Що передбачає законопроект Порошенка про національну безпеку

У законопроекті закріплено річний обсяг фінансування сектору безпеки і оборони - він повинен складати не менше 5% запланованого обсягу ВВП, з яких не менше 3% - на фінансування сил оборони.

28 лютого у Верховну Раду надійшов законопроект про національну безпеку, поданий президентом Петром Порошенком. Керівники парламенту вже заявили про пріоритетність цього документа, який має наблизити Україну до стандартів НАТО і передбачає реформу сектора держбезпеки. На необхідність ухвалення відповідного законопроекту раніше наголошували і в Сполучених Штатах Америки. В чому суть документа - в матеріалі РБК-Україна.

17 січня Рада національної безпеки і оборони дала добро на внесення законопроекту "Про національну безпеку України" на розгляд Верховної Ради. Як заявили в РНБО, документ розроблявся у тісній взаємодії з експертами НАТО, США і Європейського союзу з метою приведення української законодавчої бази у відповідність до стандартів держав-членів НАТО.

"Проект ставить перед собою завдання членства України в Європейському союзі, і в Північноатлантичному договорі, має бути безумовною гарантією безпеки суверенітету і територіальної цілісності нашої держави", - говорив президент Петро Порошенко.

Він згадав про нього і під час своєї прес-конференції 28 лютого: "Проект розроблявся багато місяців в тісній координації з нашими партнерами по НАТО, він передбачає перехід нашого сектору безпеки на стандарти НАТО. Ключове - впровадження демократичного цивільного контролю за армією, за правоохоронними органами, за спецслужбами. Я довго вагався, але вирішив, що навіть під час війни ми повинні прийняти призначення цивільного міністра оборони. Розділити позиції головнокомандувача і начальника Генерального штабу, зробити низку реформ, щоб перевести Україну на стандарти НАТО та імплементувати норми, які я зазначив у стратегічному оборонному бюлетені".

До ухвалення відповідного закону неодноразово закликали і в США. Так, на переконання міністра оборони США Джеймса Меттіса, ухвалення такого законопроекту було б кроком, який забезпечить "міцну правову основу для здійснення реформ в обороні на підтримку безпечної та демократичної України". А в Держдепартаменті США заявили, що "прийняття закону посилить відповідність України до євроатлантичних стандартів і допоможе створити професійну, стійку систему оборони, здатну повністю захистити територіальну цілісність України".

Згодом, після фінального затвердження та обговорення в АП, у середу, 28 лютого законопроект №8068 з'явився в парламенті, і був направлений на розгляд профільного комітету.

Що передбачено документом

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що мета документа - виправити існуючі недоліки чинного законодавства у сфері нацбезпеки. Зокрема, зараз перелік загроз нацбезпеці України досить розмитий. Також чинний перелік загроз та заходів реагування на них не відповідає практикам держав - членів ЄС і НАТО. В нинішньому законодавстві "відсутнє чітке розмежування повноважень державних органів, насамперед органів сектору безпеки, що ускладнює міжвідомчу координацію, зокрема в умовах тривалої агресії проти України, яка частково здійснюється у так званих "гібридних" проявах", йдеться в пояснювальній записці.

Як вказано в самому тексті законопроекту, оприлюдненому 28 лютого на сайті ВР, документом:

- визначаються та розмежовуються повноваження державних органів у сферах національної безпеки і оборони (тобто чітко визначається яке з відомств за що відповідає і кому підпорядковується);

- створюється основа для інтеграції політики і процедур органів державної влади, інших державних органів, функції яких стосуються національної безпеки і оборони, сил безпеки і сил оборони;

- визначається система командування, контролю і координації операцій сил безпеки і сил оборони;

- вводиться комплексний підхід до планування у сферах національної безпеки і оборони (поділяється на довгостроковий (більше п'яти років), середньостроковий (до п'яти років) і короткостроковий (до трьох років), забезпечуючи таким чином демократичний цивільний контроль над органами і формуваннями сектору безпеки і оборони.

Серед "фундаментальних національних інтересів України" у документі прописані інтеграція в ЄС, набуття членства в ЄС і НАТО. У законопроекті закріплено і річний обсяг фінансування сектору безпеки і оборони - він повинен складати не менше 5% запланованого обсягу ВВП, з яких не менше 3% - на фінансування сил оборони.

До сектору безпеки і оборони законопроектом визначаються такі складові: сили безпеки; сили оборони; оборонно-промисловий комплекс; громадяни та громадські об'єднання, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки. А до складу сектору безпеки і оборони входять: Міністерство оборони, ЗСУ, МВС, СБУ, Апарат РНБО, Нацгвардія, Нацполіція, Держприкордонслужба, Держміграційна служба, Державна служба з надзвичайних ситуацій, Управління держохорони, Держслужби спецзв'язку та захисту інформації, Державна спеціальна служба транспорту, розвідувальні органи, центральний орган виконавчої влади з військово-промислової політики, інші органи. Керівництво сектором нацбезпеки і оборони, згідно документу, має здійснювати президент.

