В Україні холоднішає. А це означає, що все більше українців починають хворіти гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ) і штамами грипу. Щоб вилікуватися від цих хвороб, більшість українців розщедрюються на різноманітні ліки. Але кожен рік вилікуватися коштує все дорожче і дорожче. Які ліки від застуди найчастіше купують українці і як подорожчали ліки, з'ясовувало РБК-Україна.
В Україні поступово зростає захворюваність на грип та ГРВІ. Наприклад, за даними Центру громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я, за минулий тиждень - з 4 по 10 грудня - в Україні встигли захворіти близько 193,5 тис. осіб. При цьому вперше за останні кілька тижнів в одній області – Дніпропетровській - зареєстровано перевищення епідемічного рівня захворюваності на грип та ГРВІ на 1,4%. У той же час, що не було зафіксовано смертей від ускладнень від грипу. Щоправда, українці не схильні робити щеплення від цього захворювання. З початку сезону в Україні від грипу щепилися тільки трохи більше 151 тис. осіб.
Сезонне зростання захворюваності на ГРВІ та грип призводить до збільшення попиту на препарати, які допомагають боротися з застудами. Консультант з маркетингу компанії "Бізнес-Кредит" Карчевська Олена каже, що противопростудная група аптечних товарів - одна з найбільш об'ємних у грошовому вираженні на роздрібному ринку ліків. "Ця група знаходиться на другому місці. Першість у препаратів для лікування серцево-судинних захворювань, які завоювали лідерство в цьому році завдяки зростанню продажів після початку програми реімбурсації, - розповідає вона. - Серйозної конкурентної боротьби в проти-застудної групі немає, оскільки кожен споживач має широкий асортимент пропозицій за тією ціною, яку готовий заплатити за рішення своєї проблеми. Якщо порівняти продажу групи з 2013 роком, коли в Україні був зафіксований пік продажів на всьому ринку ліків, то противопростудная група є однією з небагатьох, яким вдалося в цьому році перевищити показники 2013 року".
Але в цьому році українці все-таки змушені платити за ці медикаменти більше, ніж у минулому році. За даними "Бізнес-Кредит", за підсумками січня-жовтня поточного року середньозважена роздрібна ціна на протизастудні ліки зросла, порівняно з аналогічним періодом 2016 року, на 12% до 48,7 гривень за упаковку. Всього за десять місяців 2017 року українці купили 111,5 млн. упаковок цих препаратів на загальну суму 5,4 млрд гривень. При цьому українці віддають перевагу лікам з середнього цінового діапазону - 55% протизастудних засобів були куплені за цінами від 88 до 260 грн за упаковку.
Примітно, у грошовому виразі сегмент протизастудних ліків зріс на 12%, в той час як весь роздрібний ринок ліків лише на 4%. Карчевська олена говорить, що 12%-зростання відбулося за рахунок збільшення роздрібних цін (6%), зростання попиту (4%) і надходження на ринок нових препаратів (2%). "Незважаючи на те, що зростання цін сегмента був вище, ніж всього ринку, покупці відреагували на це скороченням попиту тільки у двох підгрупах товарів: противірусні та імуностимулюючі препарати", - зазначила Олена Карчевська.
Директор "Агентства медичного маркетингу" (спеціалізується на консалтингу аптек) Юрій Чертков каже, що протизастудні препарати відносяться до сезонних медикаментів, так званим AZ-препаратів. "Вони дуже сильно схильні до сезонності. Як правило, кожен сезон дасть приріст продажів в упаковках, як мінімум, на 5%. У зимовий сезон протизастудні препарати займають приблизно 15% в загальних обсягах роздрібних продажів ліків", - говорить він.
При лікуванні застуд українці віддають перевагу безрецептурних препаратів. При цьому найбільше споживачі купують ті, які приймаються через ніс. За даними "Бізнес-Кредиту", кожна п'ята гривня, витрачена на протизастудні препарати, використовувалася для покупки назальних ліків.
Крім того, в ТОП-3 найбільш продаваних підгруп ліків від застуди увійшли безрецептурні засоби від болю в горлі і відхаркувальні препарати. В сукупності всі ці підгрупи довелося близько 56,6% продажів протизастудних медикаментів в грошовому вираженні.
Серед торгових марок протизастудних ліків українці віддають перевагу препарату "Синупрет" (компанія Bionorica). Також до ТОП-5 найбільш продаваних медикаментів увійшли "Евказолін " ("Фармак"), "Фармацитрон" (Pharmascience), "Стрепсілс" (Reckitt Benckiser) і "Декатилен" (Mepha).
