Президент Петро Порошенко ветував проект закону, який зобов'язує національний регулятор погоджувати з Кабінетом міністрів тарифи на комунальні послуги, якщо вони встановлюються на рівні, нижчому від економічно обґрунтованого.
Президент Петро Порошенко ветував проект закону, який зобов'язує національний регулятор погоджувати з Кабінетом міністрів тарифи на комунальні послуги, якщо вони встановлюються на рівні, нижчому від економічно обґрунтованого. Глава держави впевнений, що приймати подібні рішення уряд може тільки після того, як знайде в держбюджеті кошти на компенсацію тарифної різниці. Депутати з пропозиціями згодні і вважають, що документ потребує доопрацювання. У самому регуляторі відзначають, що для початку потрібно чітко визначити критерії економічного обґрунтування тарифів.
Президент Петро Порошенко повернув парламенту законопроект №0919, яким передбачено зміни в законодавстві щодо процедури встановлення цін (тарифів), зі своїми пропозиціями. Глава держави ветував документ, яким Національній комісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) фактично дозволялося встановлювати тарифи на комунальні послуги на рівні, нижчому від економічно обґрунтованого. У цьому випадку, законопроект зобов'язував регулятор погоджувати такі рішення з Кабінетом міністрів.
Піти на такий крок уряд міг лише після "визначення відповідним рішенням джерел відшкодування різниці між регульованими і економічно обґрунтованими цінами". Для реалізації цього механізму парламент пропонував внести зміни до профільних законів "Про ціни і ціноутворення", "Про електроенергетику", "Про засади функціонування ринку природного газу".
Втім, Президент вважає, що законопроект, який 10 лютого був прийнятий у другому читанні 234 голосами, "не може бути підписаний на таких умовах".
Глава держави зазначає, ст. 23 Бюджетного кодексу наказує здійснювати будь-які бюджетні платежі лише за наявності бюджетного призначення, яке закріплено законом про держбюджет.
"Передбачені законопроектом зміни можуть призвести до того, що Кабмін буде зобов'язаний визначити джерела фінансування між регульованими і обґрунтованими цінами, які не підкріплені податками держбюджету", - вважає Петро Порошенко.
Тому він пропонує дозволити уряду погоджувати ціни і тарифи, не обґрунтовані економікою, тільки "з одночасної подачі в парламент законопроекту, яким встановлено джерела покриття різниці в держбюджеті".
Законопроект №0919 парламент намагався прийняти неодноразово. І в лютому депутати змогли набрати необхідну кількість голосів лише з другої спроби. Сам же документ був зареєстрований ще в січні 2013 року народним депутатом Павлом Коржем (тоді - Партія регіонів) і спрямований на усунення прогалин у законодавстві.
Згідно з пояснювальною запискою, причиною такої законодавчої ініціативи було те, що дія нової редакції закону "Про ціни і ціноутворення" поширювалася лише на регулювання тарифоутворення у сфері природних монополій. Таким чином, не потрапляла під дію профільного закону процедура ціноутворення на суміжних ринках, до яких відносяться постачання природного газу та електроенергії.
Тому законопроектом передбачалося закріпити за НКРЕКП повноваження, які де-факто комісія і так мала. Зокрема, компетенцію регулятора пропонувалося розширити і на встановлення тарифів на газ і електроенергію для населення, в тому числі диференційовані за обсягом споживання.
Крім того, НКРЕКП повинна була встановлювати ціни на газ власного видобутку для держпідприємств і теплокомуненерго. При цьому, Нацкомісія також повинна була погоджувати граничну вартість газу для промисловості та бюджетних установ з Міністерством економіки і соціального розвитку, а рішення про встановлення цін і тарифів нижче обґрунтованого рівня - прийматися тільки після узгодження з Кабінетом міністрів.
Втім, очевидно, що блокувати рішення народних депутатів Президента змушує необхідність виконання вимоги Міжнародного валютного фонду щодо встановлення тарифів на природний газ і теплову енергію для всіх категорій споживачів на рівні, що покриває витрати на виробництво послуг з виробництва, транспортування та постачання ресурсів, відзначають експерти.
У парламенті пропозиції Президента оцінюють позитивно і мають намір підтримати їх. "Ми згодні з рішеннями глави держави про те, що в бюджеті повинні бути передбачені відповідні видатки на покриття тарифної різниці, якщо уряд і регулятор вирішать встановити тарифи на рівні, нижчому від економічно обґрунтованого", - заявив РБК-Україна заступник голови фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв, який 10 лютого наполягав на ухваленні законопроекту №0919.
За його словами, погоджувати тарифи з Мінекономрозвитку необхідно, щоб уникнути заангажованості регулятора. "Крім того, якщо тарифи необґрунтовані, то обов'язково необхідно енергетичним підприємствам компенсувати різницю, що утворилася. У нас у фракції вважають, що джерелами для виплати відшкодування може стати податок на землю під монополіями і великими підприємствами, а також підвищення ставки податку на дивіденди з 5% до 17%, збільшення рентних платежів на видобуток залізної руди, транспортування нафти, газу, аміаку", - сказав Сергій Соболєв.
Додзвонитися до членів фракції "Блок Петра Порошенко", "Народний фронт" і "Самопоміч", що розбираються в питанні, сьогодні не вдалося - ніхто не брав телефон.
Нагадаємо, до останнього підвищення тарифів на природний газ, електричну і теплову енергію для населення, вони покривали собівартість послуг в середньому на 60-70%. Затверджене регулятором підвищення з 1 квітня вартості тепла на 71,8% і газу, більш ніж у 3 рази для побутових абонентів, за словами глави Нацкомісії Дмитра Вовка, повністю покриває витрати на виробництво, транспортування та постачання цих ресурсів. При цьому, на відшкодування різниці між обґрунтованими і регульованими тарифами у держбюджеті на 2015 рік передбачено 500 млн грн при потребі комунальної теплоенергетики в 5-6 млрд грн компенсаційних виплат.
Разом з тим, необхідно чітко визначити критерії економічної обґрунтованості тарифів, відзначають в НКРЕКП. "Економічно обґрунтований тариф - це не строго певна категорія. Ми зверталися до експертів, які при визначенні економічного обґрунтування використовували абсолютно різні дані, - сказав РБК-Україна член Нацкомісії Андрій Герус. - Тому рішення повернути і доопрацювати законопроект - правильне, оскільки необхідно виважено підійти до його прийняття, щоб його норми були дійсно робочими".
Україна не може собі дозволити абсолютно незалежний регулятор, впевнений екс-міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко. "В тих економічних умовах, в яких опинилася країна, ми не можемо собі дозволити віддати регулювання сфери комунальних послуг тільки регулятору", - сказав екс-міністр ЖКГ.
Він підкреслив, що при цьому треба не вносити зміни в окремі закони, а прийняти повноцінний закон про Нацкомісію - орган регулювання монополій у сфері енергетики і комунальних послуг. "А ми приймаємо ситуативні рішення, які можуть нам дозволити уникнути кризи платежів за послуги ЖКГ, але не допоможуть реформувати систему функціонування галузі в цілому", - резюмував експерт.