Хто і чому очолить Державне бюро розслідувань

Про те, що Труба вже є переможцем конкурсу ще до офіційного голосування, зокрема, говорили в "Народному фронті". Саме з цією партією пов'язують переможця конкурсу.

Вчора, 16 листопада, закінчився конкурс з обрання керівного складу Державного бюро розслідувань. Так, головою нового органу стане екс-прокурор, а нині керівник департаменту ТОВ "Юридична компанія "Сектор права" Роман Труба. Першим заступником - працівниця департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України (в ЗМІ його ще часто називали "департаментом Кононенка-Грановського") Ольга Варченко. Ще одним заступником був обраний Олександр Буряк, чинний заступник прокурора Києва. Чому крісло керівника органу, якому має бути передано слідство органів прокуратури, став маловідомий кандидат і коли зможе запрацювати Державне бюро розслідувань, читайте в матеріалі РБК-Україна.

Закон про Державне бюро розслідувань був ухвалений ще два роки тому, в листопаді 2015 року, проте він набрав чинності лише 1 березня 2016. Конкурс на обрання керівного складу ДБР був оголошений ще в квітні минулого року. Але знадобилося півтора року, щоб визначитися, хто зможе очолити новий орган.

Втім, формально призначення керівництва ДБР ще не закінчено, адже директор цієї структури призначається президентом за поданням прем'єра на підставі подання конкурсної комісії. Варто зазначити, що директор призначається на п'ять років і може відпрацювати не більше двох термінів. Гранична чисельність центрального апарату і територіальних управлінь (а таких сім) Державного бюро розслідувань становить півтори тисячі осіб.

ДБР має розслідувати злочини посадових осіб високого рівня - екс-президента, всього складу уряду, перших керівників відомств, правоохоронних органів і суддів, крім випадків, коли такі злочини, віднесені до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України.

При цьому ДБР може розслідувати злочини посадових осіб НАБУ, керівника і прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а також військові злочини. "До ДБР переходять всі справи, що стосуються правоохоронців, чиновників, в тому числі колишнього президента, членів уряду - всі ті розслідування, які не стосуються корупційних дій держслужбовців вищого ешелону. Тому що корупційні дії розслідує НАБУ. У тому числі (справи - ред .) по співробітникам НАБУ, правоохоронних органів - Національної поліції, Генеральної прокуратури, Служби безпеки - також розслідує ДБР. Тобто це буде такий великий монстр", - стверджує народний депутат, член БПП Мустафа Найєм. Планується, що за прокуратурою залишиться тільки процесуальне керівництво, а слідство буде вести ДБР.

Відповідно до законодавства, ДБР має забрати у прокуратури функцію слідства вже з 20 листопада, якщо парламент не відстрочить цей процес у зв'язку з тим, що орган поки не сформований. А на його остаточне формування, за різними даними, потрібно від кількох місяців до 1,5 року. Якщо цього не буде зроблено, то слідство просто "зависає" в повітрі на час, поки ДБР не приступить до роботи.

Чия людина

Про те, що переможцем конкурсу стане Роман Труба, в кулуарах парламенту заговорили ще вчора вранці, незважаючи на те, що голосування щодо керівного складу органу було проведено тільки ввечері. Цю людину підтримали всі 9 членів конкурсної комісії. У той час як інші головні претенденти на цю ж посаду отримали наступні результати: військовий прокурор Анатолій Матіос отримав 2 голоси, депутат від "Блоку Петра Порошенко" Юрій Македон - 4 голоси, "скандальний" представник Адміністрації президента Олексій Горащенков - 2 голоси. Всього на конкурс було допущено 19 претендентів.

Нагадаємо, ще за кілька днів до фіналу конкурсу одним із основних фаворитів на посаду директора ДБР називали саме Горащенкова. Так, співрозмовники РБК-Україна в "Народному фронті" називали його креатурою Петра Порошенка. Ніби Горащенков є сином юриста, який захищав інтереси бізнесу президента в судах. "Порошенко дуже хотів Горащенкова. Вони дружили сім'ями. Він мало не зростав з дітьми Порошенка", - пояснює співрозмовник.

Але Горащенков виявився "збитим льотчиком" після того, як у вівторок, 14 листопада, його прізвище прозвучало у якості "куратора" НАЗК в питанні нібито фальсифікації висновків спеціальних і повних перевірок декларацій топ-чиновників. До того ж, перед фінальним голосуванням сам Горащенков нібито направив лист, щоб його кандидатуру розглядали вже не на посаду директора, а першого заступника або заступника. Депутати в БПП, наближені до президента, відмовилися підтверджувати або спростовувати те, що Банкова лобіювала Горащенкова, проте натякнули про "підставу". "Я знаю одне: Соломатіна (співробітниця НАПК Ганна Соломатіна, яка заявила про фальсифікації, - ред.) - це підстава", - сказав один з високопоставлених депутатів фракції БПП.

Депутати-антикорупціонери, які й організували брифінг Соломатіної, запевняли видання, що Горащенков не був метою всього цього скандалу з деклараціями, але, оскільки останній засвітився в історії, то не можна було замовчувати. "Наша мета була не збити Горащенкова, а розкрити цю ситуацію з фальсифікаціями НАЗК. Хто винен, що він такий дурень, і засвітився?" - пояснює співрозмовник.

Інші ж джерела РБК-Україна в парламенті стверджують, що насправді Горащекова Банкова приміряла на місце одного із заступників. "Його готували, як мінімум, на заступника, але після цього скандалу вже ніяк", - говорить джерело.

Про те, що Труба вже є переможцем конкурсу ще до офіційного голосування, зокрема, говорили в "Народному фронті". Саме з цією партією пов'язують переможця конкурсу. Деякі зі співрозмовників РБК-Україна стверджували, що Труба є людиною секретаря Ради національної безпеки і оборони Олександра Турчинова, інші - голови комітету з питань нацбезпеки Сергія Пашинського.

Роман Труба кілька років працював прокурором Пустомитівського району Львівської області. Зі Львова до Києва його перевели після перемоги Майдану, за "свободівського" в.о. генпрокурора Олега Махніцького і його тодішнього заступника зі слідства Олексія Баганця. Труба обійняв посаду заступника начальника Головного слідчого управління - начальника управління з розслідування особливо важливих справ ГПУ. Після призначення генпрокурором Віктора Шокіна, Труба звільнився. З 2015 року очолює департамент у юридичній фірмі "Сектор права".

Згідно з даними електронної декларації, Роман Труба за минулий рік заробив близько 19 тис. гривень, а його дружина - майже 3 тис. гривень. Також Труба задекларував дві квартири у Львові, житловий будинок та дві земельні ділянки. Крім того, в декларації вказаний автомобіль Toyota Avensis 2007 року випуску, а також акції Борщівського сирзаводу та Львівського інструментального заводу. Також Труба вказав, що за 2016 взяв майже 30 тис. гривень у кредит. Ще 84 тис. гривень новий директор ДБР зберігав готівкою.

За даними співрозмовника видання в парламенті з "єврооптимістів", Труба близький до Сергія Пашинського. "Труба - близький до Пашинського. Його підтягнув в ГПУ слідчий, який зам'яв справу "Ощадбанку" щодо нього. Тоді, після зміни влади на початку 2014 року, підтягували всіх своїх. Ось і Трубу перевели зі Львова у Київ. А Пашинський тоді був главою Адміністрації президента", - стверджує джерело. Дійсно, у листопаді 2002 року Пашинського, який тоді обіймав посаду заступника голови правління "Ощадбанку", заарештували за звинуваченням у розтраті 3,9 млн доларів і 1,7 млн гривень. Однак незабаром справа була закрита.

Сам Пашинський спростував виданню будь-яку причетність до лобіювання призначення голови ДБР. "Я не член конкурсної комісії і не входжу до керівництва держави, яке ухвалює важливі політичні рішення, але, наскільки я розумію, питань до конкурсної комісії не було. До призначення пана Труби я не маю ні теоретичного, ні практичного стосунку. Я не проти приймати рішення, хто у нас буде керувати правоохоронними органами (сміється, - ред.), але це за межами моєї компетенції", - заявив він виданню. На питання, чи знайомий він з Трубою, депутат припустив, що міг з ним бачитися. "Чесно кажучи, можливо, десь перетиналися, але це не людина того кола, з яким я спілкуюся, підтримую якісь стосунки", - додав Пашинський.

У парламенті вважають, що в будь-якому випадку, на Банковій хочуть мати керівника ДБР, який буде лояльний до президента. "Якщо у генпрокурора, свого кума, забирають повноваження зі слідства, то, очевидно, їх треба передати іншій наближеній людині", - говорить нардеп Юрій Дерев'янко, близький до сили Михайла Саакашвілі.

Що стосується інших кандидатів, то співрозмовники у парламенті стверджують, що, приміром, депутат Юрій Македон ще був "професійно не готовий" очолити ДБР. Що стосується керівника військової прокуратури Анатолія Матіоса, то, згідно з твердженнями деяких політиків, Банкова його не хотіла допустити до керівництва органом. "Матіоса бояться. Чого коштували тільки проведені ним обшуки у Клименка (мова йде про обшуки в приміщеннях колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка, зокрема, в офісному центрі "Гулівер" влітку цього року, - ред.)", - пояснює співрозмовник.

