"Шляхом китайського комсомолу": Політичні підсумки 2016 року

Не може бути

У минулому році Петро Порошенко подолав тимчасовий екватор свого першого президентського терміну. У 2016 році глава держави як мінімум двічі зробив те, що здавалося якщо не неможливим, то малоймовірним. По-перше, домігся відставки Арсенія Яценюка з посади прем'єр-міністра, по-друге, - націоналізації "ПриватБанку".

Епопеєю з відставкою Яценюка Петро Порошенко міг би пишатися. Для того, щоб змусити главу уряду піти у відставку, він не тільки домігся особистої згоди на це чинного на той момент прем'єра, але і зміг отримати схвалення західних партнерів країни, у першу чергу, віце-президента США Джо Байдена.

Не секрет, що перше голосування про відставку уряду у Верховній Раді провалилося після того, як Порошенко не зміг переконати Байдена, що у нього є гідний наступник Яценюка. Незважаючи на те, що уряд після голосування отримав піврічний імунітет, президент не поступився. З його благословення у Раді офіційно розвалилася коаліція "Європейська Україна", і фактично шантажуючи Захід перевиборами парламенту, Порошенко все ж домігся згоди США на зміну прем'єра.

В оточенні Яценюка ходить легенда про те, що коли той запитав у Байдена, чому він погодився на його звільнення, той сказав: "Ти мій друг, але він - президент твоєї країни". Крім того, у команді Яценюка не особливо приховують, що Порошенко фактично "дотиснув" їх шефа. "Він (Порошенко, - ред.) щоночі кликав до себе на наради Арсенія і тиснув, тиснув і в підсумку дотиснув. Він як танк", - говорить співрозмовник РБК-Україна в оточенні екс-прем'єра.

Правда, президенту теж довелося поступитися США - погодитися на звільнення Віктора Шокіна з посади генерального прокурора. Пізніше Байден відкрито заявив, що фактично призупинив виділення Україні 1 млрд доларів фіндопомоги, поки той не змінить генпрокурора. Порошенко довелося поступитися і відправити керувати ГПУ Юрія Луценка.

Історія звільнення Яценюка "відгукнулася" президенту під кінець року, коли колишній народний депутат Олександр Онищенко у коментарі The Independent відкрито розповів про те, про що давно шепотілися у "Народному фронті" - для звільнення Яценюка президент затіяв масштабну кампанію по його дискредитації. За словами Онищенка, він, за дорученням президента, займався організацією та фінансуванням цієї кампанії. За його словами, вона тривала 10 місяців і обійшлася у 30 млн доларів.

У НФ впевнені, що слова Онищенко - правда. Зокрема соратники Яценюка впевнені, що саме Онищенко фінансував акції протесту під Кабміном, які восени 2015 - навесні 2016 рр. організовував лідер партії "Простих людей" Сергій Каплін. Втім, поки що "Народний фронт" публічно звинувачень на адресу Петра Порошенка уникає.

На відміну від звільнення Яценюка, у тому, що "ПриватБанк" потрібно націоналізувати президенту західних партнерів переконувати не довелося. Навпаки, це було однією з вимог МВФ для надання Україні четвертого траншу. У результаті Порошенко зміг переконати Коломойського добровільно погодитися на націоналізацію його найбільшого активу. Як в команді президента, так і в оточенні мільярдера не сумніваються, що, крім офіційних умов націоналізації, сторони уклали додатково якусь "понятійну угоду". Нібито банк був обмінений на гарантію не починати судових процесів щодо Коломойського і його команди. Але достовірно про неформальні умови "здачі" "Приватбанку" поки не відомо.

Домігшись двох серйозних перемог у внутрішній політиці, президент продемонстрував скромні успіхи у політиці зовнішній. Петро Порошенко кілька разів публічно називав дату, коли ЄС ухвалить рішення про безвізовий режим для українців. Але у підсумку, у 2016 році цього не сталося. Крім того, ЄС все ще не ратифікувала угоду про зону вільної торгівлі з Україною. Нідерланди - остання країна, яка не погодилася з цим документом і всерйоз подумувала відкликати свій підпис під угодою. Зусиллями українських дипломатів цього не відбулося і до кінця 2016 року ЄС, Україна і Нідерланди знайшли вихід із ситуації. Рада Європи прийняла окремий документ, у якому зафіксував серед іншого, що угода про асоціацію не є зобов'язанням ЄС надати Україні членство у Євросоюзі. Очікується, що цієї весни парламент Нідерландів планує ратифікувати угоду про ЗВТ разом з висновком ЄС. Головним же досягненням президента і його команди з питання врегулювання конфлікту на Донбасі стало те, що партнерам не вдалося змусити Україну виконати зобов'язання провести вибори на Донбасі, поки Росія не виконає пункти угод, які гарантують безпеку голосування.