Лікар, член Громадської ради при МОЗ України Євген Гончар каже, що в ТОР-10 найбільш продаваних протизастудних ліків є кілька препаратів з недоведеною або сумнівною ефективністю. "Медикаментів з недоведеною ефективність у списку два - фітотерапевтичні "Синупрет" та "Гербион". Перший препарат використовується для лікування синуситів. Він відсутній у міжнародних протоколах і рекомендаціях по лікуванню цього захворювання, так і будь-яких інших. Існують клінічні дослідження, які свідчать про ефективність препарату, однак їх методологія піддаються критиці наукового співтовариства. Другий препарат використовується для лікування кашлю. Він відсутній у міжнародних протоколах і рекомендаціях, - розповідає Євген Гончар. - Крім того, складно до медикаментів віднести "Хьюмер", який, по суті, є сумішшю води з сіллю і його може приготувати будь-яка людина у себе вдома, але це не робить його так званим фуфломицином".
Крім того, Євген Гончар каже, що кілька препаратів з ТОР-10 можна віднести до "сірій зоні". "Потрапляння їх у список препаратів для лікування застуди є сумнівним з точки зору ефективності лікування. Приміром, в склад "Фервекс" входить парацетамол, який допомагає зняти симптоми, але з іншого боку там є аскорбінова кислота, яка нічого не дає при лікуванні ОРІ, - розповідає він. - Крім того, на мою думку, комбінація діючих речовин у "Фармацитрона" не обґрунтована, але це предмет наукової дискусії. "Стрепсілс" і "Декатилен" теж не завжди можуть використовуватися при застуді, оскільки ці оральні антисептики і знеболюючі при лікуванні багатьох захворювань не рекомендуються. "Евказолин" - містить ксилометазолин, який полегшує носове дихання при ринітах, але, на мою думку, наявність в препараті евкаліптової олії не обґрунтована".
Зараз в роздрібних мережах немає перебоїв з поставками протизастудних ліків, каже директор київської мережі аптек "Фармація" Руслан Світлий. "Ніяк немає проблем з асортиментом. Немає проблем і з вакцинами, правда, попит на них пішов вниз. Як тільки прийшли холоди, люди почати хворіти на застуду, і відразу побігли в аптеки за різноманітними сиропами, - вважає він. - Але мало хто з них перед цим йде до лікарів, щоб вони поставили точний діагноз і підібрали необхідні препарати. На жаль, пацієнти продовжують сильно довіряти рекламі. Я вважаю, що пацієнтам обов'язково необхідно ходити до лікарів, щоб купувати препарати, які дійсно допоможуть їм вилікуватися".
Сприяє тому, що пацієнти не ходять до лікарів при підозрах на застуду, і широкий перелік безрецептурних препаратів для лікування подібних захворювань. Аптеки користуються цією можливістю, щоб збільшити свої заробітки. "Протизастудні препарати, як правило, безрецептурні. А на безрецептурні препарати націнка в аптеках, в основному, трохи вище, ніж на рецептурні, оскільки такі ліки більше схильні до імпульсних покупок. При імпульсному попиті, як правило, пацієнти не аналізують ціни. Тобто, людина йде в аптеку, питає якийсь від температури, а провізор рекомендує йому препарати часто від того, скільки цей препарат принесе дохід аптеці, а не виходячи з принципу ціна-якість", - говорить Юрій Чертков. За його словами, людина добре аналізує ціни при хронічних захворюваннях. Наприклад, при серцево-судинних захворюваннях, коли він часто п'є якийсь препарат і тому у нього є можливість пошукати нижчі ціни в аптеках. Юрій Чертков відзначає, що останнім часом середня націнка на ліки в аптеках знизилася з приблизно 20-22% до 16-18%.
Співробітник однієї з української аптечної мережі на умовах анонімності розповів виданню, що в Україні дуже поширена практика, коли дистриб'ютори тим чи іншим способом мотивують провізорів продавати якийсь конкретний препарат в першу чергу.
"Дуже часто, коли пацієнт приходить в аптеку, він не каже, що йому необхідний конкретний препарат, а питає що-небудь від застуди. В такому випадку провізор часто буде рекомендувати пацієнту в першу чергу препарат, за продаж якого він отримає від постачальника додаткові, наприклад, п'ять гривень, які закладені у дистриб'юторів в маркетингових і рекламних бюджетах. Або інший приклад - на рівні керівництва аптечної мережі полягає домовленість, за якою дистриб'ютор виплачує аптечної мережі 7% від суми проданих ліків плюс 1% безпосередньо провізорам, щоб у них була додаткова мотивація продавати конкретний препарат. Це так звані маркетингові платежі. В результаті, з центрального офісу в аптеки поступає вказівку який препарат продавати найбільше, тобто пропонувати, перш за все, це ліки. Така практика дуже поширена в Україні", - розповідає співрозмовник.
За його словами, фактично, аптеки зараз торгують не ліками, а "полками" - виставляють на огляд пацієнтам ліки, за виставлення яких на прилавки заплатили дистриб'ютори. "По суті, аптеки перетворюються у звичайні магазини, хоча такого ні в комі разі не можна допускати, оскільки аптеки - це заклад охорони здоров'я. У цьому бізнесі відбувається вакханалія, з-за мораторію на перевірки бізнесу фактично немає контролю. Тому кожен продає як хоче. В Україні є навіть аптеки, які працюють без ліцензії", - підсумовує він.
