Відставок багато не буває: чому Валерія Гонтарєва та Ігор Білоус йдуть зі своїх посад

Місія виконана

"Я подала президентові України офіційну заяву про відставку за власним бажанням з 10 травня цього року. Сподіваюся, що президент найближчим часом прийме мою відставку і направить відповідне подання до парламенту", - заявила вчора голова Нацбанку Валерія Гонтарєва, нагадавши, що в НБУ вона пропрацювала три роки. Вона готова піти у відставку і раніше – все залежить від того, як скоро парламент розгляне це питання. За словами голови НБУ інших змін у складі правління та політиці регулятора найближчим часом не відбудеться. Не зміниться і курс, яким йшов центробанк останні роки: "Нацбанк продовжить послідовне впровадження тієї політики, яку ви бачили під час мого керівництва".

Валерія Гонтарєва була призначена головою НБУ 19 червня 2014 року. Зараз, через три роки, головний банкір країни впевнена, що свою місію вона виконала. За цей час в умовах війни і політичної нестабільності, глибокої економічної кризи та порожньої державної скарбниці вдалося стабілізувати макроекономічну ситуацію, змінити ландшафт банківського сектора і побудувати сучасний центробанк. "По-перше, країна перейшла на гнучкий валютний курс і почала нову монетарну політику інфляційного таргетування. По-друге, очищено банківську систему від неплатоспроможних банків і посилено її стійкість на майбутнє. По-третє, повністю трансформовано Нацбанк, перебудовані всі процеси, і зараз наш центробанк – потужна модернова інституція», - підвела підсумки Гонтарєва.

Повне очищення банківського сектору було б неможливим без вирішення проблем з "ПриватБанком" і його націоналізація в грудні 2016 року, на думку голови НБУ, було єдиним правильним рішенням, в умовах, коли недолік в капіталі банку склав 146 млрд грн. Йдучи з посади, Гонтарєва вирішила повідомити подробиці, які, з якихось причин, вона не оприлюднила раніше. Так, за словами Валерії Гонтарєвої, в ніч перед націоналізацією "ПриватБанку" у фінустанові провели "шахрайські операції на більш ніж 16 млрд гривень", і, як з'ясувалося, 100% кредитного портфеля було видано пов'язаним з банком особам. Про це, за її словами, свідчать дані пост-аудиту, проведеного у "ПриватБанку".

За даними Гонтаревої, за час її перебування на посаді, вітчизняні банки значно скоротили заборгованість перед НБУ за кредитами рефінансування – з 111,7 млрд грн в 2014 році до 15,2 млрд грн для платоспроможних банків, з яких 14,4 млрд грн - борг "ПриватБанку". Загальна заборгованість неплатоспроможних банків зараз складає 45,2 млрд грн. Найбільший неповернення у банку "Надра" Дмитра Фірташа (9,8 млрд грн), банка "Фінансова ініціатива" та VAB банку Олега Бахматюка (10 млрд грн), Дельта-банка Миколи Лагуна (8 млрд грн), "Фінанси і кредит" Костянтина Жеваго (6,3 млрд грн), Імекс-банку Леоніда Клімова (3,4 млрд грн). "Банкрутство банку не означає, що тепер ці горе-власники повністю вільні від боргів. Державні кошти необхідно повертати і крапка, - заявила вчора Валерія Гонтарєва. - Саме моя команда зупинила банки, які проводили незаконні операції, в тому числі і виведення коштів рефінансування за межі України. Вся інформація і не просто інформації, а задокументовані дані по банкам-"миття", банкам-"зомбі" знаходиться в правоохоронних органах".

Свої реформи вона називає масштабними і безпрецедентними, відзначаючи, що якщо б всі держоргани впроваджували реформи, як Нацбанк, то Україна зараз була б "на зовсім іншому якісному рівні розвитку". Втім, не всі оцінюють результати її роботи саме так. "У всьому поганому, що відбувалося в державі, звинувачували голову НБУ, проблеми, які були з-за парламенту, уряду, Мінфіну вішали на неї. Зробили з Гонтарєвої Бабу-Ягу і "цапа відбувайло", - нагадує шеф-редактор видання Finclub Руслан Чорний. - Хоча мінуси, звичайно, були і у неї. Кілька банків, які були виведені з ринку, можна було врятувати, але Нацбанк гріб під одну гребінку і не вважав за необхідне зберегти гроші людей, які вони тримали в цих банках. Наприклад, "Хрещатик" можна було врятувати грошима міськради».

Керуючий партнер Capital Times Ерік Найман вважає, що в результаті банківського чищення постраждали не погані банкіри, а фізособи, які тримали в цих банках депозити, і підприємства. "Банківську чистку так не роблять. Так, вона зроблена, це плюс, але зроблена не з "ложкою дьогтю", а просто з "відром дьогтю", - пояснює експерт. – Крім того, в умовах війни НБУ намагався знайти якийсь справедливий обмінний курс. Це непрофесійне управління валютним ринком. Не можна було в умовах війни, відкритої військової інтервенції в Україну, руйнування торговельних зв'язків з Росією просто брати і відпускати валютний ринок".

