ua en ru

Як уряд планує заощадити на житлових субсидіях

Як уряд планує заощадити на житлових субсидіях Кабмін має намір скоротити витрати на житлові субсидії (фото Віталій Носач, РБК-Україна)

Влада має намір переглянути соціальні нормативи споживання комунальних послуг, щоб скоротити бюджетні витрати на виплату субсидій з наступного опалювального сезону.

Маючи труднощі з фінансуванням програми житлових субсидій, Кабінет міністрів шукає способи урізати витрати. Як і у минулому році, чиновники мають намір переглянути соціальні нормативи, на підставі яких розраховуються суми житлових субсидій. У Міністерстві соціальної політики стверджують, що для цього є всі підстави, оскільки у минулому році підприємства повернули до держбюджету кілька мільярдів невикористаних пільг. В Асоціації міст вказують, що чиновники говорять лише про одну сторону проблеми, замовчуючи про борги по субсидіях перед постачальниками послуг. Детальніше про те, що відбувається у системі комунальних платежів - в матеріалі РБК-Україна.

Міністерство соціальної політики має намір змінити порядок надання житлових субсидій, повідомили у відомстві РБК-Україна, не ставши вдаватися у подробиці. У Мінсоцполітики вказали, що розглядають можливість перегляду соціальних нормативів користування комунальними послугами, оскільки за підсумками опалювального сезону 2016/2017 років підприємства-постачальники послуг повернули до держбюджету близько 8,2 млрд гривень невикористаних сум субсидій. Іншими словами, чиновники хочуть привести нормативи у відповідність з реальним рівнем споживання, щоб не витрачати зайвого з держбюджету.

"Завжди є громадяни, які будуть вкладатися в норму і споживати менше норми, і які не будуть вкладатися. Водночас статистика повернення до держбюджету 8,2 мільярдів гривень показує лише громадян, які споживають менше норми", - говорить аналітик з питань соціального захисту населення Асоціації міст України Назар Миколюк.

Заявивши про перехід до ринкового ціноутворення на газ і електроенергію, уряд зіткнувся з необхідністю компенсувати витрати на "комуналку" незабезпеченим українцям. За даними Держстату, у грудні минулого року субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг отримувало майже 7 млн домогосподарств - понад 46% всіх сімей в Україні. Простіше кажучи, майже кожна друга сім'я. І, якщо ще у 2016 році забезпечення українців субсидіями коштувало держбюджету 44,1 млрд гривень, то за підсумками минулого року ця сума склала майже 70 млрд гривень.

У цьому році Кабінет міністрів запланував витратити на субсидії близько 71 млрд гривень. Тільки далеко не факт, що цього вистачить. У минулому році влада двічі - спочатку у липні, а потім у листопаді - переглядала держбюджет, збільшивши витрати на субсидії майже на 22 млрд гривень. В інтерв'ю РБК-Україна міністр соцполітики Андрій Рева звинуватив Мінфін у помилковому розрахунку суми субсидії на 2017 рік, у зв'язку з чим двічі довелося вносити зміни до бюджету.

Але вже у цьому році більше грошей на субсидії знадобиться, якщо уряд все ж виконає вимогу МВФ і перегляне вартість газу для населення до ринкового рівня, як це передбачає узгоджена з кредитором формула ціни на газ. Якщо ж влада проігнорує умови МВФ і ціна не зміниться, з наступного опалювального сезону зниження соціальних нормативів дозволить уряду скоротити видатки держбюджету на житлові субсидії. До такого рішення Уряд вдається не вперше.

Довідка:

З травня минулого року в Україні діють знижені соцнормативи. Норматив для теплової енергії (при наявності будинкових чи квартирних приладів обліку) з травня знизили з 0,0548 Гкал до 0,0431 Гкал на один квадратний метр опалювальної площі в місяць в опалювальний період. Для електроенергії для індивідуального опалення - з 65 кВт·год до 51 кВт·год на кв. м, для природного газу для індивідуального опалення - з 5,5 кубометра до 5 кубметра на один квадратний метр опалювальної площі в місяць в опалювальний період.

При цьому максимальна площа (так звана норма житла), на яку може бути нарахована субсидія становить 13,65 квадратних метри на людину плюс додатково 35,22 квадратних метри на сім'ю. Якщо сім'я складається з однієї людини, то максимальна площа, на яку органи соцзахисту нараховують субсидію, не може перевищувати 48,87 квадратних метрів. За надлишки площі і використаних комунальних послуг (понад соцнорматива) субсидіантам необхідно платити повну вартість послуг.

Як уряд планує заощадити на житлових субсидіяхПісля останнього перегляду нормативів середня сума нарахованої субсидії знизилася, випливає з даних Держстату. Це свідчить про те, що завдання скоротити витрати на виплату субсидій окремо взятому домогосподарству є цілком досяжним. Так, у січні 2018 року середня сума нарахованої субсидії склала 1164 гривні, що на 23,5% менше січня 2017 року, а в грудні минулого року – 993 гривні, що на 27,2% менше, ніж за аналогічний період 2016 року. Враховуючи, що соцнормативи не застосовують "заднім числом" після перегляду, найвірогідніше, що і у цьому році нові нормативи, якщо вони все-таки будуть прийняті, почнуть діяти по закінченню опалювального сезону.