Лікар, член Громадської ради при МОЗ України Євген Гончар: "Фітотерапевтичний препарат для лікування синуситів, застосовується перорально. Відсутня у міжнародних протоколах і рекомендаціях з лікування синуситів або будь-яких інших захворювань. Існують клінічні дослідження, які свідчать про ефективність препарату, однак їх методологія піддаються критиці наукового співтовариства".
Доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національної медакадемії післядипломної освіти імені п. Л. Шупика Федір Лапій: "Рослинний препарат. Завдяки своїй розкрученості, він широко використовується".
Євген Гончар: "Діюча речовина ксилометазолин, застосовується для симптоматичного лікування закладеності носа. Дана речовина входить в перелік Основних лікарських засобів ВООЗ, в який входять ефективні та безпечні препарати. Також вказана речовина рекомендується безліч рекомендацій і протоколах лікування ЛОР-захворювань. Однак до складу препарату входить евкаліптова олія".
Федір Лапій: "Судинозвужувальний препарат для носа на масляній основі. Прибирає набряклість носа, що дозволяє пацієнтам легше дихати".
Євген Гончар: "Діюча речовина парацетомол, фенілефрин, фенирамин, комбіноване засоби для усунення симптомів ГРЗ. Зазначена комбінація не входить рекомендації та протоколи лікування ГРЗ, але в теж час парацетамол в них входить, як і його комбінація без специфікації".
Федір Лапій: "Комбінований препарат, який містить декілька лікарських засобів, найважливішим з яких є парацетамол, який, у свою чергу, має протизапальну, болезаспокійливу, жарознижувальну властивістю. Але при використанні парацетамолу в комбінованих препаратах виникає ризик того, що пацієнт не знає про те, що він вже є в комбінованому медикаменту. У разі, якщо пацієнт буде разом з комбінованим ліками приймати парацетамол і окремо, то це може призвести до токсичного ефекту або передозуванні".
Євген Гончар: "Комбінований лікарський засіб на основі 2,4-дихлорбензилового спирту і амилметакрезола. Використовується для симптоматичне лікування інфекційно-запальних захворювань ротової порожнини і глотки".
Федір Лапій: "Використовується для місцевого розсмоктування. Має не великим властивістю, ніж звичайні м'ятні цукерки, які, до того ж, коштують дешевше".
Євген Гончар: "Комбінований препарат деквалінію і дибукаина. Застосовується для місцевого лікування гострих запальних захворювань ротової порожнини і горла".
Федір Лапій: "Використовується для місцевого розсмоктування. Має не великим властивістю, ніж звичайні м'ятні цукерки, які, до того ж, коштують дешевше".
Євген Гончар: "Препарат для гігієни носової порожнини, складається із стерильної ізотонічної морської води. Аналогічний препарат може бути приготований будинку з використанням солі та води".
Федір Лапій: "Сольовий розчин. Такі розчини рекомендовані при ринітах, закладеності носа при застуді. Але є і інші подібні розчини, які коштують дешевше. Плюс цього препарату в тому, що він проводиться у вигляді спрею".
"Нокспрей"
Євген Гончар: "Оксиметазолін. Назальний спрей, схожий з ксилометазолином, однак має менше поширення в світі".
Федір Лапій: "Судинозвужувальний препарат для носа на водній основі. Прибирає набряклість носа, що дозволяє пацієнтам легше дихати. Прийом препаратів на водній основі більш ефективний, ніж препаратів на олійній основі, оскільки краще прибирають закладеність носа. Але прийом препаратів на водній основі може призвести до передозування, тому дітям рекомендують приймати препарати для носа на масляній основі".
Євген Гончар: "Ксилометазолин. См. Нокспрей".
Федір Лапій: "Судинозвужувальний препарат для носа на водній основі. Прибирає набряклість носа, що дозволяє пацієнтам легше дихати. Прийом препаратів на водній основі більш ефективний, ніж препаратів на олійній основі, оскільки краще прибирають закладеність носа. Але прийом препаратів на водній основі може призвести до передозування, тому дітям рекомендують приймати препарати для носа на масляній основі".
Євген Гончар: "Фітотерапевтичний препарат для лікування кашлю. Відсутня у міжнародних протоколах і рекомендаціях".
Федір Лапій: "Препарат рослинного походження".
Євген Гончар: "Комбінований препарат парацетомола, фенирамина і аскорбінової кислоти. См. вище. Але аскорбінова кислота не має доказової бази для лікування ГРВІ".
Федір Лапій: "Комбінований препарат, який містить декілька лікарських засобів, найважливішим з яких є парацетамол, який, у свою чергу, має протизапальну, болезаспокійливу, жарознижувальну властивістю. Але при використанні парацетамолу в комбінованих препаратах виникає ризик того, що пацієнт не знає про те, що він вже є в комбінованому медикаменту. У разі, якщо пацієнт буде разом з комбінованим ліками приймати парацетамол і окремо, то це може призвести до токсичного ефекту або передозуванні".