Останній поїзд для мажоритарника: як вижити "батькам округу" при новій виборчій системі

Серпень 2018 чи 2019? Як би не гадали нардепи дату перевиборів до парламенту, ключова гонка, по суті, почалася. І якщо "жити по-новому" країна до того часу не почне, то обирати депутатів по-новому українцям все-таки доведеться.  

Затвердити новий Виборчий кодекс влада може затвердити саме під тиском іноземних партнерів, вважає ряд експертів. Рада вже ухвалила його в першому читанні. Найсильніше нові правила торкнуться нинішніх депутатів-мажоритарників, які планують повторно потрапити в парламент. Адже нова система не дасть можливості висуватися самостійно від свого округу, тільки від партій. І з якою партією йти на вибори, використовуючи свій ресурс в регіоні, – у цьому зараз полягає головний вибір для мажоритарника.

Замість існуючих 225 мажоритарних округів будуть сформовані 27 регіональних округів, межі яких майже співпадають з межами областей (за кількома винятками). Тут і зійдуться нинішні нардепи. Але тепер тільки за списками, які сформують партії. Ніякого самовисування.

"Батьки округів" вже сьогодні ламають голову: як подалі заховати партквиток, а разом з ним і весь вантаж партійних скандалів. Адже підсумкова ціна мандата для депутата-політика вийде значно вища, ніж для депутата-самовисуванця.

І якщо в 2014-му, після Революції гідності, на партійному рейтингу було вкрай вигідно заїжджати в Раду, то зараз мажоритарники десять разів подумають, від якої партії краще йти, щоб її рейтинг не потягнув на дно самого кандидата. Виправдовуватися за своїх партійців, а не пишатися ними – стане основним завданням мажоритарника, як тільки він одягне партійний піджак.

Оглядини почалися

БПП "Солідарність". Враховуючи низький рейтинг президентської політсили, Банкова всерйоз розраховує заповнити половину своєї майбутньої фракції вагомими мажоритарниками, які на власних плечах повинні будуть затягнути "Солідарність" у ВР.

Але депутати і так розуміють, що як тільки зроблять ставку на БПП, їм той час доведеться свій рейтинг накладати на антирейтинг президентської партії.

При цьому потрібно буде на своєму окрузі пояснювати відпочинок гаранта на Мальдівах, непомірну корупцію, відсутність зримих реформ і падіння рівня життя своїх же земляків.

При цьому падіння рейтингу Петра Порошенка автоматично б'є і по рейтингу "Солідарності" – це доля всіх партій "вождистського" типу в українській політиці. Очікувати, що партія зможе оговтатися у разі програшу нинішнього глави держави на виборах Президента, – безглуздо. Тому ставка на "Солідарність", враховуючи нинішнє падіння рейтингу Порошенко – більш ніж ризикова ставка.

"Батьківщина". Деякі мажоритарники в розмовах відкрито заявляють, що "похід на вибори з "Батьківщиною" – це купівля квитка на війну! А за що воювати? Один прямо нічого не обіцяє, а друга всім вже сильно наобіцяла. Але, швидше за все, ні одна, ні друга стримувати обіцянки не збираються.

Більше того, Тимошенко – головний конкурент команди влади. Тому адміністративна вертикаль і потужна піар машина Банкової будуть працювати на нейтралізацію рейтингу команди Юлії Володимирівни.

Кандидатів чекає випробування, в якому вони повинні будуть виправдовуватися за всі гріхи Тимошенко і її оточення. Деякі мажоритарники в розмовах відкрито заявляють, що похід на вибори з "Батьківщиною" – це купівля кота в мішку, повне сюрпризів. Фінансово неприємних сюрпризів.

Розраховуючи витратити в окрузі одну суму, за фактом кандидати викладуть набагато більше грошей. Крім побудови сітки і "мотивування" виборців, їм доведеться сильно розщедритися на забезпечення результатів голосування. Не кажучи вже про масу вбитих нервових клітин в боротьбі з чорним піаром.

"Тихіше їдеш, далі будеш", – саме так пояснюють багато парламентаріїв свою відмову йти на майбутні вибори з "Батьківщиною".