Закляті друзі

Весь рік президент намагався "цементувати" владу. Але, головною перешкодою у цьому були американці. У 2016 році заробили НАБУ і САП - два органи, на створення яких у системі силових відомств наполягали США. Депутати, близькі до силових органів, розповідають, напівлегендарну історію про те, як США, через юридичного консультанта свого посольства у Києві Богдана Вітвіцького, передали главі НАБУ Артему Ситнику список бізнесменів, діяльність яких у першу чергу повинні були розслідувати детективи. Нібито до списку входили Сергій Курченко, покійний Ігор Єремеєв та Олександр Онищенко.

Як би там не було, Олександр Онищенко став чи не першим бізнесменом і політиком, який потрапив під приціл НАБУ. Саме детективи агентства займалися кримінальним провадженням щодо роботи його компаній, які не заплатили державі понад 1,5 млрд гривень податків. Ініціативу щодо Онищенка у НАБУ і їх союзників з САП спробував перехопити генпрокурор Юрій Луценко. Саме він спочатку переконав регламентний комітет парламенту рекомендувати Раді зняти з Онищенка депутатську недоторканність і дозволити його затримання та арешт, а потім переконав парламентарів проголосувати за проект постанови комітету. Втім, до того часу народний депутат вже покинув країну, скориставшись депутатською недоторканністю.

Напруга у відносинах між командою президента і "американськими кураторами" вилилася у конфлікт колишнього посла Джеффрі Пайєтта та першого заступника голови фракції БПП Ігоря Кононенка. У команді останнього досі переконані, що саме за ініціативою Пайєтта, у лютому 2016 року Айварас Абрамавічус, який на той час очолював МЕРТ, звинуватив Кононенка у тиску на нього з кадрових питань. Нібито такий крок Пайєтт зробив у відповідь на підтримку Кононенком Віктора Шокіна, відставки якого послідовно домагався посол.

Тертя між командою Порошенка та посольством США продовжилися і після від'їзду Пайєтта з України і приходу на його місце Марі Йованович. Команда президента розбіжності з посольством намагається не афішувати, але у неофіційних бесідах найближче коло Порошенка не приховує, що їх дратує необхідність погоджувати практично всі серйозні кадрові призначення у "підземних бункерах на Танковій".

Марі Йованович

Приміром, в оточенні генерального прокурора Юрія Луценка розповідають, що посол Пайєтт, нібито на одній із зустрічей з Луценком висловив побажання, що прокуратура повинна виявити корупціонера у рядах БПП. Обурюються у президента і втручанням Йованович у "суто внутрішню політику". Наприклад, на Банковій гуляє історія про те, як новий посол США намагалася домогтися, щоб парламент не вводив квоти на українську музику в ефірі радіостанцій. Втім, сама посол у інтерв'ю РБК-Україна заявила, що "Україна є суверенна країна, і всі рішення щодо призначень на посади, тієї чи іншої політики, врешті-решт, вирішувати президенту і українському уряду". У підсумку за останній рік частина команди Петра Порошенка стала іронічно іменувати себе "антиамериканістами". У першу чергу, мова йде про Ігоря Кононенка, Юрія Луценка та заступника глави Адміністрації президента Костянтина Єлісєєва. Вони виступають проти того, щоб покірно виконувати всі вимоги американських партнерів.

