Голова Ради суддів Валентина Симоненко: "Конституційна невідповідність закону про люстрацію спровокує велику кількість позовів з боку суддів"
Голова Ради суддів України Валентина Симоненко в бліц-інтерв'ю РБК-Україна розповіла про відношення суддів до люстрації, про проблеми з реалізацією закону "Про очищення влади", а також про роботу судів в зоні проведення АТО.
РБК-Україна: Вам відомо, чи прийняв Конституційний суд до провадження подання Верховного суду щодо конституційності деяких положень закону "Про очищення влади"?
Валентина Симоненко: Наразі це мені ще не відомо. Але Конституційний суд може і не відкрити провадження за цим поданням.
РБК-Україна: А якщо Конституційний суд не відкриє провадження або визнає конституційним цей закон, судді приймуть люстрацію?
Валентина Симоненко: Насправді абсолютна більшість суддів спокійно відноситься до люстрації. Хоча в суспільстві і в інформаційному просторі часто лунають протилежні думки.
Звичайно, є судді, які нервують з приводу люстрації. Мені здається, це природно. Адже перевірки стосуються рішень суддів, які були ухвалені ними впродовж суддівської практики. Будь-яка людина може нервувати, якщо хтось буде перевіряти її діяльність.
Щодо можливого рішення Конституційного суду. Треба також враховувати, що Верховний суд ухвалив рішення про звернення не лише до Конституційного суду, а й до Президента і прем'єр-міністра про ініціювання змін до цього закону. У Верховного суду і Ради суддів України є конкретні пропозиції щодо змін в цей закон.
РБК-Україна: Вже почалися перевірки суддів в рамках закону "Про очищення влади". Що буде із звільненими через цей закон суддями, якщо Конституційний суд визнає неконституційними окремі його положення? Чи прогнозуються масові позови від звільнених суддів щодо поновлення їх на посадах?
Валентина Симоненко: На мою думку, невідповідність цього закону Конституції провокує велику кількість позовів. І не тільки від суддів. І вже такі позови є.
Наскільки мені відомо, під час реалізації цього закону виникає дуже багато проблем. Не тому що судді не хочуть люстрації, а тому що у законі є суперечності, які унеможливлюють його виконання відповідно до інших законів.
Врешті-решт, позивачі, в разі винесення рішень не на їх користь, дійдуть до Європейського суду з прав людини. А якщо подивитись на практику Європейського суду в аналогічній ситуації, то, наприклад, у Сербії, всі судді були поновлені на посадах.
Тому нам не треба повторювати помилок інших країн.
РБК-Україна: Міністерство юстиції звернулося до Верховного суду з проханням відкликати подання до Конституційного суду і, в разі необхідності, обговорити з експертами і громадськістю зміни до закону. На Вашу думку, чи відкличе Верховний суд своє звернення?
Валентина Симоненко: Знаєте, в житті нічого неможливого немає. Тому виключати, що Верховний суд відкличе звернення не можна.
Щодо процедури відкликання, то вона можлива. Пленум Верховного суду може прийняти таке рішення.
РБК-Україна: Чому не було ініційовано аналогічного подання щодо конституційності закону "Про відновлення довіри до судової влади"? Судді згодні із цим законом?
Валентина Симоненко: Так, судді погоджуються із тим законом. Бо той закон більше відповідає європейським принципам, стандартам і процедурам щодо притягнення судді до відповідальності.
РБК-Україна: Міністр юстиції України звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, яка поновила на посаді прокурора, який був звільнений в рамках закону "Про очищення влади". Як Ви вважаєте, суддя правомірно поновила прокурора на посаді?
Валентина Симоненко: Звернутись до ВККСУ про притягнення до дисциплінарної відповідальності може будь-який громадянин, в тому числі, і міністр юстиції. Я не бачила цього звернення, але знаю про нього.
Треба дочекатися апеляційного рішення по цій справі. Після цього можна буде говорити про те, чи законним було рішення судді першої інстанції.
РБК-Україна: А коли взагалі очікувати початку роботи ВККСУ і Вищої ради юстиції?
Валентина Симоненко: Суди вже делегували своїх представників в ці органи. Тому затримка в початку роботи цих органів відбувається не через суди.
Я знаю, що в п'ятницю (5 грудня) голова Державної судової адміністрації вже призначив свого представника до ВККСУ. Тепер з понеділка (8 грудня) ВККСУ може запрацювати. А щодо Вищої ради юстиції, то необхідного кворуму для початку роботи органу ще немає.
РБК-Україна: Яка зараз ситуація із роботою судів в зоні проведення антитерористичної операції? Чи є судді, які залишились працювати на підконтрольній бойовикам територіях?
Валентина Симоненко: Так, є суди, які працюють на території так званої "ДНР". Але у зв'язку із тим, що всі справи з тих судів були передані в інші суди, вони не мають працювати. Рішення таких судів не мають ніякої юридичної сили. Є розпорядження Вищого спеціалізованого суду, Вищого господарського суду і Вищого адміністративного суду, що всі справи з зони проведення АТО мають бути передані в інші суди, які визначені у розпорядженні. Всі судді, які хотіли виїхати, вже виїхали.
Є зараз затримка у виплаті зарплат суддям з судів, які знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції. Ці затримки виникли через те, що була прийнята постанова Кабміну щодо заборони виплати коштів на підконтрольних бойовикам територіях. А юридична адреса тих судів знаходиться на не підконтрольній українській владі території. Тому судді, яки виїхали звідти і працюють в інших місцях, не отримують заробітну плату. Є судді, які не отримують зарплату з вересня.
Cпілкувався Ілля Іванов
