До кінця квітня Лондонський міжнародний арбітражний суд, найімовірніше, оголосить рішення за позовом міноритарних акціонерів "Укрнафта". Останні, схоже, наполягають на тому, що акціонерна угода, підписана між урядом Тимошенко і групою "Приватбанк" у 2010 році, вище законів України. Якщо суд стане на бік Ігоря Коломойського, для держави це буде означати фактичну втрату "Укрнафти", незважаючи на приналежність державі 50% акцій цієї компанії.
Феноменальний документ є нічим іншим як класичним результатом олігархічної економіки України. Взимку 2010 року було жарко і ніхто не знав, чим закінчиться "президентське" протистояння Віктора Януковича і Юлії Тимошенко. Група "Приват", що активно експлуатує напівдержавні нафтогазові активи ("Укрнафта", "Укртатнафта", "Укртранснафта") зробила ставку на землячку з Дніпра. Зрозуміло, не просто так.
25 січня 2010 року голова "Нафтогазу України" Олег Дубина і кіпрські офшори "Привату" підписали акціонерну угоду про принципи управління "Укрнафтою". Фактично це була здача інтересів держави в найбільшій нафтовидобувній компанії країни, так як офшорні власники 42% акцій "Укрнафти" зацементували своє і без того панівне становище в управлінні компанією. По прочитанню угоди не залишається сумнівів, що складала його аж ніяк не державна сторона.
Згідно з документом міноритаріям "Укрнафти" дісталося 5 з 11 місць у наглядовій раді компанії, а також право призначати висувати голови правління. В угоді також прописано, що голова правління формує склад правління.
У свою чергу зміна голови правління "Укрнафти" віднесено виключно до компетенції загальних зборів акціонерів. Тут зазначу, що на той момент це автоматично означало неминучий узгодження з "Приватом", оскільки без нього збори акціонерів провести було неможливо – за законом "Про акціонерні товариства" для зборів була необхідна явка власників більше 60% акцій. Оскільки у міноритаріїв було більше 42% акцій, проведення зборів без їх участі було неможливим.
Під контролем "кіпріотів" опинилась і наглядова рада "Укрнафти". За угодою у держави залишилося більшість - 6 з 11 членів. Але без "Привату" орган знову-таки не працює: для проведення засідання наглядової ради необхідно вісім осіб.
Скільки могло коштувати дніпропетровській групі це угода, невідомо, але по факту він отримав набагато більше, а саме повноцінний контроль над компанією з річним оборотом у кілька мільярдів доларів.
Новими можливостями "Приват" скористався сповна. Природний газ, щго видобуваються "Укрнафтою", з 2010 року йде на контрольований "Приватом" "Дніпроазот", де за фактом йде з дисконтом 20-50% від ринкової ціни. За моїми оцінками, тільки в 2017 році недоотриманий дохід нафтовидобувної компанії на цьому "напрямку" склав 1,5-2,0 млрд грн.
Скраплений газ систематично реалізується "приватівським" компаніям з 10-20%-вим дисконтом до ринку. Вже при новому голові правління Марку Роллінзі втрати компанії по даній позиції склали 200 млн грн.
Єдина позиція, яка продовжує годувати "Укрнафту" - це нафта. Але вона хоч і реалізується за ринковими цінами, що згодом проходить через ланцюжок "приватівських" фірмочок і повертається в "Укрнафту" у вигляді нафтопродуктів, які вона отримує на невідомих умовах у "приватівського" НПЗ "Укртатнафта". Скільки коштують "Укрнафті" ці маніпуляції – може показати тільки розкриття документів компанії.
Справжній бенефіс пограбування "Укрнафти", а разом з нею і утримувача контрольного пакету акцій компанії відбувся навесні і влітку 2015 року. З березня по липень із "Укрнафти" було виведено близько 15 млрд грн. Половина цієї суми пішла у вигляді нафти, відвантаженої "приватівським" фірмам без оплати.
Друга частина – живими грошима як передоплата за нафтопродукти десяткам фірмочок з копійчаними уставняками і рахунками в "ПриватБанку". Чи треба говорити, що ні грошей за нафту, ні нафтопродуктів "Укрнафта" так і не отримала донині. Тим часом фірмочки почали банкрутувати одна за одною.
Але і це ще не все. З 2014 року безперервно зростає заборгованість "Укрнафти" перед держбюджетом. За останніми даними ДФС, в квітні податковий борг компанії перевалив за 15 млрд грн і є лідером за цим сумним показником в країні.
Та істерика 2015 року була пов'язана з побоюваннями втратити контроль в "Укрнафті". 24 травня 2015 року вступила в силу нова редакція закону "Про акціонерні товариства", яка знизила кворум для проведення загальних зборів акціонерів з 60 до 50%, а також посилила повноваження наглядової ради, дозволивши приймати рішення простою більшістю голосів.
Держава ініціювала зміну менеджменту і реакція "Привату" послідувала негайно: гроші почали прискорено виводити, а паралельно 16 липня 2015 р. "кіпріоти" звернулися в комерційний арбітраж Лондона зі скаргою на порушення акціонерної угоди.
Якщо "Нафтогаз" зазнає поразки, це буде означати крах надії на відновлення нафтової галузі країни. "Приват" управляє "Укрнафтою" з 2003 року і з тих пір видобуток нафти компанії знизився в 2,1 рази (до 1387 тис. т в 2017 році), газу – в 1,9 рази (до 1,108 млрд м3 в 2017 р.). Скільки грошей витекло повз "Нафтогазу" і держави як власника контрольного пакету акцій "Укрнафти" - можна тільки здогадуватися. Йдеться про мільярди доларів. Для країни крах видобутку нафти і газу означає необхідність збільшення імпорту вуглеводнів, а значить - удар по енергетичній безпеці. Як оцінити цей збиток?
Змінити ситуацію можна тільки кардинальною зміною менеджменту "Укрнафти", призначенням по-справжньому незалежного і професійного топ-менеджера і введенням до складу правління представників "Нафтогазу". Зробити це не дозволяла акціонерна угода, а точніше сказати - пакт Тимошенко-Коломойського. Що буде робити "Нафтогаз" і уряд в разі програшу в Лондоні? Змириться з втратою нафтовидобувної галузі і мільярдними боргами перед бюджетом? Чекати залишилося недовго.