Липень 2020 року виявився по-справжньому "гарячим" для мирних українських міст. Збройні захоплення заручників в Луцьку та Полтаві, серія вибухів у громадських місцях Києва вивели на перший план стару проблему неконтрольованого ринку зброї в країні. Як неодноразово судимі терористи з психологічними проблем змогли не тільки без проблем придбати гранати, автоматичну зброю і вибухівку, але і скористатися ними – в матеріалі РБК-Україна.
У Києві біля метро "Шулявська" 17 липня пролунав вибух біля входу на станцію, постраждали троє випадкових перехожих. Через кілька днів, 21 липня, саморобна вибухівка була знайдена біля метро "Мінська". Правоохоронці змогли її вчасно виявити та провести контрольований підрив. У ніч на 27 липня на Подолі в під'їзді житлового будинку вибухнув саморобний пристрій потужністю 600 грамів тротилу в еквіваленті.
Паралельно у двадцятих числах липня в Україні сталося відразу два захоплення заручників. У Луцьку терорист Максим Кривош (псевдонім "Плохой") понад 12 годин утримував повний автобус пасажирів, погрожуючи гранатами і автоматичною зброєю, а в Полтаві автоугонщик Роман Скрипник взяв в заручники полковника поліції. Правоохоронця вдалося звільнити, а зловмисник втік і до цих пір ховається від силовиків.
Об'єднує ці історії не тільки те, що правоохоронці оперативно встановили особи підозрюваних, а й те, що практично всіх терористів раніше судили за тяжкими статтями. Це обставина, втім, не завадила їм зібрати весь необхідний арсенал зброї, щоб тримати в страху жителів мирних міст.
Керівники правоохоронних органів та експерти одностайно визнають, що ситуація з обігом зброї в країні важка і швидко її виправити неможливо.
Доступність зброї на "чорному ринку" негативно впливає на загальну криміногенну ситуацію в країні і знижує авторитет правоохоронних органів, вважають в Офісі генпрокурора. Керівник відомства Ірина Венедиктова в середині липня провела координаційну нараду з силовиками саме по проблемі великої кількості збройних злочинів.
Незважаючи на загальне зниження статистики у поточному році, незаконний обіг зброї зріс у Волинській, Житомирській та Чернігівській областях. Також почастішали випадки застосування "вогнепалів" у Київській, Житомирській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях.
Венедиктова зазначила, що протидія таким злочинам "недостатньо ефективна". Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, в свою чергу, прямо вказав на основний канал постачання зброї в мирні міста.
"Не відкрию секрет, якщо скажу, що саме військовослужбовці та правоохоронці, є дуже часто постачальниками зброї та вибухівки з фронту на мирну територію", – заявив він.
Міністр зазначив, що тільки за офіційною статистикою з початку війни на Донбасі було вкрадено і втрачено понад 78 тисяч одиниць різної зброї. "Практично вся вона знаходиться у незаконному обігу", – додав голова МВС.
Тільки з початку поточного року вилучено близько двох тисяч гранат, 616 "вогнепалів" і 101 гранатомет. Відкрито майже 3,5 тисячі кримінальних проваджень за фактами незаконного обігу зброї.
При цьому "місячники" добровільної здачі зброї, за словами керівника Національної поліції Ігоря Клименка, втрачають свою ефективність. На його думку, це пов'язано з тим, що добровільно здавши "смертоносні іграшки", громадянин хоч і звільняється від кримінальної відповідальності, але за нереабілітуючими обставинами, а значить, вважається судимим.
"Очевидно, що за таких умов кількість бажаючих співпрацювати з правоохоронцями зменшується, а "чорний ринок" зброї поповнюється новими пропозиціями", – резюмував він. Клименко вважає, що цей законодавчий недолік необхідно оперативно виправити.
Міністерство оборони визнає факт причетності військових із зони АТО/ООС до торгівлі зброєю. Начальник Військової служби правопорядку Ігор Криштун повідомив, що тільки в минулому році за такими фактами було порушено близько 400 кримінальних проваджень.
Щоб не допустити вивезення зброї на мирну територію при виході із зони бойових дій на блокпостах і вокзалах чергують 17 спільних патрулів силовиків. Вони перевіряють кожного військового, який покидає зону ООС. За останні два роки вдалося вилучити близько 20 одиниць зброї, 158 гранат і 15 тисяч боєприпасів.
Після липневих подій у Луцьку, Києві та Полтаві Міністерство внутрішніх справ має намір посилити контроль за обігом зброї, заявив РБК-Україна заступник міністра Антон Геращенко. "Чорний" ринок зброї, тому і "чорний", що про всі операції на ньому не відомо правоохоронцям", – зазначив він.
При цьому Геращенко уточнив: те, звідки луцький терорист Кривош і його ймовірний спільник з Харкова отримували зброю, повинна встановити Служба безпеки України, яка веде розслідування.
Коли, де і в кого двічі судимий Максим "Поганий" Кривош купив гранати, автомат і револьвер – ні його захист, ні правоохоронці поки сказати не можуть.
