Підвищення соцстандартів не зможе активізувати економіку і вдарить по роботодавцях
Яценюк всіляко заперечує, що підвищенням соцстандартів він заробляє політичні бали
Не встиг уряд домовитися про реструктуризацію зовнішніх боргів, а парламент - проголосувати за прийняті рішення, як Кабмін вже готовий частину зекономлених грошей направити на підвищення соціальних стандартів. Вже з 1 вересня, тобто на три місяці раніше, ніж планувалося спочатку, мінімальна зарплата і прожитковий мінімум будуть збільшені на 13% або 160 грн. У держбюджеті додатково планується передбачити на це 10 млрд грн. Експерти впевнені, що при нинішньому рівні інфляції таке підвищення соцпараметрів на зростанні споживчого попиту позначиться несильно. А роботодавці підрахували, що додаткові мінімальні витрати для кожного більш-менш активного підприємства можуть скласти майже 2 млн грн.
Кабмін знайшов ресурс
За версією уряду, 8 місяців бюджетної економії, жорсткої фіскальної політики і успішні переговори з реструктуризації зовнішнього боргу дають привід говорити про стабілізацію економічної та фінансової ситуації в Україні. Зекономлені гроші Міністерство фінансів готове відразу ж витратити на підвищення соціальних витрат.
Ще на початку літа Президент Петро Порошенко заявляв, що у нього є "деякі підстави сподіватися, що наша країна пережила найскладніший період" і просив прискорити процес індексації зарплат і пенсій. Але тільки зараз, напередодні виборів, влада вирішила задобрити електорат.
Хоча прем'єр-міністр Арсеній Яценюк всіляко заперечує, що таким чином він заробляє політичні бали.
"Це той рідкісний випадок, коли уряд дбає не про підвищення політичних рейтингів, а про підвищення зарплат, пенсій і соціальних стандартів. Прем'єр-міністр, моя партія і Кабмін не йдуть на вибори", - заявив він у неділю в своїй черговій "десятихвилинці" спілкування з народом.
Нагадаємо, соцстандарти не переглядалися з 2013 р. - їх заморозив ще уряд Миколи Азарова. Практику продовжили і обидва уряди Яценюка - до тих пір, поки не з'явився фінансовий ресурс.
Кому і скільки
Запланований в держбюджеті на 1 грудня цього року перегляд соцстандартів відбудеться раніше на три місяці. Вже з 1 вересня прожитковий мінімум і мінімальна заробітна плата будуть збільшені на 13% - з 1218 грн до 1378 грн (160 грн). Ці зміни торкнуться 12 млн українців.
У той же час прожитковий мінімум для непрацездатних складе 1074 грн замість 949 грн. (збільшиться на 125 грн). Цей показник дорівнює мінімальній пенсії, підвищення торкнеться 7,5 млн пенсіонерів.
Мінімум для дітей віком до 6 років зросте з 1032 грн до 1167 грн (на 135 грн), від 6 до 18 років - з 1286 грн до 1454 грн (на 186 грн).
За словами міністра соціальної політики Павла Розенка, уряд прийняв рішення підняти і оклади працівникам бюджетної сфери за єдиною тарифною сіткою (3 млн чоловік). Зростання, залежно від кваліфікації, становитиме від 160 грн до 721 грн (13,1-19,8%). Наприклад, за словами Яценюка, вчитель без категорії додатково отримає 470 грн, вищої категорії - 605 грн, медсестра - 304 грн., сімейний лікар - 453 грн, бібліотекар - 348 грн.
Перші підвищені виплати, за словами Розенка, будуть здійснені вже у вересні.
"У нас були різні варіанти (підвищення соцстандартів. - ред.), всього три. Ми вибрали оптимальний, який є реальним і не вимагає емісійних грошей", - розповів РБК-Україна Павло Розенко.
За його словами, це дасть можливість збільшити доходи найменш захищених верств населення, підвищити його купівельну спроможність, і, як наслідок активізувати економіку. При цьому, за даними джерела РБК-Україна в уряді, серед іншого пропонувався варіант підвищення соцпараметров на 20-30%.
Потрапили в десятку
Питання змін до держбюджету-2015, який Кабмін анонсує вже кілька місяців, повинен був вчора розглядатися на засіданні урядового комітету з питань економічної політики та європейської інтеграції. Однак, за інформацією РБК-Україна, це питання так і не піднімався.
