Правий розкол: чому націоналісти не домовилися про єдиного кандидата в президенти

У понеділок, 19 листопада, лідери п'яти націоналістичних сил - Свободи, Правого сектора, ОУН, КУН і С14 - заявили про підтримку свободівця Руслана Кошулинського як єдиного кандидата у президенти від націоналістів. На наступний день Національний корпус різко засудив їхні дії, звинуватив у кулуарних домовленостях і відкрито натякнув, що лідер Національного корпусу" Андрій Білецький самостійно піде в президенти. Про те, чому у націоналістів не вийшло домовитися про єдиного кандидата – в матеріалі РБК-Україна.

Маніфест не допоміг

"Націоналістам не треба місяцями сидіти домовлятися. У нас так: зібралися, обговорили, прийняли рішення. Все вийде" - в середині вересня оптимістично розповідав РБК-Україна один із лідерів ВО Свобода про хід переговорів щодо єдиного кандидата. У березні 2017 року Свобода, Національний корпус, Правий сектор і ряд націоналістичних рухів поменше підписали угоду про цілі і принципи спільної діяльності.

Правий фланг дійсно виглядав монолітно: партії завжди підтримували ініціативи один одного, разом організовували вуличні акції, випускали спільні заяви і коментарі про поточні події. Тому висунення єдиного кандидата на президентських виборах виглядало цілком логічним. Тим більше, згідно з соцопитуваннями останніх років, жоден з лідерів націоналістів поодинці навіть не наближався до групи лідерів перегонів.

В якості дати можливого висунення називали 14 жовтня, коли українські праві традиційно проводять багатотисячну ходу центром Києва. Головними претендентами вважалися лідер Свободи Олег Тягнибок і лідер Нацкорпуса Андрій Білецький. Рейтинг і впізнаваність інших топ-націоналістів істотно нижче.

Але 14 жовтня Тягнибок зробив несподіваний хід – запропонував всім правим силам підтримати як єдиного кандидата екс-віце-спікера Верховної Ради Руслана Кошулинського. "Логіка така: щоб люди не думали, що вся справа в особистих амбіціях Тягнибока, він не висувається і пропонує замість себе Кошулинського - людину відому і з бездоганною репутацією", - розповів РБК-Україна один керівників Свободи.

Національний корпус тоді на цю пропозицію публічно не відреагував, але вже на самому марші 14 жовтня було помітно, що права єдність дала серйозні тріщини. Це проявилося навіть у таких дрібницях, як встановлення відразу двох сцен на Європейській площі. Спочатку свою сцену поставила Свобода, але Нацкорпусу не сподобалися занадто "свободівські" шрифти та оформлення, і довелося монтувати ще одну.

Через місяць з невеликим, п'ять з шести підписантів угоди про єдність публічно оголосили про підтримку кандидатури Кошулинського. "Закликаємо інші національно-патріотичні сили, всіх українців в цілому підтримати кандидатуру Руслана Кошулинського на посаду президента України", - йдеться в заяві.

У Нацкорпусі, до якого цей заклик адресувався в першу чергу, відгукнулися по-своєму. "Рішення про підтримку Кошулинського "націоналістичним рухом" було ухвалено кулуарно, без широкого обговорення і всупереч Маніфесту націоналістичних сил. Люди, які поставили свої підписи під "документом", не мають реального авторитету серед мільйонів українських націоналістів. Націоналізм - це не емблеми і старі заслуги, а реальні вчинки тут і зараз і широка підтримка суспільства", - йдеться в заяві партії Білецького. Про висунення Білецького в президенти прямо не йдеться, але легко читається між рядків, де лідера Нацкорпуса називають "справжнім захисником своєї країни", який може "об'єднати патріотичні сили" і т.д.

Хто головніший

Співрозмовник РБК-Україна в штабі Нацкорпуса запевнив, що офіційну заяву про балотування Білецького можна чекати до кінця року. "Ми не можемо собі дозволити пропустити ці вибори, ми просто опинимося за рамками політичного процесу. Партія, яка не йде на вибори, деградує. А нас спробували виставити розкольниками, мовляв, всі підтримали Кошулинського, а ви – ні. Але насправді наш потенціал і людський ресурс набагато більші, ніж у всіх інших разом узятих", - сказав співрозмовник. При цьому, за його словами, завдання-мінімум, яке стоїть перед Білецьким – набрати більше голосів, ніж набере Кошулинський. Тим самим у Нацкорпусі планують закріпити за собою лідерські позиції на правому політичному фланзі.

У Свободі і Правому секторі будь-які звинувачення в "кулуарщині" відкидають. "По суті, ми обирали з однієї людини, так як Правий сектор добровільно відмовився когось висувати, а Свобода запропонувала всім підписантам маніфесту кандидатуру Кошулинського – добре, ми її підтримали. А Білецький просто не ходив на зустрічі і не висував себе кандидатом, не висунув і досі. Не розумію, як нас можна звинувачувати в якийсь кулуарщині, якщо процес йде не перший місяць, Білецького завжди кликали на всі зустрічі і так далі", - сказав РБК-Україна прес-секретар Правого сектора Артем Скоропадський.

Про те, що Білецький як мінімум останні місяць-півтора ігнорував запрошення до переговорів, РБК-Україна розповіли і кілька інших джерел. У самому Нацкорпусі ці звинувачення відкидають. "На численних зустрічах з партнерами був присутній або Білецький, або голова штабу Родіон Кудряшов. Спочатку Нацкорпус був учасником всіх переговорних процесів", - сказав виданню прес-секретар політсили Роман Чернишев. "І все одно наші партнери змогли проявити чудеса винахідливості, нав'язавши всім кандидатуру Кошулинського, як єдиного кандидата, без участі Нацкорпуса в обговоренні", - додав він.

Сам Кошулинський у розмові з РБК-Україна назвав заяву Нацкорпуса "юнацьким максималізмом". "Я думаю, це емоційна реакція, а мені б хотілося, щоб завжди перемагав тверезий і прагматичний підхід. Нехай люди проведуть хоча б одну виборчу кампанію, з 30 тисячами дільниць по всій країні, тоді вони зрозуміють, що таке вибори", - сказав він. Про те, що Свобода, нехай і втративши динаміку зростання, все ж має найважливіший для виборів ресурс у вигляді мережі "живих" місцевих організацій, де працюють люди, що пройшли не одну виборчу гонку, РБК-Україна в останні тижні говорили й інші відомі партійці.

При цьому сам Кошулинський не виключає і можливості того, що націоналісти все ж домовляться про союз. Але свою кампанію починає вже зараз, тому що чекати до кінця грудня – "це занадто пізно і неправильно".

Поки все виглядає так, що Кошулинський і Білецький стануть безпосередніми суперниками на майбутніх виборах, оскільки будуть конкурувати за один і той самий електорат. Але після президентських виборів вони знову можуть сісти за стіл переговорів, аби домовитися, наприклад, про спільну участь у виборах до парламенту. Або хоча б узгодити кандидатів по мажоритарці та укласти "пакт про ненапад". Про те, що такий варіант можливий, незважаючи на всі скандали і звинувачення, РБК-Україна підтвердили в усіх основних правих силах.