ru ua

Практика великого вибуху: куди ведуть українську ГТС

Практика великого вибуху: куди ведуть українську ГТС В Україні реформують газову галузь (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Реформи проводяться для того, щоб реформований об'єкт став більш рентабельним. Десятиліттями Україні розповідали про величезні переваги виділення газотранспортної системи зі структури НАК "Нафтогаз" в окрему компанію, що займається транзитом. Але після того, як реформа відбулася, ГТС швидкими темпами рухається до катастрофи: тільки за останні вісім місяців на ній сталося два вибухи, що призвели до мільярдних збитків і не менш значного збитку для екології. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Нескладений іспит ціною у 1,5 млрд грн

Точкою відліку для початку падіння стало 1 січня 2020 року. Саме в цей день "Оператор ГТС України" вийшов зі складу "Нафтогазу", ставши незалежною структурою.

Таке здавалося неможливим: адже ГТС була найприбутковішою частиною НАК: вона займається транзитом газу, не маючи справи з кінцевим споживачем і – відповідно – не стикаючись з постійними проблемами заборгованості. Але "неможливе" сталося.

Вже в середині 2020 року керівництво АТ "Магістральні газопроводи України" (компанії-власника 100% акцій "Оператора ГТС України") почало бити тривогу з приводу того, що глава "ОГТС" Сергій Макогон заморозив всі роботи з ремонту та реконструкції газопроводів і газорозподільних систем, перенаправляючи зароблені мільярди гривень на депозитні рахунки компанії й закупівлю газу.

Це стало головним (але далеко не єдиним) пунктом звинувачень на адресу Макогона в листі в.о. голови правління "МДУ" Олександра Лісниченка до наглядової ради компанії від 31 липня минулого року. Лісниченко пропонував оголосити догану керівнику "ОГТС" і відсторонити його від керівництва оператором. Наглядова рада з в.о. голови правління не погодилася.

Лише через півтора місяця, 15 вересня 2020 року, в селищі Чабани Київської області сталася розгерметизація газопроводу, що призвела до вибуху газу. На щастя, обійшлося без жертв, але збитки державної компанії склали 1,5 млрд гривень. Не кажучи вже про збиток для екології в результаті вигорання газу на всьому протязі газопроводу від одного запірного крана до іншого.

В результаті детального розслідування аварії з'ясувалося, що "Оператором ГТС" протягом восьми з половиною місяців керує менеджер, який не пройшов навчання та перевірки знань з охорони праці, відповідно не отримавши дозволу на роботу від регулюючого органу (Держпраці). Втім, це не стало причиною для зміни керівництва компанії.

Від "Майкрософту" до другого вибуху

Навчання з охорони праці сьогодні здається пережитками радянських часів. І це може бути так – у випадку, якщо мова йде про вузькопрофільних фахівців, які десятки років працюють у своїй галузі й знають її специфіку.

Нинішній же генеральний директор ТОВ "Оператор ГТС України" за дипломною спеціальністю – математик. І перші 15 років його кар'єри (з 1999 по 2014 рік) були пов'язані з профільною освітою – від бізнес-консалтингу та аудиту до менеджерських посад в Microsoft Ukraine.

Практика великого вибуху: куди ведуть українську ГТС

Сергій Макогон (фото: tsoua.com)

У травні 2014 року Макагон перейшов з української філії "Майкрософту" в НАК "Нафтогаз України". Виробництвом він не займався – його спеціалізацією протягом п'яти років були реформи, в тому числі – проект виділення ГТС зі складу НАКу. Здійснивши цей проект, Макогон сам його й очолив, попри те, що зі специфікою роботи газотранспортної системи до тих пір не стикався.

Втім, реформаторська діяльність дала йому корисні знайомства в наглядовій раді АТ "Магістральні газопроводи України". Мабуть, це теж допомогло уникнути відповідальності за аварію у вересні 2020 року.

9 січня 2021 року стався ще один вибух, цього разу на магістральному газопроводі "Уренгой – Помари – Ужгород" у Полтавській області, недалеко від міста Лубни. Керівництво "ОТГС" поспішило повідомити про те, що нова аварія не завадила транзиту газу до Європи. Але чи так це насправді – досі невідомо: результати перевірки причин аварії і збиток, нанесений компанії і навколишньому середовищу, досі засекречені.

Торги із заданим результатом

Другий вибух на об'єктах "Оператора ГТС" також не призвів до кадрових висновків. У чому причина прихильності наглядової ради "МДУ", можна тільки здогадуватися. Хай там як, але цілий ряд дій гендиректора "ОГТС" мають ще й корупційний відтінок.

Зокрема, протягом 2020-21 років відбулося відразу кілька випадків, коли "ОГТС" оголошувала тендер, але якщо результати керівництву компанії не подобалися, торги скасовувалися через "відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг". А через деякий час раптом виявлялося, що точно такі ж "товари, роботи і послуги" все-таки потрібні, оголошувався новий тендер. По всій видимості, до отримання потрібного результату.

Приклади подібних тендерів:

  • На послуги з ремонту та технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних та контрольних приладів (ремонт пунктів вимірювання витрати газу ГТС Верхня Білка, ГТС Заліски, ГТС довгий, ГТС Вістова) – тут і тут;
  • На послуги з ремонту та технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних та контрольних приладів (ремонт пунктів вимірювання витрати газу ГТС Запорізької та Дніпропетровської областей) – тут і тут;
  • На послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу ГРС Новояворівськ, ГРС Великий Любінь, ГРС Нежухів, ГРС Стинава) – тут і тут.

Звичайно ж, виникає питання – що ж це за "потрібний результат". Його можна знайти в підсумках тендерів, проведених "Оператором ГТС".

Серед переможців яких є, зокрема, ТОВ "Гербер", ТОВ "Укрбуд Домінанта" або ТОВ "Агелит" – компанії-прокладки, які не мають своїх виробничих потужностей.

Найчастіше, мета створення таких компаній і їх перемоги на тендерах – маржа між сумою, яку платить замовник тендеру, і сумою, яку отримує субпідрядник. Про які цифри йдеться, невідомо, але, скоріш за все, вони явно варті того, щоб йти на подібні ризики.

"Купуй українське"

Ще однією причиною лояльності наглядової ради "магістральних газопроводів України" (що складається переважно з іноземних громадян і колишніх співробітників міжнародних комерційних структур) до Сергія Макогона, можливо, є пріоритети оператора при визначенні підрядників для модернізації ГТС.

Природно, у світлі заяв нинішньої влади про пріоритети для вітчизняних виробників гендиректор "ОГТС" декларує найповнішу участь українських компаній. Макогон навіть побував на заводах імені Фрунзе і "Зоря Машпроект". Але, за словами співробітників "ОГТС", на зборах інженерного персоналу Макогон заявив, що курс треба тримати на західних виробників. Тобто українським компаніям ніяких перспектив не залишили.

У підсумку складається система, при якій керівництво, що влаштовує наглядову раду, не тільки зберігає, але і підсилює свої позиції. У виграші всі, хто задіяний в процесі, – сам Макогон, наглядова рада і компанії-прокладки разом з їх кінцевими бенефіціарами, в програші – держава Україна і вітчизняні виробники. А також його громадяни, які живуть в районах проходження газотранспортної системи. Адже тепер вони живуть, як на пороховій бочці.