Чому заборона на експорт коксівного вугілля не допоможе ні тепловикам, ні металургам

На початку вересня Кабінет міністрів заборонив вивозити з України вугілля всіх марок. Головна причина – зимою нас чекають серйозні випробування, тож маємо максимально запастися вугіллям і газом. Чому заборона на експорт коксівного вугілля не допоможе ні тепловикам, ні металургам – детальніше в матеріалі.

Коксівне вугілля марки К, яке виробляється ШУ "Покровськвугілля" компанії Метінвест" – не підходить для спалювання у котлах ТЕС. Виконуючий обов’язки директора Українського державного науково-дослідного вуглехімічного інституту (УХІН) Олександр Борисенко пояснює: втрати енергетичного потенціалу при спалюванні у котлах становлять 30-40%.

"Через значну спікливість (товщина пластичного шару у такому вугіллі сягає 13-16 мм) в топках котлів утворюватимуться конгломерати, всередині яких необхідне для спалювання окисне середовище змінюватиметься на відновне. Це призводитиме до значних величин недопалу, утворенню великих кількостей шлаку та втраті 30-40% енергетичного потенціалу вугілля", – говорить Борисенко.

Щобільше: при згорянні це вугілля утворює не тільки ядучі викиди, через які необхідно буде поставити на ТЕС потужніші фільтри, а й велику кількість шлаку, який буде забивати зольні решітки і погіршувати умови масо- та теплопередачі. Через це виникатимуть місцеві перегріви, які можуть призвести до руйнації стінок котлів. А це – своєю чергою – призведе до виходу з ладу самих котлів. І ще невідомо, чи вдасться швидко відновити їхню роботу.

Використання для генерації сировини, яка для цього не призначена, є вкрай поганою ідеєю, і точно ніяк не покращить наш опалювальний сезон, каже Борисенко. І рекомендує палити в котлах ті марки вугілля, які для цього створені – передусім антрацит, а також буре, довгополум’яне та газове.

Це як із сучасними автомобілями, у які потрібно заливати бензин з високим октановим числом. Чисто теоретично, ваше авто може поїхати на А-78 або А-92. Але не факт, що далеко. І точно не факт, що ви потім це авто відремонтуєте.

Але якщо коксівне вугілля не можна використовувати на ТЕС, то чому ж його експорт заборонили? Питання хороше, погоджуються експерти. І вважають це механічною помилкою - коли забороняли експорт вугілля, придатного для спалювання, коксівне просто "попало під роздачу".

"Коксівне вугілля необхідне у металургійній промисловості, а не для роботи ТЕС. Ми сподіваємося, що рішення влади заборонити експорт цього вугілля - це помилка: хотіли заборонити вивезення енергетичного вугілля, але включили до переліку коксівний. Ми розраховуємо, що ця помилка буде виправлена ​​терміново, тому що це серйозний удар по виробниках коксівного вугілля. Адже вони через кризу втратили внутрішні ринки збуту, а тепер їм ще й експорт заборонили", - каже голова Федерації металургів України Сергій Біленький.

Куди складати вугілля єдиному виробнику?

Серйозний удар, про який говорить голова ФМУ - це не мовленнєва фігура і не перебільшення. Наразі коксівне вугілля в Україні виробляє ШУ "Покровське" (ШУП), яке є містоутворюючим і дає роботу 10 тис. працівників у прифронтовому регіоні. За лютий-червень цього року, в умовах російської агресії, ШУП відрахував у бюджети 2,4 млрд грн, та забезпечував Україні понад $15 млн валютної виручки щомісяця.

Зараз ШУП переживає не самі легкі часи: найбільшими клієнтами підприємства були Азовсталь, ММКІ та Авдіївський коксохім, які наразі не працюють. Попит на коксівне вугілля різко впав, і у квітні склав лише 38% від плану. Тільки шляхом експорту підприємству вдалося втримати виробництво на рівні 200 тис.т/міс., або 77% від плану. І тепер цієї останньої можливості працювати у підприємства не буде.

Це може призвести до масових скорочень на підприємстві - роботу втратять мінімум 2 тисячі працівників. Та й відрахунки до бюджетів усіх рівнів скоротяться в рази.

Враховуючи, що в Україні видобуває коксівне вугілля єдине підприємство, навіть призупинення його роботи матиме дуже поганий вплив на економіку. Адже відновити його роботу пізніше, в умовах, коли металургійним підприємствам воно раптово знадобиться, буде не так просто - як мінімум тому, що звільнені з підприємства працівники до тієї пори вже знайдуть нову роботу.

Таким чином, ми маємо єдине підприємство, яке видобуває коксівне вугілля, і вугілля, яке в Україні зараз не потрібне ні металургам, ні ТЕС. А продавати профіцитну продукцію за кордон йому заборонив Кабмін. То у чому ж вигода?

Жодної, підтверджує президент ОП "Укрметалургпром" Олександр Каленков. Ба більше: експорт цього вугілля приносив Україні 200 мільйонів доларів валютної виручки щороку. Тепер цих грошей не буде. Як не буде мільярдних податків, сплачених до бюджету.

Українська непередбачуваність втомлює Європу

Каленков звернув увагу на ще один наслідок, до якого призвела заборона на експорт коксівного вугілля. А саме - репутаційні втрати у Європі.

Ембарго на російське вугілля було частиною європейських санкцій, і дефіцит вугілля, який після цього виник, закривають шляхом пошуку нових партнерів. Для України це унікальний шанс розширити свій вплив на світовому ринку і зайняти місце агресора, який до війни мав значну частку у європейській торгівлі. Бізнес це прекрасно розуміє, і активно шукає нових клієнтів для довгострокової співпраці. А потім - в один день - втрачає можливість будь-що цим клієнтам продавати, поясняє Каленков.

"Ми втратимо всі контракти, які були з неймовірною працею здобуті. А якщо ми підставимо одного разу наших європейських контрагентів - зрозуміло, що жодної довіри до українських постачальників не буде. Тобто ми підриваємо репутацію серед європейських партнерів, і це величезний негативний наслідок такого рішення. Не кажучи про те, що вони мають повне право подати на нас до суду", - каже він.

Саме тому, зауважив він, підприємці планують звернутися до Кабміну, і закликати його виключити коксівне вугілля з переліку марок, заборонених до експорт.