувалося внести зміни в Статут внутрішньої служби ЗСУ, замінивши привітання "Бажаю здоров'я" на "Слава Україні!". Але після того, як законопроект направили в комітет Ради з питань національної безпеки і оборони, в сесійний зал його так і не винесли. Міністр оборони Степан Полторак, коментуючи нещодавню ініціативу президента, заявив, що урядовий законопроект - "сирий" і вимагає доопрацювання. Зараз розробляється новий документ, який напевно підтримають депутати, впевнений Полторак.

Військовий експерт Олександр Сурков пояснив РБК-Україна, що зміна військового вітання - один з етапів декомунізації української армії. "Наші солдати йдуть у бій під новими прапорами та емблемами, здобувають нові традиції. І дуже важливо, щоб вони якомога більше відрізнялися від радянських. Потрібно кардинально змінювати символіку, але робити це продумано. Щоб це був український історичний підтекст, сенс, гарний дизайн", - пояснив експерт.

"Йде внутрішня перебудова свідомості, усвідомлення військовим, що він - українець, що він захищає Україну та народ. Це позитивно впливає на морально-психологічний стан та національно-патріотичну підготовку війська. Патріотичний і моральний настрій особового складу Збройних Сил - на дуже високому рівні", - заявив РБК-Україна заступник начальника ГУ морально-психологічного забезпечення Генштаба ЗСУ полковник Олег Бойко. Він додав, що сьогодні за рівнем довіри серед населення армія - на другому місці після церкви.

Втім, в самій армії нововведення сприймають неоднозначно, каже координатор робочої групи по розробці нового обмундирування та символіки ЗСУ Віталій Гайдукевич. "Армія, це - дзеркало суспільства. Там теж є свої адекватні і проукраїнські люди, є свої "зрадофіли", є свої "совки"", - упевнений він. Одним з нещодавніх випадків демонстративної незгоди військових зі змінами у формі та атрибутиці, став епізод з бійцями Феодосійського батальйону морської піхоти, що стався 23 травня. Під час святкування Дня морської піхоти, морпіхи цього батальйону вийшли на шикування не в нових беретах кольору морської хвилі, а у старих, чорних. Цей колір "дістався у спадок" українським піхотинцям від радянської армії, і залишається традиційним для ряду армій країн СНД.

"Є і серед десантників ті, хто волів би залишити блакитний, ще "радянський" колір. І в цьому немає нічого дивного - багато людей не знають військової історії. Як світової, так і української, і продовжують жити за радянськими лекалами", - пояснив Гайдукевич. Олег Бойко запевнив РБК-Україна, що з причинами демаршу морпіхів Феодосійського батальйону в Генташбі розібралися: "Командири середньої ланки не пояснили їм мету нововведення. Але зараз вся морська піхота в нових беретах кольору морської хвилі, і жодних проблем не існує".

Судячи з реакції бійців ЗСУ, які воювали на сході України, та з якими вдалося поспілкуватися РБК-Україна неофіційно, командуванню доведеться роз'яснювати і необхідність введення в армії нового привітання. ""Слава Україні!" - це, звичайно, добре. Але у нас є багато інших проблем, більш важливих. Краще б командування переживало за виділення земельних ділянок ветеранам АТО", - говорить колишній військовослужбовець Ян з Борисполя. "Декомунізація армії - це правильно. Для нас радянські символи - як для бика червона ганчірка. Але нове привітання я не підтримую. "Слава Україні, товариш майор", як на мене, звучить абсурдно", - говорить ветеран АТО Євген з Білої Церкви.

Утім, таку позицію поділяють не всі бійці. Учасник ООС Роман повністю підтримує нововведення. "Нове привітання дуже патріотичне. В армії його сприймуть позитивно, і громадянське суспільство теж. Це підніме і бойовий дух. Міняти комуністичні привітання треба було ще давно",- упевнений військовослужбовець. З його думкою згоден інший боєць ЗСУ Володимир: "Нове привітання приживеться, хоча і "Бажаю здоров'я" теж залишиться, і обидва варіанти будуть ходити паралельно. До речі, "Слава Україні! - Героям слава!" у нас використовувалося в якості привітання на плацу ще в 2014 році. Але між собою як привітання "Бажаю здоров'я" теж було у вжитку. "Здравия желаю!" ми ніколи не використовували, хоч 80% складу бригади - російськомовні".