Напруження у відносинах з "американськими кураторами" у 2016 році у команди президента було не тільки у внутрішній, але і у зовнішній політиці. Так, восени нинішнього року команда президента "злила" інформацію про те, що помічник держсекретаря Вікторія Нуланд намагається домогтися, щоб Київ зробив поступки Москві у питанні Мінських домовленостей. Зокрема, погодився на проведення місцевих виборів в окупованих районах Донбасу, незважаючи на присутність там російських військових. Витік цієї інформації на Банковій організували напередодні зустрічі глав країн "Нормандської четвірки" у Берліні. Втім, за її результатами сторони не змогли погодити проект дорожньої карти Мінську, яка відкриває шлях до виборів на окупованих територіях. У результаті зараз адміністрація США переключилася на процес мирного врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту. Україна вже встигла підіграти команді Барака Обами в цьому питанні, проголосувавши "за" резолюцію Радбезу ООН про незаконність продовження будівництва єврейських поселень у Палестині.

Результати президентських виборів у США не дозволяють говорити про те, що з приходом у Білий дім команди Дональда Трампа Вашингтон послабить хватку щодо Києва. Під час президентської кампанії більшість соратників президента намагалися не демонструвати відкриту підтримку кандидату від Демократичної партії Хілларі Клінтон, на відміну від ситуативних соратників з НФ. Тим не менш,  соратники Порошенко допустили серйозний прокол - під час візиту до Нью-Йорка на сесію Генасамблеї ООН, він провів зустріч із Клінтон, але не зустрівся з Трампом, при тому, що співрозмовники РБК-Україна у дипломатичних колах запевняють, мовляв, команда Трампа була згодна на проведення зустрічі.

Зміна гравців

Скандал зі звинуваченнями від Абрамавічуса і непрості відносини з американським посольством не вплинули на позиції Ігоря Кононенка в ієрархії української влади. Давній друг президента два роки їздив з автомобільними номерами з цифрами 0004. Його колеги по БПП то жартома, чи то всерйоз говорили, що цифра "4" відображає місце Кононенка в українській владі. Мовляв, попереду нього за впливовістю тільки президент, прем'єр і секретар РНБО. У нинішньому році Кононенко змінив автомобільні номери - тепер його номер 0014. Незважаючи на це, як мінімум представники фракції БПП впевнені, що вплив Кононенка не зменшилася. Він також бере участь в організації ключових для президента голосувань у парламенті, паралельно очолює штаб БПП, взаємодіє з Генпрокуратурою і курирує питання, пов'язані з держпідприємствами "Центренерго" та Одеським припортовим заводом.

Ігор Кононенко

У 2016 році вплив на кадрові призначення у команді президента втратили Борис Ложкін, який на початку вересня пішов з посади глави АП, і один з близьких до президента бізнесменів Костянтин Григоришин. З обома Кононенко воював за вплив на "кадрові рішення" президента фактично з моменту інавгурації Порошенка. У минулому році їх місце фактично зайняли Володимир Гройсман, який очолив уряд після відставки Яценюка, і перший заступник глави АП Віталій Ковальчук.

Кононенко спочатку підтримував призначення Ковальчука першим віце-прем'єром в уряді Гройсмана, але прем'єр зміг домогтися, щоб Ковальчука в його кабінеті не було. Після чого Гройсман та Кононенко спільними зусиллями домоглися, щоб Ковальчук не став главою АП. На цьому активна фаза змагання нової трійки гравців за вплив на кадрові призначення президента припинилася.

Володимир Гройсман у 2016 році довів, що не потребує допомоги інших ключових членів команди президента, як мінімум, для того, щоб знайти голоси під потрібні йому голосування у парламенті. Втім, за вирішального для прем'єра голосування за бюджет-2017 - він все ж не зміг обійтися без підтримки президента, який особисто приїхав у парламент і вів переговори з керівниками депутатських фракцій і груп.

У свою чергу, Ковальчук на посаді першого заступника глави АП зберіг вплив на голів практично всіх облдержадміністрацій, за винятком Дніпропетровської та Харківської - їх особисто курирує новий глава АП Ігор Райнін.

Дуже ймовірно, що з наближенням дати президентських виборів конфлікт як мінімум по лінії Кононенко-Ковальчук може відновитися, адже обидва претендують на те, щоб очолити штаб Порошенка на майбутній кампанії. Крім того, трійця може зіткнутися лобами під час ймовірного, як мінімум точкового, переформатування Кабміну Гройсмана на початку наступного року.

Зміна тактики

У 2016 році президент змінив тактику стосовно трійки найбільших олігархів. Замість одночасного наступу на позиції Ігоря Коломойського, Ріната Ахметова і Дмитра Фірташа, як це було у 2014-15 роках, Порошенко сконцентрувався на Коломийському і припинив "війну" з Ахметовим.

