Президент Сербії Борис Тадич наголошує, що Сербія не відмовиться від свого впливу на півночі Косова, навіть якщо це спричинить затримку у реалізації плану країни отримати статус кандидата на вступ до Євросоюзу до кінця цього року.
Президент Сербії Борис Тадич наголошує, що Сербія не відмовиться від свого впливу на півночі Косова, навіть якщо це спричинить затримку у реалізації плану країни отримати статус кандидата на вступ до Євросоюзу до кінця цього року. Про це він заявив в інтерв'ю сербським ЗМІ, передає радіо «Свобода».
За словами сербського Президента, умови німецького канцлера є неприйнятними для Сербії. Він також наголосив, що якщо набуття статусу країни-кандидата на вступ до Євросоюзу і початок переговорів про вступ неможливі сьогодні, «вони будуть можливими завтра».
Відзначимо, під час свого візиту у Белград канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що Сербія має врегулювати відносини з Приштиною та відмовитися від наявності держінституцій, які діють на півночі Косова, де проживає сербська меншина.
Раніше канцлер заявила, що шлях до ЄС неможливий без прагнення до мирного вирішення конфлікту. "Хоча рани минулого дуже глибокі і ще не загоїлися, спроби повинні зробити обидві сторони, інакше в цього регіону не може бути європейської перспективи", - сказала Меркель.
Через чотири тижні після ескалації конфлікту на сербсько-косовському кордоні видно, як швидко в цьому регіоні справа може дійти до збройних зіткнень, сказала канцлер. Тому, за її словами, всі члени Євросоюзу мають "проявляти прагнення вирішувати конфлікти мирним шляхом - у діалозі і грунтуючись на принципах правової держави".
Меркель також нагадала, що на саміті ЄС у Салоніках у 2003 р. було прийнято рішення надати можливість вступу до Євросоюзу всім державам колишньої Югославії. "Однак це, зрозуміло, неможливо без виконання певних умов. Окрім дотримання принципів ЄС, кожна країна повинна прагнути до співпраці з сусідами, проявляти до них повагу і вирішувати конфлікти мирним шляхом", - підкреслила вона.
Одночасно канцлер зазначила зрушення Белграда на шляху до Євросоюзу - зокрема, затримання підозрюваних у скоєнні військових злочинів Ратко Младича і Горана Хаджича і передачу їх Міжнародному трибуналу по колишній Югославії в Гаазі.
Відзначимо, ситуація з сербськими районами невизнаної республіки Косово, яка в односторонньому порядку, спираючись на військову допомогу НАТО, заявила про вихід зі складу Сербії, загострилася 25 липня 2011 р. після спроби збройних формувань Пріштіни встановити контроль над контрольно-пропускними пунктами (КПП) "Ярині" і "Брняк" для дотримання рішення про заборону ввезення сербських товарів. Тоді спроба була відбита. Після цього сербське населення організувало барикади навколо спірних КПП. Втручання представників міжнародного контингенту військ дозволило частково розрядити обстановку.
У 2008 р. Косово в односторонньому порядку проголосило незалежність від Сербії. США і більшість держав Європи, визнали її. Белград, як і раніше вважає цю територію частиною сербської держави. Не визнають незалежність Косова Росія, Індія, Китай і ряд інших країн світу.
Нині на півночі Косово проживають 60 тис. сербів. Вони не визнають суверенітету краю і вважають своєю столицею Белград.