Карту на стіл: про що домовилася "нормандська четвірка" в Берліні

У Берліні пройшов черговий раунд переговорів в "нормандському" форматі (Фото УНІАН) У Берліні пройшов черговий раунд переговорів в "нормандському" форматі (Фото УНІАН)

"Нормандський формат" реанімовано - лідери України, Німеччини, Франції і Росії зустрілися в Берліні. З моменту останньої їх зустрічі за одним столом пройшов майже рік, але п'ятигодинні переговори відчутного прориву у врегулюванні ситуації на Донбасі не принесли. Петро Порошенко, Ангела Меркель, Франсуа Олланд і Володимир Путін не підписали жодних документів. Замість цього вони домовилися, що до кінця року зустрінуться ще раз, але тільки якщо до того часу, спочатку на рівні дипломатичних радників, а потім на рівні глав МЗС, буде узгоджений проект так званої "дорожньої карти" Мінських угод. Про що все ж домовилися лідери країн "нормандської четвірки", і навіщо взагалі потрібна була ця зустріч в матеріалі РБК-Україна.

Переговори в трьох частинах

Про те, що зустріч "нормандської четвірки" все ж відбудеться, стало відомо лише за день до її проведення. Їй передувала заочна словесна дуель Петра Порошенка і Володимира Путіна. 15 жовтня Порошенко заявив, що Україна не буде виконувати політичну частину Мінських угод, поки Росія не виконати частину цих угод, яка стосується питань безпеки. У відповідь Путін заявив, що, роблячи подібні заяви, Україна тим самим хоче перекласти відповідальність за виконання угод на Росію і додав, що у нинішніх умовах не бачить сенсу для зустрічі в Берліні.

Неофіційно українські дипломати відзначали, що у зустрічі, в першу чергу, зацікавлені Меркель і Олланд, а не Путін і Порошенко. Все тому, що президент Росії чекає президентських виборів у США, щоб потім "домовитися з усіх питань" з новим господарем Білого дому. Позицію України, наші дипломати характеризували просто - «зустріч заради зустрічі» не цікава, оскільки Україна наполягає, прогрес на Донбасі не можливий без виконання п'яти пропозицій української сторони. А ось Меркель і Олланд, які активно готуються до виборчих кампаній (вони пройдуть в Німеччині і Франції в 2017 році), потрібно продемонструвати свої дипломатичні здібності.

Зустріч глав України, Франції, Німеччини і Росії пройшла у трьох частинах. Перші дві години Порошенко, Меркель і Олланд розмовляли без Путіна, який запізнювався до Берліну. Потім три президенти і канцлер п'ять годин спілкувалися між собою разом з главами МЗС та дипломатичними радниками, і нарешті, Путін, Меркель і Олланд залишилися втрьох, щоб обговорити ситуацію в Сирії.

Першим про результати переговорів повідомив Петро Порошенко, відправившись в українське посольство у Німеччині, де його чекали журналісти. Він розповів, що "четвірка" не підписала жодних документів, але обговорила концепцію "дорожньої карти", яка, ймовірно, буде складатися з трьох блоків: з питань безпеки, політичного та гуманітарного. За словами президента України, до кінця листопада може відбутися зустріч глав МЗС чотирьох країн, які повинні затвердити "дорожню карту". Якщо до того часу вона буде узгоджена на рівні дипломатичних радників. В такому випадку "нормандська четвірка" зустрітися знову, щоб підтримати цей документ. "Коли ми говоримо про "дорожню карту", то вона передбачає і послідовність, і гарантії. Виконання умов безпеки, припинення вогню, виведення іноземних військ, дотримання режиму розведення військової техніки, забезпечення безперешкодного доступу представників ОБСЄ, звільнення заручників повинні передувати переходу до виконання політичної частини", - сказав Порошенко.

За словами президент України, досягнуті і інші домовленості. Перш за все, про повне припинення вогню на Донбасі. Далі, спостерігачі ОБСЄ повинні розміститися у трьох точках відведення військ на сході України і проводити моніторинг 24 години на добу, сім днів на тиждень. Якщо це буде зроблено, сторони обговорять ще чотири точки відводу військ, однією з яких стане Дебальцеве. Нагадаємо, зараз діє угода про розведення військ на Донбасі у трьох населених пунктах - Золотом, Петровському і Станиці Луганської.

Крім того, президент України повідомив, що представники Червоного Хреста повинні отримати доступ до всіх незаконно утримуваним громадянам, а Україна і бойовики повинні обмінятися полоненими за формулою "всіх на всіх". Президент України підкреслив - дату проведення виборів на Донбасі не обговорювали. Зате обговорили можливість направити на Донбас збройну місію ОБСЄ.

