Голова групи країн-членів Ради Європи по боротьбі з корупцією (GRECO) Драго Кос вважає, що скасування в Україну антикорупційного пакету законів може свідчити про важливий і прикрий крок української влади в неправильному напрямку.
Голова групи країн-членів Ради Європи по боротьбі з корупцією (GRECO) Драго Кос вважає, що скасування в Україну антикорупційного пакету законів може свідчити про важливий і прикрий крок української влади в неправильному напрямку. Про це він заявив в інтерв'ю виданню "Дзеркало тижня. Україну".
"Скасування пакету і ліквідація Бюро з питань антикорупційної політики можуть свідчити про важливий і прикрий крок у неправильному напрямку - якщо найближчим часом не буде знайдений кращий вихід із ситуації з законами і бюро", - сказав Д.Кос.
Д.Кос нагадав, що у звіті про виконання Україною рекомендацій, затвердженому в травні 2009 р., GRECO визнала створення Бюро з питань антикорупційної політики свідченням того, що Україна "відкрита для розвитку та впровадження реальної антикорупційної політики".
Драго Кос також заявив про необхідність внесення до антикорупційного законодавства норми, згідно якої юридичні особи повинні нести відповідальність за корупційні правопорушення. "Багатьма міжнародними конвенціями, повноправною учасницею яких є Україна, передбачено, що ця норма - обов'язкова", - зазначив Д. Кос, нагадавши, що в проекті нового антикорупційного закону, внесеного Президентом України Віктором Януковичем, немає норми про відповідальність юридичних осіб приватного сектора.
На його думку, відсутність належного регулювання зазначеного питання ставить під сумнів реальну волю країни виконувати свої міжнародні зобов'язання і, безсумнівно, буде сприяти прийняттю висновку GRECO, що найважливіші рекомендації не були виконані.
Нагадаємо, 12 січня Президент України Віктор Янукович затвердив план заходів із виконання обов'язків та зобов'язань України, що випливають з її членства в Раді Європи. Кабміну доручено розробити та затвердити державну програму щодо запобігання та протидії корупції на період до 2015 р.; забезпечити координацію роботи центральних органів виконавчої влади з виконання плану заходів та контроль за додержанням визначених ним строків.
12 січня американська дослідницька організація Heritage Foundation і газета Wall Street Journal оприлюднили рейтинг економічних свобод (Index of Economic Freedom). За результатами досліджень, Україна опустилася з 162 на 164 місце серед 179 країн світу і посіла останнє місце в Європі.
«Оцінка економічної свободи в Україні становить 45,8, що ставить її економіку на 164 місце в рейтингу 2011 р. Дана оцінка є на 0,6 пункти нижче, ніж у минулому році, в першу чергу через зниження державних витрат і свободу від корупції. Україна займає останнє місце з 43 країн у регіоні Європи, і її загальний бал нижчий, ніж середні світові показники», - йдеться в рейтингу.
«Структурні обмеження і політична нестабільність, як і раніше підривають розвиток приватного сектора. Втручання держави і постійна загроза експропріації обмежують динамічну економічну діяльність. Нерозвинений фінансовий сектор України намагається забезпечити необхідний кредит для розвитку приватного сектора, у той час як нормативно-правова база залишається непрозорою та обтяжливою», - стверджується в дослідженні.
На початку червня ц.р. міжнародна організація Freedom House оприлюднила звіт про політичну свободу та громадянські права у світі за 2009 р. У документі також були зазначені негативні аспекти української демократії. До них експерти Freedom House, зокрема, віднесли зростання рівня корупції в країні.