Ну і потім: США та Росія намагаються змусити Україну провести вибори на Донбасі

Вікторія Нуланд і Владислав Сурков обговорюють "дорожню карту" "Мінська" Вікторія Нуланд і Владислав Сурков обговорюють "дорожню карту" "Мінська"

Переговори з Донбасу приймають невигідний для України оборот. США, які до останнього часу було прийнято вважати нашим головним союзником у зовнішній політиці, тепер вимагають від Києва погодитися на проведення виборів на Донбасі. Паралельно Держдепартамент веде про це переговори з Кремлем і одним з учасників цих переговорів є помічник держсекретаря США Вікторія Нуланд, яка на цьому тижні зустрічалася в Москві з помічником президента Росії Владиславом Сурковим. До Києва вона вирішила не заїжджати.

Українські дипломати стверджують: США, Німеччина і Франція вже узгодили між собою проект так званої "дорожньої карти" для реалізації "Мінських домовленостей" і тепер намагаються добитися, щоб їх прийняли Україна та Росія. Зробити це передбачається в ході чергової зустрічі лідерів країн "Нормандської четвірки" (Німеччина, Україна, Франція, Росія), яка може відбутися вже в цьому місяці. Поспілкувавшись з дипломатами та представниками команди президента Петра Порошенка РБК-Україна спробувало з'ясувати, на яких умовах США схиляють Україну провести вибори на Донбасі, і як Київ планує протистояти невигідним для себе вимогам.

Три червоні лінії

Щоб зрушити реалізацію "Мінських домовленостей" з мертвої точки, ще влітку почалася підготовка так званої "Дорожньої карти" переговорів, по суті – докладного сценарію, в якому повинна бути виписана черговість виконання пунктів угоди, раніше підписаної в Мінську. Ця робота активізувалася у вересні. "Петро Порошенко по два-три рази на тиждень за телефоном спілкується з Меркель (Ангела Меркель, канцлер Німеччини – ред.) і Олландом (Франсуа Олланд – президент Франції – ред.). Головна тема переговорів – Мінськ", - говорить співрозмовник РБК-Україна в команді Петра Порошенка. За його словами, західні партнери докладали свої дипломатичні зусилля в різних напрямках: Німеччина і Франція спробували виробити спільний проект з Україною, а США – з Росією. Потім представники США, Німеччини та Франції звели свої напрацювання в якийсь спільний документ, який в кінці вересня направили в Київ. Його зміст українські дипломати розголошувати відмовляються, але кажуть, що "нам намагалися нав'язати деякі неприйнятні для України підходи".

Напередодні зустрічі в "Нормандському форматі" команда Петра Порошенка намітила три "червоні лінії", які вона не має наміру перетинати, і не здасть ні при яких умовах.

1) Контроль над кордоном. Згідно з "Мінським домовленостями" Україна повинна отримати контроль над державним кордоном на наступний день після виборів на Донбасі. Але українські дипломати зазначають, що спочатку має відбутися вихід українських військ на свою кордон з РФ, і тільки після цього Верховна рада зможе схвалити внесення змін до Конституції, а значить і передбачити вибори на Донбасі. "Ми постійно нагадуємо німцям і французам, мовляв, якщо б ми контролювали кордон, то і катастрофи MH17 не було б. Адже "БУК" завезли з Росії", - говорить співрозмовник РБК-Україна в українському дипломатичному корпусі.

На переговорах українські дипломати наголошують: необхідно, щоб до проведення місцевих виборів був встановлений постійний контроль над неконтрольованим ділянкою кордону з боку ОБСЄ зі створенням зон безпеки, як це передбачено Мінськом. Це необхідно, щоб припинити інфільтрацію російських військ, амуніції та військової техніки на територію України. Українська сторона може відновити контроль над державним кордоном тільки на другий день після проведення виборів. Так записано в Мінських домовленостях.

