Послання президента: як за рік змінилася риторика Петра Порошенка

Президент Петро Порошенко звернувся до Верховної Ради із традиційним посланням. Виступ голови держави можна умовно розділити на дві частини. Першу він присвятив питанням безпеки, війни на Донбасі, агресії Росії, мінському та нормандському форматам. Другу - прогресу в реформах, зокрема, в  антикорупційній, правоохоронній, судовій реформах, дерегуляції, ІТ- та агросекторах.

Згадав президент і про торгівельно-економічну війну, розпочату Росією проти України, роль європейських ринків в українському експорті, декомунізацію та важливість створення єдиної помісної української автокефальної церкви.  

У минулорічному посланні до депутатів, яке президент зробив 4 червня, він акцентував увагу, в першу чергу, на реформах та деолігархізації. Про те, як та чому змінилася риторика президента в матеріалі РБК-Україна.

Броня міцна

Якщо минулого року президент більше говорив про те, що потрібно зробити, то цього - про те, що зроблено. Гордість Порошенка - українська армія. "Всім очевидно, як змінилася армія за два роки. Її майже не було, а тепер є, та ще й яка! Вона не розкошує, але морально й матеріально вмотивована; без різносолів, але нагодована; не "від кутюр", але одягнена. Хай не за останнім трендом військово-технічної моди, але - озброєна й підготовлена до захисту країни", - охарактеризував він армію.

Однак голова держави зазначив, що витрати бюджету на оборону розміром 3% ВВП - замало, як для воюючої країни, проте держава не може собі дозволити більші витрати. Після чого закликав народних обранців схвалити законопроект про спецконфіскацію, який дозволить наповнити оборонний бюджет. Втім, за словами Порошенка, і без того уряд наразі замовив оборонних засобів у іноземних постачальників на 1,5 мільярди доларів, а у 2016 році, як і минулого року, на озброєння держави буде отримано біля 20 новітніх зразків озброєння та військової техніки. А український експорт товарів та послуг військового призначення сягнув більше 1 мільярда доларів.

В черговий раз президент наголосив, що Україна має за мету членство у НАТО і відзначив, що протягом останніх років кількість прихильників вступу України до НАТО зростає, проте наразі неоднозначним є бачення членів Альянсу щодо України.

В той же час, у президента немає гарантій, що наступних хвиль мобілізації більше не буде: "Особисто я не хотів би ані мобілізації, ані воєнного стану. Бачу зовсім інший план для нашої країни. Чи буде нова хвиля часткової мобілізації чи, не дай Боже, повна? Остаточно відповідь на це питання залежить від Москви". Після чого голова держави окреслив ситуацію на кордоні з Росією.

За його словами, сьогодні підвищений рівень загрози спостерігається з південного напрямку. У складі угруповання російсько-терористичних військ на Донбасі наразі знаходиться майже 38,5 тисяч осіб, понад 600 танків і 1250 бойових бронемашин, 750 одиниць артилерійських систем, близько 300 реактивних систем залпового вогню.

Президент визнав, що наразі прогрес у мінському процесі залишає бажати кращого. Однак нагадав, що саме дотримання "Мінську" Україною забезпечило продовження санкцій проти Росії країнами ЄС, США, Японією, Канадою, Австралією та допомогло переконати західних партнерів, що жодних політичних кроків по мінським домовленостям не буде, доки не буде забезпечено прогрес у безпекових питаннях: стале припинення вогню, вивід російських військ та техніки, роззброєння бойовиків, відновлення контролю за українським кордоном.

В той же час риторика президента щодо необхідності прийняття змін до Конституції на виконання "Мінську" суттєво змінилася. Минулого року Порошенко виступав у Раді за два місяці до прийняття змін до Конституції у першому читанні. Тож не дивно, що він просив депутатів підтримати цей документ. "Сподіваюся, що Конституційна комісія ось-ось завершить проект змін до Основного Закону в частині децентралізації, а ви, шановні народні депутати, вже на поточній сесії направите ці зміни до Конституційного Суду, щоб восени їх ухвалити вже остаточно. Таким я бачу календар цієї реформи", - пояснював тоді Гарант.

Цього року голова держави, навпаки, заспокоював народних депутатів, що їм не прийдеться голосувати за зміни до Конституції.

Порошенко пообіцяв, що ні зміни до Конституції в частині децентралізації з "особливостями самоврядування в окремих районах Донбасу", ні закон про вибори на окупованих територіях Донбасу не з’являться на порядку денному у парламенті, доки не буде відповідних умов: "І другого читання конституційних змін, примара яких постійно блукала цією залою, не відбулося. І не відбудеться, поки для того не визріють відповідні умови". Разом з тим, він запевнив, що у бюджеті на 2017 рік буде збережено курс на децентралізацію та розширення фінансових можливостей громад.

"Від президента має іти імпульс, за яким мають формуватися стратегії по конкретних секторах, і в рамках секторального виконання тих завдань президент здійснює контроль. Начебто елементарно, але цього не вистачає. Здається, що потрібно комусь йти у п'ятий клас, - розмірковує колишній міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. - Президент у своєму виступі окреслив, що ми переорієнтувались, що доля російського ринку суттєво знизилась. Але не показані ті завдання, які мають сьогодні бути пріоритетними і для міністерства закордонних справ, і для наших економічних відомств з точки зору створення системи підтримки виходу за кордони наших стандартних та традиційних напрямків: Йдеться про ЄС, Близький Схід, Латинську Америку, Азію і Китай. Про США ми не говоримо тому, що практично у нас туди виходу нема або він дуже обмежений. Де ця активність? Тут, у виступі, звичайно, не потрібно надто великої деталізації, але все ж таки можна було більш чітко поставити завдання уряду і відповідним відомствам щодо тих пріоритетів, які мають бути реалізовані протягом найближчого року".

