ua en ru

Як Порошенко хоче створити антикорупційний суд

Як Порошенко хоче створити антикорупційний суд В БПП офіційно не підтверджують, коли відбудеться розгляд законопроекту (Фото: president.gov.ua)

У противників президента вже є низка зауважень до проекту. Зокрема, до механізму добору суддів, ролі в цьому процесі міжнародних експертів та предметної підсудності антикорупційного суду.

Минулого тижня президент Петро Порошенко вніс у парламент законопроект про антикорупційний суд. На його створення вже більше року наполягають як антикорупційні організації в Україні, так і міжнародні партнери. До того ж, створення антикорупційного суду було однією з вимог акції під назвою "Велика політична реформа" від 17 жовтня цього року. І у противників президента вже є низка зауважень до проекту. Зокрема, до механізму добору суддів, ролі в цьому процесі міжнародних експертів та предметної підсудності антикорупційного суду. Адже президент пропонує, щоб Вищий антикорупційний суд (ВАС) не розглядав всі справи, що підслідні Національному антикорупційному бюро. Наприклад, правопорушення, що стосуються декларування майна топ-чиновників. Зате у ВАС можуть потрапляти злочини, що розслідує Національна поліція та Державне бюро розслідувань. Неурядова міжнародна антикорупційна організація Transparency International (TI) вже висловила свою стурбованість і закликала президента відкликати цей проект. Детальніше про це – в матеріалі РБК-Україна.

У червні 2016 року парламент схвалив зміни до Конституції в частині правосуддя. Вони обмежили народних депутатів у праві законодавчої ініціативи щодо створення або ліквідації будь-яких судів. Відповідні повноваження тепер притаманні тільки президенту. Тому, незважаючи на наявність двох депутатських законопроектів - №6011 від 1 лютого 2017 Єгора Соболєва, Оксани Сироїд, Івана Крулька, Мустафи Найєма, Сергія Лещенка та Світлани Заліщук; №6529 від 31 травня 2017 депутата від БПП Сергія Алексєєва - в Адміністрації президента наполягали, що виключне повноваження створювати суди, має тільки президент. Тому депутати повинні відкликати свої проекти, і тільки після цього президент зможе внести свій. Проблема виникла з проектом №6011 – питання його відкликання ставилося на голосування кілька разів протягом двох місяців, але постійно не вистачало голосів. Співрозмовники РБК-Україна у Верховній Раді не під запис пояснювали виданню, що це робиться навмисно, тому що президентський проект ще не був готовий до внесення. Дехто зазначав, що у президента взагалі немає бажання створювати антикорупційний суд. Відкликати нарешті вдалося 21 грудня, а вже 22 грудня президент зареєстрував свій проект №7440 про Вищий антикорупційний суд.

Що пропонує президент?

Згідно з президентським законопроектом, на посаду судді ВАС може претендувати громадянин України не молодший тридцяти п'яти років зі значним досвідом професійної діяльності в міжнародних міжурядових організаціях або міжнародних судових установах за кордоном у сфері права з питань протидії та боротьби з корупцією. Він також повинен володіти практичними навичками застосування кращих світових практик у сфері протидії та боротьби з корупцією, практики Європейського суду з прав людини.

Претендувати на посаду судді може особа, яка має стаж відповідної роботи не менше п'яти років; або стаж наукової роботи у сфері права не менше семи років; досвід роботи адвокатом щонайменше сім років або загальний стаж перерахованих вище видів діяльності щонайменше сім років.

Не можуть бути призначені суддями ВАС особи, які протягом десяти років, що передують призначенню: працювали в органах прокуратури, внутрішніх справ, Нацполіції, ДБР, СБУ і т.д.; обіймали політичні посади, мали представницький мандат; протягом останніх п'яти років входили до складу керівних органів політичної партії; вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення; були членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України чи Вищої ради юстиції до набрання чинності Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні".

Згідно з документом, повноваження дорадчого органу при Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС), яка повинна буде здійснювати добір суддів, пропонується дати Громадській раді міжнародних експертів. Навіть якщо ця Громадська рада схвалить висновок, що якийсь із кандидатів на посаду судді не відповідає визначеним законом критеріям, то ВККС зможе ветувати такий висновок, якщо за це рішення проголосує як мінімум 11 з 16 членів ВККС. Створюється така Громадська рада терміном на 6 років у складі не більше 7 осіб на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції. Члени ради призначаються терміном на два роки і не можуть бути призначені повторно.

Суддів ВАС пропонується зобов'язати проходити перевірку на поліграфі. Причому результати такої перевірки не можуть бути підставою для ініціювання кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, а будуть використовуватися при проведенні кваліфікаційної оцінки судді, а також у разі ініціювання дисциплінарного провадження щодо судді.