Підконтрольна президенту НКРЕКП підвищила тариф на вартість теплової енергетики, більшість підприємств якої входить до холдингу ДТЕК Ахметова. Для цього комісія змінила розрахункову формулу, прив'язавши її до вартості вугілля у порту Роттердама і його транспортування до України. У той же час у квітні 2016 року генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко згадав, що частина боргових зобов'язань ДТЕК викупила інвестиційна компанія ICU, близька до президента Петра Порошенка та голови Нацбанку Валерії Гонтарєвої. Крім того, керівництво ДТЕК заявило, що після підвищення середнього тарифу для ТЕС власники боргових зобов'язань його компанії можуть розраховувати на додаткові виплати. Таку обіцянку обіцяє прибуток, в тому числі і ICU. Втім, у самій компанії заперечують, що придбання ними боргових паперів ДТЕК ніяк не пов'язано з підвищенням тарифів на електроенергію.

Не відволікаючись на Ахметова, Порошенко зміг домогтися, щоб Коломойський погодився "полюбовно" націоналізувати "ПриватБанк". Поки що не ясно, що буде з іншими активами Коломойського в Україні. У першу чергу, з компанією "Укрнафта", у якій мільярдерові з партнерами належить 42% акцій. У травні нинішнього року наглядова рада компанії ухвалила рішення про її санацію, у зв'язку з її боргами. Нагадаємо, ДФС оцінює борги "Укрнафти" перед держбюджетом більш ніж у 1,8 млрд гривень. У серпні 2016 року податківці реструктуризували борг компанії під 36% річних. Тим не менш, її санація досі не почалася.

Ігор Коломойский

Весь рік ходили чутки про те, що Коломойський може передати оточенню президента частку у телеканалі "1+1", але офіційного підтвердження ця інформація не знайшла. У той же час самі співробітники "плюсів" готуються до гіршого. Незадовго до нового року керівництво телеканалу виступило з наступною заявою: "Сьогодні, 29 грудня 2016 останній день дії ліцензії на аналогове мовлення каналу "1+1". Два тижні тому, 15 грудня, Національна Рада з питань телебачення і радіомовлення одноголосно проголосувала за переоформлення та продовження ліцензії для каналу. Однак ліцензія так і не була видана. Останні два тижні з різних джерел ми отримуємо інформацію про спробу скасувати таке рішення та здійснити рейдерське захоплення каналу".

Команда президента запевняє - у наступному році місце Коломойського у планах "деолігархізації" займе Рінат Ахметов. Так, один з близьких до Порошенка людей ще у жовтні минулого року на неофіційній зустрічі з журналістами стверджував, що "Ахметовим займуться відразу після того, як "вирішать" з "ПриватБанком".

Зазначимо, що Володимир Гройсман вже заявляв, що уряд розбереться з обґрунтованістю схеми "Роттердам+". Ще у 2015 році Василь Демчишин, який на той час очолював Міненерговугілля, піднімав питання про монопольне становище ДТЕК на ринку теплової електроенергії. Тоді Демчишин не виключав, що у майбутньому за рішенням антимонопольного комітету Ахметову доведеться продати частину своїх енергетичних активів.

У свою чергу, Генеральна прокуратура зараз готується до судового процесу над бізнес-партнером Ахметова - Вадимом Новинським. Його звинувачують у співучасті у незаконному позбавленні волі одного з ієрархів УПЦ (МП) Олександра (Драбинка). У листопаді парламент зняв з Новинського депутатску недоторканність.

У 2016 році президент не воював не тільки з Ахметовим, але і з Дмитром Фірташем, який увесь рік чекав розглядом судом Вени апеляції прокуратури Австрії на рішення про заборону на його екстрадицію до США. Поки що не чіпає президент і власника корпорації EаstОne Віктора Пінчука, який має вплив на менеджмент державної корпорації "Укргаздобування". У вересні президент традиційно відвідав економічний саміт YES, який щорічно проводить Фонд Віктора Пінчука. Порошенко залишив саміт у супроводі мільярдера, з яким поспілкувався і після групового фото учасників саміту. Показово, що Новинський, який так само був запрошений на економічний форум, демонстративно від групового фото з президентом відмовився.