Чергове зниження соціальних нормативів матиме різний вплив на різні групи споживачів. На громадян, у яких немає субсидії, але у яких встановлені лічильники - зміна нормативів ніяк не вплине, запевняє Назар Миколюк. Якщо ж у них є субсидія - все залежить від рівня споживання, вважає експерт. Субсидія нараховується лише в межах соцнорматива, а не на весь обсяг послуг. "Необхідно розуміти, що зменшення нормативів не призводить до зменшення споживання громадянами енергоносіїв та води. Якщо мені необхідно, наприклад, 2,4 кубометри холодної води на місяць для нормального життя, я їх і буду споживати, навіть якщо норматив буде вдвічі менший. Просто у випадку зменшення нормативу субсидія буде покривати менше і я буду платити більше", - пояснив РБК-Україна аналітик.

І що цікаво, якщо ні квартирні, ні будинкові лічильники не встановлені, тоді громадяни при зменшенні нормативу будуть платити менше. Але це негативно позначиться на постачальниках послуг, у тому числі і комунальних, звертають увагу в АМУ. Особливо це стосується водоканалів, оскільки в Україні все ще невелике охоплення житлового фонду комерційним обліком холодної води.

В Асоціації міст звертають увагу, що у підприємств-постачальників комунальних послуг і так постійні проблеми з отриманням субсидій з держбюджету. В АМУ РБК-Україна повідомили, що, наприклад, на 1 квітня 2017 року заборгованість держави перед підприємствами становила 31,5 млрд гривень, на 1 січня цього року – понад 20 млрд гривень, а на 1 березня – близько 4,9 мільярдів. "Для комунальних підприємств ця заборгованість досить болісно відчувається, оскільки органи місцевого самоврядування повинні тоді дотувати свої підприємства, зменшуючи видатки на інші програми, зокрема освіти, охорони здоров’я чи соціального захист населення", - пояснив виданню Назар Миколюк.

До того ж, за його словами, проблема ще й у тому, що нова система монетизації пільг і субсидій на рівні постачальників, яка запрацювала з січня поточного року, обмежує підприємства у цільовому використанні коштів. Поки отримані субсидії можна витратити тільки на оплату енергоносіїв, води, заплатити податки і в деяких випадках - зарплату. Разом з тим, їх не можна витратити, наприклад, на ремонт і заміну обладнання. "А якщо держава ще й затримує виплату субсидії - може назріти колапс", - запевняє Назар Миколюк.

Проблема для підприємств ускладнюється ще й зростанням заборгованості по оплаті послуг ЖКГ громадянами. Зазвичай по закінченню опалювального сезону, коли сума комунальних платежів стає менше, населення починає поступово погашати борги, накопичені за зиму. У минулому році усталене правило дало збій. За минулий рік, за даними Держстату, борг населення за "комуналку" зріс майже на 9 млрд гривень, склавши на кінець 2017 року 32,3 млрд гривень, з яких 12,4 млрд гривень припало на послугу газопостачання, а понад 11 млрд гривень – опалення і гаряче водопостачання. Причому за рік борг громадян за газ збільшився відразу на 6 млрд гривень. А всього лише за перші два місяці 2018 року загальна сума заборгованості за ЖКГ-послуги зросла до 40,6 млрд гривень, з яких 16,4 млрд гривень – це борг громадян за газопостачання.

Ще одна причина, чому влада планує переглядати нормативи - запланований перехід на монетизацію пільг та субсидій на рівні споживачів з 1 січня 2019 року. Монетизація передбачає, що населення буде на руки отримувати живі гроші і самостійно платити за послуги постачальникам. Не виключено, що саме під цю систему будуть переглянуті нормативи з урахуванням можливостей держбюджету. Щоправда, в інтерв'ю РБК-Україна Андрій Рева говорив, що держава поки що не готова до переходу на виплату субсидій живими грошима, принаймні, до того часу, поки субсидіантів буде не більше 2-3 мільйонів сімей максимум. Крім того, за словами міністра, доходи громадян сьогодні все ще дуже низькі, що створює спокусу не за "комуналку" заплатити, а витратити кошти на свої потреби.

Крім того, навряд чи уряд зважиться на монетизацію, не почавши верифікацію (перевірку) одержувачів субсидій, як це Україні рекомендують західні партнери. У березні Кабмін прийняв постанову про формування реєстру отримувачів субсидій, після створення якого чиновники ретельніше відслідковуватимуть інформацію про доходи громадян. Це необхідно, щоб відсіяти з програми субсидій тих, хто їх насправді не потребує. Мова йде про громадян, які приховують свої реальні доходи, працюючи неофіційно або отримуючи зарплати "в конвертах", але які все одно звертаються за субсидіями. Втім, влада не один рік збирається провести аудит субсидіантів, але відкладає це рішення як непопулярне. Очевидно, що і у передвиборний рік уряд навряд чи зважиться на такий крок.