Що пропонує закон про реінтеграцію Донбасу і як його ухвалювали

18 січня Рада, після 3,5 місяців роботи в комітетах, нарешті ухвалила законопроект про реінтеграцію Донбасу. До останнього в кулуарах парламенту ходили чутки, що у тіло проекту буде повернена норма про важливість дотримання "Мінських угод", але цього не сталося. Хоча ще в кінці грудня минулого року в Адміністрації президента запевняли РБК-Україна, що для президента Петра Порошенка важливо, щоб ця норма в законі була. Що закладено у фінальній версії закону, який прийнято називати про "деокупацію" або "реінтеграцію" окупованих територій, чим запам'ятався процес голосування, читайте в матеріалі РБК-Україна.

Як і обіцяв спікер парламенту Андрій Парубій, Рада приступила до розгляду законопроекту "Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях" (7163) 16 січня - в перший день після повернення депутатів з канікул. Розгляд питання затягнувся на три дні. Тому ухвалити документ вдалося тільки 18 січня. Підтримали документ 280 депутатів: "Блок Петра Порошенка" - 123, "Народний фронт" - 76, "Самопоміч" - 22, Радикальна партія – 17, "Батьківщина" - 15, "Воля народу" - 10, "Відродження" - 1, позафракційні - 16.

Що пропонується в законі?

Проект переслідує кілька основних цілей. Зокрема, визнає Росію окупантом окремих територій Донецької та Луганської областей, переводить на північного сусіда відповідальність за заподіяну шкоду, розширює повноваження щодо застосування Збройних сил у мирний час, дозволяє перейти від АТО до "збройної відсічі" РФ, створює нову військову вертикаль для організації такої відсічі, яка отримує повноваження, схожі на ті, які надаються при введенні військового стану, дозволяє переміщати товари через лінію розмежування (перелік останніх повинен визначити Кабмін).

Незважаючи на вимоги опозиційних фракцій "Самопомічі", "Батьківщини", а також окремих представників президентської фракції, зокрема, представників кримсько-татарського народу Рефата Чубарова і Мустафи Джемілєва, ухвалити норми, які би стосувалися не тільки окупованих територій Донбасу, але і Криму і Севастополя, документ тільки формально згадує про окупацію Криму Росією в преамбулі, і фактично не несе жодного законодавчого навантаження з приводу українського півострова.

Не вдалося депутатам і дотиснути коаліцію, щоб встановити дату початку окупації Донбасу. Пропонувалося, щоб такою датою значилося 20 лютого 2014 року, коли почалася окупація Криму. У преамбулі документа є лише посилання на закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", в якому згадується 20 лютого як початок окупації Криму.

Так звані "ЛНР" і "ДНР" тепер визначаються як окупаційна адміністрація Російської Федерації. Межі окупованих територій тепер буде встановлювати президент України на базі подання Міноборони за пропозиціями Генерального штабу Збройних сил України (ЗСУ). До ухвалення нового закону це робив парламент.

З'являється й нове поняття - "межі безпеки". Це території, прилеглі до району бойових дій. Проте визначати їх буде не президент, як з окупованими територіями, а начальник Генерального штабу ЗСУ за поданням командувача об'єднаних сил. В таких зонах безпеки буде діяти особливий порядок, який буде надавати спеціальні повноваження органам сектору безпеки і оборони.

Протидія російській агресії замість "антитерористичної операції" тепер буде носити довгу і незручну назву "забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях". Укази про початок і завершення таких дій буде видавати президент.

Встановлювати факт, що війська Росії виведені з території України, також буде президент України на підставі спільного подання міністра оборони і міністра внутрішніх справ.

Відповідальність за моральний і матеріальний збиток, заподіяний державі, органам державної влади і органам місцевого самоврядування, фізичним і юридичним особам Україна перекладає на Російську Федерацію. Також Росія, як держава-окупант, зобов'язана забезпечити захист прав цивільного населення та створити необхідні умови для його життєдіяльності.

Україна не визнає жоден документ, який був виданий окупаційною адміністрацією на Донбасі, крім документів про народження і смерть.А за фізичними та юридичними особами, які отримали статус внутрішньо переміщених осіб або залишилися проживати на окупованій території, залишаються всі майнові права.