"Народний фронт". Національні дружини, корупція на закупівлі рюкзаків для силовиків, провал реформ, і, найголовніше – страхітливий антирейтинг остаточно зробили цю партію непривабливою для мажоритарки.

Убивчим для іміджу будь-якого сильного кандидата, який приєднається до "Народного фронту", будуть звинувачення опонентів у високих тарифах, знецінення гривні, шаленої інфляції, – все це приписують Яценюку, який перетворив свій уряд в Кабмін-камікадзе. Навряд чи хтось із мажоритарників влаштує статус камікадзе, чия політична смерть може наступити прямо на окрузі.

Радикальна партія настільки персоніфікована і політично "замазана", що більшість мажоритарників просто погребують подібною перспективою. Ну а ті, хто погодяться випробувати долю в одній упряжці з радикалами, повинні пам'ятати про залежність кожного члена фракції від примх і нарцисизму лідера.

Навіть мінімальні дії в Раді доведеться узгоджувати з головним радикалом. Яка публічна слава чекає незговірливих депутатів знаємо по долі Артеменка, Мельничука, Попова. Крім виключення з фракції депутатів було присвоєно ярлик зрадників і даний вовчий квиток.

"Самопоміч". Владі таки вдалося змішати з львівським сміттям рейтинг Садового. Партія так і не змогла відійти від скандалу, надовго застрягши у спробах виправдатися і знайти винних у информатакі проти себе. Пояснювати своїм виборцям, чому ніхто з Самопомочі так і "не взяв і не зробив" – ось, що точно відштовхне мажоритарників від цієї у минулому перспективної партії. Разом з тим, Самопоміч залишається хорошим майданчиком для кандидатів з західних регіонів. Саме вихідці звідти і шукатимуть удачу, пішовши на вибори від цієї партії.

"Опозиційний блок". Ця політична сила виявилася повністю безпорадною у Верховній Раді. Всі її успіхи для виборця – це рідкісне демонстрування своєї опозиційності та скандальності. ОБ так і не зміг домовитися з владою про своє представництво в традиційно опозиційних комітетах. При цьому ситуативне голосування фракції за законопроекти влади, коли коаліція не змогла забезпечити необхідні голоси, – свідчать про те, що Банкова вміло смикає за ниточки, зовні керуючи цією політсилою.

Вагомим фактором ризику для "Опозиційного блоку" є надто явна проросійськість. Не можна виключати, що влада вже володіє якимись "папками" на окремих депутатів від ОБ, які з'являться якраз перед виборами в якості доказу успіхів роботи з іноземними "кротами".

На прикладі Надії Савченко влада продемонструвала, що в боротьбі за державність не буде озиратися ні на партійну чи ідеологічну прихильність, ні на підтримку "вулиці".

Мажоритарники п'ять разів подумають, перш ніж вибирати між кримінальними справами і походом від іншої партії.

"За життя!". Ця партія знаходиться на тому ж електоральному полі, що й "Опозиційний блок". Тому їх битва за ареал тільки послаблює обидві політсили.

Сама "За життя!" не має ні розвиненої регіональної структури, ні виразного порядку денного, а лише "за все хороше, проти всього поганого". Ані Вадим Рабінович, ні Євген Мураєв не можуть впоратися зі своїми амбіціями, а тому в партії навряд чи з'являться нові помітні особи, а до управління будуть допущені які-небудь політики.

Так і NewsOne є занадто ласим шматком, щоб не стати бажаним для кого-небудь напередодні виборів. Можливі зв'язки з Кремлем роблять "За життя!" об'єктом пильної "уваги" з боку правоохоронних органів. Скандал з можливими російськими агентами в розпал кампанії навряд чи допоможе мажоритарників на окрузі.

"Наш край". Створена на Банковій партія сьогодні є одним з претендентів-новачків на фракцію у майбутній Верховній Раді. У ній знайшлося місце неодіозним екс-регіоналам, червоним директорам і мерам. Багато хто називає цю політсилу "запасним аеродромом" Банкової. Сьогодні вона також претендує на свою фракцію в парламенті.

