З 1 квітня в Україні запрацювала державна програма компенсації цін на ліки – реімбурсація. Пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, діабетом II типу і бронхіальною астмою отримали право на безкоштовні медикаменти. Для цього їм необхідно отримати рецепти у своїх лікарів. Старт програми показав, що пацієнти виявилися добре проінформовані про новації, почавши штурмувати кабінети сімейних лікарів чи не першого дня. Але практика застосування реформи показала три недопрацювання Моз та організаторів на місцях. Пацієнти виявилися слабо поінформовані про те, які саме препарати потрапили в пільговий перелік, які з них можна отримати безкоштовно, а за які треба доплатити. Крім того, самі медикаменти виявилися зі списку морально застарілих, а до старту програми не встигли підготуватися постачальники ліків та аптеки.
"У перший же день роботи нової програми у мене під кабінетом вишикувалася черга з бажаючих отримати нові рецепти", - розповідає РБК-Україна сімейний лікар однієї з амбулаторій "спального" Деснянського району Києва Марта Костюкевич. За її словами, з 40 прийнятих пацієнтів вона виписала такі рецепти приблизно 30 осіб.
Приблизно така ж ситуація склалася в центральних районах столиці. Так, сімейний лікар однієї з амбулаторій Печерського району Наталія Іценко каже, що пацієнти почали приходити за рецептами на реімбурсовані препарати вже з першого дня початку цієї програми. "Пацієнти почули по радіо і телебаченню про компенсації цін, і відразу пішли до нас. Зараз я виписую такі рецепти приблизно кожному третьому пацієнтові. Причому дуже багато приходять саме за рецептом", - зазначає Наталія Іценко.
Ініціатива Моз також справила ефект, який мало хто передбачав - боротьба з самолікуванням. Адже для того щоб отримати безкоштовні ліки або з невеликою доплатою, пацієнту необхідно отримати рецепт у сімейного лікаря, терапевта або педіатра. У свою чергу, для того, щоб виписати рецепт, лікар повинен провести огляд пацієнта.
"Почали приходити пацієнти, які вже давним-давно до нас не ходили. Виписали їм п'ять років тому якийсь препарат, і вони весь час їм лікувалися. Тепер же деяким таким пацієнтам, завдяки тому, що вони прийшли до нас на прийом, я провела коригування лікування і направила на інші обстеження", - розповідає Наталія Іценко.
Нагадаємо, про підготовку впровадження компенсації цін на ліки чиновники почали говорити ще в минулому році. Старт реформи двічі відкладався. Спочатку в Моз запевнили про старт з 1 жовтня, а потім його перенесли на 1 січня. Але для впровадження знадобилося більше часу, тому остаточно реформа стартувала лише з 1 квітня поточного року.
У результаті кілька мільйонів українців, які страждають від серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми і діабету II типу тепер можуть отримувати безкоштовно або з невеликою доплатою ліки в аптеках. На цей проект в держбюджеті закладено 500 млн гривень.
Але, незважаючи на потужну інформаційну кампанію, чиновникам так і не вдалося до кінця пояснити українцям, як саме буде працювати реімбурсація. Багато пацієнтів вважають, що тепер всі препарати за рецептами будуть безкоштовними, тому було багато незадоволених, каже Марта Костюкевич.
"Я вважаю, що було недопрацювання з боку Моз, який неправильно інформував пацієнтів. Багато з них подумали, що тепер всі ліки за рецептами будуть безкоштовними. Мовляв, по телевізору сказали, що ви можете виписати безкоштовні ліки, і просять виписати безкоштовно імпортні ліки, яких немає у списку, - розповідає вона. – Але іноді доводиться стикатися і з протилежним. Я порадила одній з пацієнток ліки з компенсаційного списку. Так вона відповіла, що я їй передплачую якийсь поганий препарат. Мовляв, якщо безкоштовно, то значить це неефективні ліки".
Фото: Марта Костюкевич
В результаті сімейним лікарям, терапевтам і педіатрам зараз доводиться багато розповідати пацієнтам про те, як працює програма – про те, що є як повністю безкоштовні ліки за трьома групами захворювань, так і такі, за які треба буде доплатити.
При цьому на практиці виявилося, що медикаменти, включені в перелік реімбурсованих, не користуються популярністю і прихильністю з боку пацієнтів і лікарів. "Мінус програми в тому, що держава компенсує ціни тільки на базові дешеві препарати. У результаті виходить, що з одного боку, у виграші опинилися пацієнти з соціально незахищених слів, але, з іншого боку, незадоволеними виявилися пацієнти, які приймають більш дорогі сучасні препарати, адже на ці ліки не поширюється компенсація, - говорить Наталія Іценко. - Їм по телевізору пообіцяли, що реімбурсація буде працювати для всіх ліків від серцево-судинних захворювань, а виявилося, що є обмежений перелік препаратів. Якщо людина звикла до чогось кращого, то її це не влаштовує".