Особи, які беруть участь у збройній агресії або залучені до участі в окупаційній адміністрації Росії, будуть підпадати під кримінальну відповідальність.

Стратегічне керівництво роботою органів сектору безпеки і оборони (ЗСУ, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки , Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної спеціальної служби транспорту, Міністерства внутрішніх справи, Національної поліції, військової прокуратури) у зоні бойових дій і зонах безпеки буде здійснювати Генеральний штаб ЗСУ.

Керівництво силами і засобами органів сектору безпеки і оборони здійснюватиме командувач об'єднаних сил, який призначається президентом за поданням начальника Генерального штабу. Командувач об'єднаних сил реалізує свої повноваження через Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ.

Командувач об'єднаних сил може обмежувати в'їзд і виїзд осіб з тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей у разі загрози їхньому життю та здоров'ю.

Дозволяється також переміщення товарів на і з тимчасово окупованих територій, проте тільки через контрольні пункти в'їзду-виїзду. Такий порядок переміщення товарів має встановити уряд. В опозиційних фракціях парламенту це називають фактичним відновленням торгівлі з окупованими територіями, яка зараз заборонена рішенням РНБО від лютого минулого року.

Під час відсічі збройній агресії в зонах безпеки, прилеглих до району бойових дій, дозволяється обмеження прав людини. Так, наприклад, органам із забезпечення заходів національної безпеки і оборони дозволяється:

- застосовувати в разі крайньої необхідності зброю і спеціальні засоби до осіб, які вчинили правопорушення, які перешкоджають виконанню заходів щодо забезпечення національної безпеки та оборони або через несанкціоноване проникнення в район проведення зазначених заходів; затримувати і доставляти у Нацполіцію таких осіб;

- перевіряти документи, а у разі їх відсутності - затримувати людей;

- здійснювати огляд громадян, їхніх речей, транспортних засобів;

- тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобів та пішоходів на вулицях і дорогах;

- проникати у житлові та інші приміщення, на земельні ділянки, які належать громадянам;

- використовувати у службових цілях засоби зв'язку і транспортні засоби, в тому числі спеціальні, що належать громадянам (за їхньою згодою), підприємствам, установам.

У разі, якщо збройна агресія Росії буде виходити за межі Криму і нині окупованих Донецької та Луганської областей, для її зупинки дозволено залучати і використовувати в будь-який час і на будь-якій частині території України сили і засоби органів сектору безпеки і оборони (ЗСУ та інших військових формувань).

Отже, за цим законом Рада схвалила всі потенційні укази президента щодо застосування ЗСУ та інших військових формувань для відсічі збройній агресії в Луганській і Донецькій областях. Нагадаємо, раніше передбачалося, що спочатку президент видає відповідний указ, а потім парламент його затверджує.

Також у законі акцентується увага на те, що дозволяється застосовувати Збройні сили в мирний час, тому для їх використання не потрібно вводити воєнний стан. Крім того, наголошується, що антитерористична операція може здійснюватися паралельно і одночасно з відсіччю збройній агресії.

Важливо відзначити, що в редакції профільного комітету з питань національної безпеки і оборони пропонувалося дати дозвіл СБУ прослуховувати телефони і зчитувати інформацію з соціальних мереж усіх громадян України у разі загрози терористичного акту або здійснення відсічі російської збройної агресії. Однак відповідна правка була провалена в сесійній залі.

Також було скасовано судовий збір для громадян України, коли ті будуть судитися з Росією для відшкодування моральної або матеріальної шкоди.

Як голосувала Рада

Історія з ухваленням проекту повинна була закінчитися ще у вівторок, 16 січня. Проте за цілий сесійний день депутати змогли розглянути лише трохи більше половини поправок, а їх було близько 700. Коаліція звинувачувала у затягуванні процесу опозицію - "Батьківщину" та "Самопоміч", які вимагали розгляду всіх їхніх пропозицій. Опозиція стверджувала, що насправді у коаліції немає голосів, і, в першу чергу, в президентській фракції БПП немає бажання голосувати за проект. Тоді ж джерело в "Народному фронті" допускало у розмові з РБК-Україна, що в разі провалу законопроекту розглядається варіант відправити документ на повторне друге читання. Однак ще в понеділок на засіданні фракції лідер НФ Арсеній Яценюк повідомив своїм депутатам, що в БПП запевнили, що дадуть 120 голосів. Як бачимо, обіцянку було дотримано.