Прописана в законопроекті і предметна підсудність Вищого антикорупційного суду. Пропонується, що суд зможе розглядати справи про вчинення корупційних злочинів. Однак не всіх корупційних злочинів, підслідних НАБУ, як того вимагали міжнародні партнери. Приміром, як пояснили РБК-Україна в Transparency International, не передбачається ВАС надати повноваження розглядати справи про протиправне заволодіння майном підприємств і організацій (ст. 206-2 ККУ), відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 ККУ), видання проектів законів, указів і постанов, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону (ст. 211 ККУ), і найголовніше - про декларування недостовірної інформації (ст. 3661 ККУ). Тому пропонується, що всі ці справи будуть розглядати суди загальної юрисдикції. Натомість, пропонується навантажити суд у справах, які розслідує Нацполіція і в перспективі почне розслідувати ДБР. Мова йде, зокрема, про викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї та боєприпасів, наркотичних засобів, а також документів, штампів, печаток, порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів і психотропних речовин. Також пропонується, що ВАС буде розглядати інші, об'єднані з вищевказаними злочини, якщо розмір предмета злочину або заподіяної ним шкоди у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму. Станом на 1 січня 2018 це не менше 850 тисяч гривень.

Також президентом пропонується, щоб Вищий антикорупційний суд міг направляти кримінальне провадження і в інший суд. Відповідне питання буде вирішуватися колегією у складі п'яти суддів Апеляційної палати ВАС.

Як писало РБК-Україна раніше, свою принципову позицію щодо президентського законопроекту, ще на момент його доопрацювання, висловлювали міжнародні партнери. У них було два основних зауваження.

Перше з них стосується механізму формування конкурсної комісії, яке Банкова задовольнила частково. Адже і ЄС, і США наполягали, що в процесі добору суддів повинні брати участь іноземні представники для забезпечення незалежності та прозорості. Іноземні представники, згідно з президентським законопроектом, дійсно будуть брати участь у відборі через Громадську раду міжнародних експертів, але їхній голос буде мати дорадчу функцію, яку ВККС зможе ветувати. Друге зауваження стосувалося того, які справи буде розглядати антикорупційний суд. Західні партнери наполягали, щоб це були справи, виключно підслідні НАБУ. Але в президентському проекті пропонується не передавати всі справи, які веде НАБУ, зате навантажити суд і окремими справами Нацполіції.

Які заперечення у антикорупціонерів?

Депутати з групи "єврооптимістів" та профільна неурядова міжнародна організація Transparency International вже розкритикували президентський проект. TI навіть закликала Порошенко відкликати документ та внести доопрацьований, з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії, які були висловлені, коли на розгляд останньої надійшли два депутатських законопроекти. Так, ТІ підкреслила три основні зауваження до проекту - про роль міжнародних партнерів у доборі суддів, про завищені вимоги до кандидатів у судді і щодо справ, які буде розглядати суд.

"Проектом передбачена тільки дорадча роль Громадської ради міжнародних експертів, негативне рішення якої може проігнорувати Вища кваліфікаційна комісія суддів України. У той же час Венеціанська комісія рекомендує надати міжнародним організаціям і донорам вирішальну роль у процесі добору суддів. Крім того, предметна підсудність Вищого антикорупційного суду не включає всі злочини, підслідні НАБУ, однак розширена до цілої низки злочинів, які будуть розслідувати Національна поліція і ДБР. Венеціанська комісія чітко зазначає, що юрисдикція суду повинна відповідати підслідності НАБУ і САП", - йдеться в зауваженнях організації.

"Якщо топ-чиновника звинувачують в участі в організованій злочинності, де було викрадення певного майна, це не корупція. Але це - кримінальний злочин. І за тією логікою, як ми прочитали, це теж потрапляє у цей суд. Критично це? В принципі - ні. Але у зв'язку з незначною чисельністю суддів цього суду, це може бути додаткове навантаження", - пояснює виконавчий директор ТІ Ярослав Юрчишин і додає, що організація вимагає, щоб предметна підслідність ВАС охоплювала всі корупційні справи, які веде НАБУ.

Що стосується ролі Громадської ради міжнародних експертів, то Юрчишин каже, що розробники пояснюють неприйнятність безпосереднього впливу іноземців на відбір суддів втратою державного суверенітету. Так, за словами представника ТІ, функції цієї громадської ради звели до церемоніальних, адже ВККС може подолати рішення органу 11 з 16 голосів. "Ми приблизно будемо мати той же результат, який маємо у Верховному суді, де суддею став чоловік, який засудив Луценка", - зазначає Юрчишин.

Щодо критеріїв відбору суддів, то вони створюють такі умови, коли "претендувати в цей суд зможе кілька десятків людей", вважають в організації. Зокрема, під виписані критерії можуть підпадати нещодавно обрана суддею Верховного суду Олександра Яновська, член Венеціанської комісії, екс-міністр юстиції Сергій Головатий, аудитор НАБУ від уряду Михайло Буроменський.

Якщо президент відкличе законопроект і внесе всі рекомендації Венеціанської комісії, то в ТІ вважають, що є всі шанси, що суд зможе запрацювати до кінця 2018 року. В іншому випадку - все затягнеться до 2019 року, коли Україна вступить у виборчий процес. І малоймовірно, що суд буде запущений до президентських виборів.

