З початку року в казну надійшло менше податків, ніж очікували чиновники. Крім того, планам завадили уряду в Національному банку, повідомивши, що перерахують на 6 млрд гривень прибутку менше, ніж прописано в бюджеті.
У Кабінету міністрів з'явився привід турбуватися про доходи державного бюджету. У першому кварталі чиновники не виконали план по збору податків, у тому числі через зміцнення курсу гривні та активного відшкодування ПДВ. У наступні місяці ситуація може ускладнитися як мінімум з двох причин: якщо Національний банк перерахує менше прибутку, ніж очікувалося, і якщо НАК "Нафтогаз України" не заплатить до держбюджету дивіденди за 2017 рік. При цьому влада не поспішає з початком приватизації держмайна, що також позначається на бюджетних планах Міністерства фінансів. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.
Доходи державного бюджету зростають, але повільніше, ніж очікують в уряді. Недобір по доходам за підсумками першого кварталу склав більше 6,1 млрд гривень, або 3,1% від плану. За перші три місяці в казну надійшло 193,5 млрд гривень при 199,7 млрд гривень запланованих, випливає з даних Державної казначейської служби. І це при тому, що порівняно з 2017 роком доходи в 2018 році повинні зрости майже на 16% - до 919,4 млрд гривень.
На початку року уряд найбільше підвели податкові і митні платежі: за податками недобір склав 4,4 млрд гривень, по митниці - 1,7 млрд гривень. У Державній фіскальній службі (ГФС) на запит РБК-Україна до моменту виходу публікації не змогли прокоментувати причини невиконання плану, вказавши лише, що доходи зростають у порівнянні з минулим роком.
З митниці у першому кварталі зібрали 74,9 млрд гривень, з податкових платежів - 126,1 млрд гривень. Це на 12% і майже на 7% відповідно більше, ніж за аналогічний період минулого року. Однак відразу на 25% порівняно з першим кварталом минулого року (на 6,7 млрд гривень) збільшилося відшкодування ПДВ – до 33,6 млрд гривень.
Якщо ж орієнтуватися на більш докладний аналіз Держказначейства за підсумками перших двох місяців, на недобір платежів до бюджету на початку року, крім збільшення відшкодування ПДВ, вплинуло падіння зборів рентної плати за користування надрами, а також акцизного податку з вироблених в Україні товарів. Детальні дані за три місяці Держказначейство ще не опублікувало.
І хоча план держбюджету в першому кварталі не був виконаний, у ДФС вказали, що збір платежів до загального фонду (без урахування відшкодування ПДВ) виріс майже на 16 млрд гривень або на 9% порівняно з першим кварталом минулого року.
"Найбільша сума перевиконання (порівняно з першим кварталом 2017 року, - ред.) досягнута по податку на прибуток підприємств – "плюс" 7,4 млрд гривень. Це пояснюється декларуванням НАК "Нафтогаз України" за підсумками 2017 року податку в істотних обсягах, при тому що за результатами 2016 року були задекларовані збитки", - пояснили РБК-Україна в ДФС. У відомстві також уточнили, що в першому кварталі до держбюджету сплачено 29,2 млрд гривень податку на прибуток, що майже на 16 млрд гривень більше, ніж за такий же період минулого року.
Як пояснив РБК-Україна високопоставлений співрозмовник у фінансово-економічному блоці уряду, прибуток НАКу, по суті, врятував бюджет від ще більшої діри за підсумками першого кварталу. "Проблема не в тому, що хтось погано або неправильно розрахував доходи держбюджету. На початку року у нас співпало все, що могло невдало співпасти", - зазначив співрозмовник. Зокрема, за його словами, через те, що курс гривні виявився вище по відношенню до долара і євро, ніж очікували в уряді, на початку року не вдалося виконати план по митних платежах – імпортному ПДВ та ввізному миту.
Крім того, за словами співрозмовника, незважаючи на перерахування прибутку від "Нафтогазу", компанія все ще винна держбюджету дивіденди за 2017 рік. Джерело видання в Кабміні пояснило, що після позитивного для НАКу завершення розгляду справи з "Газпромом" в Стокгольмському арбітражі, компанія потенційно може перерахувати в казну до 30 млрд гривень. Проте поки, за словами чиновника, що побажав не називати його ім'я в публікації, остаточна сума не затверджена та не узгоджена. "По-перше, "Газпром" ще з НАК не розрахувався. По-друге, у компанії є необхідність в закупівлі газу. Та й до того ж зараз є проблема з купівлею гривні в таких великих обсягах", - зазначив співрозмовник.