Слід зазначити, що в мирний час Нацгвардія входить до складу сил безпеки (підпорядковується МВС), виконуючи правоохоронні функції. Але з введенням військового стану, як передбачено документом, Нацгвардія "приводиться в готовність до виконання завдань за призначенням в умовах дії правового режиму воєнного стану", входить до складу сил оборони і переходить у підпорядкування головнокомандувача ЗСУ. Зараз, за чинним законом про Нацгвардію, під час військового стану Нацгвардія підпорядковується Міністерству оборони.

Ще одне нововведення - з 1 січня 2019 року (дата вступу в силу цієї статті прописана в прикінцевих положеннях) міністр оборони України буде з числа цивільних осіб (не військовослужбовець), як і його заступники. Зміни торкнуться і посад командувача ЗСУ та глави Генерального штабу. На сьогоднішній день обидві посади займає Віктор Муженко. Згідно з документом, з 1 січня 2021 року ці посади мають бути розділені. Головнокомандувач ЗСУ повинен підпорядковуватися президенту і міністру оборони, і стане вищою військовою посадовою особою в ЗСУ. А начальник Генштабу, в свою чергу, буде підпорядковуватися головнокомандуючому ВСУ.

Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ буде забезпечувати управління військами (силами) в операціях протягом тривалого часу (наприклад, нинішній АТО). Керувати об'єднаним оперативним штабом ЗСУ повинен командувач об'єднаних сил. Призначається і звільняється він президентом за поданням міністра оборони, але підпорядковується Головнокомандувачу ЗСУ.

Документом, серед іншого, передбачено, що громадськість, поряд з президентом, ВР, РНБО, Кабінетом міністрів, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, судового контролю буде брати участь у здійсненні "демократичного цивільного контролю". Контроль з боку громадян може бути через громадські об'єднання, через депутатів місцевих рад, особисто шляхом звернення до уповноваженого з прав людини або в державні органи. Однак сфера громадського контролю може бути обмежена законом.

У прикінцевих положеннях законопроекту зазначено, що після його ухвалення втрачають свою силу вже існуючі закони "Про основи національної безпеки України" від 2003 року, "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави" від 2003 року та "Про організацію оборонного планування" від 2005 року.

Що думають про законопроект парламентарі

Поки більшість опитаних виданням народних депутатів визнають, що ще не встигли ознайомитися з текстом законопроекту. А ті, хто встиг - перераховують позитивні сторони законодавчої ініціативи.

На думку першого віце-спікера Ради Ірини Геращенко, відповідний закон наблизить Україну до стандартів НАТО: "Це дійсно надзвичайно важливий закон, який наблизить Україну до стандартів НАТО, який ще раз фіксує незворотність нашого євроатлантичного вибору, який посилює контроль над силовими структурами. І, врешті-решт, який фіксує, що міністр оборони повинен бути цивільним, що також є стандартом і нормою для країн НАТО".

Секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, депутат від БПП Іван Винник вважає, що концепція законопроекту про національну безпеку полягає у позбавленні політиків можливості впливати на силові органи. "Концепція закону про національну безпеку полягає в тому, щоб силові підрозділи, правоохоронні органи та спецпідрозділи обмежити від будь-якого впливу політиків. Щоб не було ситуацій, як це було в свій час, коли Янукович хотів використовувати армію проти мирних протестів... Щоб не було ситуацій, коли Держприкордонслужба не виконує своїх обов'язків та інше. Закон повинен бути один для всіх, монополія на силу має бути виключно у правоохоронних органів. І жоден політик не може на це впливати", - розповів журналістам Вінник у понеділок, 26 лютого.

За словами заступника голови фракції "Народного фронту", члена профільного комітету ВР Андрія Тетерука, законопроект про нацбезпеку спрямований на адаптацію стратегії безпеки до сучасних викликів і вимог. "Мова йде про протидію кіберзагрозам, цивільний контроль за діяльністю ЗСУ, взаємодію військово-промислового комплексу, осучаснення системи управління ЗСУ, приведення ЗСУ до стандартів НАТО для набуття членства в НАТО", - заявив нардеп в коментарі РБК-Україна.

"Особисто я буду голосувати "за", - додав Тетерук. І уточнив, що фракція ще не ухвалювала консенсусного рішення щодо документа. У той же час, голова фракції БПП Артур Герасимов повідомив, що ця сила буде підтримувати президентський законопроект.

За прогнозами Андрія Тетерука, члена профільного комітету ВР, документ буде розглянутий комітетом вже на наступному засіданні. "Думаю, до закінчення сесії ми його приймемо в цілому в парламенті. До червня будемо працювати, щоб у червні пройшло друге читання", - заявив виданню парламентарій.