На півдорозі до томосу: як проходить створення помісної православної церкви

На півдорозі до томосу: як проходить створення помісної православної церкви
Предстоятелі УПЦ МП Онуфрій УПЦ КП Філарет по-різному дивляться на майбутнє православ'я в Україні (УНІАН)

Після активних подій першої половини жовтня, коли Константинопольський патріархат зняв анафему з предстоятелів УПЦ (КП) Філарета і УАПЦ Макарія, а РПЦ розірвала відносини з Вселенським патріархом, у питанні створення помісної православної церкви в Україні настало зовнішнє затишшя. Вже місяць триває підготовка до об'єднавчого Cобору, на якому, як очікується, буде створена єдина церква та обрано її предстоятеля. Він же повинен отримати від Вселенського патріархату томос – указ, про автокефалію. Є ймовірність, що Собор відбудеться вже наступного тижня – 21-22 листопада. Якщо цього не станеться, процес, можливо, затягнеться мінімум до кінця року. Детальніше про те, що відбувається навколо створення автокефальної церкви, хто її може очолити і що стримує об'єднання – в матеріалі РБК-Україна.

Місце зустрічі змінити не можна

Президент Петро Порошенко у вівторок, 13 листопада, планував зустрітися з ієрархами Української православної церкви (Московського патріархату). Ще на початку листопада голова президентської адміністрації Ігор Райнін направив предстоятелю УПЦ (МП) митрополиту Онуфрію лист із запрошенням на зустріч з президентом із зазначенням місця зустрічі – в Українському домі.

Після цього голова Відділу зовнішніх зв'язків УПЦ (МП) митрополит Антоній (Паканич) розіслав усім архієреям офіційний лист із запрошенням приїхати на зустріч з Порошенком. Але не в Український дім, а в Києво-Печерську Лавру, причому на той же самий час. В УПЦ (МП) запевняють, що президент спочатку погодився на зустріч в Лаврі.

Вранці у вівторок в Лаврі зібрався синод єпископів УПЦ (МП), на якому було прийнято рішення про негайне проведення Собору, в якому повинні були взяти участь всі прибули архієреї. На Соборі визнали неканонічним зняття анафеми з Філарета і Макарія, розірвали євхаристійне спілкування з Константинопольською церквою і відмовилися брати участь у створенні єдиної помісної церкви.

Поки єпископи УПЦ МП обговорювали ці питання, Український дім, де повинна була відбутися зустріч з президентом, взяла під охорону Нацгвардія. Але вдень туди ніхто так і не приїхав.

"Схоже, що єдина причина раптового скликання Собору - те, що за статутом участь у ньому для архієреїв обов'язкова. Тому Собор - просто метод утримати єпископів у Лаврі і не дати їм можливість самостійно поїхати до президента", - прокоментував ситуацію архієпископ УПЦ (КП) Євстратій (Зоря) у своєму Facebook.

У Московському патріархаті запевнили, що готові зустрічатися з президентом, але тільки "на церковній території", тобто в Лаврі, про що й сповістили Порошенко.

Пізніше стало відомо, що деякі єпископи УПЦ (МП), що належать до умовно проукраїнського крила церкви, все ж  приїхали до глави держави в Український дім. За інформацією ВВС-Україна, їх було не менше трьох, зокрема, митрополит Переяслав-Хмельницький Олександр (Драбинко).

"Були представники того крила УПЦ, в якому як раз схвально ставляться до ідеї Української автокефальної православної церкви, які підтримують створення такої церкви, планують спільно йти на Собор і творити спільно цю церкву", - заявив після зустрічі директор Національного інституту стратегічних досліджень Ростислав Павленко, залучений до процесу створення помісної церкви.

Точна кількість архієреїв, які зустрілися з Порошенком, невідомо.Через те, що на них тиснуть, на їхнє ж прохання їх імена зберігають в таємниці, запевнив Павленко. Співрозмовник РБК-Украина, знайомий з деталями зустрічі, підтвердив цю інформацію і пояснив, що мова йде про погрози заборони на служіння, аж до відлучення від церкви.

Порошенко розповів ієрархам про свої переговори з Вселенським патріархом Варфоломієм, про угоду між Україною та Константинопольським патріархатом і про готовність Константинополя сприяти проведенню об'єднавчого Собору, уточнив прес-секретар президента Святослав Цеголко.

"Владики розповіли президенту про безпрецедентний тиск Москви, який вчиняється на тих єпископів УПЦ (МП), які готові долучитися до створення єдиної церкви", - написав Цеголко на своїй сторінці у Facebook.

Компромісна формула

Головна інтрига зараз – коли відбудеться об'єднавчий Собор і скільки ієрархів УПЦ МП візьмуть у ньому участь. Кілька непов'язаних між собою джерел РБК-Україна в якості попередньої дати Собору назвали 21-23 листопада.