Національна ідентичність

В Генштабі нагадали, що після розвалу Радянського союзу українська армія більше 20 років не мала своєї національної ідентичності. Формуватися сучасна українська армія почала з розвитком військового конфлікту на Донбасі. "Становлення української ідентичності воїна-українця, створення нових бойових традицій - це насправді відтворення нашої історичної спадщини. Багато тут ми беремо з часів УНР 1917-1921 років. Саме тоді закладалися основи української держави та національної армійської ідентичності", - вважає полковник Бойко. За його словами, приміром, бордовий колір maroon використовується на беретах десантників-штурмовиків всього світу, окрім пострадянських країн.

Також в українській армії звертають увагу на традиції повстанського руху середини минулого століття. У цьому році на параді до Дня незалежності вперше при проходженні військ прозвучить марш українських націоналістів "Зродились ми великої години", створений понад 80 років тому. "Ми також вводимо в армії українські маршові пісні, в окопах - народжуються нові. Майже у кожної бригади є свій гімн, який був написаний за останні роки. Зараз формується нова пісенна культура армії. Проводяться конкурси бойової пісні, виступи, концерти", - уточнив Бойко.

Голова ГО "Центр мілітарної історії" Василь Павлов каже, що привітання "Слава Україні" не варто пов'язувати з ОУН-УПА, оскільки воно виникло раніше - за часів УНР. "Перші варіації цього слогану з'явилися під час подій 1917-1921 років. Тоді воно варіювалося: "Слава Україні!" або "Слава козакам!", а відповідь - "Козакам слава!". Такі варіації існували ще за часів Української центральної ради і Директорії. В остаточному вигляді, яким ми його знаємо зараз, це привітання з'явилося наприкінці 80-х, перед проголошенням незалежності країни", - розповів історик.

Він також пояснив, що армійське звернення "товариш" українська армія використовувала ще задовго до радянської епохи: "В армії УНР використовувалося звернення "товариш" в тому числі. Крім того, звернення "товариш", "товариство" було поширено на Запорізькій Січі, а негативне забарвлення цьому зверненню надали більшовики. До старших за званням зверталися: "пан сотник", "пан генерал", "панове старшина"", - уточнив Павлов.

Олег Бойко згадує, що ще 8-10 років тому, коли президентом країни був Віктор Ющенко, робилися спроби замінити звернення "товариш" на "пан", але ця ідея не прижилася. "Ані суспільство, ані армія до цього не були готові. Тим більше, на жаль, був в українській історії період, коли "товариші" билися проти "панів". Зараз по темі нового звернення є дискусії. Я думаю, історики нам в цьому допоможуть", - уточнив полковник.

Втім, і військові, і історики сходяться в одному - ментальна перебудова армії вже незворотній процес. Багато нових українських традицій прижилося в ЗСУ, більшість військових розуміють необхідність формування нового іміджу армії.

"Наші десантники вже не святкують день ВДВ 2 серпня. Вони в цей день вшановують пам'ять тих воїнів, які загинули за Україну в блакитних беретах. Кров на блакитному береті перетворює його в колір "марун". І цю кров вони проливали, захищаючи Україну від російських "блакитних беретів". Це символічно для українських десантників. Ось і нова традиція зародилася: День десантно-штурмових військ України відзначають 21 листопада, в день архістратига Михаїла - покровителя всіх десантників світу", - навів приклад Олег Бойко.

Зрозуміло, що в умовах безперервної агресії щодо України, Росія намагається використовувати всі нововведення в українській армії в цілях пропаганди. Історик Василь Павлов впевненийя, що російська пропаганда виставить у негативному світлі й нове вітання: "Слава Україні!". "Звичайно, це буде елементом пропаганди з боку Росії. Звинувачення у фашизмі та нацизмі в будь-яких їх проявах лунають з Росії на адресу України з 2014 року. Але Росія буде використовувати його в якості інструменту пропаганди швидше не проти України, а для мобілізації свого електорату всередині країни. Природно, вона зверне на це увагу в Криму і на Донбасі", - переконаний експерт.

Також в РФ, за його словами, будуть використовувати будь-який зручний привід, пов'язаний з перетвореннями в українській армії, і ситуація з привітанням відійде на другий план: "Проводячи власну ідеологічну політику, ми не повинні звертати увагу на ворога. Тому що дуже часто ми реагуємо на ті інформаційні вкидання, які вони здійснюють проти нас. А реакція Росії і є підтвердженням того, що ми все робимо правильно", - вважає Павлов.