Місце реформ

Ключова відмінність цьогорічного звернення президента від його минулорічного послання - риторика щодо реформ. "Реформи - ключове слово у моєму сьогоднішньому посланні", - говорив президент народним обранцям у червні 2015 року. І, дійсно, "питання реформ" тоді обіймало 2/3 звернення гаранта. Тоді Порошенко говорив про важливість боротьби з корупцією, дерегуляцію. А також про приватизацію держпідприємств, демонополізацію, деолігархізацію, необхідність проведення реформи охорони здоров’я, субсидії і тарифи, про які не обмовився ні словом у цьогорічному зверненні.

"Кожен, хто підлягає деолігархізації, озброєний великим загальнонаціональним каналом і, обороняючись, гатить по мені з усіх інформаційних "градів". Чи не у кожного з них є ручний, залежний і лояльний політичний «проектік», з якого вони мріють виростити спокійну перспективу для себе і жахливе майбутнє для України. Чи зупинить мене такий спротив? Ні! Курс на деолігархізацію буде продовжено, з позиції моєї самодостатності і незалежності, чого б це мені не вартувало. Бо без перемоги у цій боротьбі Україна не виживе", - розмірковував Порошенко, як боротиметься з олігархами у 2015 році.

Цього року президент у своєму виступі сконцентрувався на питаннях боротьби з корупцією. За словами Порошенка, побороти корупцію складно, бо та "глибоко вкорінена", згадуючи побутову корупцію тощо. "Перш за все, ми маємо продемонструвати суспільству, що наступ на корупцію почався нагорі - лише тоді отримаємо моральне право викорінювати її звідусіль, на всіх рівнях", - пояснив президент, а вже за декілька хвилин відзначив роль новостворених антикорупційних органів - НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

"Як резюме, що ж ми маємо зараз? Облава - осмислено, свідомо вживаю це слово, - яку ГПУ та НАБУ, СБУ та МВС влаштували на корупціонерів, рухається безпрецедентно широким захватом. Ще ніколи не затримувалась чи не потрапляла під слідство така велика кількість високопосадовців", - додав він. Не пошкодував доброго слова Порошенко і особисто для Генерального прокурора - Юрія Луценка: "Очевидними є позитивні зрушення в прокуратурі. 100 днів роботи нового Генерального прокурора наочно це демонструють", - сказав він.

Варто зауважити, що вперше у своєму зверненні до парламенту президент наголосив на важливості підтримки ІТ-сектору країни. Так, Порошенко наголосив, що ІТ-сфера стала третьою за показниками експорту (2,5 млрд доларів) у 2015 році, а десять українських ІТ-компаній включені до списку ТОП-100 аутсорсингових компаній світу.

Цікаво, що цього року президент не став давати оцінку своїй роботі. Хоча минулого року відверто сказав, що "не задоволений не тільки роботою парламенту й уряду, а й своїми здобутками. Мені гріх скаржитися на брак критики в пресі, але ніхто не критикує мене більше, ніж я сам", - пояснював президент.

На думку Андрія Єрмолаєва, - колишнього директора Національного інституту стратегічних досліджень (структури, яка готує аналітичні матеріали, які лягають в основу виступів українських президентів), а зараз - керівника інституту стратегічних досліджень "Нова Україна", у зверненні президента було дуже багато патетики, риторики та мало розуміння того, як люди розуміють ситуацію в країні, та плану економічного розвитку країни. "Якщо коротко, його послання можна виразити такою, дещо іронічною формулою: "Миру нема, але ви тримайтесь, і якось об’єднуйтесь". Щодо загальної оцінки - президент більше уваги приділив питанням війни, безпеки, оборони, зовнішньої політики, дуже багато було риторики і про необхідність національної консолідації під загальні завдання оборони, і дуже контурно – про економічні завдання. Враховуючи очікування та значимість послання перед початком нового політичного сезону, перед обговоренням бюджету на 2017 рік, багато з його положень звучали як "магія слів" - дуже риторично, без конкретних предметних пропозицій про те, як розвиватися далі", - пояснює Єрмолаєв.

Також політолог відзначив, що президент, акцентувавши увагу на необхідності мирного політико-дипломатичного врегулювання російсько-українського конфлікту на Донбасі, не запропонував свого бачення, як можна реанімувати механізми "мінську" та нормандського формату. "Він почав з питання про війну і мир, приділивши багато уваги обороні. Президент так і не виклав своє бачення - план Порошенка. Відкинувши радикальні варіанти, він апелював до мінського і нормандського форматів, і, по суті, нічого не запропонував з точки зору практичних кроків у цьому напрямку, адже ці переговори "буксують". Президент, на мою думку, намагається втікти від відповідальності за ті заявлені цілі та завдання, з яких він розпочинав своє президентство. Тому, він намагається не говорити про реформи, бо йому доведеться згадувати власні амбітні стратегії".