Прес-служба посольства Російської Федерації в Україні спростовує інформацію про те, що радник посла Володимир Лисенко нібито заявив про можливість перегляду Великого договору від 1997 р., який закріплює український статус півострову Крим. Про це повідомили РБК-Україна в прес-службі посольства.
"Слова були вилучені з контексту і невірно інтерпретовані одним із інформаційних агентств", - заявили в прес-службі.
В тей же час МЗС України вже направило відповідну ноту з вимогою до МЗС РФ надати офіційне підтвердження заяви В.Лисенка, розцінюючи її як спробу посягання на незалежність і територіальну цілісність України, про що повідомила прес-служба МЗС України.
Нагадаємо, що сьогодні ряд ЗМІ розповсюдили інформацію про те, що радник посольства Росії в Україні В.Лисенко заявив, що Росія може почати перегляд Великого договору від 1997 р., що закріплює український статус півострову Крим. Зокрема, були процитовані слова В.Лисенка, що це може відбутися, якщо влада України продовжить чинити тиск на Чорноморський флот (ЧФ) РФ, який базується в Криму.
Питання про статус Криму неодноразово піднімалося в різних політичних кругах РФ. Так, як повідомлялося раніше, Державна Дума Російської Федерації мала намір запросити в уряді РФ інформацію про заходи по поверненню Криму до складу Росії, про що було дано доручення думським комітетам. Основою для запиту було те, що в 2007 р. закінчується двосторонній договір з Україною про визнання її Росією в існуючих межах. В зв'язку з цим, відзначали депутати, до 30 листопада 2006 р. необхідно заявити про непродовження даного договору і повернення Криму до складу РФ відповідно до Кучук-Кайнарджійського договору від 1774 р.
Відзначимо, що згідно з умовами цього договору між Російською і Османською імперіями, Крим був визнаний "вільним і абсолютно незалежним від всякої сторонньої влади". До Росії відходили ділянки Азовського побережжя, а також фортеці Керч і Єні-Кале, територія між Дніпром і Бугом. Що стосується двостороннього договору з Росією, то його перегляд загрожує самій Росії рядом великих міжнародних неприємностей, в т.ч. – виключенням з Великої вісімки, кажуть експерти.
19 лютого 1954 р. Крим рішенням президії Верховної Ради СРСР був переданий до складу України. На думку істориків, це рішення було продиктоване не фантазіями першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова, а неможливістю відродження півострову після виселення кримських татар. Після їх депортації на півострові залишилися 400 тис. чоловік населення, дуже мало для стабілізації економічної і соціальної ситуації в Криму.
Ініціативи по поверненню Криму до складу Росії неодноразово мусувалися російськими політиками, а також екстремістськими кримськими громадськими організаціями. Так, 19 квітня 2005 р. депутат Держдуми РФ Дмитро Рогозін заявив про незаконність передачі Севастополя Україні, а також натякнув на можливість перегляду постанови президії ВР СРСР від 19 лютого 1954 р., після чого Д.Рогозін був оголошений в Україні персоною нон-грата. Член Держдуми Віктор Алксніс заявляв також про незаконність передачі Криму Україні.
На думку Ігоря Осташа, який під час IV скликання ВР займав пост віце-президента Парламентської асамблеї Організації по співпраці і безпеці в Європі, заяви російських політиків варто розглядати в контексті інших ситуацій. "Це те ж саме, якби який-небудь депутат Верховної Ради сказав, що Росія прагне вступити у Велику вісімку і зробить все для цього, а оскільки в цій організації присутні США, Японія, то Україна повинна поставити питання Зеленого Клину, Курильських островів, Краснодарського краю, Кубані - тих російських територій, на яких проживають етнічні українці. Адже ми теж не домовлялися, що Росія вступить у Велику вісімку і разом з США намагатиметься моделювати світовий розвиток", - відзначив він.
Також депутат Держдуми РФ Олександр Лебедєв заявляв, що розглядає наміри своїх колег повернути Крим до складу Росії не більш, ніж PR.