Заявляючи про свою відставку Гонтарєва повідомила, що вже подала на розгляд президента Петра Порошенка (саме глава держави за законом вносить на розгляд Ради подання на призначення голови НБУ) три кандидатури. Прізвища потенційних претендентів вона не назвала. "НБУ поза політикою і вперше відставка глави Нацбанку – не політичне рішення. Вірю, що моїм наступником стане професійний і незалежний від політичних течій людина", - заявила вона.

Раніше учасниками ринку, а також джерелами РБК-Україна в уряді і Адміністрації президента як кандидатів називали  екс-прем'єр-міністр Арсенія Яценюка, президента Віктора Ющенко, голову ради НБУ Богдана Данилішина. Останні кілька тижнів кандидатами на пост глави НБУ в ЗМІ називаються голова правління державного Укрексімбанку Олександр Гриценко, голова правління Райффайзен банк Аваль Володимир Лавренчук, голова ради Незалежної асоціації банків Роман Шпек.

Наміру піти у відставку виявилося мало для критиків Валерії Гонтарєвої. Так, лідер Радикальної партії Олег Ляшко впевнений, що просто звільнення замало і діяльністю глави НБУ мають зайнятися правоохоронні органи.

 

 

Прямо протилежну оцінку діяльності Валерії Гонтарєвої дали посли США і Великобританії в Україні Марі Йованович і Джудіт Гоф.

 

Також відреагували на новину про відставку Валерії Гонтарєвої в Міжнародному валютному фонді. Постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше радить призначити на цю посаду професіонала, здатного продовжити реформування банківської сфери.

Опитані РБК-Україна експерти сходяться в тому, що новий глава НБУ повинен бути не політиком, а банкіром. "Якщо ж МВФ побачить загрозу незалежності Національного банку і з'явиться загроза включення друкарського верстата, то, звичайно, це призведе до розриву відносин України і МВФ. Особистість, звичайно, буде значима", - упевнений Ерік Найман.

Фінансовий аналітик Олексій Кущ розглядає три варіанти "кадрової рокіровки" в НБУ. Очолити його, наприклад, може досвідчений монетарщик, не пов'язаний з українськими фінансовими кланами. З точки зору незалежності НБУ, формування нової філософії монетарної політики та курсового регулювання цей варіант є кращим, але небезпечним для чинної влади, вважає Кущ, оскільки такий керівник центробанку не буде слухняним "болванчиком". Саме з цієї причини експерт вважає, що ймовірність появи такої людини на чолі НБУ – 1%.

Найнебезпечніший, на його думку, варіант - зробити посаду голови НБУ розмінною монетою в політичних торгах з метою "цементування" коаліції. В такому випадку, упевнений експерт, НБУ можуть "розтягнути на хотєлки". Найбільш вірогідний сценарій, вважає Олексій Кущ, - поява на чолі банку чергового інвестиційного банкіра. "У цьому випадку, нас чекає друга сумна серія за мотивами "реформування фінансового сектора країни". До речі, це може бути незначна політична фігура, якою можна буде пожертвувати восени, під час чергового обвалу і замінити після дострокових виборів", - пояснює він.

Роман Шпек також упевнений, що запорука успіху НБУ в його незалежності від політичного впливу і відсутність політичних амбіцій у голови центробанку. Він упевнений, що необхідно прискорити темпи економічного зростання, а без макростабільності, без твердої національної грошової одиниці і низької інфляції це буде неможливо. "Ні банки не зможуть відновити кредитування, ні інвестори сюди не прийдуть. Економіка слабка, тому що немає підтримки з боку уряду в плані проведення структурних реформ. Відсутність пенсійної та земельної реформ, приватизації, змін в корпоративній структурі держпідприємств і інвесткліматі вносить дисбаланси. Гонтарєва могла б зробити більше, якби були структурні зміни", - пояснює Роман Шпек, який інформацію про те, що він може очолити НБУ називає "недостовірною".

Втім, поки банкіри і політики складають списки кандидатів на пост керівника НБУ, не до кінця зрозуміло чи піде взагалі Валерія Гонтарєва з цієї посади. Поки президент Петро Порошенко не висловився з цього приводу. Нагадаємо, що ще тиждень тому, коли пішла чергова хвиля чуток про відставку Гонтаревої, глава держави заявив депутатам фракції свого імені, що вона продовжить очолювати НБУ. Вчора ж, знову після зустрічі з депутатами БПП, представник президента в парламенті Ірина Луценко заявила, що Порошенко готовий обговорювати будь-які кандидатури тільки після консультацій з Гонтарєвою. "Він зустрінеться з Валерією Гонтаревою, обговорить питання її відставки та, у випадку, якщо її аргументи будуть для нього прийнятними, якщо не вдасться знайти іншого консенсусу, він обов'язково проведе консультації щодо кандидатур, які можуть розглядатися на цю посаду", - заявила Луценко.