Ще у вівторок вранці парламент відвідав Яценюк. Для його партії питання визнання Росії окупантом було одним із пріоритетних, так як НФ розгорнув масштабну піар-кампанію з цього питання. Повинен був бути і президент, до приїзду якого в парламенті почалася підготовка, проте в БПП розповіли, що гарант змінив свої плани.

У опозиції (зокрема, у "Свободи", "Батьківщини", "Самопомочі"), насправді, було чотири основних зауваження. По-перше, вони вимагали, щоб БПП і "Народний фронт" погодилися встановити дату окупації територій Донбасу 20 лютого 2014 року і апелювали до того, що відсутність такої дати нівелює шанси України виграти позови проти Росії в міжнародних судах. По-друге, вимагали, щоб законопроект регулював не тільки питання окупованих територій Донецької та Луганської областей, але і Криму. "Не можна їх розділяти, тому що поділ це була історія Путіна, "Мінська", - говорить представниця "Батьківщини", народний депутат Альона Шкрум.

По-третє, депутати вимагали прибрати з тексту документа норму про "переміщення товарів" з і на окуповані території. Це вони називали "замаскованою торгівлею". "Ми не можемо, як парламент, віддати таке важливе питання на відкуп Кабінету міністрів. Тому що це корупціогенний фактор. Це ручне управління. Торгувати з окупантом в промислових і комерційних масштабах - це значить фінансувати його і працювати проти себе", - пояснює депутат від "Самопомочі" Тетяна Острікова. Як у "Самопомочі", так і в "Батьківщині" пропонували чітко прописати в законі, які товари можна переміщувати через лінію розмежування. Наприклад, гуманітарні вантажі, предмети першої допомоги, воду тощо.

По-четверте, депутати опозиції виступали проти розширення повноважень президента. Наприклад, проти того, щоб президент встановлював межі окупованих територій і міг вводити збройні сили без додаткового погодження Ради. "Саме наявність цієї формули запобігло у свій час тій можливості, що Янукович свого часу планував використовувати Збройні сили для розгону Майдану. Навіть той парламент, підконтрольний Януковичу, йому в цьому відмовив. Ми виступаємо категорично проти того, щоб надавати президенту згоду заздалегідь, апріорі, на використання Збройних сил", - говорить Острікова. Вимагали в "Самопомочі" і скасування Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ, так як Росія не виконує умови договору тільки вже тим, що ввела танки на територію України, однак відповідна правка не знайшла підтримки в залі.

До останнього на рівні чуток в кулуарах Верховної Ради ходила інформація, що БПП збирається з голосу вносити правку, яка б прямо чи опосередковано стосувалася "Мінська". Але цього так і не сталося.

Не під запис в "Народному фронті" заперечували, що встановлення дати окупації є важливим питанням для судових процесів. "Кожне село було окуповано окремо, тому ми не можемо визначати дату окупації. Навпаки, ми будемо мати проблеми в судах, якщо встановимо єдину дату окупації", - сказав РБК-Україна один з керівників фракції. Секретар комітету з питань нацбезпеки та оборони, представник БПП Іван Вінник з трибуни парламенту заявив, що об'єднувати питання окупованих Криму і Донбасу не потрібно тому, що окупація Криму вже регулюється окремим законом.

Заперечують в коаліції і можливість відновлення торгівлі з окупованими територіями. "Ні слова про торгівлю там не йде. (Це, - ред.) Переміщення товарів тих людей, які перевозять їх. Всі питання, пов'язані з торгівлею, вже накладені рішеннями РНБО або будуть регулюватися виключно Кабінетом міністрів", - пояснив заступник голови фракції НФ Андрій Тетерук. Він також вважає необґрунтованими претензії з приводу будь-яких можливих зловживань президентом щодо застосування Збройних сил. "Мова не йде про узурпацію влади, мова не йде про використання Збройних Сил України проти українського народу. Мова йде виключно в контексті відсічі збройній агресії Російської Федерації", - додав депутат.

Один із співрозмовників у групі "Відродження", яка дала тільки один голос підтримки законопроекту, пояснив виданню, що не буде голосувати за проект, тому що ним фактично вводиться воєнний стан. "Як проводити вибори в зоні поблизу АТО? Буде застосовуватися адмінресурс, щоб голосували правильно. А ні - то розстріляють", - говорить співрозмовник.