Є запитання у депутатів і до проведення конкурсу. Одне з них - чому членом конкурсної комісії є нардеп від "Народного фронту" Євген Дейдей, щодо якого Генпрокуратура в травні внесла подання на зняття недоторканності у зв'язку з можливим незаконним збагаченням. "У цей конкурс закладена міна вже тільки тим, що там у конкурсній комісії Дейдей. Як такі люди можуть вибирати головний слідчий орган?", - говорить співрозмовник з "Батьківщини".

Інше питання, що двоє з дев'яти членів конкурсної комісії нібито не мають вищої юридичної освіти, що є порушенням процедури проведення конкурсу і може стати підставою для оскарження рішення конкурсної комісії. "Були призначені два члени комісії, які не мали юридичної освіти, і ми не знаємо, яким чином приймалися рішення, що стосуються інших кандидатів і інших етапів. Будь-який з кандидатів може подати в суд і намагатися оскаржувати це рішення", - говорить народний депутат Мустафа Найєм. Також, за його словами, на різних етапах проведення конкурсу були питання і до прозорості рішень комісії.

Не всі проблеми вирішені

Але головною проблемою є той факт, що з 20 листопада прокуратура втрачає функції здійснення досудового слідства, адже планувалося, що на даний момент робота ДБР буде запущена. Однак три керівника не можуть виконувати всю роботу за 1,5 тисячі штату органу. Тим більше, потрібно створити сім територіальних підрозділів бюро, а конкурсна комісія повинна обрати керівництво цих підрозділів. На це, на думку парламентарів, може піти ще рік-півтора часу. Вчора цей пробіл у парламенті хотіли усунути, залишивши за прокуратурою функції слідства до 2019 року, сподіваючись, що до цього часу ДБР зможе запрацювати.

"Комітет аналізував цей процес, і максимальний компроміс, на який ми готові піти, це - до 1 січня 2019 року. І хоча нас запевняють, що це дуже стислі і нереальні терміни, ми вважаємо, що повинні це зробити", - пояснює ситуацію член комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Юрій Мірошниченко ("Опоблок").

Однак Рада так і не змогла включити до порядку денного це питання. "За" проголосували лише 192 депутати, зокрема, трохи більше половини складу фракції БПП (79 з 138 депутатів).

Причому народний депутат від "Народного фронту", колишній радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко не виключив, що до цього питання можуть повернутися знову в грудні. Але парламентар вважає, що відстрочити передачу функцій слідства ДБР потрібно на півроку, а не на рік, як пропонувалося в проекті. "За півроку ми повинні зробити так, щоб ДБР створило свій кадровий склад і працювало", - каже Геращенко.

Інший член профільного комітету, нардеп з групи "Відродження" Антон Яценко вважає, що після провалу голосування орган повинні створити якомога швидше. І каже, що це цілком реально за 2-3 місяці.

Про те, що створення органу займе небагато часу, говорить і заступник голови антикорупційного комітету, позафракційний нардеп Віктор Чумак. Депутат пояснює, що основний склад нового органу сформують слідчі прокуратури. "Там проблеми взагалі немає. Якщо НАБУ потрібно було створювати з нуля - шукати приміщення, людей, білити стіни, фарбувати підлогу, шукати двері і вікна, то тут нічого не потрібно робити, тому що слідче управління прокуратури просто змінить вивіску на вивіску "Державне бюро розслідувань". Тому що практично всі справи, з прокуратури передаються в ДБР", - говорить депутат.

Інше питання, що керівний склад територіальних підрозділів має відбирати конкурсна комісія. Але це поки що неможливо за відсутності кваліфікаційних вимог до таких керівників регіональних органів у чинному законі про ДБР. Саме тому досі відповідні конкурси не були розпочаті.

Деякі депутати вважають, що потрібно змінити законодавчу базу по ДБР і в інших питаннях. Наприклад, надати органу повноваження здійснювати "прослушку". Сьогодні такі повноваження має тільки СБУ. "Як вони будуть розслідувати справи проти сбушників, наприклад, якщо прослуховування тільки в СБУ?", - каже нардеп від "Народного фронту" Ігор Лапін, який на початкових етапах сам подавав заявку на участь у конкурсі на директора ДБР. Не згоден з такою позицією депутат Антон Геращенко, близький до Арсена Авакова. Він стверджує, що це питання можна регулювати за рішенням суду, як це, власне, працює сьогодні. "Буде рішення суду, отримане слідчим ДБР, погоджене прокурором для того, щоб когось поставити на прослушку. І ця секретна постанова буде направлена в СБУ. Так сьогодні відбувається в поліції, НАБУ", - пояснює він.

Нагадаємо, раніше піднімалося аналогічне питання про надання дозволу на здійснення "прослушки" для НАБУ. Однак воно досі не вирішене.