За словами міністра фінансів Наталії Яресько, остаточних рішень про зміни в головний фінансовий документ країни ще немає, але вони будуть до кінця поточного тижня.
"Якими вони будуть, ще ніхто не знає. Такі ось парадокси", - зазначив співрозмовник РБК-Україна в Мінфіні.
Проте саме на підвищення соцстандартів уряд обіцяє додатково виділити 10 млрд грн.
"Уряд було бережливим і ощадливим у своїх витратах і вело активну боротьбу з махінаціями в податковій сфері. Тільки внаслідок запровадження електронної системи адміністрування ПДВ у липні скорочений рівень махінацій і збільшені відрахування до бюджету до 2 млрд грн", - заявила Яресько.
Вона також зазначила, що план по збору до загального фонду бюджету, за оперативними даними за 8 місяців, перевищує 5%. Всього за вказаний період у скарбниці надійшло понад 310 млрд грн. Крім того, домовленості з спецкомітетом кредиторів про реструктуризацію зовнішніх боргів дали можливість заощадити близько 80 млрд грн протягом наступних декількох років.
У той же час, за інформацією заступника виконавчого директора Асоціації міст України Олександра Слобожана, зміна бюджету серед іншого передбачатиме збільшення субвенцій на медицину і освіту в межах 18-21%.
Роботодавцям в мінус
Завідувач відділу соціальної політики Національного інституту стратегічних досліджень Ольга Піщуліна впевнена, що ніякого впливу на економіку таке незначне підвищення соцстандартів не зробить. За її словами, для активізації купівельної спроможності зростання мінімальних пенсій і зарплат має бути в 2-3 рази, адже рівень інфляції давно перевищив 13% і в січні-липні, порівняно з відповідним періодом минулого року, склав майже 50%.
"Тоді буде дійсно зростання доходів, і населення може купувати товари тривалого споживання. І гроші в бюджеті для суттєвого перегляду є - Нацбанк перевиконав план відрахувань, і чималі кошти були перераховані за користування частотами в рамках 3G", - підкреслила Піщуліна.
Перенесення термінів підвищення мінімальних стандартів з грудня на вересень потребуватиме додаткових коштів не лише з держбюджету, але і для приватного бізнесу. Менше встановленого державою зарплатного мінімуму підприємства платити не можуть, а це значить, що і фінансові плани будуть вимагати перегляду.
"Якщо взяти середньостатистичний 6 розряд, що характерно для металургів, хіміків, нафтовиків, то додатково на одну людину потрібно 600 грн на місяць з урахуванням доплат, надбавок за стаж, податків. До кінця року, наприклад, при наявності на підприємстві 1 тис. співробітників, додаткові витрати складуть 2 млн грн", - пояснив директор департаменту розвитку соцстрахування Федерації роботодавців України Юрій Кузовий.
При цьому він не виключив, що додаткове навантаження на більш-менш активні підприємства загрожує ризиками нарощування боргів по зарплаті. Тим більше, що з початку року вже простежується тенденція щодо зростання заборгованості - на 1 серпня вона становила вже майже 2 млрд грн. І Арсеній Яценюк вже пригрозив підприємствам, які ухиляються від виплати зарплати", адміністративною і кримінальною відповідальністю.
"Не виключається зростання заборгованості, можливо, щоб мінімізувати свої витрати бізнес буде змушений відправляти працівників у відпустки за свій рахунок або переводити на неповний робочий день, - погодилася з Кузовым провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко. - Підвищення, звичайно, добре, але все це повинно бути результатом переговорів із соціальними партнерами. Якщо у держави з'явилися додаткові кошти, і уряд домовився про реструктуризацію, то це не значить, що додаткові кошти є і у бізнесу".
За словами Юрія Кузового, якщо вже уряд вирішив подбати про тих, хто отримує мінімальні зарплати, то не обов'язково міняти соцстандарти - можна зобов'язати роботодавців здійснювати доплати.
"Тобто, якщо сума нарахувань менша, ніж 1378 грн, проводяться доплати, і тоді ставки піднімаються не по всій системі оплати праці, а тільки тим, у кого зарплата нижче. А так виходить, що у тих співробітників, у яких мінімальні виплати, підвищиться зарплата на 160 грн, але ж тим, хто отримує 6 тис., теж потрібно буде підвищити, але вже набагато більше", - зазначив Юрій Кузовий.