2) Виведення іноземних військ з Донбасу. Позиція України – до виборів з нашої території повинні бути виведені всі російські військові. У той же час Захід і Росія пропонують, щоб на час виборів всі військові, які зараз знаходяться на території окупованих територіях Донбасу, розмістилися в якихось "таборах" і "казармах". "Ми їм (європейцям - ред.) говоримо: "Але, коли вибори закінчаться, вони залишать ці бази. І як тоді бути? Вони кажуть, що повинні будуть покинути країну після виборів. А ми у них цікавимося, а де гарантії? У відповідь вони лише розводять руками». Українські дипломати наполягають – на "базах" та у "казармах" можуть залишитися тільки місцеві сепаратисти, а всі громадяни Росії повинні залишити Донбас. У цьому контексті виникає ще одне питання - що робити з озброєнням, в тому числі танками, яких зараз за висловом одного із співбесідників РБК-Україна, "у бойовиків більше, ніж у Бундесфера" (для довідки - основним танком Бундесверу є Leopard 2, і за даними на 2015 рік на озброєнні їх було 408 штук, - ред.), системами залпового вогню та іншими важкими озброєннями. Позиція України дуже проста – все важке озброєння має бути виведено в Росію, в кінці кінців, це ж їхня зброя.

3) Безпеку виборів. Для того щоб виконати цей пункт Україна пропонувала три варіанти – безпека могла б забезпечувати озброєна місія ЄС, ООН або ОБСЄ. Першою виступила проти Меркель, проти другої – Путін. В результаті сторони начебто погодилися на третю. Але зараз західні партнери України нібито готові підтримати нову пропозицію росіян – щоб безпеку забезпечували підрозділи так званої local security providers або, простіше кажучи, місцевої поліції. "У відповідь ми говоримо, що це все-одно, якщо б загони "Штазі" відповідали за безпеку об'єднання Німеччини", - говорить співрозмовник РБК-Україна в команді президента.

З відправленням на Донбас збройної місії ОБСЄ теж не все так просто. Україна наполягає, що вона повинна складатися з 10 – 15 тис. осіб. Крім того, наша сторона проти, щоб до складу місії входили громадяни колишніх республік СРСР, зокрема, росіяни, білоруси, молдавани і вірмени. У росіян також є свій перелік країн, представників яких не повинно бути на Донбасі. Точно поки відомо одне – у складі місії не буде німців. Проти їх присутності категорично виступає Ангела Меркель. Важливий момент, українська позиція: Верховна рада призначить дату виборів тільки після того, як ОБСЄ надасть збройної місії мандат на поїздку на Донбас.

Крім "трьох червоних ліній" в України є ще ряд вимог, без виконання яких, Київ вважає неможливим проведення виборів. Перш за все, зі своїх псевдодолжностей в "молодих республіках" повинні бути зняті всі ставленики сепаратистів. "Ми підготували грубезний "талмуд", в якому, на англійській мові, перераховані всі особи, які керують бойовиками - від Захарченко та Теслярської до голів сільрад. Всі вони мають піти, інакше вибори фактично легалізують їх", - говорить один з українських дипломатів.

Крім того, команда Петра Порошенка насторожено ставиться до ідеї відведення військ на окремих ділянках лінії розмежування на Донбасі. Мовляв, росіяни спеціально вибрали такі пункти, щоб там були населені пункти, які контролює українська армія. І які, в разі чого, сепаратисти потім могли легко захопити. "Ми нагадуємо нашим західним партнерам, що за Станицю Луганську загинули 270 бійців української армії", - говорить співрозмовник РБК-Україна в команді президента.

У той же час поки від планів по розведенню військ ніхто не відмовляється. Коли готувалася ця публікація стало відомо, що Тристороння контактна група на засіданні у Мінську погодила подальшу реалізацію угоди про розведення сил на Донбасі. Про це у Facebook повідомила прес-секретар представника України в контактній групі Леоніда Кучми Дарка Оліфер. "Україна послідовно виконує взяті на себе зобов'язання по виконанню даного рішення, і всього комплексу Мінських угод. Саме тому реалізація рамкової рішення буде продовжено: 7 жовтня відведення буде відбуватися в Петровськом, а 9 жовтня - в Станиці Луганській", - повідомила Оліфер, нагадавши, що відвід відбудеться за умови відсутності обстрілів і під контролем спостерігачів ОБСЄ.

Тим не менш соратники Петра Порошенко не виключає, що Верховна рада все ж таки розгляне закон про вибори на Донбасі. Текст якого вже написаний, але досі ніде не оприлюднений. "Прийняття закону зовсім не означає проведення виборів. У нас є відразу кілька запобіжників. По-перше, для проведення виборів потрібно прийняти окрему постанову Верховної ради. По-друге, у Цвк буде 90 днів, щоб призначити конкретну дату виборів", - говорить співрозмовник РБК-Україна в команді президента.