"Я чув таку інформацію, але це поки що розмови в середовищі журналістів, Вселенський патріархат нічого не говорить. А саме представники Вселенського патріархату будуть проводити Собор", - сказав РБК-Україна предстоятель УАПЦ митрополит Макарій.

У свою чергу, протоієрей Георгій Коваленко, колишній прес-секретар УПЦ (МП), в інтерв'ю Радіо Свобода підтвердив, що для проведення Собору дійсно обговорюється дата 22 листопада.

Але, в будь-якому випадку, перед проведенням Собору необхідно вирішити низку ключових питань, зокрема, з приводу статуту, укладу і назви нової церкви. За цими моментам раніше вже виникали публічні розбіжності між митрополитом Макарієм і главою УПЦ (КП) Філаретом. На думку Філарета, всі ці питання варто вирішувати вже на самому Соборі, на думку Макарія – перед його проведенням, хоча б у вигляді проекту рішення.

Макарій повідомив РБК-Україна, що за його інформацією, досягнута домовленість про те, що нову церкву очолить ієрарх в чині митрополита, а не патріарха. "Але в майбутньому, коли в нову церкву почнуть приходити єпископи з МП, а вони будуть приходити, нехай не всі разом, так по одному, відкриється можливість перейти до патріаршого устрою", - додав він, не вдаючись у подробиці.

"Яким буде устрій церкви – Собор вирішить. У нас є принципова позиція щодо збереження патріаршої традиції, так і міркування на рахунок узгодження наших переконань з потребами міжправославного визнання", - сказав РБК-Україна Євстратій (Зоря).

Раніше в УПЦ (КП) прийняли рішення присвоїти Філарету розширений титул "архієпископа і митрополита Київського і Всієї Русі-України", щоб його так могли називати в інших церквах, які відразу не готові визнати нову українську помісну церкву в якості патріархату.

До речі, помісні церкви не завжди очолює патріарх. Приміром, Кіпрську, Елладську, Польську, Албанську та інші православні церкви очолюють архієпископи, деякі з яких мають титул митрополита.

Ще більш важливе питання – хто саме очолить нову церкву. Довгий час кандидатура Філарета представлялася фактично безальтернативною. Сам він багато разів публічно підтверджував свої плани очолити помісну церкву. До того ж серед усіх єпископів, які просили Вселенського патріарха про автокефалію, більшість була з УПЦ (КП).

Але на початку листопадаі керуючий справами УПЦ (МП) митрополит Антоній заявив, що на вимогу Константинополя Філарет і Макарій не зможуть претендувати на цей пост. "Є цікава інформація з різних джерел про те, що є лист з Фанару, спрямований і в так званий Київський патріархат, і Автокефальну церкву, згідно з яким у виборах не можуть брати участь ні Філарет, ні Макарій", - заявив Антоній.

В УПЦ (КП) це повідомлення категорично спростували, назвавши його "черговим московським інформаційним вкиданням". У той же час джерело РБК-Україна в правлячій коаліції, добре знайоме з ситуацією, зазначило, що в УПЦ (МП) багато єпископів критично ставляться до кандидатури Філарета, тому ідеальний варіант – знайти компромісну людину на пост глави нової церкви, що дозволить приєднатися до неї максимальній кількості єпископату УПЦ (МП).

Таким кандидатом називають, наприклад, митрополита Вінницького і Барського Симеона з УПЦ (МП). Він був єдиним, хто на Соборі у вівторок не підтримав постанову про розрив з Константинополем і відмову брати участь у створенні помісної церкви. Крім того, Симеон після Собору був одним з тих єпископів, хто після засідання у Лаврі все ж прийшов до Порошенко.

Симеона вважають давнім знайомим сім'ї чинного президента. У 2014 році він брав участь у виборах нового предстоятеля УПЦ (МП), але за підсумками голосування зайняв третє місце.

В УПЦ (КП) до шансів Симеона очолити нову церкву ставляться критично. "Мені здається, що поширення чуток про кандидатуру митрополита Симеона – це більше плід світських обговорень, ніж те, що має під собою церковну реальність", - вважає Євстратій (Зоря).

Але, в будь-якому випадку, найближчі тижні будуть присвячені саме пошуку компромісу з кадрових та інших питань. Джерела РБК-Україна в навколоцерковних колах говорять про пошуки формули, "яка могла б задовольнити усіх". Що це означає на практиці - поки складно сказати.

Тоді як деякі співрозмовники у владі, знайомі з ходом переговорів про створення помісної церкви, вважають, що проведення об'єднавчого Собору до кінця цього року вже можна буде вважати гарним сценарієм розвитку подій.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся