П'ятниця 14 липня стала останнім днем роботи Верховної Ради нинішнього сезону. Депутати пішли на півторамісячні канікули, залишивши питання про те, в якому стані, за яких альянсах і ситуативні союзи вони увійдуть в нову політичну осінь. Що відомо про настрої в різних політичних таборах - у матеріалі РБК-Україна.
За даними джерела РБК-Україна, на останньому засіданні президентської фракції за участю прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, главі Кабміну був дан важливий рада. Для успішної реалізації його реформ Гройсман повинен пам'ятати, завдяки якій політичній силі він отримав цю посаду. "Гройсману сказали, що Народний фронт не допоможе йому в разі провалу ключових реформ в сесійній залі", - сказало джерело в БПП. Маючи на увазі теплі стосунки між фракцією колишнього прем'єра з нинішнім прем'єром. "Гройсману дали зрозуміти, що провал пенсійної системи або необхідних Кабміну голосування за зміни до бюджету, для президента або його фракції це не стане катастрофою, а ось на репутацію прем'єра-реформатора, якій Гройсман дуже дорожить, можна буде поставити хрест", - кажуть у БПП.
Підсумок - в четвер важливі для Гройсмана голосування в парламенті пройшли успішно. За винятком конфлікту прем'єра з групою Кононенко-Березенко в БПП (не проголосували за зміни в госбютжет 13 липня), в політичне літо президент, його фракція і прем'єр-міністр виходять в статусі партнерів.
Конфлікт прем'єра з бізнес-крилом команди Порошенко полягав в провалі поправки до змін до держбюджету щодо ПДВ-облігацій, якими пропонувалося відшкодовувати бізнесу борги з цього податку. За інформацією РБК-Україна, ця ідея виходила глави податкового комітету Ради Ніни Южаніної і Кононенко. Проти цієї поправки висловився особисто Гройсман. Після того, як її не підтримали у парламенті, група Кононенко не проголосувала за важливі для Гройсмана зміни до бюджету.
"Президент розуміє, що міняти Гройсмана об'єктивно не на кого. Прем'єрські перспективи Луценка - це, швидше, особисте бажання генерального прокурора. До того ж Гройсман не має президентських амбіцій, що рідко траплялося в історії України з прем'єр-міністрами. Та й зміна керівництва Кабміну загрожує неприємностями у вигляді тектонічних зрушень у сьогоднішньому хиткому більшості", - сказав джерело РБК-Україна в Адміністрації президента. "Коротше, коли на одній чаші ваг всі вищевикладені аргументи, а на іншій - роздратування президента з приводу того, що Гройсман виявився занадто самостійним прем'єром, з цим роздратуванням Порошенко жити ще, як мінімум, до листопада", - кажуть на Банковій. До того ж, як стверджують в БПП, Гройсман, завдяки вмілому перерозподілу бюджетних коштів, знайшов спільну мову з усіма парламентськими депутатами-мажоритарниками.
Втім, не дивлячись на всю незамінність Гройсмана на даний момент в прем'єрському кріслі, близькі до нього депутати з БПП називають найбільш зручній альтернативу йому в очах Порошенко. За словами джерел, на сьогодні найбільш прийнятною кандидатурою для президента є нинішній перший віце-прем'єр Степан Кубів.
Якщо ж говорити про стан БПП в цілому, то це як і раніше - конгломерат тимчасових союзників. Він складається з шести груп впливу, які зберігають видимість єдності до тих пір, поки президент Порошенко не втратив чинності.
Єдність команди фронтовиків, про який вони самі дуже люблять розповідати на телеефірах, дає збій і є підстави припускати посилення тенденції ближче до виборів. Останній красномовний випадок - конфлікт на засіданні фракції через відмову половини фракції підтримувати зняття депутатської недоторканності з Дейдея та Полякова.
Суть конфлікту: присутні на засіданні фракції Арсеній Яценюк і Олександр Турчинов переконували Полякова і Дейдея публічно попросити про зняття недоторканності. На засіданні також був присутній ще один лідер "НФ", глава МВС Арсен Аваков. Він також заявив, що недоторканність треба зняти, але уточнив, що єдиної позиції фракції з цього питання не буде. Явно проти зняття недоторканності виступила група ще одного "акціонера" "Народного фронту" Миколи Мартиненка. Відсутність єдиної думки всередині колись міцного політичного дуету "Яценюк-Мартиненко" – тривожний дзвінок для всієї політичної сили.
Єдине керівництво "Народного фронту" лише в одному - прокурорську кампанію щодо недоторканності депутатів вони називають дискредитацією парламенту в цілому.
Додатковий маркер неспокійної ситуації в НФ - здається багатьом надмірну самостійність Арсена Авакова. Міністр внутрішніх справ в черговий раз показав свою автономність. По-перше, демонструючи "особлива думка" з питання Дейдея та Полякова, по-друге, "граючи м'язами" перед будівлею Верховної ради, яке полягало в тривожному фаєр-шоу у виконанні активістів Свободи та Національного корпусу.
"Аваков хоче бути окремим гравцем – при будь-якому прем'єрі і при будь-якому президенті. Тому і створює "команди в команді", а також альтернативні проекти (чого варта тільки його радник Ілля Ківа на чолі Соцпартії)", - говорять джерела а Адміністрації президента. При цьому на Банковій скептично оцінюють перспективу розвалу або просто серйозних проблем всередині Народного фронту. "Хіба у них є рейтинг, щоб окремо залишатися на плаву? Допускаю, що НФ чекає певне переформатування, але в цілому вони збережуть команду", - сказав співрозмовник в АП.
Окрема тема - перспектива об'єднання партій влади в єдину політсилу. В інтерв'ю РБК-Україна заступник голови "Народного фронту" Андрій Іванчук підтвердив факт переговорів про об'єднання з БПП. "Якщо об'єднання "Народного фронту" і БПП буде носити характер якоїсь потужної політичної сили з програмою та ідеологією, яка продовжить реформи в країні, я абсолютно не проти", - сказав він. Але впливові гравці і в президентській команді, і в командах Яценюка-Турчинова поки скептично оцінюють перспективу цих переговорів.
"Луценко не давав команду будувати під себе партію, хоча така готовність є. Він поки працює на особистий імідж", - розповіло близьке до Луценка джерело в політтехнологічних колах.
Багато слів уже сказано про те, що прокурорські атаки на недоторканність народних депутатів - робота на персональний імідж генерального прокурора Юрія Луценка. Єдине, що можна додати – за даними джерела РБК-Україна, до осені заготовлено цілих 42 подання на народних депутатів. Тобто, шоу продовжиться. Питання в тому, як і коли зможе конвертувати Луценко образ народного месника і головного антикорупціонера в особисті політичні вигоди. Він вважає, що вже в цьому році і, бажано, у вигляді прем'єрського крісла.
Відзначимо, що не дивлячись на спростування Юрієм Луценком опублікованій раніше РБК-Україна інформації про те, що одними з об'єктів прокурорського уваги в найближчому майбутньому можуть стати брати Дубневичи, джерела у владі рекомендують не забувати ці прізвища. "У Луценка хороші стосунки з Ігорем Кононенко, а Кононенко хоче "вибити" Дубневича Укрзалізниці", - говорить високопоставлений співрозмовник РБК-Україна.
Партії Михайла Саакашвілі, Дмитра Добродомова, команда Демальянсу, група депутатів-єврооптимістів та інші позасистемні гравці вирішили відновити об'єднавчий процес річної давності. Нагадаємо, влітку-2016 процес об'єднання антикорупціонерів в єдину платформу виявився невдалим. Багато в чому з-за неоднозначної позиції обраного лідером у цій компанії Михайла Саакашвілі. Екс-президент Грузії довго не міг визначитися, що йому важливіше - роль опозиційного лідера або губернаторське крісло.
Влітку-2017 процес об'єднання відновився, імпульсом до цього стала успішна в цілому робота НАБУ - тема боротьби з корупцією отримала друге дихання. Запахло політичними можливостями. Джерела РБК-Україна в української влади дають суперечливі відомості щодо цього процесу. За словами одних - готується створення нової політичної партії з робочою назвою НАПУ (Національна антикорупційна партія України). Згодом очолити цю політсилу нібито повинен керівник Антикорупційного бюро Артем Ситник.
Інші ж джерела запевняють, що інформація про політичні плани Ситника - не більше, ніж вкидання з табору все тих же об'єднуються за новою "младоантикоррупционеров" з метою додати вагомості собі і своїм об'єднавчим процесам.
Прикметна деталь - вже навіть мови немає про приєднання до цієї компанії партії Самопоміч. Кавалерійський рейд влади з дискредитації партії Андрія Садового виявився успішним - ніхто не хоче асоціювати себе з "сміттєвої" політичною командою України.