Офіційно у вівторок, 16 січня, ні в "Батьківщині", ні в "Самопомочі" не були готові говорити, як будуть голосувати. "Насправді, ми поки тримаємо інтригу, але будемо голосувати, тому що Тимошенко звинуватять в роботі на Росію", - сказав не під запис один зі співрозмовників в "Батьківщині" ще 16 січня, в перший день розгляду питання. Втім, самої Тимошенко в парламенті не було ні 16, ні 17, ані 18 січня.

"Якщо ми будемо розуміти, що вони хочуть його завалити, а потім сказати, що це відбулося через "Самопоміч", то ми цього не допустимо. Ми зараз в перерві поспілкуємося з колегами з "Волі народу", "Відродження". Якщо ми зрозуміємо, що групи дадуть голоси, так нехай приймають своїми силами", - сказав співрозмовник в "Самопомочі" також 16 січня. Радикальна партія Олега Ляшка запевнила про свою готовність підтримати проект ще в перший день розгляду. Що стосується "Опозиційного блоку", то там неодноразово наполягали на внесенні поправки, яка стосувалася б "Мінських угод". І дали зрозуміти, що підтримувати президентський проект не будуть.

Вже на вечірньому засіданні у вівторок стало зрозуміло, що голосування переноситься на четвер, адже депутати розглянули лише трохи більше половини поправок. Примітно, що станом на 17:00 у залі не було близько половини президентської фракції.

Вчора, 18 січня, Раду знову з самого ранку відвідав Арсеній Яценюк. А через півтори години після початку розгляду проект був прийнятий. Що дивно, голосами п'яти фракцій: БПП, НФ, Радикальної партії, "Батьківщини" і "Самопомочі". Незважаючи на те, що дві останні вимагали оголосити перерву перед голосуванням, щоб ознайомитись з текстом проекту, тому що не можуть голосувати, не розуміючи остаточної редакції. Спікер Андрій Парубій відхилив таку пропозицію, але соратники Тимошенко і Садового все-одно віддали свої голоси.

"Самопоміч" підтримала рішення, якого вона вимагала протягом двох з половиною років - визнання факту російської окупації. Це рішення є критично важливим для України. Триста років ми воюємо з Росією. Триста років ми не могли сказати, що Росія є окупантом. Ми боялися це зробити", - коротко пояснила позицію фракції віце-спікер Оксана Сироїд. Разом з тим, вона продовжувала наполягати, що в проекті закладено низку негативних речей. "Немає жодним чином врегульованого факту війни з агресором. Замість прийняття рішення про введення військового стану і замість прийняття рішення про застосування Збройних сил України, прийнятий черговий гібрид про заходи оборони, захисту, відсічі. Гібридне рішення, яке ставить під загрозу і продовжує цю загрозу... кожному військовослужбовцю тому, що воно нічим не краще, ніж АТО", - пояснює Сироїд.

Загрозою для країни депутат назвала і закладену в проекті лазівку для здійснення торгівлі з окупованими територіями під назвою "переміщення товарів" і додала, що, за її інформацією, вже майже сформований Об'єднаний оперативний штаб і є особи, які відповідають за торгівлю в цьому органі.

Нагадав про свою присутність у стінах парламенту і лідер НФ Арсеній Яценюк. "Сьогоднішнє голосування продемонструвало нашим західним партнерам чітку позицію об'єднаної української влади: Росія - агресор. Ми не віддамо власні території. Ми не піддамося на російський шантаж. І ви, як цивілізований світ, повинні зробити свій крок – дотиснути Росію на прийняття резолюції Ради безпеки ООН про введення миротворців і відновлення територіальної цілісності України", - заявив Яценюк в кулуарах парламенту після голосування. Причому нагадав, що його політична сила відстоює політико-дипломатичний шлях вирішення конфлікту з Росією, а також прийняття рішення Ради безпеки ООН про введення миротворців на Донбас на умовах, вигідних Україні.

На питання, коли Рада безпеки ООН може прийняти резолюцію, лідер НФ відправив кореспондента РБК-Україна до Порошенка. "Я думаю, що це президента Порошенка треба запитати. Він дуже добре в цьому розбирається", - сказав політик.