Піднявши тарифи на газ для населення до 7188 грн/тис. куб. м, уряд Арсенія Яценюка фактично подарував монополісту НАК "Нафтогаз України" 5 тис. грн на кожній тисячі кубометрів палива.
Піднявши тарифи на газ для населення до 7188 грн/тис. куб. м, уряд Арсенія Яценюка фактично подарував монополісту НАК "Нафтогаз України" 5 тис. грн на кожній тисячі кубометрів палива.
"Нафтогаз України" купує в ДП "Укргазвидобування" газ за ціною 1590 грн і далі продає його населенню, облгазам та ін. У ці 1590 грн вже включена 70% ренти, а також прибуток для ДП. Якщо врахувати 700 грн транзиту, ПДВ та цільову надбавку, отримаємо 2700-2800 грн.
Це ціна, яка не є збитковою ні для видобувного підприємства, ні для "Укртрансгазу", ні для облгазів. Ця ціна не є збитковою і для бюджету, оскільки надбавку, ПДВ, ренту сплачують кінцеві споживачі. Таким чином, маржа в 5 тис. грн залишається в "Нафтогазі" - про це чітко вказано в Меморандумі, підписаному з МВФ.
За тарифом 3600 грн така маржа становитиме близько 800 грн, але 3600 - це ціна, яка діє лише в опалювальний сезон - для 200 кубометрів на місяць. А все, що перевищує 200 кубометрів - це коштує 7200 грн у будь-яку пору року.
При цьому, заяви про споживання основною частиною населення газу в межах 200 кубів - неправда. Цей норматив не охоплює більшості споживачів.
Варто зазначити, "Нафтогаз України" - це прошарок між добувним підприємством і постачальником. Є "Укргазвидобування", "Укртрансгаз", облгази, які можуть взаємодіяти і без НАК. А навіщо нам ця прокладка?
Населення забезпечується газом національного видобутку - від "Укргазвидобування". Для цього, перш за все, потрібно в кожному облгазі перевірити баланси - які обсяги газу були спрямовані на потреби людей, які для підприємств, і які списано.
Проте, це невигідно робити насамперед тому, що тут заховано надприбутки. Свого часу Володимир Гройсман стверджував, що споживання потрібно зменшити на третину, бо норми завищені саме на третину.
Йдеться про 3 або 4 млрд кубометрів, які купуються в "Укргазвидобування" за ціною як для населення, йдуть за балансом як використаний населенням газ, а насправді продаються комерційним підприємствам за ринковими цінами, що прив'язані до імпорту. Це - надприбутки, за рахунок яких з'являються доходи, машини, дачі, квартири - все те, що вважається проявом корупції у владі. Проте довести це дуже складно.
А власники облгазів самі можуть домовитися з іноземними підприємствами про імпорт газу для своїх потреб - комерційним структурам завжди простіше домовитися. Виходить, що НАК дає тільки дірку в бюджеті, яка з'їдає всі можливі доходи, про що й говорять у МВФ. Проте уряд цю дірку покриває гаманцями українців.
Торік дефіцит "Нафтогазу" компенсувався за рахунок емісії - були випущені держоблігації для додаткової капіталізації на суму понад 100 млрд грн. НБУ їх викупив, потім гроші зайшли в статутний фонд НАКу. "Нафтогаз" за ці гроші купив валюту в того ж Нацбанку, тим самим зменшивши золотовалютні резерви. Це, в свою чергу, спричинило коливання курсу і 300% девальвації гривні.