На тлі внутрішньополітичних кулуарних скандалів у чотирикутнику "Порошенко-Яценюк-Саакашвілі-Аваков" перший офіційний візит 14-15 грудня польського президента Анджея Дуди в Україну пройшов спокійно. Але ж саме Польща продовжує відігравати роль великого друга і лобіста інтересів України в Євросоюзі, поряд з країнами Балтії. За час свого дводенного візиту в Україну Дуда встиг зустрітися з усіма представниками найвищого українського істеблішменту. Також офіційна Варшава запросила Україну взяти участь у саміті НАТО, який пройде влітку 2016 року в Польщі. Щоправда, досі в ЄС роблять вигляд, що не помічають пропозицій Анджея Дуди розширити мінський формат переговорів, підсиливши його офіційною участю самої Польщі,США, Британії і Канади.
На тлі внутрішньополітичних кулуарних скандалів у чотирикутнику "Порошенко-Яценюк-Саакашвілі-Аваков" перший офіційний візит 14-15 грудня польського президента Анджея Дуди в Україну пройшов спокійно. Але ж саме Польща продовжує відігравати роль великого друга і лобіста інтересів України в Євросоюзі, поряд з країнами Балтії.
За час свого дводенного візиту в Україну Дуда встиг зустрітися з усіма представниками найвищого українського істеблішменту. Також офіційна Варшава запросила Україну взяти участь у саміті НАТО, який пройде влітку 2016 року в Польщі. Щоправда, досі в ЄС роблять вигляд, що не помічають пропозицій Анджея Дуди розширити мінський формат переговорів, підсиливши його офіційною участю самої Польщі,США, Британії і Канади.
На відміну від української преси, польські ЗМІ активно висвітлювали дводенний офіційний візит Анджея Дуди в Київ. Найбільш знаковою медіа назвали зустріч з президентом України Петром Порошенком. За підсумками переговорів Дуда ще раз підтвердив, що Польща не тільки найближчий сусід України, але і великий друг, і головний лобіст наших ідей в Євросоюзі.
Що сказали офіційно:
У Польщі кажуть, що їх візит президента в Україну - не що інше, як демонстрація подальшої підтримки України.
"Перший офіційний візит президента Польщі був спрямований на те, щоб ще раз продемонструвати підтримку народу України. Президенти, як це модно говорити, звірили годинники в питаннях зовнішньої політики і відносин між Україною та Польщею", - пояснив РБК-Україна професор Центрально-європейського університету, польський реформатор Віктор Осятинський.
У перекладі з дипломатичної мови "звірити годинники" - значить скоординувати питання зовнішньої політики в переговорах з Росією.
Тут варто згадати, що Ярослав Качиньський - брат загиблого у катастрофі під Смоленськом президента Польщі Леха Качиньського - оголосив Анджея Дуду кандидатом від своєї партії на президентських виборах 2015 року.
А сам Дуда говорив: "Лех Качиньський - мій учитель, який залишив велику незакінчена справа". Також він згадував слова Леха Качиньського, які той виголосив на мітингу в Тбілісі в 2008 році. У своєму виступі Качиньський застерігав, що наступним об'єктом нападу Володимира Путіна після Грузії може бути Україна і навіть балтійські держави. Ось чому свій перший закордонний візит вже в статусі президента Польщі Анджей Дуда здійснив в Естонію.
"Зараз країни Балтії разом з Польщею переглядають свою політику безпеки. В тому числі, і збільшують витрати на "оборонку". До того ж, знаковою була зустріч міністрів оборони України, Польщі, Естонії, Литви та Латвії в день візиту Анджея Дуди в Київ", - розповів РБК-Україна один з українських дипломатів.
Нагадаємо, в понеділок в Києві міністри оборони п'яти країн підписали спільну заяву про співпрацю та продовження роботи багатонаціональної польсько-литовсько-української бригади "ЛитПолУкрбриг", яка буде приймати участь в операціях під егідою ООН, НАТО і ЄС.
Ще в серпні джерела РБК-Україна в польських дипломатичних колах говорили, що офіційна Варшава запропонувала змінити мінський формат переговорів по Донбасу на більш розширений. Обговорювалося приєднання до переговорів Штатів (які поки неофіційно впливають на ситуацію), Великобританії і навіть Канади.
"Ми ж бачимо, як "Мінськ-2" потихеньку заходить у глухий кут, - говорив у серпні РБК-Україна один з депутатів польського Сейму. - Нам потрібен новий, більш розширений формат переговорів. Давайте відштовхнемося від будапештського формату, щоб офіційно посадити Росію за стіл переговорів".
Мова про підписантів Будапештського меморандуму від 5 грудня 1994 року. В обмін на здачу Україною ядерної зброї за нашу безпеку офіційно поручилися США, Росія та Великобританія, підписавшись під документом. Свої гарантії також запропонували Париж і Пекін, але вони не підписали меморандум.
Ініціатива Польщі розширити формат переговорів прозвучала відразу після інавгурації новообраного президента Польщі Анджея Дуди і напередодні зустрічі Петра Порошенка з президентом Франції Франсуа Олландом і канцлером Німеччини Ангелою Меркель 24 серпня в Берліні.
"Можливість розширення формату стане однією з головних тем переговорів, - говорив напередодні 24 серпня джерело РБК-Україна в польських дипломатичних колах. - Пропонується створити якісно новий формат з участю Польщі, РФ, України, а потім і США. Саме Польща - ініціатор цього і наполягає на тому, щоб залучити Америку в переговорний процес".
Після переговорів у Берліні тему, як кажуть, "зам'яли". Олланд і Меркель навперебій з Порошенком говорили про продовження дії "Мінська-2" і важливості виконання всіх пунктів угоди від 12 лютого. Пізніше з'явилися і коментарі глави німецького Мзс Франка-Вальтера Штайнмайера про те, що виконання "Мінська-2" буде продовжено і в 2016 році.
І все б нічого, але напередодні свого першого офіційного візиту в Україну польський президент знову підняв питання зміни і розширення формату переговорів. Прес-секретар польського гаранта Марек Магеровський напередодні візиту повідомив наступне: "Потрібен більш широкий формат переговорів з вирішення українсько-російського конфлікту. Дуда раніше неодноразово заявляв про включення сусідів України, а також США в переговори, щоб тиск на Росію було більш ефективним".
А ось що заявляв сам Анджей Дуда: "Дуже погано, що немає Польщі за столом переговорів в справі України. Погано, що Олланд і Меркель без узгодження з ЄС самі ведуть переговори. Як на мене, Росія таким чином розриває ЄС. Європа повинна говорити одним голосом, і Польща повинна стати на чолі цих розмов. Польща повинна бути великим послом України".
Як вдалося дізнатися РБК-Україна, під час двосторонніх переговорів Анджея Дуди з Петром Порошенком тема розширення формату мінських переговорів також піднімалася. Але поки на більш високому рівні в ЄС її обговорювати не будуть - Франція і Німеччина не хочуть віддавати пальму першості Польщі й іншим країнам.
Один з учасників зустрічі з польським президентом розповів РБК-Україна, що поки що Франція і Німеччина домовилися з Росією пролонгувати дію "Мінська-2" на наступний рік: "І, якщо мінський процес і в наступному році зайде в глухий кут, керівництво ЄС може подумати про зміну або розширення формату. Але поки це більше схоже на спробу заморозити конфлікт на Донбасі, а думка Польщі Франція і Німеччина чути відмовляються".