Посівна на фініші: "голодна" осінь скасовується
Схоже, самим страшним прогнозами щодо врожаю, не судилося збутися
Результати та уроки посівної кампанії-2015
Ще на старті весняно-польових робіт було очевидно, що цей рік стане для українських аграріїв справжнім випробуванням. Підготовка до посіву велася на тлі пікіруючої гривні і рекордного підвищення цін на добрива, паливо та засоби захисту рослин. Втрата контролю над частиною посівних площ, мізерне бюджетне фінансування, кредитне мовчання банків зробили ситуацію ще менш оптимістичною. Своє слово сказали спекулянти, піднявши ціни на ринку, а разом з ними і деякі експерти спрогнозували Україні зрив посівної і "голодну осінь". А поки в кабінетах і залах засідань тривали дебати і озвучувалися прогнози, аграрії посіяли, отримали сходи і підгодували перші рослини.
На фінішній прямій
По-перше, навіть в умовах окупації Криму і війни на Сході, площу під озимими не тільки не скоротили, але і збільшили до 107% по відношенню до минулого року. Посіви озимих зернових збільшили на 6,8 млн га, а це 87% від загальної площі, що знаходяться в доброму і задовільному стані. За оперативними даними, загинуло не більше 0,5%. Незважаючи на дорогі добрива та об'єктивну необхідність економії, майже всі озимі отримали підгодівлю. Більше того, до теперішнього часу завершився посів ярої пшениці та гороху, на черзі - ячмінь і овес. Набирає обертів сівба кукурудзи (24%), цукрових буряків (79%), соняшника (32%) і сої (10%). Всього в цьому році під ярі планується використовувати 17,4 млн га, на сьогоднішній момент з них засіяно понад 3,5 млн або 20%. У лідерах за недосівом - Дніпропетровська, Кіровоградська, Одеська, Херсонська, Київська, Полтавська, Тернопільська та Черкаська області. Всі інші з ранніми яровими справляються на "відмінно".
Східні землі
Окремою проблемою стала зона АТО. Під контролем України залишилися 889 тис. га в Донецькій області і ще 794 тис. га в Луганській. Через бойові дії загалом втрачено 2,5% посівних площ. У Мінагрополітики стверджують, що істотного впливу на структуру посівів і кінцевий урожай це мати не буде. При цьому близько 32 тис. га сільгоспугідь у буферній зоні заміновані і просто небезпечні для проведення польових робіт. З початку року розміновано 6 тис. га, в подальшому вони можуть бути повернуті в сільськогосподарський оборот. За різними оцінками, близько 15% валового врожаю залишилося в окупованому Криму.
Дощ на допомогу
У Міністерстві аграрної політики деяке відставання за яровими списали на несприятливі погодні умови. Поки в Україні дощило, оптимальні терміни для їх посіву пройшли. "Це викликає стурбованість. Але, з іншого боку, поточний рік можна вважати одним з кращих по запасам вологи. Дощі завадили вчасно засіяти всі прогнозні площі, але зробили хороший заряд вологи для майбутнього врожаю", - пояснив перший заступник міністра Ярослав Краснопольський.
В цілому, в аграрному відомстві налаштовані позитивно. Кажуть, якщо зберегти темп підгодівлі і вчасно внести ЗЗР, то урожай може побити навіть минулорічний рекорд у 63,8 млн тонн зернових і зернобобових. Цю точку зору поділяє і експерт Reforms.ua Руслан Швець: "Я неодноразово говорив і готовий повторити, що прогнози в стилі "все пропало" не виправдалися. Виробники взяли хороший темп, відставання в межах похибки. Україна буде з хлібом, готуватися до катастроф і чекати сенсацій у цьому плані не варто".
Дороге задоволення
Треба сказати, що успішно посіяти вдалося не завдяки, а всупереч. Буквально за рік посівна, яка і раніше "влітала" в копієчку, стала занадто дорогим задоволенням. Щоб нагодувати Україну і не залишити голодними країни-імпортери, українському фермеру доведеться заплатити 67 млрд грн. Ще рік тому це коштувало 42 млрд. Власних коштів фермери накопичили в межах 55 млрд грн, відповідно потреба становить, ні багато ні мало - 12 млрд. Поки переговори з НБУ не дають видимих результатів і банки не поспішають балувати фермерів дешевими кредитами, до пошуку грошей активно підключилося МінАПК і самі аграрії. Останні економлять на добривах (в тренді органіка), переорієнтуються на посів менш вибагливих культур і... піднімають вітчизняне машинобудування. Наприклад, вже в наступному році Харківський тракторний завод разом з фінською компанією Sampo Rosenlew збере для внутрішнього ринку перші 200 сучасних комбайнів. Від кращих світових аналогів вони будуть відрізнятися тільки ціною - мінус 40%.
Міністерський кризовий менеджмент
Потрібно віддати належне і Мінагропроду. Чималих зусиль коштувало відстояти виділення 550 бюджетних мільйонів на допомогу аграріям. З них 250 направлять на тваринництво (компенсація будівництва ферм і покупки поголів'я ВРХ). Решта 300 млн - на часткову компенсацію кредитних ставок. Сума хоч і скромна, кажуть у профільному відомстві, але додаткові 3,5 млрд грн кредитів під 15% річних залучити здатна. Головним адресатом держдопомоги обіцяють зробити виключно малі і середні фермерські господарства.
Не менших зусиль коштувало збереження пільгового режиму оподаткування ПДВ. Це додаткові 16 млрд грн в аграрний сектор щорічно. Чи збережеться режим на наступний рік - вирішувати уряду спільно з МВФ. Позиція міністерства - задіяти весь наявний ресурс вже сьогодні.
Додатковий механізм - форварди. За рахунок форвардних закупівель Аграрний фонд прокредитував виробників на суму 1,2 млрд грн. Навесні планується укласти договорів на 1,1 млрд грн, провести спотові закупівлі об'ємом ще на 1 млрд грн. Найближчим часом свої форвардні закупівлі почне ДПЗКУ. У плані - 300 тис. тонн пшениці і ячменю нового врожаю. При цьому близько 600 млн грн аграрії отримають в якості авансу. Серйозні надії учасники ринку покладають і на аграрні розписки. Мінагрополітики, нарешті, дало старт реалізації цього проекту. Майбутня економічна віддача може перевищити 5 млрд грн.
Будемо з хлібом
У вкрай важких умовах і всупереч усім негативним прогнозам посівна кампанія-2015 проходить у строки і наближається до завершення. Всі учасники аграрного ринку сходяться в єдиній думці - за цей період закладено надійний фундамент для продовольчої безпеки країни та зміцнення її експортних позицій у світі. "Ми маємо всі підстави розраховувати на хороший урожай, який в повній мірі покриє потреби внутрішнього ринку і обсяги експорту. Україна буде з хлібом - це аксіома. Відповідно, ніяких різких цінових стрибків на борошно і хліб ми не очікуємо", - сказав Ярослав Краснопольський.
На думку Руслана Швеця, експерта аграрних ринків, першочергової уваги сьогодні потребує не стільки майбутній урожай, а уроки, які з нинішньої посівної винесуть виробники і аграрні чиновники. "У виграші залишилися фермери, які встигли закупити хоча б частину компонентів до валютних коливань. Відповідний ґрунт доцільно підготувати і на 2016 рік. А в міністерстві повинні зрозуміти, що "виїжджати" на чорноземах і працьовитих аграріїв довго неможливо. Дерегуляція та залучення інвестицій - питання майбутнього всього аграрного комплексу країни", - сказав Руслан Швець.