Державний суверенітет і підслідність

Співрозмовник РБК-Україна в правлячій коаліції розповів, що на момент підготовки законопроекту пропонувалося, що до процесу відбору у ВАС потрібно буде залучати американських і британських суддів. Але посольства нібито відповіли, що це буде занадто дорого. Тоді розглядався варіант, щоб безпосередньо посольства брали участь у відборі суддів ВАС. Але посольствам не дозволяє це робити їхнє національне законодавство. І начебто домовилися, що посольства будуть відбирати членів Громадської ради міжнародних експертів, які будуть безпосередньо відбирати суддів. Але президент запропонував іншу позицію – дорадчу функцію Громадської ради. Тому, як стверджує співрозмовник, норму потрібно змінити так, щоб ВККС могла накласти вето на рішення Громадської ради лише у випадку, якщо за таке рішення проголосує весь склад органу, а не 11 з 16 членів, як це запропоновано у президентському проекті.

Повністю передати право відбору суддів представникам ЄС і США пропонує колишній глава комітету із запобігання корупції Єгор Соболєв. "Нам потрібен Антикорупційний суд, який буде садити, а не відпускати топ-корупціонерів. Топ-корупціонерам Антикорупційний суд взагалі не потрібен. На чолі з президентом їм вдалося провернути такий трюк при підборі Верховного суду. Громадськість допустили аналізувати кандидатів у судді, але проігнорували більшість її викриттів. Тепер Петро Порошенко пропонує повторити трюк при формуванні антикорупційного суду. Це погана ідея, яку ми повинні відкинути в парламенті. Право підбору кандидатів в Антикорупційний суд слід безпосередньо делегувати представникам Євросоюзу і США", - написав Єгор Соболєв у себе на Facebook.

"Повинна бути якась червона лінія. Так, як Єгор Соболєв пише - давайте віддамо контроль міжнародним (представникам, - ред.), і їх ніхто не купить – це повна маячня. Купити міжнародника набагато легше, адже він не має жодної відповідальності перед цією країною", - заявив РБК-Україна нардеп від "Батьківщини", член комітету з питань запобігання корупції Ігор Луценко. Але депутат вважає, що міжнародні інститути потрібно ефективно залучати в якості дорадчого органу.

У Радикальній партії також не підтримують позицію, щоб міжнародні партнери здійснювали безпосередній відбір суддів ВАС, і називають це загрозою суверенітету. "Те, що всі грантоїдські організації заявляли про те, що треба, щоб формували іноземці, це неможливо, тому що це порушення принципу суверенітету. Тобто вони хотіли б, щоб фінальне, а не рекомендаційне рішення, ухвалювали іноземці, і щоб вони могли призначати людей без досвіду (в судах за кордоном, - ред.), тому що другий пункт критики - це чому потрібен такий серйозний досвід. Це не буде ніколи прийнято", - стверджує депутат Ігор Попов.

Що стосується питання предметної підслідності справ, які розглядатиме ВАС, то Попов вважає, що це можна підкоригувати до другого читання. У той же час Ігор Луценко не бачить жодних загроз в тому, щоб ВАС розглядав справи, які розслідує Національна поліція. Замість цього, за його словами, Банкова прописала завищені вимоги до кандидатів у судді, щоб нейтралізувати будь-які загрози для себе і таким чином відсікти нелояльних до Банкової осіб. І, згідно з критеріями відбору, більшість кандидатів становитимуть ті особи, які працювали в Європейському суді з прав людини.

Натомість, у "Батьківщині" вважають, що навіть створення Антикорупційного суду не допоможе вирішити питання із боротьбою з корупцією в країні. "Якби президент дійсно збирався робити якийсь окремий антикорупційний суд, то він це б вже давно зробив. Порошенко – дуже мудрий торговець і буде по максимуму для себе робити інтригу. Потім ми нарешті реалізуємо. Потім побачимо, що воно не працює. Потім будуть якісь зміни робити. Такий спектакль. Але однозначно це не принесе ніяких змін в боротьбу з корупцією взагалі", - сказав Луценко та додав, що навіть, якщо антикорупційні суди будуть більш чесними, то звичайними судами Порошенко досі керує в ручному режимі.

В "Народному фронті" незадоволені тим фактом, що Банкова прописала обмеження брати участь у конкурсі політикам і депутатам. "Ми вже не зможемо як політики сходити і перевірити, як цей конкурс буде проходити. Нам вже заборонили, щоб менше було розголосу", - пояснює нардеп Леонід Ємець.

В БПП офіційно не підтверджують, коли відбудеться розгляд законопроекту. "Я не володію інформацією про антикорупційний суд. Я ще його не читав, і в порядку денному його немає", - повідомив РБК-Україна заступник голови фракції Олексій Гончаренко. Не під запис співрозмовники в президентській фракції допускають, що законопроект може бути розглянутий у першому читанні вже на першому пленарному тижні у новому році - з 16 по 19 січня - в разі, якщо буде вказівка з Банкової. Чисто теоретично, до голосування у другому читанні справи можуть підійти в березні. Якщо ж такої вказівки не буде, то питання буде перенесено на наступну сесію, яка розпочне свою роботу з 6 лютого. Для аналізу Венеціанської комісії проект відправляти не будуть, адже команді президента буде не вигідно отримати негативний висновок.