Кравець судової реформи: "головний юрист" Януковича продовжує мати вплив в Україні
Микола Дорошенко
Як стало відомо на вихідних, "головний юрист" Януковича Андрій Портнов буде осмислювати міжнародні санкції на свою адресу в Швейцарії.
Новина про відкриття Портнову річної швейцарської візи послідувала всього через два тижні після чергової перемоги Андрія Володимировича в українських судах, де він захищає свою ділову репутацію від звинувачень у пособництві злочинам режиму Януковича.
Андрій Портнов в поточному році виграв вже сім судових позовів у Генеральної прокуратури України у судах загальної юрисдикції.
Востаннє суд постановив, що вся інформація ГПУ, спрямована в Євросоюз про Портнова, на підставі якої проти нього були введені міжнародні санкції, є недостовірною і протиправною.
Міркувати в Швейцарії Портнов зможе і про реформу українських судів, які зараз так послідовно захищають його інтереси. На роль лідера в цій темі зараз претендує прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. У жовтні Яценюк на спільному засіданні Кабміну і Верховного суду України представив законопроект "Про судоустрій і статус суддів", розроблений Мін'юстом.
Чи буде прем'єрський проект судової реформи об'єднаний в єдиний пакет з пропозиціями, які готує створена Президентом Рада з питань судової реформи, або парламент буде розглядати їх окремо, поки невідомо.
Головними питаннями реформи є її змістове наповнення і кадровий склад безпосередніх виконавців. З першим поки остаточної ясності немає, за винятком бажання розформувати господарські суди. Пропоновані проекти змін перебувають в процесі обговорення і доповнень.
А от у питанні виконавців підстав для оптимізму небагато. Схоже, що судову реформу в Україні будуть здійснювати люди Андрія Портнова. У всякому разі, зараз судова реформа зверстана за задумом Портнова і може зосередити судову владу в руках очолюваного його ставлеником Верховного суду України.
Як заявив Арсеній Яценюк, одним з базових нововведень реформи має стати повернення Верховному суду повноваження вищої судової інстанції. Також, за словами прем'єра, планується ліквідація адміністративних і господарських судів та передача їх повноважень районним судам загальної юрисдикції. Чи містить президентський законопроект аналогічні пропозиції, поки невідомо, але напевно в Адміністрації також планують повернення повноважень Верховному суду України під головуванням Ярослава Романюка. Реформа 2010 року, в ході якої найважливіші повноваження ВСУ були передані створеному тоді ж Вищому спеціалізованому спецсуду, була відверто політичною.
Вона переслідувала єдину мету - дати можливість Президенту Януковичу встановити контроль над судовою системою.
Ідеологом реформи 2010 року, разом із Сергієм Ківаловим і Олександром Лавриновичем, став Андрій Портнов. У цьому ж році Портнов розробляє та реалізує через Конституційний суд в обхід парламенту схему скасування Конституційної реформи 2004 року та повернення Януковичу повноважень Кучми. Ці "успіхи" стали фундаментом для будівництва напівдиктаторського кримінального режиму, що дозволили Януковичу підім'яти під себе українську судову систему і розправитися з політичними опонентами. Завдяки цьому досягненню Портнов стає головним архітектором юридичної вертикалі Януковича, відтіснивши впливових Ківалова і Лавриновича. Юридичне переслідування майданівців і автомайданівців, тиск на підприємців, які підтримують Майдан, диктаторські закони 16 січня - такими були останні досягнення "юриста Януковича".
За три роки Портновим була змінена величезна кількість суддів у системі судів загальної юрисдикції. На місце вірних Онопенку і просто незалежних суддів були призначені більше двох тисяч "правильних" людей з Донецької, Луганської областей та Криму. Портнов прагнув до тотального контролю над судовою системою - не тільки горизонтально, але і вертикально. Однією з його важливих перемог на цьому шляху стало призначення на пост глави ВСУ в 2013 році Ярослава Романюка.
Щоб у розпал правління "донецьких" львівського суддю обрали на такий пост, йому потрібно не тільки бути "донецьким в душі", але і мати покровителя в безпосередній близькості від Януковича, що "просуне" його. Нагадаю, що глави трьох інших вищих судів мали донецькі корені.
Чинний глава ВСУ Ярослав Романюк свій зв'язок з Андрієм Портновим навіть не заперечує, і ледь не з гордістю згадує про роботу з "ефективним менеджером" з юридичного відділу АП Януковича, шанобливо називаючи по імені-по батькові людину, що створила юридичну базу для розстрілу беззбройних демонстрантів. "Я спілкувався не тільки з Андрієм Володимировичем (Портновим). Так, з ним - найчастіше і найбільше. Зрештою, він був головою управління Адміністрації Президента з питань судоустрою, і, безумовно, я змушений був з ним спілкуватися за родом діяльності, адже він був ідеологом проведеної судової реформи", - зазначив Романюк в одному з інтерв'ю.
Власне, все це інтерв'ю можна розглядати як свідчення, які повинні бути використані для розслідування діяльності голови ВСУ - так, наприклад, Романюк фактично визнає, що лобіював питання фінансування ЗСУ в АП у Портнова. Хоча яке відношення АП може мати до фінансування ЗСУ?
Однак глави трьох інших вищих судів режиму Януковича давно зміщені, а щодо Романюка не тільки не розпочато будь-яке розслідування, але і більш того - його збираються зробити головною фігурою оновленої судової влади та його руками і руками інших суддів, призначених за погодженням з Портновим, провести судову реформу. От тільки звідки буде проводитися управління цією реформою - чи не з Москви? І не настільки шанованим чи Андрієм Володимировичем? До речі, саме Портнов запустив ідею ліквідації господарських судів, яка за інерцією зараз є чи не самим конкретним пунктом заявленої судової реформи. Він прагнув тим самим перевести всі економічні суперечки під ковпак відданих йому суддів. Дуже допомагав у цій справі, і напевно допомагатиме у подальшому Валерій Писаренко - соратник Портнова, який був народним депутатом попереднього скликання і обраний ним знову на округ №168 Харківської області.
Ще в 2013 р. дуже схвально про Романюка відгукувався тоді ще депутат від ВО "Свобода" Олег Махніцький. У 2014 р. Махніцький був звільнений з посади генерального прокурора вже незабаром після свого призначення. Фактичною причиною його звільнення було бездіяльність притягнення до відповідальності близьких Януковичу структур. Вже навесні 2014 р. лідер "Громадянської платформи" Анатолій Гриценко стверджував, що Махніцький не справляється зі своїми обов'язками, оскільки в той час, як сина Віктора Януковича Олександра, лідера руху "Український вибір" Віктора Медведчука, колишнього главу Адміністрації Президента Андрія Клюєва та інших представників старої влади оголосили в розшук за кордоном, їхні офіси спокійно працюють на території України.
Так, формально Романюк і багато призначених під диктовку Портнова районних суддів не підпадають під дію закону про люстрацію. Але важливий дух закону, а не тільки буква. І те, що Романюк досі перебуває на цьому посту, можна пояснити тільки тим, що комусь дуже вигідно мати заплямованого і керованого голову Верховного Суду. Як не фантастично це звучить, але судова реформа в її нинішньому вигляді може перемістити вирішення найважливіших судових спорів в офіси Андрія Портнова і його особистих ставлеників.