Ще один принциповий для України момент: крім згаданих трьох червоних ліній є ще одна - звільнення українських заручників і політичних в'язнів.

Крім того, українські дипломати постійно нагадують американцям, німцям і французам про результати так званої зустрічі "G-5 + Україна" у Варшаві під час саміту НАТО в липні нинішнього року. "Тоді всі учасники гарантували нам, що врегулювання з Донбасу не повинно спричинити внутрішню дестабілізацію в Україні. Тепер ми їм постійно про це нагадуємо", - розповідає співрозмовник РБК-Україна в дипломатичних колах.

Їм так зручніше

Росія, схоже, зараз всерйоз розраховує провести вибори на Донбасі, проігнорувавши всі вимоги України і всі накреслені нею «червоні лінії». 2 жовтня бойовики ДНР і ЛНР провели так звані «праймеріз» кандидатів на майбутніх місцевих виборах. З цією метою вони створили там якісь тимчасові виборчі комісії, які за їх задумом і повинні стати організаційною основою для проведення майбутніх виборів. Раніше тижневик "Дзеркало тижня" публікував основні пункти пропозицій Росії по " дорожній карті "Мінська", в якій передбачалося, крім іншого, проведення виборів на мажоритарній основі, а взяти в них участь зможуть тільки ті, хто прожив на окупованій території не менше одного року.

Підстав вірити в успіх у Кремля достатньо. Українські дипломати розповідають, що європейські колеги останнім часом відверто шантажують їх перспективами скасування в грудні нинішнього року санкцій проти Росії. Втім, після оприлюднення звіту про причини катастрофи малазійського "Боїнга" і провалу переговорів між США і Росією щодо врегулювання конфлікту в Сирії у співробітників українського Мзс додалося оптимізму. Оскільки європейці прекрасно розуміють, що в таких умовах рішення про скасування санкцій буде виглядати як відверта слабкість з їх боку. Тому санкції швидше за все будуть продовжені.

У вересні схиляти Україну до проведення виборів почали США. Співрозмовники РБК-Україна в команді президента розповідають, що ще два тижні тому, під час зустрічі з Порошенком в Нью-Йорку, віце-президент США Джозеф Байден зажадав від нього в найкоротші терміни прийняти закон про місцеві вибори на Донбасі. "Він сказав, що потрібно прискорити процес і запропонував, щоб відразу після відведення військ в трьох точках на Донбасі Україна прийняла закон про вибори. На що Петро Олексійович відповів йому, що ви через два місяці підете з посади, а нам з цим жити", - переказав зміст розмови співрозмовник РБК-Украина, знайоме з ходом переговорів.

США і раніше активно впливали на Україну, вимагаючи від Києва виконувати умови «Мінська». Досить згадати події 31 серпня минулого року, коли Вікторія Нуланд і тодішній посол США в Україні Джеффрі Пайетт прибутку в Раду, де в кабінеті спікера особисто переконували лідерів фракцій проголосувати за ухвалення змін в Конституцію, які закріплювали особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Нову спробу Білого дому натиснути на Україну соратники глави держави пояснюють бажанням США і чинного президента Барака Обами залишити після себе "позитивне спадщина", дозволивши ситуацію на Донбасі, раз вже не вдалося погасити війну в Сирії. Особливу актуальність цей намір набуло після провалу домовленостей щодо Сирії, коли росіяни атакували гуманітарний конвой в районі Алеппо. "Вони (США, - ред.) весь час думають про Росію. Ми їм говоримо: "Про нас подумайте", - говорить співрозмовник РБК-Україна в команді Порошенко.

Що стосується безпосередньо Вікторії Нуланд, то в команді Порошенко впевнені – у неї до теми Донбасу особливий інтерес, оскільки в разі перемоги на виборах Хілларі Клінтон вона всерйоз розраховує стати держсекретарем США. А для цього їй потрібно продемонструвати успіхи в міжнародних переговорах, учасником яких вона є.

Нагадуємо, не забудьте обрати свій спосіб читати новини.
On Top