"Він цю зброю придбав. Чи офіційно він це? А як можна офіційно купити бойову зброю? Він каже, що купляв її і досить давно, тобто не перед самими цими подіями в Луцьку", – повідомив РБК-Україна адвокат луцького терориста Сергій Тиможинский.
Київські підривники пішли іншим шляхом. Начальник столичної поліції Андрій Крищенко сказав РБК-Україна, що вони не купували бомби, а самі виготовляли їх із "загальнодоступних елементів".
"Це вибухівка не з штатних підрозділів (силових органів, – ред.) і не заводського виробництва. Вони збирали її з елементів, які є у вільному продажу", – зазначив він.
Дійсно, покупка як складових, так і готової зброї не є великою проблемою в Україні. У відкриту функціонують кілька анонімних телеграм-каналів, що пропонують купити, наприклад, пістолет Макарова за 500 доларів.
Автоматична зброя коштує набагато дорожче. Так, засуджений у липні поточного року радіотелеграфіст 65-го мобільного госпіталю Сергій Писляков і його четверо спільників у зоні ООС торгували автоматами Калашникова по 800-900 доларів за штуку.
У лютому-березні в селищі Часів Яр (Донецька область), де знаходиться штаб ООС, вони провернули чотири угоди з продажу зброї. За 23 тисячі гривень вони продали автомат Калашникова та 60 набоїв, за 34 тисяч гривень покупець отримав не тільки АК, але і дві гранати з бойовим запалом, за 52,9 тисяч гривень бонусом до автомата йшла вибухівка гексоген.
Крім того, військові продали за 9,9 тисяч гривень гранату, патрони і постріл до гранатомета. Засуджений солдат отримав покарання у вигляді одного року і трьох місяців в дисциплінарному батальйоні.
В абсолютній більшості випадків засуджені за незаконний обіг зброї отримують умовні терміни. Тільки в липні суди винесли понад 155 вироків за ст. 263 Кримінального кодексу (незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами). Переважно підсудні кажуть, що знайшли смертоносні предмети в лісопосадках і залишили собі "на пам'ять" або з метою самозахисту.
У той же час, наприклад, підприємець з Харківської області Володимир Товстих зізнався суду, що взяв гранату в якості застави у свого знайомого, якому позичив тисячу гривень. За це харків'янин отримав три роки в'язниці умовно.
"Є тільки один шлях – ламати цей "бізнес-процес", прибирати попит. Як тільки ми приберемо попит, пропозиція фізично буде змушена зменшитися", – сказав про "чорний ринок" голова Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін в коментарі РБК-Україна.
Він упевнений, що прийняття закону про зброю виведе цей ринок "в білу" і суттєво знизить незаконний обіг. Важке озброєння, кулемети, автомати і гранати, на його думку, держава має викуповувати у населення, а не намагатися вилучити, погрожуючи кримінальною відповідальністю.
У випадку з "липневими терористами" колишній керівник карного розшуку, полковник міліції Валерій Кур критикує дії правоохоронців як до, так і під час зазначених інцидентів.
Зокрема, він звертає уваги, що підозрювані були раніше судимі за тяжкі злочини (Скрипник – чотири рази судимий, Кривош – двічі, один з "київських підривників" був засуджений за вбивство, – ред.), а значить, повинні були перебувати на обліку в поліції. Цей нагляд не дозволив би їм вільно придбати зброю і почати підготовку до нових злочинів.
"І луцький і полтавський терористи повинні були перебувати на обліку в поліції. Повинна була ними займатися служба профілактики, а вона сьогодні фактично розвалена. А якщо вони все-таки стояли на обліку, то підтверджується думка основної маси населення, що злочинність фактично "кришується" правоохоронцями", – сказав Кур в коментарі РБК-Україна.
Ефективна попереджувальна діяльність поліції, в першу чергу дільничних інспекторів, за його словами, змогла б дати правоохоронцям всю необхідну інформацію про підготовку рецидивістів до нових злочинів. Кур також здивований поведінкою поліцейських, які спілкувалися з загарбниками, зокрема, у полтавському інциденті.
Вкрай слабку роботу правоохоронних органів у цьому напрямку зазначає й експерт Георгій Учайкін.
"Ніяких проблем у людини з психічними відхиленнями і навіть двічі судимого немає для того, щоб купити не тільки зброю, але вибухівку на чорному ринку. Тут питань немає, але питання в наступному: яким чином здійснюється контроль (правоохоронцями, – ред.) за цими процесами, хто за це відповідає і хто врешті-решт буде нести за це хоч якусь відповідальність?", – додав він.
З проблемою широкого обігу нелегальної бойової зброї, по суті, стикалися всі країни, на території яких проходили збройні конфлікти. Інше питання, що на сьомий рік війни Україна так само далека від вирішення цієї проблеми. І все частіше цим користуються як пересічні громадяни в побутових конфліктах, так і терористи для досягнення своїх цілей.