Головного болю уряду додав і Національний банк, повідомивши про те, що перерахує в 2018 році до держбюджету майже на 6 млрд гривень менше прибутку, ніж планував Мінфін – 44,6 млрд гривень. У Нацбанку таке рішення пояснили необхідністю збільшити відрахування в резерви, як того вимагає від них законодавство.
Ще одна проблема – приватизація, від якої на покриття дефіциту держбюджету в 2018 році заплановано направити понад 21 млрд гривень. Нагадаємо, доходи від приватизації призначені для фінансування дефіциту. У першому кварталі Фонд державного майна, згідно зі звітом відомства, перерахував у казну близько 35 млн гривень. Різницю, одержану від приватизації, уряд буде змушений компенсувати, зокрема, за рахунок внутрішніх позик – ОВДП, як це вже робилося раніше.
Чиновникам вже зараз потрібно думати і про шляхи відступу, якщо Україна залишиться без зовнішнього кредитування. Вже більше року уряд не отримує фінансування від Міжнародного валютного фонду, перебуваючи з кредитором у затяжних переговорах по ціні на газ і формування Антикорупційного суду.
Кредити МВФ безпосередньо не стосуються держбюджету, оскільки осідають в золотовалютних резервах НБУ. Однак від наявності чинної програми з Фондом залежить виділення макрофінансової допомоги від ЄС, на яку розраховують в Мінфіні. В інтерв'ю РБК-Україна міністр фінансів Олександр Данилюк говорив, що уряд розраховує отримати від ЄС близько 1 млрд євро. Крім того, без МВФ Україні буде вкрай складно розміститися на зовнішніх ринках. Нагадаємо, в 2018 році Мінфін запланував випуск єврооблігацій на 2 млрд доларів.
Враховуючи відставання від плану по доходах держбюджету, уряду буде непросто виконати свою обіцянку по підвищенню мінімальної зарплати до 4200 гривень. Чиновники Мінфіну вже публічно заявляли, що поки для цього немає достатнього ресурсу.
З іншого боку, на зростання "мінімалки" очікують у Міністерстві соціальної політики, розраховуючи таким чином збільшити надходження Єдиного соціального внеску, який є джерелом наповнення Пенсійного фонду. У поточному році на дотацію ПФ в держбюджеті передбачено 139 млрд гривень.
Проте, як розповів РБК-Україна високопоставлений урядовець, є ризик, що за підсумками року ця сума зросте ще на 11 млрд гривень, у тому числі через збільшення виплат військовим пенсіонерам. Зазначимо, з початку року Пенсійний фонд вже був змушений брати позики у Держказначейства для виплати пенсій. У січні-березні з Єдиного казначейського рахунку Пенсійний фонд залучив близько 17 млрд гривень. На початок квітня заборгованість ПФ становила близько 1,5 млрд гривень.
Що ж стосується інших захищених статей видатків, як, наприклад, субсидії і зарплати бюджетникам, тут уряд також не стане грати з вогнем, особливо напередодні виборів 2019 року. Хоча певні труднощі в цьому плані є. Як розповів РБК-Україна виконавчий директор Асоціації міст україни Олександр Слобожан, в березні Мінфін перекрив перед місцевими бюджетами багатомільярдний борг по житловим субсидіям, який утворився в кінці минулого і початку цього року.
"Дуже серйозна проблема була в січні-лютому. У березні її закрили. Заборгованість зараз накопичується. Ми чекаємо, що до червня уряд розрахується за перший-другий квартал. Все залежить від їх надходжень. Проблема полягає в тому, що у них на даний момент немає оборотний засобів. Але вони беруть на себе зобов'язання, що будуть погашати борги", - пояснив Слобожан.
Що ж стосується, наприклад, субвенції соціально-економічного розвитку, інфраструктурної субвенції та фінансування проектів Фонду регіонального розвитку, подібного типу роду витрати відносяться до капітальних, і далеко не завжди виконуються в повному обсязі. Як випливає зі звіту Рахункової палати україни про виконання держбюджету в 2017 році, всі витрати в минулому році були недофінансовані на 31 млрд гривень, у тому числі з-за того, що Кабмін зволікав із затвердженням порядків використання і розподілу коштів по проектах і об'єктів.
За іншими субвенціями – медичній та освітній, проблем з фінансуванням немає. За словами Олександра Слобожан, є моменти, пов'язані зі справедливістю розподілу коштів через обласні і районні бюджети між містами, однак це проблема іншого характеру, незалежна від наявності коштів у держбюджеті.