Втім, це не завадило команді президента наприкінці року під час прийняття держбюджету-2017 "збити" вигідну Пінчуку поправку про встановлення ставки пільгової ставки ренти на видобуток газу зі свердловин, буріння яких почнеться з 1 січня 2017 року. Керівництво БПП було впевнене, що поправку лобіювали в інтересах Пінчука і охрестили "схемою Онищенко-2". Нагадаємо, Віктору Пінчуку належать компанія Geo Alliance Grouр, яка позиціонує себе як одна з трьох найбільших приватних газовидобувних компаній України.

Льотчики збиті, льотчики недобиті

У минулому році фактично окреслився головний опонент Петра Порошенка всередині України. Роль головного опозиціонера поки що впевнено зайняла Юлія Тимошенко. Її рейтинг, як і рейтинг її партії "Батьківщина", у деяких соціологічних опитуваннях випередив особистий рейтинг Порошенка і його партії "Солідарність". Але до відкритої сутички президента і екс-прем'єра не дійшло. Команді президента вдалося упередити план Тимошенко організувати наприкінці осені масові протести громадян, і тим самим домогтися як мінімум дострокових парламентських виборів.

Юлія Тимошенко

А от ще одного потенційного конкурента Петра Порошенка на майбутніх президентських виборах мера Львова Андрія Садового команда президента у 2016 році показово втихомирила. За збігом обставин, відразу ж після демаршу фракції Садового "Самопомічі" під час голосування за зміни до Конституції, у мера Львова почалися серйозні проблеми. Спочатку це була пожежа на Грибовицькому сміттєзвалищі, а потім вся країна в ефірах центральних телеканалів спостерігала за пригодою фур, які намагалися вивести сміття зі столиці Галичини у інші регіони країни. У неофіційних розмовах співрозмовники РБК-Україна визнають, що АП зіграла роль як мінімум у тому, щоб мери великих міст не погоджувалися приймати сміття зі Львова. У свою чергу, Садовий від публічних звинувачень на адресу президента чи когось із його команди відмовився, лише натякаючи, що кампанію проти нього організували на Банковій.

Тим часом Олег Ляшко, який не втомлюється публічно претендувати на роль головного опозиціонера і, чи не особистого ворога президента, фактично повернувся до парламентської коаліції і регулярно постачав БПП і НФ голосами РПЛ практично по всім важливим голосуванням. Парламентарії у неофіційних бесідах люблять розповідати подробиці нібито очного спілкування Ляшко з Петром Порошенком, під час якого лідер РПЛ сказав: "Батьку, я вам не конкурент".

Поки що роль головного опонента Порошенка відведена "Опозиційному блоку". Незважаючи на те, що його представники публічно критикують владу, у критичні для президента моменти ОБ надає йому підтримку, про що наочно свідчить аналіз статистики голосувань депутатів, проведений платфонрмою VoxUkraine. 

Когорту опозиціонерів у 2016 році поповнив Михайло Саакашвілі. Після поразки його партії на виборах у Грузії він звільнився з посади голови Одеської ОДА та оголосив про створення партії "Рух за очищення". Екс-президент Грузії тепер критикує Порошенка і його команду.

Тим часом відкриття 2016 року в українській політиці - Надії Савченко - не вдалося утримати симпатії громадян. Рейтинг і народну підтримку, яку Савченко отримала, перебуваючи два роки у полоні і російській в'язниці, вона швидко розгубила, вийшовши на свободу і приступивши до обов'язків народного депутата України.

Створювати і героїчно долати проблеми влада буде і цього року. Тема дострокових виборів нехай і притихла, але не пішла з порядку денного. Уряду доведеться якось відповідати тим соціальним стандартам, які він підвищив  минулого року. "ПриватБанк" хоч і націоналізований, але нестача тих 150 млрд гривень, про які стало відомо після передачі банку у держвласність, повинна бути компенсована і станеться це, швидше за все, не за рахунок офшорів олігархів, а за рахунок податків українців. Адміністрації Порошенко доведеться домовлятися з адміністрацією Трампа. Але головною залишається одне завдання - встановлення миру в країні. На його рішенні і треба сконцентруватися у новому, 2017 році.