За її словами, в перелік реімбурсації, в основному, потрапили препарати перших поколінь. "Вони, звичайно ж, дадуть ефект при лікуванні. Але у таких препаратів вже є аналоги з другого і третього покоління з меншим числом побічних ефектів", - розповідає Наталія Іценко.
Схожу думку висловлює і Марта Костюкевич: "У списку немає препаратів, які вже давно застосовуються і включені в протоколи лікування в Європі та Україні. Тому багато пацієнтів скаржаться, що немає ліків, до яких вони вже звикли, і що ми не можемо виписувати по програмі реімбурсації".
Наприклад, до переліку не потрапила група сартанів, які популярні серед українських пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. "Ці ліки, а також безліч інших є більш новими поколіннями препаратів, з меншим переліком побічних дій і з більш тривалим ефектом, однак вони не включені список тих, що компенсуються з держбюджету, - скаржиться Марта Костюкевич. - Включені до переліку медикаменти можна призначати пацієнтам з початковою стадією гіпертонічної хвороби, але тим пацієнтам, які давно страждають від цього захворювання, необхідні більш сучасні препарати".
Разом з тим впровадження реімбурсації додало лікарям і медсестрам багато додаткової паперової роботи, через що їм тепер доводиться довше затримуватися на роботі.
"Я вже якось пропонувала співробітникові Моз, який займається реформою, попрацювати кілька днів на прийомі з сімейним лікарем, щоб зрозуміти специфіку нашої роботи. Вона полягає в тому, що ми робимо дуже багато паперової роботи, через що нам не вистачає часу на роботу з пацієнтами", - розповідає Марта Костюкевич.
За її словами, ще до впровадження реімбурсації вона виписувала багато пільгових рецептів в рамках київської програми допомоги пацієнтам. Тепер же до цієї програми додалися рецепти з реімбурсації з держбюджету. "У результаті, якщо раніше мені приблизно половині пацієнтів доводилося виписувати по одному-два пільгових рецепти, то тепер мені доводиться виписувати часто по три-чотири. Аптеки не хочуть приймати рецепти, в яких зазначено відразу кілька пільгових рецептів, - скаржиться вона. - В результаті на кожен препарат треба окремо виписати рецепт, на який повинні поставити підписи і печатки я і завідувач амбулаторією. Крім того, дані по кожному рецепту треба занести в окремий журнал".
Ще одним мінусом запущеної реімбурсації виявилася нестача аптек, в яких можна отримати пільгові препарати. Приміром, у Києві ліки з компенсацією можна отримати тільки у комунальній мережі аптек "Фармація". Інші аптеки не проявили великого бажання брати участь у програмі з-за низької прибутковості продажу подібних медикаментів. Так, один з фармацевтів на умовах анонімності розповів, що прибуток з одного чека реімбуксованого препарату вийде в розмірі приблизно 3-4 гривні. У той час як продаж інших медикаментів приносить в середньому у кілька разів більше. При цьому надії чиновників на те, що пацієнти з пільговими рецептами будуть купувати в аптеці не тільки пільгові препарати, але і які-небудь інші, не особливо виправдалися. Пацієнти все одно готові обійти кілька аптек, щоб знайти ліки дешевше. Знайти список цих аптек можна в інтернеті.
Мало того, але навіть ті аптеки, які зараз видають ліки по реімбурсації, не могли цього робити на початку квітня. Не дозволяла це зробити відсутність переліку торгових марок ліків, які підпадають під компенсацію. Цей наказу Моз видав тільки 3 квітня. Крім того, у аптек пішов ще час на те, щоб укласти договори про роботу по реімбурсації з місцевою владою.
Директор київської мережі аптек "Фармація" Руслан Світлий каже, що зараз у мережі є в наявності майже всі ліки з програми компенсації цін. Але він визнає, що "Фармація" почала працювати по реімбурсації не з першого дня її проведення. "Ми почали роботу по цій програмі не 1 квітня, а тільки з 6 квітня. До цього часу проводили підготовчу роботу, зокрема, підписували договори про роботу в рамках цієї програми з владою всіх районів Києва", - пояснює Руслан Світлий.
Фото: Руслан Світлий
При цьому аптеки теж зіткнулися з поганою поінформованістю пацієнтів про механізми роботи компенсації – про те, які препарати можна отримати безкоштовно, а за які необхідно доплатити. На думку Руслана Світлого, рекламна кампанія Моз була не зовсім чіткою. "Пацієнтам скрізь розповідали, що тепер ліки за рецептами будуть безкоштовними. Але коли пацієнти почали приходити в аптеки, фармацевти почали часто пропонувати доплатити. В результаті це викликало невдоволення пацієнтів", - розповідає він.
Незважаючи на явні недоробки чиновників, пацієнти починають потроху користуватися новою пільгою. Тільки в Києві пацієнти вже встигли отримати реімбурсовані ліки приблизно за 10 тисячами рецептами.
Разом з тим РБК-Україна у Моз запевнили, що затверджений перелік препаратів не є остаточним і може бути розширений. Як запевняють чиновники, оновлення списку пільгових ліків може бути здійснено вже з 1 липня.