Згідно з показниками, на недавніх місцевих виборах "Наш край" увійшов в трійку лідерів по країні (4357 обраних депутатів) – разом з важкоатлетами БПП і Батьківщиною. Результат "Нашого краю" трохи перевищив 5%. Ця політична сила не має єдиного лідера. Цим зокрема пояснюється мінімальний антирейтинг проекту. "Наш край" асоціюється з збірним образом мера невеликого міста. Швидше за все, політпроекту Банкової буде дано "зелене адміністративний світло" на майбутніх виборах.

Адже партія, серед іншого, покликана відтягувати голоси у Опоблоку. Швидше за все, мажоритарники будуть використовувати цей бренд, як підходить під ідею локального патріотизму, не має антирейтингу, але який володіє підтримкою АП.

Серед ризиків, пов'язаних з проектом, можна відзначити відсутність у партії досвіду участі у парламентських виборах.

"Відродження". На місцевих 2015-го року політсила показала 7-й результат, завівши в місцеві ради 1607 депутатів всіх рівнів. Але тут слід зробити знижку на те, що своїм успіхом ця політсила зобов'язана, насамперед, впевнену перемогу Геннадія Кернеса на виборах мера Харкова.

Як вважають деякі політологи, сьогодні харківський мер перебуває під жорстким пресингом влади – суд по його справі затягується. Меру Харкова всіляко дають зрозуміти, що будуть тримати його на гачку, поки він не дасть потрібний для влади результат на виборах.

Більш того, навіть мінімальний натяк на електоральний успіх партії відразу ж приверне увагу до її головного акціонера – Віталія Хомутинніка. А він, як відомо, не звик сваритися з владою.

Аграрна партія. Бренд, що розвивається, перемозі якого можуть перешкодити сильні внутрішні конфлікти і відцентрові сили. Недавній бунт регіональних відділень аграріїв проти центрального апарату, а також подальший відхід з партії Романа Безсмертного, який для багатьох був гарантом успішного розвитку проекту, ставить під питання подальші перемоги "аграріїв". Характерний коментар Безсмертного незабаром після виходу з Аграрної партії: "Я дещо втомився підносити патрони тим, хто не вміє стріляти". Перспективний проект може так і не злетіти через постійні внутрішні конфлікти. Це відштовхує потенційних кандидатів.

Дрібні партії демократичного спектру – УКРОП, "Сила людей", "Рух нових сил" – можна не брати в розрахунок. Тут взаємна антипатія: одні ризикують рейтингами, а інші – непотраплянням в Раду через крихітної величини цих рейтингів. Той же УКРОП начебто знаходиться на хорошому політичному зльоті, але конфлікт серед засновників партії, підвішений юридичний статус Геннадія Корбана, невиразний лідер – все це робить ставку на політсилу більше, ніж ризикованою.

Зручні для мажоритарника партії

В ідеалі "політична парасолька" для мажоритарника повинна забезпечити представнику регіону політичну автономність в своєму окрузі, захист від адмінресурсу і скандалів, пов'язаних з політичним лідером партії.

За словами політолога Вадима Карасьова, за всіма параметрами найменші ризики і найбільші перспективи для мажоритарників можуть дати партії - впевнені середняки з мінімальним антирейтингом. "Важливим показником при виборі мажоритарником партії повинен є не стільки рівень симпатії людей до політсили скільки її антирейтинг серед населення. Мінімальний антирейтинг якраз у партій-середняків. Плюс вони проявили і продовжують проявляти себе на місцевих виборах. Вони мобілізовані під регулярні вибори в ОТГ, вони апробують нові технології, вони в постійному діалозі та виборцем і з найактуальніших рейтингом. А мажоритарники, як "батьки округу" тільки посилять позиції цих політсил своїм рейтингом на місцях. Так що ставка на "Наш край "і УКРОП - це реалістичний план для мажоритарників, які хочуть залишатися" отцями "своїх округів не один скликання", - сказав Вадим Карасьов.

Більшість опитаних експертів зійшлися на думці, що значна частина мажоритарників вибере НЕ одіозний варіант. Перемогти більшість з них самі зможуть. Їм би не заважали.