Продажі не пішли

Вчора ж про свою відставку заявив голова Фонду держмайна Ігор Білоус. Він був призначений на посаду в кінці травня 2015 року, практично відразу після скандального звільнення з посади голови Державної фіскальної служби. Останні кілька місяців Білоуса не втомлюється критикувати прем'єр-міністр Володимир Гройсман, який не задоволений його роботою, провалом приватизації та неефективним управлінням держмайном.

Ще в грудні прем'єр заявляв, що якщо б Кабмін мав необхідні повноваження, то всі б у ФДМ були звільнені. "Так бездарно управляти держмайном ще треба повчитися. Я пропоную заслухати звіт до кінця місяця і внести пропозиції президенту", - говорив Гройсман в кінці минулого року. Також він обіцяв провести аудит ФДМ, але ні перевірки, ні звіту таки не було, а Білоус тоді заявив, що критика прем'єр-міністра ще не привід йому звільнятися. "Зрозуміло, що прем'єр незадоволений результатами. Я б теж на його місці був би незадоволений результатами. Я думаю, що у нас ще будуть дискусії з приводу того, які деталі, власне призвели до цього", - пояснював голова ФДМ.

На відміну від Гонтарєвої похвалитися нічим Білоусу. За два роки його роботи так і не була запущена "велика приватизація", а конкурс з продажу Одеського припортового заводу кілька разів був провалений, навіть не дивлячись на зниження стартової ціни більш, ніж удвічі. Бюджет недорахувався 34 млрд гривень надходжень від приватизації, які закладалися Мінфіном у бюджетах 2015 і 2016 років, як джерело погашення дефіциту держбюджету. Два роки приватизаційний план виконувався не більше, ніж на 1%.

Але це вчора не завадило Ігорю Білоусу на своїй сторінці в Facebook написати, що багато ідей, а головне - міжнародні стандарти приватизації – його команді все ж вдалося впровадити.

Вчора Білоус проігнорував питання РБК-Україна. Сьогодні він планує провести прес-конференцію, де розповість про причини відставки.

"Відставка Білоуса збіглася з відставкою Гонтарєвої. Я не здивуюся, якщо його призначать в Нацбанк, як тоді після відставки з ГФС його перевели у ФДМ, - іронізує екс-голова Фонду держмайна Олександр Бондар. – Він такий же інвестбанкір, як і Гонтарєва, а у нашого президента слабкість до цієї професії, яка вже несе загрозу національній безпеці".

В тому, що у Білоуса не вийшло хоча б запустити приватизацію, не тільки його вина. Проблему можна розділити на кілька складових, вважає експерт з приватизації Стратегічної групи радників з підтримки реформ (SAGSUR) Андрій Бойцун. Нинішнє законодавство обмежує продаж величезної кількості підприємств. ФДМ, ще при уряді Арсенія Яценюка, і вже при нинішньому складі Кабміну, ініціювал перегляд списку. Уряд затверджував його і передавав на розгляд депутатів. Але з 2014 року Верховна рада так і не змогла прийняти цей документ, що, на думку Бойцуна, свідчить про неготовність депутатів дати старт приватизації.

Друга проблема полягає в тому, що міністерства, в управлінні яких десятиліттями перебували держпідприємства, неохоче йдуть на передачу держкомпаній на баланс ФДМ. Як приклад, Бойцун називає Державну продовольчо-зернову корпорацію. "У депутатів і міністерств може бути аргумент: навіщо розширювати список або передавати від міністерства до фонду, якщо ФДМ все-одно не продає, - каже Андрій Бойцун. – ОПЗ можна було продавати, підприємство було "під фондом", обмежень не було, але для продажу необхідні були активні дії у вирішенні проблем з боргом, оцінкою. Якби Ігор Білоус продавав актив, будучи в інвесткомпанії, то він напевно б їздив і рекламував компанію, розповідав про плюси і можливості вирішення мінусів".

Проблема команди Білоуса була і у відсутності кваліфікації, впевнений Бондар. "Тому і слава Богу, що нічого не продали. Якщо б команда щось зробила, то не було б уже ані фонду, ані приватизації", - упевнений він.

Якщо парламент навіть і задовольнить відставку Ігоря Білоуса, то новому керівнику навряд чи вдасться запустити продаж держвласності до кінця року. Інвестор мало довіряє Україні, ідея Гройсмана запустити продаж через майданчик Prozorro – помилкова, тому що, наприклад, система не має стартової ціни. Крім того, "лава запасних" на цей пост не так вже й велика.

Андрій Бойцун впевнений, у нового голови ФДМ в будь-якому випадку повинен бути план, стратегія роботи, умови, при яких він буде реалізовувати поставлені завдання і гарантії невтручання в його діяльність. "Умовно, він показує план, у разі невиконання якого має відбутися відставка, в разі втручання в його роботу кого б то не було, має бути реакція. Крім того, важливим моментом повинна стати можливість формування своєї команди. У Білоуса на 100% своєї команди не було", - резюмує експерт.