Після Порошенко підсумками зустрічі поділилися Меркель і Олланд, а Путін дав прес-конференцію окремо від них, у VIP-залі аеропорту "Тегель". Лідери Німеччини і Франції фактично повторили сказане Порошенком. Але не все. Меркель, крім іншого, повідомила, що сторони обговорювали не лише питання безпеки та гуманітарного характеру, але і політичну частину "мінських угод". Вона підкреслила: збройна місія ОБСЄ може бути відправлена на Донбас тільки після того, як Верховна Рада ухвалить закон про проведення там виборів. "Природно, я розумію, що інтерес України полягає у частині, яка стосується питань безпеки, з іншого боку, є інтереси Росії: не зупинити політичний процес, значить, потрібно робити кроки паралельно, але як саме це станеться - це має бути погоджено на рівні міністрів закордонних справ", - заявила Меркель.

Володимир Путін був небагатослівний. Він підтвердив, що Росія згодна на розширення місії ОБСЄ в зоні розведення сил і зберігання важкої техніки на Донбасі. "Багато уваги приділили питанням безпеки і домовилися по цілому ряду позицій про те, що повинно бути зроблено найближчим часом в сенсі подальшого вирішення питань, пов'язаних з розведенням конфліктуючих сторін", - туманно пояснив президент Росії. Виступаючи перед журналістами, він також допустив вельми красномовну застереження: "Ми підтвердили, що продовжимо спільну роботу на політичному треку, в тому числі в плані остаточних домовленостей про порядок імплементації та введення в дію договору про особливий статус в окремих районах Луганської та Донецької областей...В Луганській народній республіці та Донецькій народній республіці!".

Політичні підсумки

Переговори в Берліні наштовхують на певні висновки. Судячи з усього, "нормандська четвірка" поховала Мінську контактну групу. Раніше саме ця структура займалася підготовкою всіх документів для "четвірки". Тепер же, після заявленої підготовки "дорожньої карти", процес узгодження, обговорення та коригування піде на рівень дипломатичних радників лідерів чотирьох країн. Україну в цьому форматі представляє заступник глави Адміністрації президента Костянтин Єлісєєв, Росію - радник президента Владислав Сурков. Власне, саме дипломатичні радники і готували зустріч у Берліні. Таким чином тепер представники сепаратистів не матимуть відношення до підготовки дорожньої карти, оскільки представлені тільки в мінській контактній групі.

Крім того, Сурков, щодо якого діють персональні санкції ЄС, що передбачають, зокрема, заборону на в'їзд в країни Євросоюзу, вчора разом з Володимиром Путіним і главою МЗС РФ Сергієм Лавровим брав участь у переговорах. За словами офіційного представника уряду Німеччини Штеффена Зайберта, напередодні зустрічі Росія звернулася до Німеччини з проханням дозволити Суркову відвідати Берлін в порядку винятку, і цей запит був задоволений. Те, що "дорожня карта" розробляється на рівні дипломатичних радників, не новина. РБК-Україна повідомляло, що, крім представників України, Німеччини, Франції і Росії, в її підготовці бере участь і офіційний представник Держдепартаменту США - Вікторія Нулланд.

До активу України можна занести домовленість про розширення місії ОБСЄ. Зараз спостерігачі припиняють свою роботу о 17:00, у той час як більшість обстрілів на лінії розмежування відбуваються вночі. Тепер, як мінімум, у трьох точках розмежування (Петрівське, Золоте та Станиця Луганська) вони повинні працювати без вихідних, 24 години на добу. У теж час ніхто з учасників зустрічі чітко не підтвердив, чи буде відправлена на Донбас озброєна місія ОБСЄ і коли це може статися. Але зі слів Меркель випливає, що для відправки такої місії Україні доведеться приймати закон про вибори на Донбасі. Це якраз те, чого давно домагався Захід і те, що сховане у так званій "формулі Штайнмайера". "Окремо обговорювалися питання підготовки до виборів. Домовилися продовжити на рівні експертів і робочих груп з підготовки концепції виборчого законодавства, імплементації "формули Штайнмайера", куди увійдуть позиції, які ми бачимо складовими, при визнання виборів такими, що відбулися", - сказав Петро Порошенко після переговорів.

Нагадаємо, ця формула передбачає, що закон "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей" повинен тимчасово вступити в силу в день місцевих виборів на Донбасі. А після опублікування експертами місії БДІПЛ ОБСЄ звіту з підтвердженням факту проведення демократичних виборів, цей закон мав би придбати постійне дію. Можна з упевненістю заявити, що парламент не піде на такий сценарій. У кращому випадку, з цієї "формули" будуть взяті якісь аспекти. Але, схоже, один аспект вже відомий - Україна буде змушена, як мінімум, розробити закон про проведення виборів на Донбасі. Давно відомо, що над його розробкою працює група юристів на чолі з народним депутатом Русланом Князевичем (БПП).

On Top